Рішення

від 28.01.2020 по справі 155/992/19

ГОРОХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Пр.№ 2/155/211/20

Справа № 155/992/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2020 року Горохівський районний суд

Волинської області

в складі: головуючого - судді Адамчук Г.М.

при секретарі судового засідання Ревуцькій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Горохівського районного суду в м.Горохів Волинської області справу за позовом ОСОБА_1 до Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області про скасування рішення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача,- ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом доКвасівської сільської ради Горохівського району Волинської області про скасування рішення Квасівської сільської ради від 28 грудня 1993 року №15.1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 .

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 26.10.2018 року в порядку спадкування за законом за позивачем та ОСОБА_3 визнано право власності по Ѕ житлового будинку з прибудинковими будівлями та спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 . Після винесення рішення, позивачі у вищевказаній справі, звернулися до відповідача із заявою про передачу безоплатно земельних ділянок, якими фактично користуються, а саме: земельної ділянки площею 0,25 га на якій розташований будинок та розташованої поряд земельної ділянки площею 0,36 га, призначеної для ведення особистого селянського господарства. Однак згідно рішення Квасівської сільської ради від 28 грудня 1993 року №15.1 дані земельні ділянки передано у приватну власність безплатно ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та не була власником домоволодіння. Тому позивач просить скасувати рішення сесії Квасівської сільської ради від 28 грудня 1993 року №15.1 в частині передачі ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,25 га призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,36 га, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, що прилягає до неї. В частині земельної ділянки, яка призначена для ведення особистого селянського господарства, однак знаходиться за іншою адресою залишити в силі.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, однак скерувала заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області в судове засідання не з`явився, однак скерував до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомив, пояснення щодо позову суду не подав.

Суд, дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Рішенням Горохівського районного суду Волинської області від 26.10.2018 року та ухвалою суду від 14.12.2018 року, позов задоволено та визнано в порядку спадкування за законом за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності по Ѕ житлового будинку з господарськими та побутовими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 , як на спадкове майно, що залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Із свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Львів, і після її смерті залишилось спадкове майно.

Згідно з ч.1 ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Як вбачається із заповіту, посвідченого секретарем Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області 01 квітня 1998 року, ОСОБА_5 заповіла належний їй житловий будинок, що знаходиться у с.Охлопів Горохівського району Волинської області і усе належне майно, та сертифікат на право на земельну частку пай серії ВЛ №0093062, своєму внукові ОСОБА_2 .

Матеріалами спадкової справи №116/2016, заведеної 28 березня 2016 року після смерті ОСОБА_5 стверджується, що ОСОБА_6 відмовився від належної частки майна у спадщині, із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_2 Осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадщині не встановлено.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.11.2016 року ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Статтею 14 Конституції України гарантується право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно п.7 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

На підставі абз.2 п.1 розділу X "Перехідні положення"ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з п.2 прикінцевих та перехідних положень Закону України Про Державний земельний кадастр земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Із виписки з рішення Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 28.12.1993 року №15.1 Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян вбачається, що ОСОБА_5 передано у приватну власність безоплатно земельні ділянки, надані для ведення особистого підсобного господарства площею 0,36 га, та для будівництва і обслуговування жилого будинку та господарських будівель та споруд площею 0,25 га.

Згідно викопіювання із збірного плану землекористувань Квасівської сільської ради вбачається, що оскаржуване рішення Квасівської сільської ради стосується не тільки земельних ділянок, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а й земельної ділянки призначеної для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована за іншою адресою.

Із витягу з рішення Квасівської сільської ради Горохівського району Волинської області від 20.03.2019 року №26-10/2019 Про надання та відмову дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, для набуття права спільної власності в порядку спадкування вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок на праві спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,25 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_1 , та відмовлено у надані дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок на право спільної сумісної власності на земельну ділянку площею 0,36 га для ведення особистого селянського господарства, так як померла спадкодавець ОСОБА_4 у списках на безоплатну передачу у власність земельної ділянки відповідно до Декрету КМУ від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок не значиться.

Із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-0707940602019, вбачається, що кадастровий номер земельної ділянки площею 0,25 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 , - 0720882400:03:001:0051.

Згідно ч.3 ст.152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно ч.2 ст.77 ЗУ Про місцеве самоврядування спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Отже, зважаючи, що рішенням Квасівської сільської ради від 28 грудня 1993 року №15.1 Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян , земельна ділянка площею 0,25 га, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку та розташована поряд земельна ділянка призначена для ведення особистого селянського господарства були передані у власність ОСОБА_5 , яка не була власником домоволодіння, беручи до уваги, що дане рішення порушує право позивача на безоплатне отримання та користування вищевказаними земельними ділянками, суд приходить до висновку, що дане рішення підлягає до скасування, крім того, визнання позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, підстав для відмови у прийнятті визнання відповідачем позову суд не знаходить.

На підставі викладеного, керуючись ст..1216, 1218, 1225 ЦК України, ст. 124,152 ЗК України, "Перехідні положення" ЗК України, ст.ст. 12, 13, 89, 259, 264-265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Скасувати рішення Квасівської сільської ради від 28 грудня 1993 року №15.1 Про передачу земельних ділянок у приватну власність громадян в частині передачі ОСОБА_5 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , земельної ділянки площею 0,25 га, яка призначена для будівництва обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,36 га, яка призначена для ведення особистого підсобного господарства, що прилягає до неї. Оскаржуване рішення в частині земельної ділянки, яка призначена для ведення особистого селянського господарства та не знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , залишити в силі.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий Г.М.Адамчук