Рішення

від 11.02.2020 по справі 926/2860/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

11 лютого 2020 року Справа № 926/2860/19

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., при секретарі судового засідання Чиборак У.Г розглянувши справу №926/2860/19

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Шевченка, 18)

До Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації ( 60100, Чернівецька область, смт. Кельменці, пл. Центральна, 4)

За участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог:

1.Управління Державної казначейської служби України у Кельменецькому районі Чернівецької області (60100, Чернівецька обл., смт. Кельменці, вул.Довженка, 5).

2.Фінансове управління Кельменецької районної державної адміністрації (60100, Чернівецька обл., смт. Кельменці, пл. Центральна, будинок 2).

3.Кельменецька районна рада (60100, Чернівецька обл., смт. Кельменці, пл. Центральна, 2).

Про стягнення заборгованості в сумі 17194,18 грн. по відшкодуванню витрат понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за січень - серпень 2019 року

За участю представників:

Від позивача: Бабій Г.Я. - юрисконсульт (дов.№4882 від 09.12.19р.)

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог 1: не з`явився

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог 2: Карапчієвська М.М. - нач. фінасновго управ. (розпорядження від 03.05.07р.)

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог 3: не з`явився

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" звернулося з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 17194,18 грн. по відшкодуванню витрат понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за січень серпень 2019 року.

17.12.2019 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду зареєстровані матеріали позовної заяви відділом (вх.№2860).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем норм чинного законодавства щодо відшкодування витрат за надані телекомунікаційні послуги на пільгових умовах окремим категоріям громадян, на яких поширюється дія норм Законів України "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про прокуратуру" та Законі України "Про охорону дитинства".

В період з січня 2019 року по серпень 2019 року (включно) ПАТ "Укртелеком" в особі Чернівецької філії надавав телекомунікаційні послуги пільговим категоріям населення Кельменецького району з урахуванням пільг, встановлених законодавством, розмір яких підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг за формою №2 пільга. Однак, впродовж 2019 року відповідач не реєстрував фінансові зобов`язання перед позивачем по відшкодуванню витрат на надання послуг зв`язку із пільгами та не проводив оплату витрат позивача, пов`язаних із наданням пільг з січня 2019 року.

23.09.2019 року позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо здійснення відшкодування витрат, пов`язаних із наданням населенню пільг по користуванню телекомунікаційними послугами на сумі 17194,18 грн. Однак, всупереч вимогам чинного законодавства витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг населенню на пільгових умовах в період з січня по серпень 2019 року, відповідачем компенсовані позивачу не були.

Отже, станом на день подання позову залишається невідшкодованою сума пільг, наданих у 2019 році, в розмірі 17194,18 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями справу №926/2860/19 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 18.12.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суддею одноособово, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 10.01.2020 року.

08.01.2020 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№22), відповідно до якого останній заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на те, що починаючи з моменту виникнення спірних правовідносин, обов`язок та механізм щодо здійснення їх компенсації (пільг з послуг зв`язку) відсутній. В 2019 році між позивачем та відповідачем не укладався договір про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян і відповідно не могло виникнути заборгованості.

Також відповідач зазначає, що помилковим є тлумачення позивача про те, що управління є особою, відповідальною за компенсацію пільг та головним розпорядником бюджетних коштів місцевого бюджету на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, належним відповідачем у справі та належним боржником, оскільки лише у разі отримання бюджетних призначень управління в особі керівника матиме повноваження головного розпорядника бюджетних коштів.

Окрім того останній зазначив, що у діях Управління відсутня вина, яка призвела до виникнення даної заборгованості перед ПАТ "Укртелеком", також Управлінням було вжито усіх заходів для належного виконання своїх зобов`язань, на підтвердження чого до відзиву додав копії листування та копії листів про повернення розрахунків.

Ухвалою суду від 10.01.2020 року судом залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління Державної казначейської служби України у Кельменецькому районі Чернівецької області, Фінансове управління Кельменецької районної державної адміністрації та Кельменецьку районну раду та цією ж ухвалою відкладено розгляд справи по суті на 31.01.2020 року.

30.01.2020 року на адресу суду надійшли письмові пояснення (вх.№353) третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог (УДКС України у Кельменецькому районі Чернівецької області) та заява про розгляд справи без їх участі.

В своїх поясненнях УДКС України у Кельменецькому районі Чернівецької області зазначає, що протягом 2019 року УП та СЗН Кельменецької РДА, як розпорядником бюджетних реєстрів не надавалися на реєстрацію до казначейства реєстри бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів з документами, що підтверджують факт взяття бюджетного зобов`язання та реєстри фінансових зобов`язань з документами, що підтверджують факт взяття бюджетного фінансового зобов`язання щодо надання пільг окремим категоріям громадян з оплати послуг зв`язку.

Ухвалою суду від 31.01.2020 року відкладено розгляд справи на 11.02.2020 року.

Фінансове управління Кельменецької районної державної адміністрації 10.02.2020 року направило на електронну пошту суду письмові пояснення до позову (вх.№467), в яких зазначає те, що районним бюджетом на поточний рік передбачено бюджетне призначення в сумі 10708,70 грн, з яких у першочерговому порядку здійснюється оплата праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством умов оплаті праці та розміру мінімальної заробітної плати, на оплату розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ, які споживаються бюджетними установами, однак дане клопотання направлене суду без електронного цифрового підпису.

Кельменецька районна рада у поясненнях по суті позовних вимог (вх.№483) зазначила, що через обмеженість фінансових ресурсів місцевого бюджету на поточний рік не було виділено в достатній кількості кошти на оплату телекомунікаційних послуг управлінням. Також останній просить суд розглядати справи без їх участі.

В судовому засіданні, 11.02.2020 року, уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, вказуючи на їх правомірності та обґрунтованості наявними в матеріалах справи доказами.

Фінансове управління Кельменецької районної державної адміністрації в судовому засіданні, 11.02.220 року підтримало свої викладені в письмових поясненнях аргументи.

Відповідач в судове засідання, 11.02.2020 року не з`явився, при цьому через відділ документального забезпечення подав клопотання про розгляд справи без його участі (вх.№371).

Управління Державної казначейської служби України у Кельменецькому районі Чернівецької області в судове засідання, 11.02.2020 року не з`явились, при цьому в матеріалах справи міститься їх заява про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності відповідача та третіх осіб.

Заслухавши пояснення уповноважених позивача і третьої особи - Фінансове управління Кельменецької районної державної адміністрації, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", відокремленим підрозділом якого є Чернівецька філія ПАТ "Укртелеком" (позивач) є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про телекомунікації", Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 №295, інших законодавчих актів України.

Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Чернівецької філії ПАТ "Укртелеком" протягом січня - серпня 2019 року надано послуги пільговій категорії громадян Герцаївському районі Чернівецької області, на яку поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їм соціального захисту", Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про охорону дитинства".

Факт надання послуг та фактичне споживання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується розрахунком боргу та розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг (форма №2-пільга) громадянам Кельменецькому району Чернівецької області за період з січень - серпень 2019 року.

Судом встановлено, що позивач (щомісячно) направляв відповідачу розрахунки видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з нарахуванням пільг форми № 2-пільга та акти звіряння з сумою заборгованості, що підтверджується описами вкладень та повідомленнями про вручення поштових відправлень, доданих до матеріалів справи. Проте, відповідач не приймав рахунки форми 2-пільга; акти звіряння розрахунків не підписував обґрунтовуючи тим, що при затвердженні районного бюджету на 2019 рік кошти на фінансування видатків на відшкодування пільг з телекомунікаційних послуг окремими категоріями громадян не передбачались.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язання з відшкодування вартості телекомунікаційних послуг, наданих пільговій категорії населення, за відповідачем утворилась заборгованість у 2019 році, зокрема: за січень в розмірі 2687,72 грн., за лютий в розмірі 2592,52 грн., за березень в розмірі 1824,89 грн., за квітень в розмірі 2148,87 грн., за травень в розмірі 2132,76 грн., за червень в розмірі 1998,86 грн., за липень в розмірі 1891,83 грн., за серпень в розмірі 1916,73 грн., що разом становить 17194,18 грн.

Не відшкодування відповідачем сум витрат, понесених ПАТ "Укртелеком" за надані телекомунікаційні послуги, стало підставою для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до пунктів 1, 6 статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії".

За змістом статті 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до частини 3 статті 63 Закону України "Про телекомунікації" та пункту 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №295 від 11.04.2012 року, телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Соціальні пільги на отримання телекомунікаційних послуг для низки категорій громадян встановлено такими законами України: "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", "Про охорону дитинства".

Норми цих законів спрямовані, зокрема, на реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії: безумовному обов`язку оператора телекомунікацій надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати вартість таких пільг.

Відповідно до статей 89, 102 Бюджетного кодексу України видатки на відшкодування вартості послуг, наданих пільговим категоріям громадян, здійснюються з місцевих бюджетів за рахунок коштів, які надходять з державного бюджету України (субвенцій з державного бюджету України) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 статті 97 Бюджетного Кодексу України встановлено, що порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Листом №09010-20-10/16034 від 16.06.2017 року "Щодо реалізації деяких положень Бюджетного кодексу України з питань нарахування та виплати пільг" Міністерство фінансів України повідомило, наступне: "Відповідно до статей 89 та 102 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) видатки на виконання державних програм соціального захисту, у тому числі на надання пільг окремим категоріям громадян, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту. Джерелами здійснення видатків, які, зокрема, визначаються функціями держави і можуть бути передані на виконання місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності, статтею 83 БК України визначено кошти місцевих бюджетів, у тому числі трансферти з Державного бюджету України. В умовах реформи міжбюджетних відносин та поглиблення процесу децентралізації влади з 1 січня 2017 року видатки на надання пільг з послуг зв`язку, інших передбачених законодавством пільг та компенсацію за пільговий проїзд окремих категорій громадян включено до визначених статтею 91 БК України видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів. Пунктом 26 розділу VI БК України встановлено, що норми і положення окремих законів України застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів. Це, зокрема, стосується соціальних норм і нормативів користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії, розмірів допомог, компенсацій тощо. Разом з тим такі програми відносяться до державних програм соціального захисту населення і є державною гарантією, отже, одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) у межах установлених норм (розмірів). Виходячи з цього згідно з частиною шостою статті 48 Кодексу бюджетні зобов`язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв`язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень. У зв`язку з цим фінансування витрат на надання пільг окремим категоріям громадян здійснюється у межах встановлених соціальних норм (нормативів) незалежно від обсягів коштів, передбачених у державному або місцевих бюджетах на відповідний рік".

Згідно пункту 20-4 частини 1 статті 91 БК України, до видатків місцевих бюджетів, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки: пільги з послуг зв`язку, інші передбачені законодавством пільги, що надаються ветеранам війни; особам, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною; особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; вдовам (вдівцям) та батькам померлих (загиблих) осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною; ветеранам праці; жертвам нацистських переслідувань; ветеранам військової служби; ветеранам органів внутрішніх справ; ветеранам Національної поліції; ветеранам податкової міліції; ветеранам державної пожежної охорони; ветеранам Державної кримінально-виконавчої служби; ветеранам служби цивільного захисту; ветеранам Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; вдовам (вдівцям) померлих (загиблих) ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції, ветеранів податкової міліції, ветеранів державної пожежної охорони, ветеранів Державної кримінально-виконавчої служби, ветеранів служби цивільного захисту та ветеранів Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України; особам, звільненим з військової служби, які стали особами з інвалідністю під час проходження військової служби; особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю та особам, які супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супроводжуючого); реабілітованим громадянам, які стали особами з інвалідністю внаслідок репресій або є пенсіонерами; громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; дружинам (чоловікам) та опікунам (на час опікунства) дітей померлих громадян, смерть яких пов`язана з Чорнобильською катастрофою; багатодітним сім`ям, дитячим будинкам сімейного типу та прийомним сім`ям, в яких не менше року проживають відповідно троє або більше дітей, а також сім`ям (крім багатодітних сімей), в яких не менше року проживають троє і більше дітей, враховуючи тих, над якими встановлено опіку чи піклування.

Оскільки у статті 91 БК України передбачено, що видатки місцевих бюджетів на відшкодування наданих пільг з послуг зв`язку можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, застосуванню підлягає стаття 93 БК України, яка передбачає наступне:

-місцева рада може передати кошти на здійснення окремих видатків місцевих бюджетів іншій місцевій раді у вигляді міжбюджетного трансферту до відповідного місцевого бюджету (частина 1 статті 93 БК України);

- передача коштів між місцевими бюджетами здійснюється на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, і укладання договору (частина 3 статті 93 БК України).

Зазначена вище норма передбачає, що пільгове надання послуг зв`язку фінансується за рахунок видатків місцевих бюджетів будь-якого рівня шляхом визначення у відповідному місцевому бюджеті коштів.

Згідно із статтею 70 Бюджетного кодексу України видатки та кредитування місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов`язані з реалізацією програм та заходів згідно із статтями 89-91 цього кодексу.

При дефіциті кошів на покриття витрат пов`язаних із здійсненням державної програми соціального захисту населення та надання пільг встановлених державою проводиться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам (ст.94 Бюджетного кодексу України).

Також відповідно до положень ч.1 ст.61 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування в селах, селищах, містах, районах у містах (у разі їх створення) самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети згідно з Бюджетним кодексом України.

Судом встановлено, що спірні відносини виникли між органом зв`язку Публічним акціонерним товариством "Укртелеком" та Управлінням праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації.

Механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема надання компенсаційних виплат за пільгове користування телефонним зв`язком за рахунок субвенцій з державного бюджету чи місцевого бюджету, визначений Положенням про Єдиний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 року (далі - положення).

Відповідно до пункту 3 положення управління праці та соціального захисту населення організовують збирання, систематизацію і зберігання інформації та забезпечують її автоматичне використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами, що надають послуги, для розрахунків за них.

Таким чином до вирішення даних правовідносин суд застосовує Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29 січня 2003 року, в редакції, чинній станом на час існування спірних правовідносин.

У відповідності з п.3 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України №117 від 29.01.2003 року, Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад (далі - уповноважені органи); організовують збирання, систематизацію і зберігання зазначеної у пункті 2 цього Положення інформації та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги; ведуть облік пільговиків шляхом формування на кожного пільговика персональної облікової картки згідно з формою "1-пільга", в якій використовується індивідуальний ідентифікаційний номер пільговика у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів; вносять до Реєстру відповідні уточнення у разі визнання такими, що втратили чинність, чи зупинення дії законодавчих актів, на підставі яких пільговики отримують пільги; надають консультації пільговикам, підприємствам та організаціям, що надають послуги.

Відповідно до пунктів 10, 11 Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою 2-пільга.

Відповідно до пункту 11 Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги Уповноважений орган щомісяця: звіряє інформацію, що міститься в реєстрі, з інформацією, яка надходить від підприємств та організацій, що надають послуги, і у разі виявлення розбіжностей щодо загальної кількості пільговиків або розміру пільг, що надаються конкретному пільговику, не провадить розрахунків, що стосуються виявлених розбіжностей, до уточнення цієї інформації; після проведення розрахунків з підприємствами та організаціями, що надають послуги, складає: реєстр погашення заборгованості перед підприємствами та організаціями, що надають послуги, згідно з формою "5-пільга" та реєстр розрахунків згідно з формою "7-пільга"; акти звіряння розрахунків за надані пільговикам послуги згідно з формою "3-пільга"; до 15 числа подає: фінансовим органам районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських рад акти звіряння розрахунків згідно з формою "3-пільга"; Міністерству праці та соціального захисту Автономної Республіки Крим, головним управлінням праці та соціального захисту населення обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій звіти згідно з формами "4-пільга" та "6-пільга".

Таким чином, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних вище соціальних пільг для населення Кельменецького району Чернівецької області є Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації, а тому на підставі зазначених вище законодавчих норм та вимог Порядку №256 саме на відповідача покладено обов`язок щодо здійснення розрахунків з позивачем за телекомунікаційні послуги, надані особам, які мають право на відповідні пільги.

При цьому, слід зазначити, що чинне законодавство України не передбачає обов`язковості укладення договору про відшкодування витрат за надані послуги зв`язку пільговим категоріям громадян, оскільки зобов`язання сторін у даній справі виникають безпосередньо із Законів України і не залежать від їх бажання.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вищезазначених вимог чинного законодавства, позивачем надано протягом січня - серпня 2019 року телекомунікаційні послуги на пільгових умовах споживачам Кельменецького району Чернівецької області, які мають пільги з їх оплати, на суму 17194,18 грн.

Факт надання послуг позивачем та фактичне споживання їх споживачами, які користуються такими пільгами, підтверджується розрахунками видатків на відшкодування витрат, пов`язаних з наданням пільг громадянам Кельменецького району Чернівецької області, актами звіряння з сумою заборгованості, що підтверджується описами вкладень та повідомленнями про вручення поштових відправлень, доданих до матеріалів справи.

Однак всупереч положенням чинного законодавства витрати, понесені позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг протягом січня - серпня 2019 року, не відшкодовані відповідачем.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що телекомунікаційні послуги на пільгових умовах позивачем надавались не за власною ініціативою, а на виконання імперативних законодавчих вказівок щодо цього. Як наслідок, уповноважений на те державою орган - відповідач у справі, в силу закону, зобов`язаний ці витрати позивачу відшкодувати за рахунок бюджетних коштів.

Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов`язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитися в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення відповідача від відшкодування вказаних вище витрат, понесених позивачем, та не може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення такого зобов`язання.

Не підписання управлінням актів звіряння розрахунків, також не може бути підставою для звільнення суб`єкта владних повноважень від законодавчо встановленого обов`язку компенсувати вартість фактично спожитих пільговими категоріями населення послуг.

Зі змісту статті 617 ЦК України вбачається, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов`язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював правову позицію щодо неможливості поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету (рішення від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007).

Зокрема, у рішенні № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року Конституційний Суд України вказав на те, що невиконання державою своїх соціальних зобов`язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави (підпункт 3.2).

Разом з тим держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності правового регулювання покладаються на державу.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, а саме, у справі "Кечко проти України" (заява №63134/00), ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення Суду). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Також Європейським судом з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 року зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться в постановах Великої палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №911/4249/16, від 06.06.2018 у справі №916/2456/17, Верховного Суду від 24.07.2018 у справі №907/609/17.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав обов`язок щодо відшкодування витрат, які понесені позивачем у результаті надання послуг на пільгових умовах за період з січня 2019 року по серпень 2019 року внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню витрат на телекомунікаційні послуги, надані на пільгових умовах пільговим категоріям громадян за спірний період, в сумі 17194,18 грн.

Враховуючи, що нараховані позивачем суми за надані телекомунікаційні послуги пільговим категоріям громадян у період з січня 2019 року по серпень 2019 року на загальну суму 17194,18 грн. підтверджені матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги у даній справі доведені та обґрунтовані позивачем, не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 236 - 238, 240 - 241, 247 - 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Шевченка, 18, код 21560776) до Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації ( 60100, Чернівецька область, смт. Кельменці, пл. Центральна, 4, код 03196340) за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Управління Державної казначейської служби України у Кельменецькому районі Чернівецької області (60100, Чернівецька обл., смт. Кельменці, вул.Довженка, 5, код 36749944), Фінансове управління Кельменецької районної державної адміністрації (60100, Чернівецька обл., смт. Кельменці, пл. Центральна, 2, код 02317379), Кельменецька районна рада (60100, Чернівецька обл., смт. Кельменці, пл. Центральна, 2, код 25076337) про стягнення заборгованості в сумі 17194,18 грн. по відшкодуванню витрат понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за січень - серпень 2019 року - задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Кельменецької районної державної адміністрації ( 60100, Чернівецька область, смт. Кельменці, пл. Центральна, 4, код 03196340) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м.Київ, бульвар Шевченка, 18, код 21560776) - 17194,18 грн. заборгованості по по відшкодуванню витрат понесених внаслідок надання телекомунікаційних послуг на пільгових умовах за січень - серпень 2019 року та 1921,00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 12.02.2020 року.

Суддя С.М. Гушилик