Рішення

від 12.02.2020 по справі 909/1394/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1394/19 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ    Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 12.02.2020 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу             № 909/1394/19 за позовом акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про стягнення з комунального підприємства "Комунальник-Т"                               3 066 грн 30 коп. за неналежне виконання грошового зобов'язання. НАК "Нафтогаз України" звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з КП "Комунальник-Т" 3 066 грн 30 коп. за договором купівлі-продажу природного газу від 10 жовтня 2016 р. № 5171/1617-ТЕ-15. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач здійснив оплату отриманого від позивача природного газу із порушенням визначених в укладеному між сторонами договорі строків, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу 1 064 грн 67 коп. три проценти річних та 2 001 грн 63 коп. інфляційних втрат. 02 січня 2020 р., суд відкрив провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позов. Копію ухвали від 02 січня 2020 р. суд надіслав відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - Івано-Франківська обл., м. Тисмениця, вул. Галицька, 41. Водночас таке поштове відправлення повернулось до суду із відміткою відділення Укрпошти "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення - фірма ліквідована". Згідно з ч. 4 ст. 89 ЦК України, відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру. За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру. Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. За змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Усі ухвали у цій справі було оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень, а тому відповідач мав можливість ознайомитися з текстом цієї ухвали. Крім того, як вбачається із вебсайту Укрпошти (функція відстеження поштового відправлення), поштове відправлення, яким позивач надіслав відповідачу копію позовної заяви із додатками відповідач отримав 08 січня 2020 р., що свідчить про обізнаність КП "Комунальник-Т" із наявністю такого судового провадження. Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами. Водночас право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за свою природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України"). Сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання вимог згаданої ухвали, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу. Як вбачається із змісту даних, зазначених на поштовому конверті, у якому суд надсилав відповідачу копію ухвали від 02 січня 2020 р., відмітку про повернення цього відправлення у поштовому відділенні проставили 12 січня 2020 р. Відтак п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов розпочався 13 січня 2020 р. та закінчився -                                  28 січня 2020 р. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав. Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Дослідивши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: 10 жовтня 2016 р., між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (постачальник) та КП "Комунальник-Т" (споживач) був укладений договір купівлі-продажу природного газу № 5171/1617-ТЕ-15, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві у 2016 - 2017 роках природний газ, а споживач зобов'язується оплатити його на умовах цього договору. Згідно з пунктами 1.2 та 1.4 Договору, природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ. За змістом пунктів 3.5 і 3.6 Договору, споживач зобов'язується подати не пізніше                   7 числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, постачальнику підписані та скріплені печаткою споживача два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, повертає один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. В п. 5.2 Договору визначено, що ціна за 1 000 куб. метрів природного газу за цим договором становить 4 942 грн, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 5 930 грн 40 коп. В п. 6.1 цього Договору його сторони погодили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом стовідсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу. Згідно з п. 12.1 Договору, цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін і діє в частині реалізації природного газу                     з 01 жовтня 2016 р. до 31 березня 2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Відповідно до наявних у матеріалах справи актів приймання-передачі, в жовтні - грудні 2016 року та березні 2017 року постачальник поставив споживачеві газ на загальну суму 233 995 грн 79 коп. Протягом лютого - червня 2017 р. споживач в повному обсязі оплатив вартість отриманого від постачальника газу. Однак у зв'язку з тим, що відповідач здійснив оплату за газ із порушенням обумовлених сторонами договірних строків, позивач нарахував відповідачу 1 064 грн 67 коп. три проценти річних та 2 001 грн 63 коп. інфляційних втрат. Отже, предметом даного спору є вимога позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних та інфляційних втрат у зв'язку із порушенням строків оплати отриманого за договором купівлі-продажу природного газу. За змістом положень ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Як визначено у ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що встановлено ст. 629 ЦК України. За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідно до частин 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що належним чином виконавши свої договірні зобов'язання позивач передав у власність відповідача природний газ, який останній оплатив із порушенням визначених в укладеному між сторонами договорі строків. Враховуючи наведене, позов НАК "Нафтогаз України" слід задовольнити. Судовий збір, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача. Керуючись статтями 129, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд в и р і ш и в: позов задовольнити; з комунального підприємства "Комунальник-Т" (77400, Івано-Франківська обл.,                   м. Тисмениця, вул. Галицька, 41; ідентифікаційний код 37467733) на користь акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ,                       вул. Б. Хмельницького, буд. 6; ідентифікаційний код 20077720) стягнути 1 064 (одну тисячу шістдесят чотири) грн 67 коп. 3 % річних, 2 001 (дві тисячі одну) грн 63 коп. інфляційних втрат та 1 921 (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну) грн витрат на сплату судового збору. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом            20 днів з дня складення повного тексту рішення. Суддя                                                                                                                    І. В. Ткаченко