Рішення

від 12.02.2020 по справі 904/6326/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.02.2020м. ДніпроСправа № 904/6326/19

Суддя Бондарєв Е.М. , розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65007, Одеська область, м. Одеса, провулок Високий, буд. 22)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобус" (49023, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Радистів, буд. 2, приміщення, 16)

про стягнення 5 568,00 грн. попередньої оплати

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Спільне підприємство "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю звернулось до господарського суду з позовом №б/н від 19.12.20219 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобус" 5 568,00 грн. попередньої оплати. Також позивач просить суд справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання щодо своєчасної поставки товару, який попередньої оплачений позивачем 29.08.2019 на суму 5 568,00 грн. на підставі виставленого відповідачем рахунку №РФ-000812 від 09.08.2019.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.01.2020 прийнято позовну заяву Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю та відкрито проводження у справі за правила спрощеного позовного провадження без виклику учасників за наявними в матеріалах справи документами.

Крім того, було встановлено строк учасникам справи для подання своєї правової позиції по справі.

Однак, відповідач відзив, а також докази погашення заборгованості до суду не надав, про відкриття провадження у справі 904/6326/19 повідомлявся належним чином. Ухвала суду надсилалися за місцезнаходженням відповідача згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 28.12.2019.

Однак, кореспонденція надіслана господарським судом була повернута відділенням поштового зв'язку "Укрпошта" з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

Окрім того, судом було здійснено повторне направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі на адресу відповідача задля належного повідомлення.

Як вбачається зі сайту Укрпошта повторне відправлення суду за треком № 4930011063952 не вручене під час доставки: інші причини.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

Відповідно до статей 9, 14, 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" на підставі поданих юридичною особою документів у Єдиному державному реєстрі зазначаються відомості про її місцезнаходження.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила). Так, для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил). Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно усної домовленості між Спільним підприємством "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобус" (далі - продавець, відповідач), відповідач зобов'язався поставити позивачу рукав пожежний Д 51 тип "К" з ГБ 50 в кількості 15 штук та ствол для рукава Д51 в кількості 10 штук на загальну суму 5 568,00 грн. з ПДВ.

На виконання усної домовленості відповідач направив позивачу рахунок №РФ-000912 від 09.08.2019 для оплати товару в розмірі 5 568,00 грн., відповідно до якого позивачем було сплачено суму 5 568,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №14663 від 29.08.2019 (а.с. 8).

Враховуючи вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що між сторонами укладено договір поставки у спрощений спосіб.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України).

Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 693 Цивільного кодексу України покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати у випадку, якщо продавець не передав товар у встановлений строк.

Згідно з нормами ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Однак, відповідачем не виконано взяті на себе зобов'язання, не поставлено в розумні строки продукцію.

05.11.2019 позивач надіслав поштою на адресу відповідача Вимогу №860 від 04.11.2019 якою просив відповідача протягом семи днів з моменту одержання даної вимоги поставити рукав пожежний Д 51 тип "К" з ГБ 50 в кількості 15 штук та ствол для рукава Д51 в кількості 10 штук або здійснити повернення отриманих коштів у той же строк.

Так, предметом доказування у справі є обставини які свідчать про вчинення сторонами правочинну, факту оплати та прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до приписів п. 1.7. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавством про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 ЦК України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов'язку негайного виконання; такий обов'язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 ЦК України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Відповідні висновки випливають зі змісту частини другої статті 530 ЦК України.

Днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Однак, поштове відправлення згідно до якого надсилалася вимога не було отримано відповідачем про, а повернуто за зворотною адресою відділенням поштового зв'язку Укрпошта про з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Таким чином, строк повернення передоплати є таким що настав.

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 5 568,00 грн. або доказів поставлення товару.

Отже, факт порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобус" зобов'язання та не повернення останнім суми попередньої оплати у розмірі 5 568,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 5 568,00 грн. попередньої оплати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 108, 109, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Глобус" (49023, м. Дніпро, вул. Радистів, буд. 2, приміщення 16, код ЄДРПОУ 36206393) на користь Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю (65007, Одеська область, м. Одеса, провулок Високий, буд.22, код ЄДРПОУ 22480087) 5 568,00 грн. суму попередньої оплати та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Після набрання рішення законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення суду може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Е.М. Бондарєв