Рішення

від 11.02.2020 по справі 420/6798/19

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/6798/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Скай Кепітал Груп» (ЄДРПОУ 35881622, місце знаходження: вул. Гімназична 21, м. Одеса, 65012) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Скай Кепітал Груп» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що висновки, викладені в Акті перевірки, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, факти та данні, викладені в Акті перевірки, що стали підставою для таких висновків, базуються на припущеннях, не відповідають дійсності та суперечать діючому законодавству України. Позивач стверджує, що жодного порушення п.198.1,п.198.3 ст.198 ПКУ при формуванні податкового кредиту по взаємовідносинам з вказаними контрагентами ним не допущено. Також позивач вважає неправомірним включення до змісту Акту, а в подальшому врахування у висновках Акту інформацію від ГУ ДПС в Одеській області щодо контрагента ТОВ Циклон-Юг , яка зазначається як узагальнена податкова інформація . На думку позивача, висновки, що викладені в Акті щодо нереальності здійснення господарських операцій є недоведеними та необґрунтованими. Факт здійснення господарських операцій ПП "Скай Кепітал Груп» з його контрагентами правомірно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ. Позивач просив задовольнити позов.

Ухвалою суду від 18.11.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи.

10.12.2019 року за вх. № 46886/19 відповідачем подано відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що висновки Акту про встановлені під час перевірки порушення податкового законодавства зроблені з урахуванням наявної податкової інформації відносно контрагентів позивача. Податковим органом не визнано реальність здійснення господарських операцій з вказаними в Акті перевірки контрагентами і на підставі цього встановлено порушення податку на додану вартість. Також представник відповідача у відзиві на позов зазначив, що податкова погоджується з твердженням позивача, що він не несе відповідальність за порушення податкового законодавства зі сторони контрагентів, але оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті не через порушення законодавства контрагентами або через їх несплату, а з причин невизнання реальності господарських операцій. Представник відповідача не погоджується з твердженням, що інформація від ГУ ДПС в Одеській області щодо контрагентів ПП «Скай Кепітал Груп» не є податковою та не може бути підставою для висновків наведених в Акті, оскільки з урахуванням положень пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПКУ отримана податкова інформація від ГУ ДПС в Одеській області, що наведена в акті перевірки, складена тільки на підставі аналізу поданих декларацій та звітів. Встановлені нереальні операції з постачання товарів/послуг, які не вироблялися/надавалися в обсязі, зазначеному у складених документах, та/або неможливості їх реального постачання у зв`язку з відсутністю або недостатністю у постачальника необхідного управлінського й технічного персоналу, виробничих активів і матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва, зберігання й транспортування товарів, надання послуг, що підтверджуються зібраною відповідно до ст. 72 Кодексу податковою інформацією (сукупністю об`єктивних і достатніх доказів), яка згідно із пп. 83.1.2 п. 83.1 ст. 83 Кодексу є підставою для висновків під час проведення перевірки покупця .

09.01.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні 28.01.2020 року представники позивача та відповідача підтримали свої позиції з посиланням на доводи викладені у позові та відзиві на позов.

28.01.2020 року від представника позивача та представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено ч.4 ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Приватне підприємство Скай кепітал груп (ПП СКГ ) зареєстроване юридичним департаментом Одеської міської ради 08.05.2008 р., номер запису: 1 556 102 0000 032089. Перебуває на обліку в Головному управлінні ДФС в Одеській області від 14.05.2008; номер взяття на облік: 16530.

На підставі наказу ГУ ДПС в Одеській області №449 від 27.09.2019 року та направлень №576/05-08 та №577/05-08 від 27.09.2019 р. податковим органом проведено позапланову виїзну перевірку ПП СКГ з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентом - постачальником ТОВ Циклон-Юг (ЄДРПОУ 32015023) за період 01.06.2018 р. по 31.07.2018 р., про що складено акт від 130/15-32-05-08/35881622.

В висновках Акту перевірки вказано про допущення суб`єктом господарювання, що перевірявся, вимог п.п. 44.1, ст. 44, п.п. а п. 198.1 та абзацу першого п. 198. З ст. 198, п. 200.1, п.200.2 ст200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у загальній сумі 126 668 грн. та п.44.1 ст.44, п.198.1, 198.3, ст.198, абз.в) п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в сумі 840 грн.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що перевіряючі дійшли до таких висновків, оскільки ПП СКГ мало господарські взаємовідносини з ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ . Зокрема, в акті перевірки йдеться про наявність податкової інформації (зібрана і оформлена станом на момент проведення перевірки), що контрагентами даного суб`єкта господарювання є ТОВ БУДСІТІПРОЕКТ (яке стало постачальником наданих робіт у червні 2018 року) та ТОВ НЬЮСІТІ (стало постачальником наданих робіт у липні 2018 р.).

В Акті перевірки зазначено про складення ГУ ДПС В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ 28.05.2019 року Акту № 1019/15-32-14-09/32015023, в якому визначено про неможливість проведення перевірки підприємства ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ , у зв`язку із втратою документів за 2016-2019 роки. По закінченню терміну для відновлення документів, 27.08.2019 року здійснено вихід за податковою адресою ТОВ Циклон-Юг , однак встановити місцезнаходження даного підприємства за вказаною адресою не вдалося. Крім того, ОУ ГУ ДФС в Одеській області направлено запит на встановлення місцезнаходження ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ та його посадових осіб 27.08.2019 року № 742/11/15-32-14-09- 06, проте на час складення Акту перевірки, не встановлено місцезнаходження посадових осіб платника -• татків та його законних (уповноважених) представників. Крім того, відповідно до податкової інформації яка використовувалась при складенні Акту перевірки, за звітні періоди червень-липень 2018 року, у ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ відсутній трудовий і господарський потенціал для здійснення діяльності, передбаченої умовами договору № 1704 від 17.04.2018 року.

Не погоджуючись з висновками даного Акту перевірки, в порядку п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17, п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, ПП СКГ звернулось до податкового органу з відповідними запереченнями та спростуваннями доводів акту. Однак, за результатами розгляду заперечень, висновки акту перевірки залишені контролючим органом без змін.

04.11.2019 року ГУ ДПС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 04.11.2019 р. № 000359508, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 126 668 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31 667 грн., від 04.11.2019 р. № 000361508, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 840 грн.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.86.2 ст.86 Податкового кодексу України За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків відповідно до пп. 75.1.2 п 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної перевірки.

Особливості проведення перевірок з податку на додану вартість врегульовані розділом 5 Податкового кодексу України. Зокрема, відповідно до ст. 201.10 Податкового кодексу України виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Наказом міністерства доходів і зборів України Наказом №165 від 14.06.2013 року затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця.

Згідно з п. 3.1.3.6. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи підприємця, камеральна (електронна) перевірка уточнюючого розрахунку проводиться протягом 30 днів, наступних за днем фактичного його подання.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

При цьому необхідно звернути увагу на таке:

строк позовної давності подання уточнюючих розрахунків визначається не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а якщо така податкова декларація була надана пізніше - за днем фактичного подання;

платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку;

платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом;

якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період;

у разі подання платником уточнюючих розрахунків до податкової декларації з податку на додану вартість, відповідно до яких змінюються показники розрахунків з контрагентами, необхідно перевірити:

а) дати виписки податкових накладних (з метою недопущення включення до податкового зобов`язання та/або податкового кредиту податкових накладних з датою виписки раніше ніж 365 календарних днів (пункт 198.6 статті 198 Кодексу));

б) відповідність уточнених показників податкових зобов`язань та/або податкового кредиту платника показникам, задекларованим контрагентом у відповідному звітному періоді. Оскільки наслідком декларування платником в уточнюючому розрахунку збільшення суми податкового кредиту (за відсутності інформації щодо декларування контрагентом відповідної суми податкового зобов`язання) є виникнення нових сум розбіжностей, сума такого уточнення підлягає зменшенню шляхом відпрацювання виїзною/невиїзною документальною плановою/позаплановою перевіркою.

Відповідно до п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

З огляду на вищенаведене, висновки акту камеральної перевірки щодо виявлених розбіжностей між задекларованими податковими зобов`язаннями з ПДВ та Реєстром виданих, отриманих податкових накладних є підставою для призначення позапланової перевірки, за результатами проведення якої можуть бути зроблені висновки про заниження або завищення податкового зобов`язання з ПДВ та донарахування податку до бюджету.

За правилами п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Судом з матеріалів справи встановлено, що відповідно до умов договору підряду №1704 від 17.04.2018 року між ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ (підрядник) та ПП Скай Кепітал Груп (замовник) визначено:

... У порядку і на умовах цього Договору, ПІДРЯДНИК бере на себе зобов`язання виконати наступні роботи:

1.1.1. Прокладання повітроводів на об`єкті: "Капітальний ремонт будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса,вул.Розкидайлівська, 67-А".

2.1.1. ПІДРЯДНИК зобов`язується відповідно до затвердженої проектно- кошторисної документації провести роботи, передбачені в п.1.1 цього Договору у відповідності з будівельними нормами і правилами.

2.1.2. ПІДРЯДНИК зобов`язується здавати виконані роботи по актам приймання виконаних підрядних робіт.

3.1.Вартість будівельно-монтажних робіт встановлюється згідно ДСТУ Б.ДІЛ- 1:2013, прийнятого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 05.07.201Зроку №293.

3.2. Договірна вартість поставки і робіт відповідає рівню звичайних цін у відповідності з Податковим кодексом України від 02.12.2010г. №2755-VI.

3.3. Вартість будівельно-монтажних робіт за п.п. 1.1 п.1 буде визначатися Договірними цінами, які є додатками і невід`ємною частиною до цього Договору.

3.4. Роботи виконуються з матеріалів, які повинні бути придбані і поставлені ПІДРЯДНИКОМ та ЗАМОВНИКОМ.

3.5. Підставою для розрахунків є Акти приймання виконаних робіт (форма КБ - 2в, повного виконання СТОРОНАМИ своїх зобов 'язань. форма КБ-3).

3.6. Розрахунки між СТОРОНАМИ здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПІДРЯДНИКА в 30-ти денний термін після підписання відповідних актів приймання або шляхом взаємозаліку зустрічних вимог з обов`язковим оформленням сторонами документів, передбачених чинним законодавством України.

6.2.Для виконання робіт, які складають предмет Договору, Підрядник має право залучати третіх осіб (субпідрядників).

7.1. Цей Договір набирає чинності з дня його підписання СТОРОНАМИ з "17" квітня 2018року і діє до "31" грудня 2018року...

Згідно наданих до перевірки документів на виконання умов договору №1704 від 17.04.2018р. встановлено, що ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ виписано (оформлено) на користь ПП Скай Кепітал Груп : довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати червень, липень 2018 року, акти приймання виконаних будівельних робіт за червень, липень 2018 року, підсумкові відомості ресурсів.

Розрахунки між суб`єктами господарювання проводились у безготівковій формі. ПП Скай Кепітал Груп згідно наданих платіжних доручень перераховано з розрахункового рахунку на розрахунковий рахунок ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ по вищевказаним операціям суму 765 049,52 грн.

Під час розгляду справи встановлено, та підтверджено відповідачем, що в ході перевірки використана податкова інформація, яка зібрана згідно зі ст.ст. 72 і 73 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями) щодо ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ , код ЄДРПОУ 32015023 з питань проведення фінансово - господарських операцій з контрагентом - покупцем ПП Скай Кепітал Груп , код ЄДРПОУ 35881622, та фінансово-господарських операцій з контрагентами-постачальниками за червень, липень 2018 року .

Згідно вказаної інформації визначено, що ...TOB ЦИКЛОН-ЮГ є посередником вказаних робіт. Постачальником наданих робіт у червні 2018 року є ТОВ БУДСІТІПРОЕКТ (ЄДРПОУ 41218149). м. Київ, вул. Льва Толстого, буд.ЗЗ, офіс 75 (податкова адреса). Постачальником наданих робіт у липні 20108 року є ТОВ НЬЮСІТІ (ЄДРПОУ41943382). м. Київ., вул. Антонова ,буд.5А (податкова адреса). Згідно акту від 28.05.2019 року № 1019/15-32-14-09/32015023 було визначено про неможливість проведення перевірки підприємства ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ (код ЄДРПОУ 32015023), у зв`язку із втратою документів за 2016-2019рр. По закінченню терміну для відновлення документів, з метою проведення документальної виїзної перевірки, 27.08.2019 року було здійснено вихід за податковою адресою ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ (код за ЄДРПОУ 32015023) - м. Одеса, вул. Троїцька, 24. Однак, встановити місцезнаходження ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ за даною адресою не вдалося. Люди які знаходились в приміщені, повідомили, що ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ за цією адресою вже не перебуває.

До ОУ ГУ ДФС в Одеській області направлено запит на встановлення місцезнаходження ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ та його посадових осіб від 27.08.2019 №742/11/15- 32-14-09-06. На даний час не встановлено місцезнаходження (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) .

За даними ІС Податковий блок ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ (код ЄДРПОУ 32015023). зареєстроване від 25.04.2002, змінено адміністративний район: 1553 - ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси ГУ ДФС в Одеській обл. на 1306. ГУ ДПС у Львівській обл. (Личаківський р-н м.Львова). 65 - платник з наступного року (основне місце обліку). Основний вид діяльності - Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, чисельність - 2 особи. На дату здійснення операцій з ПП "СКАЙ КЕПИТАЛ ГРУП" за червень, липень 2018 року керівником та головним бухгалтером зазначено: ОСОБА_1

Остання подана декларація з податку на додану вартість до ГУ ДФС в Одеській області, Південне управління у м. Одесі, Приморська ДПІ (Приморський район м. Одеси) за червень 2019Р.

За даними податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) на підприємстві протягом періоду, що підлягав перевірці працювало 2 особи. Дослідити можливість виконання ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ зазначених послуг такою кількістю трудових ресурсів можливо під час проведення документальної перевірки, в ході якої можливо перевірити професійну освіту працівників підприємства. За результатами аналізу баз даних ДПІ по ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ не встановлено об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Операції ТОВ ЦИКЛОН-ЮГ не можливо підтвердити стосовно врахування реального часу здійснення операцій. місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Таким чином, у наданих до суду узагальнених податкових інформаціях контролюючими органами зроблені висновки про порушення податкового законодавства платниками податків без проведення перевірок в установленому законом порядку їх господарської діяльності, що не відповідає вимогам ПКУ, Порядку №727.

Суд вважає, що вказані відомості не можуть бути до уваги як таки що є неналежними доказами, оскільки складені в порушення вимог законодавства. При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 5 розділу ІІ Порядку №727, факти виявлених порушень законодавства з питань податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно. Відповідно до п.4 розділу ІІІ Порядку описова частина акту перевірки у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення повинна містити чітко викладений зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначення первинних документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

Висновки контролюючого органу фактично ґрунтуються лише на припущеннях, оскільки в податкових інформаціях, на які посилаються перевіряючи не наведено жодного порушення податкового законодавства зі сторони позивача.

Перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, встановлений ст.83 ПКУ, в якому зазначена - податкова інформація.

Статтею 71 ПКУ встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та порядок її отримання контролюючим органом регламентований ст.ст.72,73 ПКУ. Пунктом 72.1 ст.72 визначений перелік джерел інформації, яка використовується для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу. Згідно з п.71.1.6 ст.72 ПКУ для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності використовується інша інформація, оприлюднена як така, що підлягає оприлюдненню відповідно до законодавства та/або добровільно чи за запитом надана контролюючому органу в установленому законом порядку.

Статтею 74 ПКУ визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючи органи функцій та завдань.

Таким чином, умовами використання податкової інформації під час перевірок повинно бути те, що вона зібрана відповідно до положень ПКУ та зберігається та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Суд вважає, що використані перевіряючими листів - результатів опрацювання зібраної податкової інформації ГУ ДФС у Миколаївський області щодо контрагентів позивача виходить за поняття отриманої та опрацьованої інформації, оскільки вказані листи окрім наявної, опрацьованої та систематизованої інформації відносно суб`єкта господарювання, яка наявна в інформаційних базах податкового органу, містять висновки посадових осіб, які складали вказані листи, про порушення вказаними платниками податків норм податкового законодавства. Між тим, відповідно ПКУ, Порядку №727 висновки щодо порушення податкового законодавства суб`єктом господарювання можуть міститься лише в актах перевірки такого суб`єкта, яка здійснюється на підставі, встановленої законом, та обов`язково на підставі первинної документації суб`єкта господарювання.

Саме для виключення безпідставного використання податкової інформації у висновках відповідного суб`єкта господарювання, якій перевіряється, в ПКУ були внесені зміни Законом від 17.07.2015 року та п.86.7 ст.86 ПКУ був доповнений абзацом, згідно з яким контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акту перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до ст.60 цього Кодексу.

Вказані зміни в ПКУ є логічно - послідовними з точки зору того, що лише у встановленому законом порядку обставини можуть бути взяті до уваги та на них можна посилатися як на належні докази контролюючому органу при викладенні висновків акту перевірки відносно суб`єкта господарювання.

Суд вважає, що надані до позову первинні документи по взаємовідносинам позивача із контрагентами підтверджують здійснення господарських операцій, які відображені в бухгалтерській та податковій звітності позивача, та спростовують висновки Акту перевірки про наявність порушень податкового законодавства.

При цьому суд враховує, що статтею 10 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідач, якій є суб`єктом владних повноважень не зазначив у відзиві на позов, в судовому засіданні жодного доказу щодо недостовірності цих обставин, а також про обізнаність позивача про будь які недостовірні відомості відносно контрагента або його обізнаність щодо порушень податкового законодавства зі сторони контрагента та причетність до цих порушень позивача. Таких доказів не містить і Акт перевірки відносно позивача.

Суд вважає, що саме позивач будь-яких порушень податкового законодавства по господарським операціям не допустив та надав всі документи, які свідчать про здійснення вказаних господарських операцій.

Крім того, наявність порушень податкового законодавства зі сторони контрагентів по ланцюгу господарських відносин (несплата податків, притягнення до відповідальності) не може бути безумовною підставою для визначення податкових зобов`язань позивачу, оскільки позивач не може нести відповідальність за порушення податкового законодавства своїми контрагентами. Жодна норма законодавства не вимагає від платника податків контролювати сплату своїм контрагентом до бюджету податків та ведення ним бухгалтерського та податкового обліку. Контроль за дотриманням платниками податків податкового законодавства та своєчасну сплату ними податків здійснює податкова служба.

Верховний Суд в постановах від 12.06.2018 року по справі №826/16272/13-а, від 27.03.2018 року по справі №816/809/17 виклав висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, відповідно до якого норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає обґрунтованим посилання позивача на практику Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, які не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту.

Так, висновком Верховного Суду, викладеному у постановах по справам №826/7704/16 від 19.06.2018 року, №2а/1770/3360/12 від 30.01.2018 року критична оцінка надана посиланню контролюючих органів на відсутність у контрагентів позивача власних чи орендованих основних фондів, кваліфікованих фахівців для здійснення діяльності, оскільки сама по собі наявність або відсутність у контрагентів основних фондів, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків, у зв`язку з його господарською діяльністю. Укладення договору не є єдиним способом залучення фізичних осіб до вчинення необхідних дій в процесі виконання поставки; податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит в залежності від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка товарів (робіт, послуг) постачальником. При цьому залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Верховний Суд в постанові від 12.06.2018 року по справі №826/16272/13-а дійшов висновку, що посилання контролюючого органу на наявність акту про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента по ланцюгу постачання, а також на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерії оцінки реальності господарських операцій, є безпідставними оскільки, під час складення акту про неможливість проведення звірки будь - які первинні документи платника податків не використовувались та не аналізувались, а отже оформлення вказаного акту з відображенням в ньому окремих відомостей, не відповідають критерію юридичної значимості, як не відповідає такому критерію і інформація з інформаційно - аналітичних баз контролюючих органів, оскільки така також не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, а отже не є належним доказом в розумінні процесуального Закону

Згідно з правовим висновком Верховного суду товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, тобто товарно-транспортна накладна є доказом, який підтверджує факт надання/отримання транспортних послуг, а не реальність господарської операції у цілому (постанови Верховного Суду від 11.09.2018 року по справам №820/477/18, №815/6105/17).

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 76 КАС України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З урахуванням встановлених фактів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд вважає, що з Головного управління державної фіскальної служби в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 2387,64 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2,3,6,7,9,12,13, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Скай Кепітал Груп» (ЄДРПОУ 35881622, місце знаходження: вул. Гімназична 21, м. Одеса, 65012) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення- задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.11.2019 р. № 000359508, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 126 668 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 31 667 грн.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 04.11.2019 р. № 000361508, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 840 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Приватного підприємства «Скай Кепітал Груп» (код ЄДРПОУ 35881622) судові витрати у розмірі 2387,64 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Токмілова Л.М.

.