Ухвала

від 12.02.2020 по справі 910/13720/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА м. Київ 12.02.2020Справа №  910/13720/19           За позовом           Заступника військового прокурора Центрального регіону України  в інтересах держави в  особі Кабінету Міністрів України та  Міністерства оборони України до                            Державного підприємства "Управління капітального будівництва та інвестицій"                         Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Новатех"   про                       визнання недійсним договору                                                                                             Суддя  Мельник В.І.                                                за участю секретаря судового засідання Федорової О.В. Представники: без виклику ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Заступник  військового прокурора Центрального регіону в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України  та Міністерства оборони України подав на розгляд Господарського суду міста Києва позовну заяву до  Державного підприємства “Управління  капітального будівництва та інвестицій та  Товариства  з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство  “Новатех” про визнання недійсним додаткового договору. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 у справі №910/13720/19  позовну заяву  залишено без руху. 31.10.2019 представником  позивача подано заяву  про усунення  недоліків встановлених в ухвалі суду від 07.10.2019. Позовні вимоги обґрунтовані   тим, що на думку позивача   Додатковий договір  від 11.07.2006 №11/06/4  про пайову  (дольову) участь у  будівництві  по проспекту  Повітрофлотський, 28 у м. Києві, укладений  між  державним підприємством “Управління  капітального будівництва та інвестицій”  та Товариством  з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче  підприємство “Нова-Тех” на виконання  договору  №11/06 від 11.07.2006. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 відкрито провадження у справі № 910/13720/19 та призначено підготовче засідання на 25.11.2019. 20.11.2019 відділом діловодства суду від позивача отримано пояснення на позовну заяву. 25.11.2019 відділом діловодства суду від відповідача2 отримано клопотання про відкладення розгляду справи. В судове засіданні 25.11.2019 прокурор зʹявився, надав свої усні пояснення. В судове засіданні 25.11.2019 представники позивачів зʹявилися, надали свої усні пояснення. В судове засіданні 25.11.2019 представники відповідачів не  зʹявилися. Ухвалою Господарського суду міста Києва  від 25.11.2019 відкладено розгляд справи на 24.01.2020. 27.11.2019  відділом діловодства суду від представника відповідача 2  отримано клопотання про  об'єднання  справ. 03.12.2019  відділом діловодства суду від представника відповідача  2  отримано відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в  задоволенні позовних вимог. 18.12.2019  відділом діловодства суду від представника  Кабінету Міністрів України отримано додаткові пояснення  у справі. 19.12.2019 від представника відповідача 2  отримано клопотання про зупинення провадження у справі. 19.12.2019 від  представника відповідача 2  отримано заперечення . 23.12.2019  від представника Міністерства оборони України  отримано  відповідь на відзив, відповідно до якого просив суд задовольнити позовні вимоги в  повному  обсязі. 23.12.2019 відділом діловодства суду від представника   відповідача  2 отримано  клопотання   про доручення документів  по справі. 16.01.2020  відділом діловодства суду від представника  Міністерства оборони України  отримано додаткові пояснення  у справі. 21.01.2020   від представника відповідача отримано відзив на позовну  заяву, відповідно до якого просив суд відмовити в  задоволенні  позовних вимог. В судовому засіданні 24.01.2020 представник відповідача 2 підтримав своє клопотання  про  зупинення  провадження у справі та просив суд задовольнити його. Клопотання мотивоване  тим, що на думку заявника  механізм  реалізації права  прокурора подавати позови  до суду  в інтересах держави  на підставі положень ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» від 14.10.2014 є недосконалим, а  Великою Палатою Верховного  Суду на підставі ст. 302 ГПК України по справі №912/2385/18 будуть надані висновки  щодо застосування  ст .23 ЗУ «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах, що аналогічні за змістом у даній справі. В зв'язку із зазначеним   та  посилаючись на положення  п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України відповідач 2 просив суд зупинити провадження. В судовому засіданні 24.01.2020  представник відповідача 1 підтримав  клопотання представника відповідача 2. Прокурор  зазначив, що  залишає розгляд  даного клопотання  на  розсуд суду. Заслухавши представників сторін, суд відмовляє в задоволенні  клопотання про зупинення  провадження, оскільки положення  ст. 228 ГПК України передбачають право  суду  зупинити провадження у справі, а не зобов'язує суд зупиняти провадження  під час виникнення  викладених підстав. Крім того суд  звертає увагу, що одним  із принципів господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а зупинення провадження у справі може значено затягнути  розгляд даної справи судом. Представник відповідача 2 заявив  клопотання про  залишення позовної заяви  без розгляду, із підстав відсутності в  матеріалах справи  документів, які б підтверджували правові підстави представництва  Заступником військового прокурора Центрального регіону України інтересів  держави відповідно до приписів ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» в редакції чинної станом на день звернення  до суду Прокурор заперечив проти  даного  клопотання. Заслухавши представників сторін суд  зазначає наступне. Відповідно до частин третьої - п'ятої  статті 53 ГПК України  у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених  статтею 174 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача. Відповідно до пункту третього частини першої  статті 131-1 Конституції України  в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Законом України від 19.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» внесено зміни до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру». Приписами ст. 7 ЗУ «Про прокуратуру» встановлено, що систему  прокуратури України становлять: Офіс Генерального прокурора; обласні прокуратури; окружні прокуратури; Спеціалізована антикорупційна прокуратура.  У разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури. Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором. Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру» , прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції. Як вбачається із матеріалів справи, позовна заява подана до суду 02.10.2019, в зв'язку із чим  підлягають застосуванню положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури». Заступником військового прокурора  Центрального  регіону України  не надано до суду  письмової вказівки чи наказу Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції,  щодо здійснення  представництва інтересів держави в  особі Кабінету Міністрів України. Відповідно до  ст. 1 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Уряд України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів. Статтею 20 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» встановлено, що Уряд здійснює в межах своїх повноважень державне управління у сфері охорони та раціонального використання землі, її надр, водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, інших природних ресурсів. Міністерство Оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який здійснює функції з управління об'єктами державної власності, забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони, військового будівництва, а також соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, зокрема, щодо забезпечення житлом. Відповідно до ст.ст. 3, 10 Закону України «Про Збройні Сили України», організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з'єднань, військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій, а забезпечення окремих видів діяльності Збройних Сил України може проводитися державними підприємствами, що створюються у встановленому порядку Міністерством оборони України. Кабінет Міністрів України та Міністерства оборони України, відповідно до положень чинного законодавства наділена правом і має можливість самостійно вирішувати питання щодо захисту свої порушених прав (у т.ч. шляхом звернення до суду). Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Така правова позиція викладена у в Постанові ВП ВС від 26.06.2019р. у справі №587/430/16-ц, Постанові ВП ВС від 13.02.2019р. у справі №826/13768/16, Постанові ВС від 06.02.2019 р. у справі № 927/246/18 та Постанові ВС від 18.07.2019р. у справі №826/15794/17. Відповідно до ст. ст.  73,  74,  77 ГПК України  доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У даній справі, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які визначені Законом, як виключні випадки для здійснення представництва інтересів держави в особі  Кабінету Міністрів України  та Міністерства оборони України саме  заступником військового прокурора Центрального  регіону України. За таких обставин, враховуючи інтереси всіх сторін у справі, з огляду на норми чинного  законодавства, суд дійшов висновку про задоволення  клопотання відповідача 2 та  залишення  позовної заяви без розгляду. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.01.2020 залишено позовну заяву заступника  військового  прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в  особі  Кабінету Міністрів України та  Міністерства оборони України  залишено без розгляду. Відповідно до ч. 1 ст. 243 Господарського процесуального кодексу України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Судом встановлено, що при виготовлені повного тексту ухвали  Господарського суду міста Києва № 910/13720/19 від 24.01.2020 допущено описку та невірно зазначено  дату ухвали, а саме 28.01.2020 замість належної – 24.01.2020. Враховуючи те, що господарський суд відповідно до ст. 243 Господарського процесуального кодексу України наділений правом виправляти допущені в ухвалі описки, суд приходить до висновку про необхідність виправлення допущеної в ухвалі Господарського суду міста Києва від 24.01.2020  у справі № 910/13720/19 описку. Керуючись ст. ст. 234, 243 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1.          Виправити допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва   від 24.01.2020 №910/13720/19 описку, а саме зазначити  що вірною датою ухвали є 24.01.2020, а не 28.01.2020. 2. Дана ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена. Суддя                                                                      В.І. Мельник