Рішення

від 11.02.2020 по справі 914/2535/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.02.2020                                                                                           справа № 914/2535/19 Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнівест Препрес”, м.Фастів Київської області до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія “Перша приватна броварня “Для людей - як для себе”, м.Львів про стягнення пені та 3% річних. Ціна позову – 7423,11грн. За участю представників: від позивача: не з'явився; від відповідача: не з'явився. Заяв про відвід не поступало. Розгляд справи судом. На розгляд Господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнівест Препрес” до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія “Перша приватна броварня “Для людей - як для себе” про стягнення пені в розмірі 6322,21грн. та 3% річних в розмірі 1100,90грн. Ухвалою суду від 26.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням сторін та розгляд справи призначено на 28.01.2020р. Ухвалою суду від 28.01.2020р. відкладено розгляд справи по суті на 11.02.2020р. В судове засідання 11.02.2020р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, від позивача подано заяву за вх.№4355/20 від 27.01.2020р., в якій позивач просив здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача та на підставі документів, які долучені до позовної заяви. Також позивач у поданому клопотанні зазначає, що відповідач станом на дату судового засідання нарахованих пені та 3% річних не оплатив.   В судові засідання відповідач явки повноважного представника не забезпечив, письмового відзиву не подано, жодних заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не поступало. Причини неявки, не подання відзиву чи доказів не повідомлено, хоча судом належно виконано обов'язок щодо повідомлення усіх учасників справи про дату, час та місце розгляду справи, зокрема відповідача, що підтверджується реєстрами вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень від 26.12.19р. (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86618253#),від28.01.20р.(http://reyestr.court.gov.ua/Review/87245336#), поштовою рекомендованою кореспонденцією із повідомленнями  №0417603898352, №7903203467457, №0417603919813, №7903203468976 про вручення ухвал суду відповідачу. Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов'язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи заяву позивача про розгляд справи за його відсутності та за наявними у справі документами, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача та за наявними у справі матеріалами. Позиції учасників справи. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 08/02/2019 від 08.02.2019р. в частині оплати товару у встановлений договором строк. Письмового відзиву чи заперечень від відповідача не подано. Предметом доказування у даній справі є обставини наявності правових підстав для застосування до відповідача відповідальності за прострочення оплати товару згідно із умовами договору поставки № 08/02/2019 від 08.02.2019р. Обставини, встановлені судом. 08.02.2019р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія “Перша приватна броварня “Для людей - як для себе” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Юнівест Препрес” (постачальник) укладено договір №08/02/2019 поставки, згідно із п. п. 1.1. якого, постачальник зобов'язується поставляти, а покупець приймати і оплачувати товар. Відповідно до п.п. 2.1.-2.3. договору №08/02/2019 від 08.02.2019р., постачання товару здійснюється на умовах DDF, згідно Правил Інкотермс-2010. Постачальник поставляє товар покупцеві на адресу, визначену у відповідному додатку (специфікації) та передає товар на підставі довіреності уповноваженого представника покупця і видаткової накладної, складеної постачальником. Право власності на товар та всі ризики випадкового пошкодження/знищення товару переходять до покупця з моменту отримання товару покупцем та підписання і скріплення печаткою покупцем відповідної видаткової накладної. За умовами п. 4.2. договору №08/02/2019 від 08.02.2019р. оплата за цим договором, якщо інше не визначено у додатках (специфікаціях) до даного договору, здійснюється на умовах відтермінування платежу в 30 календарних днів, що відраховується з моменту отримання товару покупцем, що засвідчується підписанням уповноваженим представником покупця та скріпленням печаткою покупця відповідної видаткової накладної. Згідно із п. 6.1. договору №08/02/2019 від 08.02.2019р., даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками двох сторін і діє по 31.12.2019р., включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, які вони візьмуть на себе до вищевказаної дати, у повному обсязі. На виконання умов договору №08/02/2019 від 08.02.2019р., позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 105239,64грн., що підтверджується видатковими накладними №21/0119198НВ01 від 04.04.2019р. на суму 8118,00грн. (з ПДВ), №21/0118395НВ01 від 23.04.2019р. на суму 97121,64грн. (з ПДВ), вказані видаткові накладні підписані та скріплені печатками сторін. Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання перед позивачем, за отриманий товар виконав у повному обсязі, що підтверджується банківською випискою АТ «Райффайзен Банк Аваль», а саме 05.09.2019р. за поставлений товар оплачено 8118,00грн., 05.09.2019р. – 12000,00грн., 01.10.2019р. – 40000,00грн., 03.10.2019р. – 45122,00грн., а також проведеними позивачем розрахунками заявлених до стягнення сум, та не заперечується позивачем. Позивач зазначає, що оплату за поставлений товар відповідач здійснював несвоєчасно, зобов'язання у строк визначений договором не виконав, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги п.4.2 договору, тому просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1100,90грн. та пеню в розмірі 6322,21грн. За умовами п. 5.3. договору №08/02/2019 від 08.02.2019р., у разі порушення будь-якою стороною свого зобов'язання за даним договором, виплата неустойки (пені) здійснюється на підставі письмової вимоги іншої сторони про таке. 23.10.2019 року відповідачу була надіслана вимога №040/21 від 22.10.2019р. про сплату 3% річних в розмірі 1100,90грн. та пені в розмірі 6322,21грн., що підтверджується фіскальним чеком від 23.10.2019р., опис вкладення у лист, скріплений штемпелем поштового відділення зв'язку та повідомленням про вручення поштового відправлення №7903203429393. Відповідно до вимог ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися  на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 ЦК України що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Згідно із ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Пунктом 5.1. договору №08/02/2019 від 08.02.2019р. сторони встановили, що у випадку прострочення платежу, передбаченого відповідною специфікацією, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі одинарної облікової ставки НБУ, від простроченої суми, за кожний день прострочення. Так, згідно із п.5.1. договору №08/02/2019 від 08.02.2019р., враховуючи прострочення платежу позивач за період з 24.05.2019р. по 02.10.2019р. нарахував відповідачу по кожній видатковій накладній пеню у загальному розмірі 6322,21грн. (розрахунок долучено до матеріалів справи). Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України за прострочення виконання зобов'язання нарахував відповідачу за період з 06.05.2019р. по 04.09.2019р. 3% річних в розмірі 1100,90грн. Розрахунки долучено до матеріалів справи. Частиною 5 статті 254 ЦК України встановлено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився арифметичної помилки в нарахуванні пені, 3% річних та в порушення вимог ч.5 ст.254 ЦК України не прийняв до уваги порядок обчислення строків, не врахувавши вихідні дні, на які припали останні дні строку в окремому розрахунковому періоді. Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду по кожній видатковій накладній загальний розмір пені становить 6286,96грн. та розмір 3% річних становить 1100,25грн. В решті позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних належить відмовити у зв'язку із безпідставністю заявлення. Станом на день прийняття рішення, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати проведених позивачем нарахувань пені та 3% річних суду не надано. Доказів в спростування наведених вище обставин чи доказів в підтвердження здійснення поставки товару сторонами не представлено. Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України). З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що зазначені у позовній заяві обставини, що є предметом доказування у справі, визнаються судом встановленими та доведеними та позовні вимоги до відповідача про стягнення пені в розмірі 6286,96грн. та 3% річних в розмірі 1100,25грн. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню.  В решті позовних вимог щодо пені та 3% річних належить відмовити у зв'язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення. На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, - В И Р І Ш И В: Позов задоволити частково. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Торгово-виробнича компанія “Перша приватна броварня “Для людей - як для себе” (79032, м.Львів, вул.Джорджа Вашингтона, буд.10, ідентифікаційний код 31978272) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнівест Препрес” (08500, Київська область, м.Фастів, вул.Поліграфічна, буд.10, ідентифікаційний код 33534821) 6286грн. 96коп. – пені, 1100грн. 25коп. – 3% річних та 1911грн. 71коп. – судового збору. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України. В решті позовних вимог щодо стягнення пені та 3% річних відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua. Повне рішення складено 12.02.2020р.           Суддя                                                                               Іванчук С.В.