Рішення

від 11.02.2020 по справі 679/1701/19

НЕТІШИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/679/93/2020

Справа № 679/1701/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

11 лютого 2020 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

судді Гавриленко О.М.,

секретар судового засідання Василюк Л.С.,

номер справи 679/1701/19,

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду м. Нетішин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Центр надання адміністративних послуг Нетішинської міської ради Хмельницької області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

за участю представника позивача ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Центр надання адміністративних послуг Нетішинської міської ради Хмельницької області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 , у якій значиться зареєстрованим попередній власник такої ОСОБА_2 , фактично непроживаючий у вказаній квартирі.

Позивач вважає, що ОСОБА_2 втратив право користування означеним вище житловим приміщенням, у зв`язку з тим, що не є членом сім`ї власника житлового приміщення і немає будь-яких інших законних підстав користуватися спірним житловим приміщенням.

Оскільки відповідач створює позивачу, як власнику, перешкоди у здійсненні права користування і розпорядження своїм майном, останній, посилаючись на приписи норм права, які містяться у ст. 41 Конституцій України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 405 Цивільного кодексу України та ст. 7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні, просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

24 грудня 2019 року позивач ОСОБА_1 подав клопотання про усунення недоліків позовної заяви шляхом подачі позовної заяви у новій редакції.

Відповідач відзив на позовну заяву із запереченнями щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову суду не надав.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 11 грудня 2019 року вказана позовна заява була зилишена без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 24 грудня 2019 року вказана позовна заява прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні заявлені його довірителем вимоги підтримав, вказавши на зазначені у позові обставини. При цьому останній не заперечував проти винесення заочного рішення.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився та не подав відзив, а тому суд, враховуючи думку представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, постановив ухвалу про заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Заслухавши представника позивача, з`ясувавши фактичні обставини справи, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити зважаючи на таке.

Судом установлено, що 03 жовтня 2019 року позивач отримав свідоцтва про придбання квартири АДРЕСА_1 , що раніше належала ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , які посвідчені приватним нотаріусом Нетішинського міського нотаріального округу Хмельницької області Ковальчук Л.Я. на підставі актів державних виконавців про реалізацію предмета іпотеки, складених головними державними виконавцями Нетішинського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Семенюком К.С. та ОСОБА_5 .А. 27 червня 2019 року і 27 вересня 2019 року відповідно (арк. спр. 4,5).

Право власності позивача належним чином зареєстровано, що підтверджується даними витягу №183522175 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 03 жовтня 2019 року (арк. спр. 6, 7).

При цьому, з довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №9521 від 27 листопада 2019 року судом установлено, що у належній на праві власності позивачу квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований її колишній власник ОСОБА_2 (арк. спр. 8).

Про реєстрацію відповідача у вказаній вище квартирі вказують також дані повідомлення сектору реєстрації місця проживання виконавчого комітету Нетішинсько міської ради №507/ЕП від 24 грудня 2019 року (арк. спр. 21).

Позивач, вказуючи на порушення відповідачем його права щодо користування та розпорядження належним йому майном, звернувся до суду з даним позовом за захистом свого майнового права, в якому просить усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом визнання останнього таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Таким чином, спірні правовідносини між позивачем, як власником житла, та відповідачем, який є попереднім власником житла, щодо втрати останнім права користування житловим приміщенням регулюються нормами права, які містяться в Цивільному кодексі України (далі ЦК України).

Відповідно до приписів ч.ч. 1, 2 4 ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Частиною першою статті 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно змісту ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Саме власник відповідно до приписів ст. 319 ЦК України володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Як врегульовано положеннями ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім`ї, попередніми членами його сім`ї, а також членами сім`ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (п. 3 ч.1 ст. 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.

З огляду на викладене суд приходить висновку, що позивач, як власник спірного майна, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм нерухомим майном, у тому числі, шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, тому порушене право позивача підлягає захисту шляхом задоволення позову.

При цьому судом приймаються до уваги аргументи позивача, які наведені ним як підстави для задоволення поданого позову, зокрема щодо набуття ним у встановленому законом порядку права власності на зазначене вище нерухоме майно та припинання такого права у відповідача, оскільки такі знайшли своє підтвердження в ході дослідження наявних в матеріалах доказів, які є належними, допустимими та достовірними в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України.

Водночас суд зауважує на тому, що жодних правовідносин з приводу користування спірною квартирою між сторонами судом встановлено не було, отже, відповідач з набуттям права власності позивачем на спірну квартиру втратив і право користування нею.

При вирішенні спору суд застосовує норми права, які містяться в ст. 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 391 ЦК України, та на які вірно посилається позивач в поданому позові.

За вказаних обставин, суд вважає, що права позивача, за захистом яких мало місце звернення до суду, були порушені відповідачем, а тому підлягають захисту шляхом задоволення позову повністю.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - Центр надання адміністративних послуг Нетішинської міської ради Хмельницької області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити повністю.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду або через Нетішинський міський суд (відповідно до п.п.15.5 п. 15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України у редакції Закону №2147-VIII від 03 жовтня 2018 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, Центр надання адміністративних послуг Нетішинської міської ради Хмельницької області, місцезнаходження: 30100, Хмельницька область, м. Нетішин, просп. Курчатова, 1/1, ЄДРПОУ 34256725.

Повне судове рішення складено 12 лютого 2020 року.

Суддя О.М. Гавриленко