Рішення

від 11.02.2020 по справі 182/5611/19

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/5611/19

Провадження № 2/0182/699/2020

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

11.02.2020 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Багрової А.Г.

за участю секретаря судового засідання - Снєгульської В.М.

позивача - ОСОБА_1

представник відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю від 24.01.2020 року № 306/20. представника Нікопольського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді - Світанько Т.В. за довіреністю від 10.02.2020 року №125 .

третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Нікополі цивільну справу за позовом про повернення дітей.

Заяви по суті справи.

Позивач звернулась до суду з позовними вимогами до Виконавчого комітету Нікопольської міської ради та просить суд повернути їй малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які були відібрані на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.07.2018 року по справі № 182/2764/18, провадження № 2/0182/2125/2018 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав(а.с. 1-4)

В обґрунтування позовної заяви зазначила, що її діти були відібрані на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.07.2018 року по справі № 182/2764/18, провадження № 2/0182/2125/2018 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав. Причини, які перешкоджали їй належному вихованню дітей відпали, так як вона припинила вживати алкоголь, зробила ремонт в квартирі, переглянула своє оточення. Вона влаштувалась на роботу. Майже щодня вона спілкується з дітьми та їх відвідує в школи та за місцем їх теперішнього проживання. Вона повністю змінила свій спосіб життя, оскільки діти для неї - це сенс життя. Просить суд повернути їй дітей.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовної заяви, оскільки суттєвих змін, що були підставою для відібрання дітей, у родині матері не відбулось, вважають, що у поведінці ОСОБА_1 спостерігається повна безвідповідальність, вона не аналізує та не усвідомлює своїх вчинків, не намагається змінитись. Офіційно позивач не працює, аліменти на утримання дітей не сплачує. ОСОБА_1 продовжує не виконувати свої батьківські обов`язки, а тому повернення дітей буде суперечити інтересам дітей(а.с. 40-42).

Інших заяви по суті справи учасниками не подавалось.

Процесуальні дії у справі .

Ухвалою суду від 15.08.2019 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків (а.с.21)

27.08.2019 року по справі відкрито провадження та постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання(а.с. 26)

В підготовче судове засідання 16.10.2019 року з`явились сторони, розгляд справи відкладено, у зв`язку із постановленням ухвали про залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - батьків-вихователів дитячого будинку сімейного типу (а.с.65-70).

11.12.2019 року по справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті(а.с.79), зобов`язано батьків-вихователів забезпечити явку в судове засідання малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

В судовому засіданні 11.02.2020 року позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив врахувати думку дітей.

Представник Нікопольського міського центру соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді в судовому засідання пояснила, що підтримує позицію виконавчого комітету Нікопольської міської ради.

ОСОБА_3 - пояснила, що матір дітей особисто не знає, а тому не може надати оцінку чи змінились у її житті обставини після відібрання дітей, у зв`язку з чим покладається на розсуд суду.

ОСОБА_4 суду пояснив, що діти настроєні на повернення до матері та про це постійно кажуть, просить постановити рішення з урахуванням всіх обставин, щоб забезпечити в першу чергу інтереси дітей.

Судом встановлено .

На підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.07.2018 року по справі № 182/2764/18, провадження № 2/0182/2125/2018 у ОСОБА_1 були відібрані діти без позбавлення її батьківських прав: неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітній ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 7-12)

На даний час ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , досяг повноліття та проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області від 12.09.2018 року №665 малолітньому ОСОБА_6 надано статус „дитина позбавлена батьківського піклування" (а.с.52).

Згідно рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради Дніпропетровської області від 12.09.2018 року №664 малолітньому ОСОБА_5 надано статус „дитина позбавлена батьківського піклування" (а.с.53)

Згідно рішення Виконавчого комітету Нікопольської міської ради від 12.09.2018 року №671 діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були направлені до дитячого будинку сімейного типу на виховання та спільного проживання батькам-вихователям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.47-49).

Згідно ч. 3 ст. 170 СК України якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

За змістом ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, ст. 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому цим Кодексом порядку звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 163 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на те, щоб малолітня дитина проживала з ними.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини "К.А. проти Фінляндії" сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини "E.P. проти Італії" передання дитини на піклування зазвичай має вважатися тимчасовим заходом, який має бути припинено, як тільки дозволять обставини, і будь-які заходи щодо здійснення тимчасового піклування мають відповідати кінцевій меті возз`єднання біологічних батьків та дитини.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про охорону дитинства " встановлено, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Статтею 9 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної ради України від 27.02.91 року передбачено, що держави - учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалась з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадках, напраклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною, або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

На думку Європейського суду з прав людини "... сам той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібарння її від батьків..." (витяги з п. 50 Рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року по справі "Савіни проти України ".)

В судовому засіданні встановлені наступні обставини щодо умов проживання ОСОБА_1 , її поведінки після відібрання у неї дітей.

Письмовими матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зробила частковий ремонт за місцем свого проживання (а.с.14,15), створила умови для виховання та навчання дітей в окремій кімнаті, пройшла обстеження свого стану здоров`я, за місцем проживання характеризується позитивно(а.с.13-15,57,58).

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 працює неофіційно сторожем. В період після відібрання дітей, вона перестала вживати алкоголь, постійно відвідує дітей, спілкується з ними, купує їм одяг , солодощі та фрукти.

В судовому засіданні малолітні діти ОСОБА_6 та ОСОБА_5 наполягали на своєму бажанні повернутись до матері. Кожен окремо підтвердили , що з часу їх проживання в дитячому будинку сімейного типу матір їх постійно відвідує, завжди їх пригощає солодощами та фруктами, приносить новий одяг. ОСОБА_8 пояснив, що бачить як мама змінилась , вони сумують за нею, тому просить повернути їх з братом до матері.

Як вбачається з досліджених судом письмових матеріалів та пояснень учасників процесу, пояснень малолітніх дітей, батьки-вихователі створили для дітей відмінні умови життя, однак суд зазначає, що в силу закону переважне право на особисте виховання дітей має матір.

Інші доводи та письмові докази судом не взяті до уваги, оскільки вони не містять інформації щодо предмету спору станом на час розгляду справи.

Відповідно до ст. 5 СК України держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально заохочує і підтримує материнство та батьківство; забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини.

Відповідно до ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Судом встановлено, що причини, які перешкоджали належному вихованню дітей та з яких у позивачки рішенням суду відібрано дітей відпали. Так, ОСОБА_1 змінила спосіб життя, створює умови для проживання та виховання дітей, за місцем мешкання характеризується позитивно.

Органи опіки та піклування не вважають доцільним повернення дітей матері на даний час, оскільки матір недостатньо вжила заходів для зміни свого життя та ставлення до дітей, а причини за яких дітей було відібрано не повністю відпали, однак суд з такими висновками повністю погодитись не може, з огляду на встановлені вище судом обставини.

Враховуючи, думку батьків-вихователів, думку малолітніх дітей, суд вважає, що повернення дітей до матері відповідатиме їх інтересам, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст .170 СК України, ст.ст. ст.10-13,76-81, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Повернути малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матері ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), які були відібрані на підставі рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11.07.2018 року по справі № 182/2764/18, провадження № 2/0182/2125/2018 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду (м. Кривий Ріг) протягом тридцяти днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено 12.02.2020 року.

Дані учасників справи .

Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 )

Відповідач - Виконавчий комітет Нікопольської міської ради ( ЄДРПОУ 04052198, місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд.3)

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Служба у справах дітей Нікопольської міської ради (ЄДРПОУ 23927923, місцезнаходження, 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 17\1).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Нікопольський міський центр соціальних служб для сім`ї, дітей та молоді( ЄДРПОУ 23927923, місцезнаходження: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів,17\1.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , паспорт НОМЕР_2 , виданий 21.03.1996 року Нікопольським МВ УМВС України у Дніпропетровській області, фактичне місце проживання : АДРЕСА_2 )

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт НОМЕР_3 , виданий17.10.1995 року Нікопольським МВ УМВС України у Дніпропетровській області, фактичне місце проживання : АДРЕСА_2 )

Суддя: А. Г. Багрова