Рішення

від 06.02.2020 по справі 916/3826/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" лютого 2020 р.м. Одеса Справа № 916/3826/19

Господарський суд Одеської області у складі:

Суддя Гут С.Ф.

При секретарі судового засідання Борисовій Н.В.

За участю представників сторін:

Від позивача : Цинда Л.Г. - довіреність;

Від відповідача : Гамарц О.С. - довіреність №2428 від 15.12.2019р.;

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Грано до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про відшкодування збитків за нестачу вантажу у розмірі 127 690,84грн.,-

ВСТАНОВИВ:

21.12.2019 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Компанія Грано звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №3946/19) до відповідача - Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про відшкодування збитків за нестачу вантажу у розмірі 127 690,84грн.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.12.2019р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначення справи до розгляду по суті на "21" січня 2020 р. о 11:15 год.

15.01.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив за вх.ГСОО№880/20 на позовну заяву, відповідно до якого вважає позов необгрунтованим.

21.01.2020р. до канцелярії Господарського суду Одеської області позивачем було надано відповідь на відзив за вх.ГСОО№1311/20, відповідно до якої позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

21.01.2020р. у судовому засіданні судом було оголошено прокольну ухвалу про перерву до 06.02.2020р. о 12:35 год.

24.01.2020 року до канцелярії Господарського суду Одеської області від позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Грано" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (за вх.ГСОО №1713/20), у якому позивач просить суд здійснити розгляд справи №916/3826/19, за участю повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Грано" у судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої доручити: Черкаському окружному адміністративному суду (18002, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 117).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.01.2020р. клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Грано" від 24.01.2020р. вх.ГСОО№1713/20 про проведення судового засідання по справі №916/3826/19 в режимі відеоконференції було задоволено та доручено Черкаському окружному адміністративному суду (18002, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 117) проведення відеоконференції з метою забезпечення участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Грано" у судовому засіданні при розгляді справи №916/3826/19, яке призначене господарським судом Одеської області на 06.02.2020р. о 12 год. 35хв.

В ході розгляду даної справи господарським судом Одеської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

06.02.2020р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

На виконання Договору №07402/ЦТЛ-2018 від 07.02.2018р. Південною залізницею 05.08.2019р. було прийнято від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Грано до перевезення насипом насіння олійних культур не пойменованих в алфавіті (ріпак) загальною вагою 296 450 кг за маршрутом зі станції Савинці (43443809) Південної залізниці до станції Жовтнева (40418101) Одеської залізниці, що підтверджується залізничною накладною №43482744 від 05.08.2019р.

Згідно відомості вагонів до залізничної накладної №43482744 від 05.08.2019р. перевозили ріпак у 5 вагонах: №95455150 у кількості 61,300т, №95621876 у кількості 58,250 т, №95310082 у кількості 57,700 т, №95640546 у кількості 61,300т, №95346581 у кількості 57,900т.

На станцію призначення Жовтнева Одеської залізниці 10.08.2019р. прибув вантаж, що підтверджується відповідною відміткою у залізничній накладній.

При визначені на вагах перевантажувального терміналу маси брутто вагону №95621876 було виявлено невідповідність маси вантажу порівняно з даними, зазначеними в накладній, у зв`язку із чим було повідомлено Одеську залізницю.

ТОВ Компанія Грано звернулось до начальника станції Жовтнева Одеської залізниці за вих. №1208/1 від 12.08.2019р. із проханням провести комісійне зважування та видачу вантажу ріпаку в кількості 5 вагонів, серед яких був вагон №95621876.

Крім того до начальника станціє Жовтнева Одеської залізниці за вих.№12/08-01 від 12.08.2019р. звернулось ТОВ ЄВТ Грейн з проханням провести комісійну видачу вагонів, серед яких був вагон №95621876 у зв`язку із розбіжністю ваги брутто і ймовірно викраденням вантажу- ріпаку через нижні розвантажувальні люки.

12.08.2019р. начальник станції Жовтнева Одеської залізниці за вих.№913 Овсянік Д.П. надіслав до ТОВ Компанія Грано та до ТОВ ЄВТ Грейн відповіді згідно яких відмовив у проведенні комісійної видачі вагонів, серед яких вказаний вагон №95621876.

В той же день 12.08.2019р. за вих.№12/08-2 ТОВ ЄВТ Грейн звернулось до начальника Виробничого підрозділу Дирекція залізничних перевезень з організації взаємодії портів та припортових станцій зі скаргою щодо відмови проведення комісійної видачі вагону та просили провести комісійну видачу вагону зі складанням комерційного акту.

12.08.2019р. у присутності представників ТОВ ЄВТ Грейн та ТОВ Компанія Грано було складено Акт, відповідно до якого було зазначено різницю у 5 вагонах серед яких був вагон №95621876. Брутто вагону №95621876 за накладною №43482744 становило 78 950кг, однак фактично брутто становило 68 300кг. Різниця склала 10 650кг.

13.08.2019р. у присутності представників ТОВ ЄВТ Грейн та ТОВ Компанія Грано було складено Акті загальної форми згідно якого брутто вагону №95621876 при відправленні становило 78 950кг. При вивантаженні насіння ріпаку на станції призначення вага становила 68 300кг, тому різниця склала 10 650кг в сторону зменшення.

Також нестача вантажу підтверджується висновком експерта Регіональної торгово-промислової палати Миколаївського області №120-1012/1 від 13.08.2019р. зі специфікацією та фото таблицею, згідно якої у вагоні №95621876 було виявлено на 10 650кг вантажу (ріпаку) менше ніж зазначено у накладній №43482744 від 05.08.2019р.

Отже, позивачем, власне і заявлено відповідний позов з метою захисту порушених прав та охоронюваних законом інтересів з метою стягнення збитків спричинених внаслідок втрати вантажу при перевезенні.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані позивачем докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі Пантелеєнко проти України зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Згідно зі ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.2 ст. 908 Цивільного кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 920 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Положеннями ст. 129 Статуту залізниць України визначено, що обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Відповідно до п. 3.1. Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею (із змінами та доповненнями), відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, статті 110 Статуту за договором перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало. У статті 111 Статуту наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу. Відповідно до статті 110 Статуту залізниця може бути звільнена від відповідальності, якщо вона доведе й інші обставини, що свідчать про відсутність її вини.

Відповідно до пунктів 18, 23 та 24 Правил видачі вантажів одержувач не може вимагати від залізниці проведення перевірки та складання комерційного акта: після початку вивантаження, яке здійснюється на місцях загального користування; коли одержувач розпочав вивантаження без представника станції; у випадку видачі швидкопсувних вантажів, що прибули у справних рефрижераторних вагонах без порушення граничного терміну перевезення і режиму обслуговування. (п. 3.3. Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею (із змінами та доповненнями).

Положеннями п. 3.4. Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею (із змінами та доповненнями) визначено, що якщо начальник залізничної станції необґрунтовано відмовився скласти комерційний акт або акт загальної форми, вантажоодержувач має право оскаржити таку відмову в порядку, передбаченому пунктом 16 Правил складання актів, і здійснити приймання вантажу відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 N П-6, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 N П-7, Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету по стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України від 02.04.98 № 81/38/101/235/122. У разі додержання порядку оскарження відмови начальника станції у складанні зазначених актів вантажоодержувач має право звернутися до залізниці з претензією або позовом, до яких необхідно додати докази оскарження дій начальника залізничної станції та акти приймання вантажу.

Як встановлено судом, позивачем, за допомогою належних та допустимих доказів підтверджено факт нестачі вантажу у розмірі 10 650кг.

Згідно до ст. 115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Відповідно до довідки від 17.12.2019р. дійсна вартість 1 (однієї) тонни вантажу складає 12 050,00грн.

Відповідно до ст. 110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно до ст. 113 Статуту залізниць України, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Відповідно до п. 7 Правил заявлення та розгляду претензій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, розрахунок суми претензії про недостачу вантажу складається з урахуванням норми природної втрати маси вантажу при перевезенні, якщо вона встановлена для даного вантажу, та граничного розходження у визначенні маси.

Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. (п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644.

Суд, погоджується з правовою позицією відповідача та зазначає, що позивачем не враховані норми природної втрати (0,5%), передбаченої Правилами видачі вантажів.

Тобто, щодо недостачі 10 650кг ріпаку у вагоні №95621876 за вирахуванням норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто - 58 250кг * 0,5% = 291,25 кг

Недостача складає 10 650 кг - 291,25 кг = 10 358,75 кг

10 358,75 кг х 12 050,00 грн. (в т.ч. ПДВ) = 124 822,93 грн.

Таким чином, загальна сума вартості нестачі вантажу становить 124 822,93грн.

Отже, позивачем невірно розраховано вартість втраченого вантажу з урахуванням норм природної втрати у зв`язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань з перевезення вантажу, що підтверджується наявними в матеріалах доказами, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача 124 822,93грн. у якості відшкодування збитків завданих нестачею вантажу - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1921,00грн. покласти на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Грано до Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця про відшкодування збитків за нестачу вантажу у розмірі 127 690,84грн. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Українська залізниця в особі регіональної філії Одеська залізниця Акціонерного товариства Українська залізниця (вул. Пантелеймонівська, 19, м. Одеса, Одеська область, 65012, код ЄДРПОУ: 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Грано (вул. Кривалівська, 7, м. Черкаси, Черкаська область, 18005, код ЄДРПОУ: 38469401) збитки у розмірі нестачі (втраченого) вантажу в сумі 124 822 /сто двадцять чотири тисячі вісімсот двадцять дві/ грн. 93 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921 / одна тисяча дев`ятсот двадцять одна/ грн. 00 коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.

Суддя С.Ф. Гут