Рішення

від 10.02.2020 по справі 924/1354/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"10" лютого 2020 р. Справа № 924/1354/19

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Фрей В.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівська меблева фабрика" с. Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області

до Фізичної особи-підприємця Собчинського Віктора Антоновича м. Кам`янець-Подільський

про стягнення 2500грн. 00коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача: Грицишин О.П. - згідно ордеру серії ХМ №004256 від 26.12.2019р.

від відповідача: не з`явився

10.02.2020р. в судовому засіданні у відповідності до ст. 240 ГПК України проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

27.12.2019р. на адресу господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівська меблева фабрика" с. Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області до Фізичної особи-підприємця Собчинського Віктора Антоновича м. Хмельницький про стягнення 2500грн. 00коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не повернуто позивачу надмірно сплачені кошти у сумі 2500грн., чим порушено вимоги ст. 1212 ЦК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.12.2019р., позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.

Ухвалою суду від 02.01.2020р. позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали.

17.01.2020р., в межах встановленого судом строку, через загальний відділ канцелярії Господарського суду Хмельницької області від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№ 05-22/523/20), відповідно до якої, усунуто недоліки, зазначені в ухвалі суду від 02.01.2020р.

Ухвалою суду від 21.01.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1354/19, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 11:30 год. 10.02.2020р.

22.01.2020р. на адресу суду через службу діловодства від представника позивача надійшло клопотання (вх.№ 05-22/642/20) про долучення до матеріалів справи платіжних доручень з відмітками банку та банківську виписку від 04.09.2017р., які підтверджують сплату коштів відповідачу та часткове їх повернення. Подані докази судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 10.02.2020р. позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні, а також повідомив про те, що на даний час відповідачем в добровільному порядку кошти не повернуто.

Представник відповідача в судове засідання 10.02.2020р. не з`явився.

Ухвала суду від 21.01.2020р. направлена на адресу відповідача зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - АДРЕСА_2 повернута на адресу суду із відміткою "адресат відсутній".

Згідно п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, висловлені в судовому засіданні, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.

В липні місяці 2017року, відповідач надав позивачу послуги щодо перевезення вантажів.

21.07.2017р. відповідачем виставлено позивачу до оплати рахунок-фактуру № СФ-0000126 від 21.07.2017р. за надані послуги автотранспортних вантажних перевезень на суму 5900грн.

Згідно платіжного доручення № 2688 від 02.08.2017р. позивачем перераховано відповідачу 5900грн. з призначенням платежу - "Оплата за автотранспортні вантажні первезення згідно рах №СФ-0000126 від 21.07.2017р."

Згідно платіжного доручення №1740 від 04.09.2017р. позивачем повторно помилково перераховано відповідачу 5900грн. з призначенням платежу - "Оплата за автотранспортні вантажні первезення згідно рах №СФ-0000126 від 21.07.2017р."

21.11.2018р. позивач звернувся до відповідача із листом №292 про повернення помилково перерахованих коштів згідно платіжного доручення № 1740 від 04.09.2017р. в сумі 5900грн.

Відповідачем частково повернуто кошти, згідно платіжних доручень №966 від 17.12.2018р. на суму 900грн.; №1004 від 24.01.2019р. на суму 1200грн.; №1019 від 18.02.2019р. на суму 800грн.; №1094 від 03.05.2019р. на суму 500грн. Загалом відповідачем повернуто позивачу 3400грн.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не повернув позивачу решту коштів у сумі 2500грн., позивач просить суд стягнути їх в примусовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, повно, всебічно і об`єктивно дослідивши матеріали та обставини справи, оцінивши надані стороною докази по суті спору, їх належність, допустимість, достовірність кожного окремо, судом береться до уваги таке.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем згідно платіжного доручення №1740 від 04.09.2017р. помилково перераховано відповідачу 5900грн., при цьому в графі "призначення платежу" вказано оплата за транспортні послуги згідно рахунка № СФ-0000126 від 21.07.2017р.

Згідно платіжних доручень №966 від 17.12.2018р. на суму 900грн.; №1004 від 24.01.2019р. на суму 1200грн.; №1019 від 18.02.2019р. на суму 800грн.; №1094 від 03.05.2019р. на суму 500грн. відповідачем повернуто позивачу кошти, загалом у сумі 3400грн.

Доказів повернення відповідачем решти коштів, або ж існування у позивача зобов`язань перед відповідачем з оплати 2500грн. 00коп. матеріали справи не містять.

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

На підставі наведеного суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у зв`язку із задоволенням позову, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівська меблева фабрика" с. Пашківці Старокостянтинівського району Хмельницької області до Фізичної особи-підприємця Собчинського Віктора Антоновича м. Кам`янець-Подільський про стягнення 2500грн. 00коп. задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Собчинського Віктора Антоновича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівська меблева фабрика" (с. Пашківці, вул. Ясенова, 1 Старокостянтинівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 37083763) 2500грн. 00коп. (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок), 1921грн. 00коп. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 12.02.2020р.

Суддя В.О. Кочергіна

Віддруковано 3 примірники:

1-до справи,

2-ТзОВ "Старокостянтинівська меблева фабрика" (31124, Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с. Пашківці, вул. Ясенова, 1),

3-ФОП Собчинський В.А. ( АДРЕСА_2 ).

Адресатам рекомендованим з повідомленням про вручення.