Постанова

від 12.02.2020 по справі 520/6088/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 520/6088/19 Головуючий в 1 інстанції: Пучкова І.М.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м.Одеси від 26 листопада 2019р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Кірова Сергія Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2019р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до інспектора УПП в Одеській області Кірова С.С., в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 895163 від 5.02.2019р. із закриттям справи про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в його діях відсутній склад правопорушення, також вказав на невідповідність оскаржуваної постанови вимогам ст.283 КУпАП. Позивач зазначив, що інспектором порушено процедуру розгляду справи, а саме: винесення постанови без обов`язкового складання протоколу на місті вчинення правопорушення.

Посилаючись на вказане просив позов задовольнити.

Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 26 листопада 2019р. у задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про часткове задоволення скарги, скасування рішення суду з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог суд першої інстанції виходив із того, що в діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, і оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення прийнята у відповідності до чинних вимог законодавства України.

Проте, з таким висновком суду першої інстанції не може погодитись судова колегія, оскільки вказаного висновку суд дійшов без належного з`ясування обставин по справі, перевірки доказів, у зв`язку чим допустив невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

За правилами ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судова колегія вважає, що вказані порушення норм права призвели до неправильного вирішення справи по суті, а тому апеляційний суд на підставі ст.317 КАС України, рішення суду скасовує та приймає по справі нове рішення з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 5.02.2019р. поліцейським УПП в Одеській області Кировим С.С. прийнято постанову серії ЕАВ №895163 у справі про адміністративне правопорушення, якою до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425грн. за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

Як вбачається із вказаної постанови, що 5.02.2019р. о 6:21год. у м.Одесі ОСОБА_1 керуючи автомобілем ГАЗ-310221 д.н.з. НОМЕР_1 та рухаючись по вул.Скісній здійснив проїзд перехрестя з вул.Розумовського на заборонений жовтий сигнал світлофору, чим порушив вимоги п.8.7.3(ґ) ПДР України.

У лютому 2019р. ОСОБА_1 звернувся із скаргою до УПП в Одеській області, в якій просив скасувати зазначену постанову.

За результатом розгляду вказаної скарги, УПП не було встановлено ніяких порушень з боку інспектора при прийнятті оскаржуваної постанови, а тому у задоволенні скарги ОСОБА_1 було відмовлено.

Перевіряючи правомірність рішення суду першої інстанції, судова колегія виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч.1 ст.5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Аналізуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що умовою надання адміністративним судом захисту прав є встановлення їх порушення відповідачем, який перебуває у відповідних публічних правовідносинах із позивачем, проте своїми протиправними рішеннями, діями (бездіяльністю) впливає на його обов`язки, права чи інтереси.

Предметом розгляду у даній справі є постанова інспектора поліції по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху про накладення адміністративного стягнення передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

За приписами ст.222 КУпАП розгляд справ про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, зокрема ч.2 ст.122 покладено на органи Національної поліції.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Приписами ч.1 ст.1 ЗУ "Про Національну поліцію" визначено, що національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

Згідно ч.1 ст.13 ЗУ "Про Національну поліцію" систему поліції складають:

1) центральний орган управління поліцією;

2) територіальні органи поліції.

Територіальні органи поліції утворюються як юридичні особи публічного права в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, районах у містах та як міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи у межах граничної чисельності поліції і коштів, визначених на її утримання (ч.1 ст.15 ЗУ "Про Національну поліцію").

Відповідно до ч.1 ст.17 цього Закону поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

Приписами ч.3 ст.288 КУпАП визначено порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, передбачено, що постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі можна оскаржити у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч.2 ст.122 КУпАП інспектори відповідного орану поліції діють не як самостійний суб`єкт владних повноважень, а від імені органів Національної поліції, а саме - від імені Департаменту патрульної поліції Національної поліції України і її територіальних органів.

Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями ст.222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Використання у зазначених вище нормах формулювань "від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення", "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у ст.222 - 244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.12.2019р. у справі за №724/716/16-а.

Так, Верховний Суд у вказаній справі виклав правовий висновок, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем у таких справах є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.

Згідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, у даному випадку суд першої інстанції повинен був за правилами ст.48 КАС України змінити первісного відповідача належним або залучити як належного відповідача.

Поряд з цим, ані Департамент патрульної поліції Національної поліції України, ані його структурний підрозділ - УПП в Одеській області ДПП до участі у справі в якості належного відповідача судом першої інстанції залучено не було.

Оскільки положення ст.48 КАС України, яка регулює порядок заміни неналежної сторони, допускають заміну відповідача лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, і суд апеляційної інстанції позбавлений права здійснювати заміну неналежної сторони або залучати до участі у справі другого відповідача, апеляційний суд вважає за можливими відмовити у позові до неналежного відповідача.

Виходячи з наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду не можливо вважати законним та обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246, 272, 286, 311, 315, 317 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 26 листопада 2019р. - скасувати.

Прийняти по справі нове рішення, яким у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції в Одеській області лейтенанта поліції Кірова Сергія Сергійовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту постановлення, остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.М.Градовський

Судді: А.В.Крусян

О.В.Яковлєв