У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні адміністративного позову
м. Вінниця
12 лютого 2020 р. Справа № 120/506/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про забезпечення позову Приборівської сільської ради Липовецького району Вінницької області до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
10.02.2020 року представник позивача звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, у якому просить:
визнати протиправними дії головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області під час видання наказів фізичним особам Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та для садівництва за рахунок частини земельної ділянки за кадастровим номером 0522285200:04:000:1032, яка знаходиться в межах Приборівської сільської ради і відноситься до земель житлової та громадської забудови на земельні ділянки за кадастровими номерами для ведення особистого селянського господарства та для садівництва;
визнати протиправними та скасувати накази головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Про надання дозволу на виготовлення технічної документації на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та для садівництва за рахунок частини земельної ділянки за кадастровим номером 0522285200:04:000:1032, яка знаходиться в межах Приборівської сільської ради і відноситься до земель житлової та громадської забудови на земельні ділянки за кадастровими номерами для ведення особистого селянського господарства та для садівництва;
скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Про формування земельних ділянок та присвоєння їм кадастрових номерів на земельні ділянки за кадастровими номерами для ведення особистого селянського господарства та для садівництва.
Одночасно з позовною заявою представник позивача подав заяву про забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області вчиняти будь-які дії щодо погодження та затвердження технічної документації на земельні ділянки та їх реєстрацію для ведення особистого селянського господарства та для садівництва за кадастровими номерами, зазначених позивачем у прохальній частині.
Звертаючись до адміністративного суду з цим позовом, представник позивача фактично оскаржує дії Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області щодо видачі низки наказів про надання дозволу фізичним особам на виготовлення технічної документації на земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства та для садівництва за рахунок земельної ділянки за кадастровим номером 0522285200:04:000:1032, оскільки вказана земельна ділянка в грудні 2017 року увійшла до меж населеного пункту с. Приборівка, Липовецького району Вінницької області на підставі Генерального плану та плану зонування території села Приборівка .
У заяві про забезпечення позову представник позивача просить забезпечити позов шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Вінницькій області вчиняти будь-які дії щодо погодження та затвердження технічної документації на земельні ділянки та їх реєстрацію для ведення особистого селянського господарства та для садівництва за кадастровими номерами, зазначених позивачем у прохальній частині. Представник позивача зазначає, що відповідно до даних Державного кадастру зазначені в прохальній частині позову земельні ділянки сформовані, розташовані на території Приборівської сільської ради на землях комунальної власності, але право власності на них ще ніким не зареєстровано.
Представник позивача вважає, що забезпечення позову є необхідним у зв`язку з тим, що протягом строку вирішення справи та набрання рішенням суду законної сили невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, ефективний захист та поновлення порушених прав чи інтересів територіальної громади с. Приборівка.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В даному ж випадку, дослідивши викладенні у заяві мотиви, а також матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку про можливість розгляду заяви про забезпечення позову в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Так, розглянувши подану представником позивачів заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 1 ст. 150 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданого позивачем клопотання про забезпечення адміністративного позову останній має обґрунтувати необхідність задоволення такого клопотання та довести, що незадоволення клопотання призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених ч. 2 ст. 150 КАС України.
Так, положення ст. 150 КАС України передбачають, що передумовою вжиття заходів для забезпечення позову, є клопотання сторони, в тому рахунку, із зазначенням очевидних ознак можливості заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача. Тобто, у випадку звернення позивача з клопотанням про забезпечення позову він повинен обґрунтувати причини звернення з таким клопотанням. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Частиною 2 ст. 151 КАС України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії ( правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 24.04. 2019 року в справі № 826/10936/18 (провадження № К/9901/728/19).
В даному ж випадку, обґрунтовуючи необхідність забезпечення адміністративного позову, позивач зазначає, що під час перебування даної справи на розгляді в суді, відповідачем можуть вчинятися дії щодо погодження та затвердження технічної документації на земельні ділянки та їх реєстрація, також зазначає, що земельні ділянки є сформованими.
В той же час, суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 118 ЗК України порядок безоплатної передачі земельних ділянок у власність громадянами передбачає реалізацію таких послідовних етапів:
- звернення громадян з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- надання дозволу відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування;
- розробка суб`єктами господарювання за замовленням громадян проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;
- погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому статтею 186-1 Земельного кодексу України;
- затвердження відповідним органом виконавчої влади або місцевого самоврядування проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Отже, передача (надання) земельної ділянки у власність відповідно до статті 118 ЗК України є завершальним етапом визначеної процедури безоплатної приватизації земельних ділянок. При цьому, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Тобто надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не покладає на відповідний орган обов'язку (не є підставою для виникнення зобов'язання перед особою, яка розробила проект землеустрою) щодо надання цієї земельної ділянки у власність чи користування.
Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 27 лютого 2018 року в справі № 545/808/17.
Із поданої заяви слідує, що основною підставою для забезпечення позову є припущення заявника про можливість ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області видання наказів про затвердження документацій із землеустрою та надання їх у власність третім особам.
Разом з тим, на час розгляду зазначеної заяви та вирішення питання щодо відкриття провадження у справі до суду не надано оскаржуваних наказів, відомостей щодо осіб, за клопотанням яких видано відповідні накази та інтересів яких може стосуватися розгляд даної справи. Позивач вказує, що таку інформацію ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області на їх запит не надає. Разом з тим, на час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову суд не може встановити співмірність та адекватність таких заходів за відсутності такої інформації.
Таким чином, зміст заяви про забезпечення адміністративного позову не дозволяє дійти переконливого висновку про існування обставин, які згідно положень ст. 150 КАС України є підставою для забезпечення позову, оскільки позивачем не наведено жодних належних та достатніх доводів в підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких звернулись до суду.
Крім того, суд зазначає, що у даному випадку, з урахуванням предмету та можливих підстав спору, така обов'язкова умова для забезпечення адміністративного позову, як "наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваного рішення", тобто наказів ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області, може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості і достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв'язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності.
Тобто, на даному етапі суд позбавлений можливості встановити наявність очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішень. При цьому, суд звертає увагу, що встановлення ознак протиправності оскаржуваних рішень є фактично вирішенням адміністративного спору по суті, враховуючи можливий предмет позову, що є неприпустимим на даній стадії судового процесу.
Таким чином, у ході розгляду поданого клопотання судом не виявлено фактів існування, на час прийняття даної ухвали, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до прийняття у справі судового рішення, неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову, або необхідності докласти значних зусиль та витрат для відновлення таких прав та інтересів при виконанні у майбутньому судового рішення, якщо його буде прийнято на користь позивача.
Враховуючи вище викладене та здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, з урахуванням співмірності таких заходів заявленим позовним вимогам, суд приходить до висновку, що подана представником позивача заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 256, 294 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову відмовити.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала в повному обсязі складена 12.02.2020
Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.02.2020 |
Оприлюднено | 14.02.2020 |
Номер документу | 87523759 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Шаповалова Тетяна Михайлівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Шаповалова Тетяна Михайлівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Шаповалова Тетяна Михайлівна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Шаповалова Тетяна Михайлівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні