Рішення

від 11.02.2020 по справі 910/17192/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 11.02.2020Справа №  910/17192/19 Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу за позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Потап" простягнення 10 681 грн 87 коп. Представники:не викликались Встановив:   05.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Потап" про стягнення 10 681 грн 87 коп.  заборгованості за скид стічних вод без одержання Умов на скид. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами договору на послуги водопостачання та водовідведення від 18.06.2002 № 00768/5-03 не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за скид стічних вод без одержання Умов на скид. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/17192/19, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.   16.12.2019 на адресу Господарського суду міста Києва повернулося поштове відправлення за № 01030 52348300, яким на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (бульвар Перова, 32, м. Київ, 02125), було направлено ухвалу від 09.12.2019, дата довідки ф. 20: 13.12.2019. Відповідно до частин 2, 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Згідно з пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 вручена відповідачу 13.12.2019. Станом на 11.02.2020 відповідачем вимог ухвали суду від 09.12.2019, зокрема, щодо подання відзиву на позов, не виконано. Враховуючи викладене, суд вирішує справу за наявними матеріалами справи. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва ВСТАНОВИВ: 18.06.2002 між Відкритим акціонерним товариства "Акціонерна компанія  "Київводоканал"    (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Потап" (абонент за договором) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 00768/5-03, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65. Згідно з пунктом 7.1. договору даний договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання сторонами. У відповідності до пункту 3.3. договору кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водо лічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.1. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі  вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором. Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими     наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод. З метою запобігання порушенням у роботі мереж і споруд каналізації, підвищення ефективності роботи і безпеки їх експлуатації та забезпечення охорони навколишнього природного середовища від забруднення скидами стічних вод, в межах функцій органу місцевого самоврядування, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) розпорядженням від 12.10.2011 № 1879 затверджені Правила приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва (далі - Правила № 1879), які встановлюють, зокрема, встановлюють вимоги до Абонентів, які скидають стічні води до міської каналізації, регламентують взаємні права та обов'язки Абонентів і Водоканалу, порядок визначення величини плати за скидання стічних вод у міську каналізацію, порядок контролю за виконанням цих Правил, відповідальність та засоби впливу за їх порушення. Відповідно до пункту 1.2. Правил № 1879  вони поширюються на організації, установи, підприємства усіх форм власності та фізичних осіб - підприємців, що скидають всі види стічних вод у міську систему каналізації (крім балансоутримувачів житлового фонду та об'єктів соціально-культурного призначення, які не скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження, або у яких немає орендарів чи інших суб'єктів, що скидають стічні води технологічного та/або непобутового походження). Пунктом 1.7. Правил № 1879  визначено, що стічні води можуть бути прийняті у міську каналізацію, якщо мережі та споруди Абонента побудовані відповідно до проекту, розробленого згідно з виданими Водоканалом технічними умовами (далі - ТУ) на приєднання до міської каналізації, прийняті в експлуатацію згідно з вимогами Державних будівельних норм, Абонентом одержані Умови на скид та укладений Договір на послуги водопостачання та водовідведення. Згідно з пунктом 2.4 Правил № 1879 абоненти зобов'язані, зокрема, отримати Умови на скид та укласти Договір з Водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання". У відповідності до положень пунктів 3.3.1. та 3.3.4. Правил № 1879 абоненти зобов'язані отримати у Водоканалі Умови на скид згідно з додатком 2. Умови на скид видаються на один рік. Абонент не має права скидати стічні води без одержання Умов на скид. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879). Відповідно до пункту 8.6 Правил № 1879 при порушенні цих Правил та Правил користування водоканал за період самовільного (при відсутності чинного Договору) користування міською каналізацією виконує розрахунок обсягу стічних вод згідно з пунктом 7.8 розділу 7 цих Правил з моменту початку такого користування, але за період не більше трьох років і до усунення порушення; має право розглядати весь обсяг стічних вод (за розрахунковий період) як такий, що перевищує договірний, і плата за його скидання встановлюється в п'ятикратному розмірі тарифу за водовідведення у разі, зокрема, відсутності у Абонента Умов на скид чи закінчення строку їх дії. При виявленні факту порушення вимог Правил Абоненти сплачують у п'ятикратному розмірі тарифу за послуги водовідведення у випадках, визначених у абзацах 3 - 8 пункту 8.6 розділу 8 цих Правил. (пункт 7.10. Правил № 1879). Як зазначає позивач, відповідач за період з 01.10.2015 по 31.07.2018 здійснював скид стічних вод без умов на скид за адресою: м. Київ, вул. Райдужна, 67. Як зазначає позивач, в порушення умов договору та норм чинного законодавства України відповідач у період з 01.10.2015 по 31.07.2018 здійснював скид стічних вод у систему каналізації міста Києва з об'єкта, розташованого за адресою: . Київ, вул. Райдужна, 67 без отримання Умов на скид стічних вод, у зв'язку з чим  відповідачу була нарахована плата за скид стічних вод без Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва за період з 01.10.2015 по 31.07.2018 у розмірі 10 681 грн 87 коп. Позивачем на адресу відповідача було направлено лист-попередження від 08.08.2018 про виявлення факту порушення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва з розрахунком № 15/ВУ-Ф-09/172-07-2018 від 08.08.2018, що підтверджується доданою до позовної заяви копією списку згрупованих поштових відправлень № 618 та фіскальними чеками. Крім того, на адресу відповідача було направлено вимогу № 6006/12/36/02-19 від 17.10.2019 про оплату у семиденний термін, з моменту отримання даної вимоги, боргу за скид стічних вод без умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями опису вкладення у цінний лист, видаткової накладної та фіскального чеку. Проте, зазначена вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення. Враховуючи вищезазначене, судом встановлено, що у позивача  виникло право на  відшкодування плати за скид стічних вод відповідачем без отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва з об'єкта, розташованого за адресою: м: м. Київ, вул. Райдужна, 67, за період з 01.10.2015 по 31.07.2018 у розмірі 10 681 грн 87 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів наявності у відповідача відповідних Умов водоканалу на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва у період з 01.10.2015 по 31.07.2018, а також доказів оплати виставленого позивачем рахунку № 15/ВУ-Ф-09/172-07-2018 від 08.08.2018. Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав. Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з нормами статті 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Статтею 235 Господарського кодексу України встановлено, що    за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором. Оперативно-господарські санкції застосовуються незалежно від вини суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання. За скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії Абонент сплачує в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності (пункт 8.1 Правил № 1879). Пунктом 8.1 Правил № 1879 передбачено відповідальність абонента за скидання стічних вод без Умов на скид або після закінчення строку їх дії  в п'ятикратному розмірі тарифу на послугу з водовідведення за весь період їх відсутності. Зі змісту вказаних положень чинного законодавства рішення постачальника про донарахування абоненту 10 681 грн 87 коп. вартості послуг з водовідведення за весь період відсутності Умов на скид є оперативно-господарською санкцією. За частинами першою, другою статті 237 Господарського кодексу України Підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з частиною 1 статті 77  Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку щодо отримання Умов на скид стічних вод у систему каналізації міста Києва за період з 01.10.2015 по 31.07.2018, позивач має право на застосування до відповідача оперативно-господарської санкції у вигляді застосування п'ятикратного розміру тарифу на послугу з водовідведення, яка складає 10 681 грн 87 коп. Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. На підставі викладеного, керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237-238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Потап" (бульвар Перова, 32, м. Київ, 02125, ідентифікаційний код 30553176) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (вул. Лейпцизька, 1-А, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 03327664) грошові кошти у розмірі 10 681 (десять тисяч шістсот вісімдесят одна) грн 87 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп. 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України). Суддя                                                                                                    Н.Б.Плотницька