Ухвала

від 11.02.2020 по справі 367/1043/20

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/1043/20

Провадження №2-з/367/52/2020

УХВАЛА

Іменем України

про забезпечення позову

11 лютого 2020 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Саранюк Л.П., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову. Свої вимоги мотивує тим, що вона є власником ряду житлових будинків та земельних ділянок. Станом на сьогоднішній день її як власницю нерухомого майна, всупереч нормам ст. 391 ЦК України, було позбавлено права та можливості розпоряджатися нею на власний розсуд, оскільки єдиний прохід до всього належного їй на праві власності майна, відповідно до рішення Бучанської міської ради № 4410-71-VII від 19 грудня 2019 року, було передано в приватну власність гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Так відповідно до вище вказаного рішення, було затверджено документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210800000:01:115:0021, площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), без будь якого погодження меж земельної ділянки. Так своїм рішенням Бучанська міська рада та передачею земельної ділянки у власність, фактично позбавила ОСОБА_1 права вільного користування та розпорядженням своєю власністю, оскільки частина земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 було єдиним проходом до житлових будинків та земельних ділянок власником яких є ОСОБА_4 , чим в свою чергу здійснює останній перешкоди в користуванні. У зв`язку з вищевикладеним просить суд накласти арешт на належну ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3210800000:01:115:0021, площею 0,1000 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка). Заборонити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії, пов`язані з створенням перешкод їй у користуванні своєю власністю, а саме: житловими будинками №№ 39п, АДРЕСА_2 с, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 б за адресою: АДРЕСА_4 та земельними ділянками з кадастровими номерами: 3210800000:01:115:0008, 3210800000:01:115:0007, 3210800000:01:115:0006, 3210800000:01:115:0005, 3210800000:01:115:0010, 3210800000:01:115:0198, 3210800000:01:115:0195, 3210800000:01:115:0082, 3210800000:01:115:0021.

В судове засідання сторони не викликалися.

Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що вона підлягає поверненню заявнику, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 планує звернутись до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Бучанської міської ради.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 149 ЦПК України , суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України , заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Однак, подана заява не містить відомостей з яким позовом у майбутньому заявник буде звертатись до суду, що позбавляє можливості перевірити співмірність заявлених вимог позовним вимогам. З вказаних підстав суд на даний час не може пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до ч.9 ст.153 ЦПК України , суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу , повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням зазначеного, вважаю, що подану заяву про забезпечення позову слід повернути заявнику, оскільки її подано без додержання вимог визначених ст. 151 ЦПК України .

Керуючись ст.ст. 151 , 153 , 259-261 , 268 , 353-355 ЦПК України , суддя, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 - повернути заявнику.

Копії даної ухвали направити заявнику для відому.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: Л.П. Саранюк