Рішення

від 10.02.2020 по справі 910/17039/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 10.02.2020Справа №  910/17039/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Сівакової В.В. розглянувши  матеріали справи за позовом      Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» про                    стягнення 71.028,50 грн                                                                                                                                                                                                                                                      Представники сторін: не викликались СУТЬ СПОРУ: 03.12.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» про стягнення 71.028,50 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що останнім було поставлено відповідачу товар на загальну суму 235.353,84 грн, що підтверджується видатковими накладними № 2045 від 27.10.2017, № 1134 від 04.07.2017, № 302 від 20.02.2018 та № 303 від 20.02.2018. Позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату товару на вказану суму, проте відповідачем взяті на себе зобов'язання виконано частково та сплачено лише 164.325,34 грн. Враховуючи викладене, позивач завернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 71.028,50 грн заборгованості за поставлений товар. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2019 відкрито провадження у справі № 910/17039/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Даною ухвалою зобов'язано відповідача протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу. У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 09.12.2019 було 11.12.2019 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103052339271 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань станом на 05.12.2019 є місцезнаходженням відповідача. Відповідач ухвалу суду від 09.12.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 16.12.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103052339271, а отже відповідач мав подати відзив на позов у строк до 02.01.2020 включно. Відповідач вимог ухвали про відкриття провадження у справі від 09.12.2019 не виконав, письмовий відзив на позовну заяву не подав. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Відповідно до ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -           ВСТАНОВИВ:            30.06.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» виставило Товариству з  обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» рахунок-фактуру  № 1364 на оплату наступного товару в загальному розмірі 111.726,36 грн: світильник LE3-600-2M-N у кількості 54 шт., комплект кріплення потолочне підвісне для світильника у кількості 160 шт., світильник LE3-1200-2M-N у кількості 160 шт. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» здійснило оплату зазначеного рахунку на суму 89.325,34 грн. згідно платіжних доручень № 24213 від 04.07.2017, № 26385 від 29.11.2017, № 26390 від 29.11.2017, № 28299 від 24.04.2018. Згідно видаткової накладної № 2045 від 27.10.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» прийняло товар на суму 111.726,36 грн. 04.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» виставило Товариству з  обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» рахунок-фактуру  № 1382 на оплату наступного товару в загальному розмірі 1.990,20 грн: лампа св./діод LT8-1500-C-1S-E у кількості 10 шт. Згідно видаткової накладної № 1134 від 04.07.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» прийняло товар на суму 1.990,20 грн. 28.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» виставило Товариству з  обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» рахунок-фактуру  № 2664 на оплату наступного товару в загальному розмірі 118.824,30 грн: світильник LК-60-N-1М у кількості 35 шт., світильник LК-100-N-2М у кількості 5 шт. Товариство з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» здійснило оплату зазначеного рахунку на суму 75.000,00 грн. згідно платіжних доручень № 26415 від 30.11.2017, № 27798 від 12.03.2018, № 28299 від 24.04.2018. Згідно видаткової накладної № 302 від 20.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» прийняло товар на суму 118.824,30 грн. 07.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» виставило Товариству з  обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» рахунок-фактуру  № 264 на оплату наступного товару в загальному розмірі 2.812,98 грн: світильник LК-60-N-1М у кількості 1 шт., Згідно видаткової накладної № 303 від 20.02.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» прийняло товар на суму 2.812,98 грн. Спір виник внаслідок того, що відповідач не сплатив вартість поставленого товару у повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 71.028,50 грн. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь – якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом  ця форма для даного виду  договорів не вимагалася. Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована  на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Також статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Відповідно до п. 1. ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов‘язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов‘язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом виставлення рахунків, здійснення часткової оплати товару та поставки товару було укладено договори купівлі-продажу товару. Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Загальні положення частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України не можуть бути застосовані до спірних правовідносин сторін, оскільки термін виконання зобов'язання, що випливає з правовідносин поставки (купівлі-продажу), чітко встановлений зазначеною спеціальною нормою права - покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. Відповідно до Оглядового листа Вищого господарського суду України № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» строк виконання грошового зобов'язання, що випливає з правовідносин купівлі-продажу та поставки, встановлений спеціальною нормою статті 692 ЦК України, та не може ставитися в залежність від звернення кредитора до боржника з вимогою в порядку частини другої статті 530 ЦК України. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість перед позивачем, розмір якої не оспорено відповідачем, що складає 71.028,50 грн. Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 71.028,50 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню. Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача. Керуючись  ст. 129, ст.ст. 237, 238, 240 ГПК України, суд - В И Р І Ш И В: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вірма-Електросвіт» (03143, м. Київ, вул. Заболотного, 15, код ЄДРПОУ 35911101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ледлайф» (62300, Харківська область, м. Дергачі, вул. Залізнична, 31-Д, код ЄДРПОУ 37460937) 71.028 (сімдесят одна тисяча двадцять вісім) грн 50 коп. основного боргу, 1.921 (одна тисяча дев'ятсот двадцять одна) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.      Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів дня його  проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України). СуддяВ.В.Сівакова