Ухвала

від 12.02.2020 по справі 26/153 (10)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА           12.02.2020 р.                                                                      Справа № 26/153 (10) місто Львів Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал», м.Київ про зняття арешту на відчуження транспортних засобів у справі № 26/153 (10) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», м.Київ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Львів», м. Львів про стягнення 18 368 967,59 грн. ВСТАНОВИВ: До канцелярії Господарського суду Львівської області надійшла заява (вх.№318/20 від 07.02.2020 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» з вимогою зняти арешт на відчуження транспортних засобів, який видав Господарський суд Львівської області наказом №26/153 від 06.01.2012 р. Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2020 р. заяву передано для розгляду судді Сухович Ю.О. Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку, що подана заява є процесуальною заявою, пов'язаною з виконанням рішення суду та розглядається за правилами Господарського процесуального кодексу України. Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду, судом встановлено наявність підстав для повернення її заявнику без розгляду, зважаючи на наступне. Суд звертає увагу заявника, що заява має відповідати загальним вимогам до форми та змісту письмової заяви, передбаченим положеннями ст.170 ГПК України. 1. Відповідно до п.1 ч.1 ст.170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. В порушення вказаних вимог, заявником не зазначено у поданій заяві вимоги визначені у п.1 ч.1 ст.170 ГПК України, зокрема ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України. 2. Відповідно до п.5 ч.1 ст.170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: підстави заяви (клопотання, заперечення). Як вбачається із поданої заяви, заявник просить суд зняти арешт на відчуження транспортних засобів, який видав Господарський суд Львівської області наказом №26/153 від 06.01.2012 р. Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що Рішенням Господарського суду Львівської області (суддя Деркач Ю.Б.) від 22.12.2010 р. у справі №26/153 (10) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Львів» про стягнення 18 368 967,59 грн позовні вимоги задоволено повністю та вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Львів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» заборгованість за Кредитним договором №14/К-06 від 19.01.2006 на загальну суму 18 345 955,77 (вісімнадцять мільйонів триста сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень,  77 копійок), у тому числі: 11 540 336, 00 гривень –кредит; 5 256 766,67 гривень –заборгованість по процентам за період з 28.11.2008 р. до 15.12.2010 р.; 1 179 643,66 гривень –пеню за несвоєчасне повернення кредиту;        369 209,44 гривень пені за несвоєчасну сплату процентів. Також, вказаним рішенням ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Львів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок. Крім того, вказаним рішенням ухвалено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Львів» в доход державного бюджету України - державне мито у розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.   Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 р. рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2010 р. у справі №26/153 (10) залишено без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Львів» залишено без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2011 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2010 р. у справі №26/153 (10) залишено без змін, касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Львів» залишено без задоволення. На виконання рішення Господарського суду Львівської області від 22.12.2010 р., постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10.03.2011 р. та постанови Вищого господарського суду України від 22.09.2011 р., Господарським судом Львівської області видано три накази, а саме: - Наказ від 06.01.2012 р. (бланк №0028878) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Львів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» заборгованість за Кредитним договором №14/К-06 від 19.01.2006 на загальну суму 18 345 955,77 (вісімнадцять мільйонів триста сорок п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят п'ять гривень, 77 копійок), у тому числі: 11 540 336, 00 гривень –кредит; 5 256 766,67 гривень –заборгованість по процентам за період з 28.11.2008 р. до 15.12.2010 р.; 1 179 643,66 гривень –пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 369 209,44 гривень пеня за несвоєчасну сплату процентів; - Наказ від 06.01.2012 р. (бланк №0028879) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Львів» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» витрати на інформаційне - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок; - Наказ від 06.01.2012 р. (бланк №0028880) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта – Львів» в доход державного бюджету України - державне мито у розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень.   Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Деркач Ю.Б.) від 24.02.2012 р. у справі №26/153 (10) повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» державне мито сплачене платіжним дорученням №90545/05 від 20.10.2010 р. у сумі 25 500,00 грн. Ухвалою Господарського суду Львівської області (суддя Кидисюк Р.А.) від 18.09.2014 р. у справі №26/153 (10) задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» про залучення до участі у справі правонаступника позивача та заміну сторони у виконавчому провадженні. Замінено стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» у виконавчому провадженні № 32473758 з примусового виконання наказу №26/153 (10), виданого 06.01.2012 р. В порушення вказаних вимог, заявником не зазначено у поданій заяві вимоги визначені у п.5 ч.1 ст.170 ГПК України, зокрема підстави звернення до Господарського суду Львівської області із вказаною заявою, оскільки як вбачається з матеріалів справи у наказах, рішенні, ухвалах Господарського суду Львівської області арешт про який йдеться у заяві не накладався. 3. Відповідно до п.6 ч.1 ст.170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення). Частиною 2 ст.91 ГПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до ч.4 та ч.5 ст. 91 ГПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Відповідно до п.5.27. Національного стандарту України «Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації, вимоги до оформлювання документів (ДСТУ 4163-2003)», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. №55, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 (нижче підпису). Приклад засвідчення копії документа зазначено у п.5.27. Національного стандарту України (ДСТУ 4163-2003). Як вбачається із поданих матеріалів, заявником до заяви долучено копії документів. Однак вказані копії не засвідчені належним чином. Зокрема на них не зазначено назви посади особи, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Суд звертає увагу, що засвідченню підлягає кожна сторінка документа поданого в копії. В порушення вказаних вимог, заявником не засвідчено належним чином копії документів долучених до заяви.   Копія набуває юридичної сили лише в разі  засвідчення в установленому порядку (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 08.05.2019 р. у справі № 160/7887/19). Неправильно засвідчені або незасвідчені копії документів є недопустимими доказами фактичних обставин справи та є підставою для скасування судового рішення у справі (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 11.07.2018р. у справі №904/8549/17). Отже, вказані документи не можуть вважатися доданими до заяви доказами в розумінні Господарського процесуального кодексу, оскільки долучені документи не є ні оригіналами, ні належним чином засвідченими копіями. Відповідно до ч.4 ст.170 ГПК України, суд встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду. Слід зазначити, що у заяві немає жодного посилання на норми матеріального та процесуального права. Не вказано на підставі якої статті Господарського процесуального кодексу України заявник звертається до суду із  заявою про зняття арешту. Посилання на норми процесуального законодавства, на підставі яких заявник звертається із заявою про зняття арешту є обов»язковим, для визначення судом порядку розгляду вказаної заяви, зокрема необхідності призначення судового засідання у справі, або розгляду заяви без виклику представників учасників справи. Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» з вимогою зняти арешт на відчуження транспортних засобів, який видав Господарський суд Львівської області наказом №26/153 від 06.01.2012 р. повернути заявнику без розгляду. Керуючись ст. ст. 91, 170, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ: 1.          Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» з вимогою зняти арешт на відчуження транспортних засобів, який видав Господарський суд Львівської області наказом №26/153 від 06.01.2012 р. повернути заявнику без розгляду. Додаток: заява з додатками всього на 9 аркушах. 2.          Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.            Ухвалу підписано 12.02.2020 р.                   Суддя                                                                                    Сухович Ю.О.