ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "10" лютого 2020 р.м. ХарківСправа № 922/4/20 Господарський суд Харківської області у складі: судді Смірнової О.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-Україна- 2006", м. Харків до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - Трейд", м. Харків про стягнення 61567,91 грн. без виклику учасників справи ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Антарес-Україна-2006" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - Трейд" про стягнення основного боргу в сумі 53036,28 грн., 3% річних у сумі 722,99 грн. та 7808,64 грн. пені, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором поставки № 580/1 від 30.05.2014 року. Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4/20 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. Ухвала господарського суду Харківської області від 08.01.2020 року (якою відповідачу було встановлено строк - протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву) була отримана відповідачем, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення. 30.01.2020 року відповідач подав відзив (вх.№ 2373), в якому зазначив, що позивачем не враховано суми повернутого товару та його часткову оплату. 04.02.2020 року позивач подав відповідь на відзив (вх.№ 2731), в якій проти факту повернення товару відповідачем заперечував, втім підтвердив часткову сплату відповідачем основного боргу на суму 10665,00 грн., у зв'язку з чим просив зменшити розмір позовних вимог на вказану суму. Розглянувши заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд виходить з наступного. Відповідно до приписів ст. 46 ГПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Виходячи із змісту поданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, а також змісту первісно поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд встановив, що позивач не змінює предмету або підстав позову, а лише зменшує суму позову. При цьому заява подана до першого судового засідання та належним чином направлена відповідачу, про що свідчить доданий до заяви опис вкладення в цінний лист від 04.02.2020 року, відповідно суд в порядку ст. 46 ГПК України приймає зазначену заяву до розгляду. З'ясувавши всі фактичні обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд встановив такі обставини. 03.05.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Антарес-Україна-2006" (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олімп - Трейд" (відповідач, покупець) укладено договір поставки №580/1 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язався протягом дії договору поставляти товари, а покупець приймати та своєчасно оплачувати на умовах передбачених Договором товари асортимент, кількість та ціна, яких вказані в видаткових накладних. Позивач свої зобов'язання виконав повністю, та в червні 2019 року відповідно до умов Договору, поставив відповідачу товар на загальну суму 53036,28 грн., що підтверджується наступними документами: - видаткова накладна №РкД-00018030 від 14.06.2019 року на суму 10665,00 грн.; - видаткова накладна №РкД-00018162 від 15.06.2019 року на суму 3967,80 грн.; - видаткова накладна №РкД-00018926 від 21,06.2019 року на суму 26481,12 грн.; - видаткова накладна №РкД-00018927 від 21.06.2019 року на суму 11922,36 грн.; - товарно-транспортна накладна № 14638 від 14.06.2019 року; - товарно-транспортна накладна № 14758 від 15.06.2019 року; - товарно-транспортна накладна № 15306 від 21.06.2019 року; - товарно-транспортна накладна № 15307 від 21.06.2019 року. Зазначені накладні були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, претензій щодо строку поставки та якості товару позивач не отримував. Відповідно до п. 5.3. Договору товар повинен бути сплачений протягом 21 календарного дня з дня отримання товару. Днем отримання товару є дата видаткової накладної. У порушення взятих на себе зобов'язань відповідач вартість товару, у встановлений строк, не оплатив у повному обсязі, у зв'язку з чим, у нього виникла заборгованість у розмірі 42371,28 грн. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку. Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного. Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Так, матеріали справи підтверджують те, що відповідач (покупець), в рамках укладеного між сторонами Договору, отримав від позивача товар на загальну суму 53036,28 грн. Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до п. 5.3. Договору розрахунки за товар здійснюються протягом 21 календарного дня з дня отримання товару. Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Проте, відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого його заборгованість склала 42371,28 грн. Враховуючи те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. ст. 193, 198 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та відсутність доказів на підтвердження сплати відповідачем суми боргу за Договором в сумі 42371,28 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача 42371,28 грн. заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню. Щодо тверджень відповідача про часткове повернення товару, суд зазначає таке. Відповідачем була надана копія накладної повернення постачальнику № 2077 від 24.09.2019 року на суму 3967,80 грн., яка була підписана з боку позивача невідомою особою та не містить печатки ТОВ "Антарес-Україна-2006". Матеріали справи також не містять копії довіреності на підставі якого представник позивача отримав від відповідача повернення товару за вказаною накладною. При цьому позивач заперечує проти факту отримання цього товару від відповідача. Таким чином, твердження відповідача про повернення позивачу нереалізованого товару на суму 3967,80 грн. не підтверджено належними та допустимими доказами, тому не беруться судом до уваги. Щодо повідомлення від 16.01.2020 року про повернення товару за договором поставки № 580/1 від 30.05.2014 року на суму 834,31 грн., суд зазначає, що у випадках повернення товарів суми податкових зобов'язань постачальника та суми податкового кредиту покупця підлягають відповідному коригуванню. У наданій відповідачем накладній не вказано номера та дати видаткових накладних по яких відповідачу поставлено цей товар, а також асортимент, найменування та ціна товару не відповідають даним видаткових накладних за якими відповідач раніше прийняв від позивача товар. Таким чином, твердження відповідача про повернення позивачу нереалізованого товару на суму 834,31 грн. не підтверджено належними та допустимими доказами, тому не беруться судом до уваги. Також суд критично ставиться до тверджень відповідача про сплату на користь позивача 96,05 грн. на підставі платіжного доручення № 58 від 28.11.2019 року, оскільки у цьому платіжному документі зазначені реквізити не позивача, а іншого одержувача - УК Шевченкі/м.Хар.Шевченківс/22030101, а призначення платежу -судовий збір за позовом ТОВ "Олімп-Трейд", Господарський суд Харківської області. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 722,99 грн. та 7808,64 грн. пені. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно з ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Відповідно до п. 7.2. Договору покупець за порушення строку оплати сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України нараховану на суму заборгованості за кожний день прострочення оплати. Суд, перевіривши розрахунок позивача, зазначає, що вимога про стягнення пені в сумі 7808,64 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Суд, перевіривши розрахунки позивача, зазначає, що вимога про стягнення 3% річних в сумі 722,99 грн. є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню. Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується положеннями ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору в повному обсязі. На підставі ст.ст. 6, 11, 525, 530, 626, 712, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 629, ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, керуючись статтями 73-74, 76-80, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп - Трейд" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 10, код ЄДРПОУ 32135104) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Антарес-Україна-2006" (61172, м. Харків, вул. Кільцевий проїзд, буд. 1, код ЄДРПОУ 33872438) основний борг у сумі 42371,28 грн., 3% річних у сумі 722,99 грн., 7808,64 грн. пені та судовий збір у розмірі 1921,00 грн. Видати наказ після набрання рішенням законної сили. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу. Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/. Повне рішення складено 10.02.2020 року. Суддя О.В. Смірнова