Ухвала

від 07.02.2020 по справі 910/8821/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 07.02.2020Справа №  910/8821/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАССУЛА"2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Інтерсервіс" про за заявоюпро стягнення 528 946, 60грн.Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Глагос"заміну сторони виконавчого провадження у справі № 910/8821/19 Суддя Підченко Ю.О.Секретар судового засідання Лемішко Д.О. Представники сторін: від позивача: від відповідача-1:від відповідача-2: від заявника:не з'явився;не з'явився;не з'явився;Фісун В.В. – представник за довіреністю. ВСТАНОВИВ: У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/8821/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" (надалі – позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАССУЛА" (надалі – відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Інтерсервіс" (надалі – відповідач-2) про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості з поворотної фінансової допомоги в сумі 528 946, 60 грн. за договором № 123 від 01.07.2015, який було укладено в спрощеному порядку та за яким відповідач-1 є отримувачем фінансової допомоги, а також договору поруки №03/06-15 від 03 червня 2014 року, за яким відповідач-2 є поручителем відповідача-1 за зобов`язанням з повернення вказаної фінансової допомоги. Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 позовні вимоги задоволено та вирішено: - стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАССУЛА" Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія Інтерсервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" борг за договором № 123 від 01.07.2015 в сумі 2 000,00 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 30, 00 грн; - стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАССУЛА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" борг за договором № 123 від 01.07.2014 в сумі 526 946,60 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 7 904, 20 грн. 25.11.2019 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідні накази. 16.01.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду, моніторингу виконання документів (канцелярія) Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Глагос" (надалі також – заявник) надано заяву про заміну Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт", як сторони виконавчого провадження на правонаступника – Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Глагос". Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 вказану заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Глагос" призначено до розгляду на 07.02.2020. Представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання не з`явились, причин неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Відповідно до приписів ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Розглянувши заяву та матеріали справи, суд дійшов висновку, що дана заява підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження", сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення Частиною 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Поряд із тим відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу. Окрім того, відповідно до ч. 1. ст. 334 Господарського процесуального кодексу України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Відтак, за змістом положень статей 52, 334 Господарського процесуального кодексу України та частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, для вирішення питання можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права. Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах. Особа, звертаючись до суду із заявою про заміну позивача (стягувача) з примусового виконання наказу господарського суду у справі на його правонаступника у зв`язку з переходом до останнього права вимоги відповідно до договору про відступлення права вимоги повинна довести належними та допустимими доказами, за яким саме правочином до неї перейшли права вимоги відносно боржника і який обсяг цих прав. Так, судом встановлено, що 08.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" (за договором -Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Глагос" (за договором – Новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 08/01/2020 (надалі – Договір), відповідно до умов якого (п.1.1. Договору), за цим Договором Первісний кредитор передає, а Новий кредитор приймає на себе в повному обсязі право вимоги повернення поворотної фінансової допомоги, що належить Первісному кредитору відповідно до Договору № 123 від 01.07.2014. Пунктом 1.2. Договору визначено, що право вимоги Первісного кредитору являє собою право вимагати стягнення боргу у вигляді поворотної фінансової допомоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАССУЛА" (код ЄДРПОУ: 39179478) (надалі – боржник), наданої у період з 02.07.2014 до 03.06.2015 за Договором № 123 від 01.06.2014, що підтверджується платіжними дорученнями. Поряд із тим, як вбачається із постанови приватного виконавця Русецької О.О. про відкриття виконавчого провадження від 14.01.2020 (ВП №60962922), копія якого міститься у матеріалах справи, було відкрито виконавче провадження щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КРАССУЛА" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" боргу за договором № 123 від 01.07.2014 в сумі 526 946,60 грн. та витрати зі сплати судового збору в сумі 7 904, 20 грн. на підставі наказу № 910/8821/19, що був виданий 25.11.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі № 910/8821/19. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України). Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно з ч. 3 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. В ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ст. 513 Цивільного кодексу України). Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. З урахуванням наведеного суд вважає, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (заміну стягувача у виданому судом наказі до відкриття виконавчого провадження) як під час виконання судового рішення, так і поза межами виконавчого провадження. В статті 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцією правомірності правочину. В свою чергу, з огляду на приписи ст.ст. 2, 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За приписами ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. За змістом ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Так, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги № 08/01/20 від 08.01.2020. За змістом ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України). Належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання. Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом. Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Зважаючи на положення наведених правових норм, враховуючи умови договору                  про відступлення права вимоги № 08/01/20 від 08.01.2020, суд дійшов висновку, що відбулась заміна сторони у матеріальних правовідносинах (відбувся перехід прав вимоги), а саме відбулась заміна кредитора у зобов`язанні, що виникло на підставі укладеного у спрощеному порядку між позивачем та відповідачем-1 договору № 123 від 01.07.2014, що було встановлено рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2019 у справі № 910/8821/19. З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для заміни стягувача у виконавчому провадженні № 60962922, у зв`язку із чим заява підлягає задоволенню. З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 52, 233-235, 326, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд, - УХВАЛИВ: 1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Глагос" про заміну сторони у виконавчому провадженні задовольнити. 2. Замінити у виконавчому провадженні № 60962922 стягувача – Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно-Консалт" (04053, м. Київ. вул. Вознесенський узвіз. 14, кім. 16; ідентифікаційний код ЄДРПОУ: 38518139) на Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Глагос" (04053, м. Київ, Кудрявський узвіз, 5 Б, оф. 621; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39674458). Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський протягом десяти днів з дня. її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повний текст ухвали складено та підписано 12.02.2020 року. Суддя                                                                                                            Ю.О. Підченко