Рішення

від 03.12.2019 по справі 210/4851/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року Справа № 210/4851/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Врони О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Деймос ЛТД до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ :

До Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Деймос ЛТД до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради, у якому позивач просив суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову № 11 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 14.08.2018 прийняту в.о. начальника відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради Лабою Тетяною Миколаївною згідно якої товариство з обмеженою відповідальністю "Деймос ЛТД" визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", та накладено штраф у сумі 27 615 гривень.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 31.01.2018 відкрито провадження у справі № 210/4851/18 та призначено її до розгляду на 16.10.2018.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.04.2019 року позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Деймос ЛТД до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною та скасування постанови передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 29 КАС України.

Адміністративна справа № 210/4851/18 надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду 11.06.2019 року та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду ОСОБА_2

У зв`язку із відрахуванням судді ОСОБА_2 зі штату та на виконання розпорядження керівника апарату суду від 25.09.2019 №1090 д проведено повторний автоматизований перерозподіл справи № 210/4851/18.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу № 210/4851/18 перерозподілено судді Вроні О.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.09.2019 року прийнято справу суддею Врона О.В. до свого провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обгрунтування позову зазначено, що в.о. начальника Лаба Т.М. приймаючи оскаржувану постанову не з`ясувала чи правильно складено протокол та чи було вчинено правопорушення, а також обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Законодавством не встановлено строк щодо складання проектної документації, оскаржувана постанова не містить викладу суті правопорушення, яке б полягало в невиконанні вимог, пов`язаних з встановленням строків.

Представником відповідача 02.12.2019 року надано суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що про виконання вимог припису №97 від 04.12.2017 року позивач повинен був повідомити Відділ з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради до 08 січня 2018 року, проте позивач цього не зробив. В протоколі та приписі викладено аналогічний склад правопорушення, проте у спосіб, як того вимагають норми чинного законодавства. Для визначення штрафу було застосовано норми закону чинні на час винесення постанови.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст.262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі наказу відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради від 16.07.2018 року №54 та направлення на проведення позапланового заходу №64 від 16.07.2018 року, посадовими особами Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради у період з 17.07.2018 року по 30.07.2018 року на об`єкті будівництва Реконструкція фасаду нежитлового приміщення №1 з улаштуванням додаткового входу замість вікна за адресою: АДРЕСА_1 було здійснено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

За результатами перевірки посадовими особами відповідача складено акт за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт №04130072018 від 30.07.2018 року, яким встановлені такі порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності:

- відсутнє підтвердження ГАПа ОСОБА_3 про відповідність робочого проекту чинним нормам, правилам і стандартам;

- назва робочого проекту шифр 07/12-17 Реконструкція фасаду нежитлового приміщення №1 з улаштуванням додаткового входу замість вікна за адресою: АДРЕСА_1 не відповідає назві зазначеній у завданні на проектування: Реконструкція фасаду з улаштуванням додаткового входу в існуюче нежитлове приміщення №1 за адресою: АДРЕСА_1 ;

- у розділі 9 робочого проекту Заходи для мало мобільних груп населення не враховані вимоги діючого законодавства щодо доступності будівель для мало мобільних груп населення, відповідні креслення відсутні. Проектні рішення не забезпечують доступність об`єкта, безперешкодність переміщення всередині приміщення, безпечність шляхів руху, у тому числі евакуаційних для МГН;

- у розділі 9 робочого проекту Організація будівельного виробництва не визначено тривалість будівництва. Тривалість будівництва визначається при розробленні стадій ТЕО (ТЕР), ЕП, П або РП у розділі проекту з організації будівництва, враховуючи вид будівництва, складність будови, технічні та технологічні рішення, обсяг будівництва, трудові та технічні ресурси;

- генпроектувальником ТОВ Деймос ЛТД не виконано вимоги припису №97 від 04.12.2017 року, виданого за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті будівництва: Реконструкція фасаду нежитлового приміщення №1 з улаштуванням додаткового входу замість вікна за адресою: АДРЕСА_1 . В зазначеному приписі вимагається провести робочий проект по зазначеному об`єкту у відповідність до діючого законодавства, державних будівельних норм, стандартів і правил.

На підставі порушень, встановлених актом №04130072018 від 30.07.2018 року, відповідачем прийняті:

- протокол від 30.07.2018 року виявлені порушення законодавства;

- припис №28 від 30.07.2018 року про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

14.08.2018 року на підставі документів складених за результатами позапланової перевірки в.о.начальником відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради винесена постанова №11, відповідно до якої товариство з обмеженою відповідальністю Деймос ЛТД визнано винним у порушенні вимог п.п. а пункту 3 частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , підпункту 3 пункту 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 року №553, а саме генпроектувальник ТОВ Деймос ЛТД не виконано вимоги припису №97 від 04.12.2017 року, виданого за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті будівництва Реконструкція фасаду нежитлового приміщення №1 з улаштуванням додаткового входу замість вікна за адресою: АДРЕСА_1 . В зазначеному приписі вимагалось привести робочий проект по зазначеному об`єкту у відповідність до діючого законодавства, державних будівельних норм, стандартів та правил.

Позивач вважає постанову №11 від 14.08.2018 року протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлено Законом України від 17.02.2011 № 3038-VI Про регулювання містобудівної діяльності (далі - Закон № 3038-VI, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (із змінами) затверджено відповідний Порядок (далі - Порядок № 553, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно з п. 5 Порядку №553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога Держархбудінспекції про проведення перевірки; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Отже, на час проведення перевірки ТОВ Деймос ЛТД та прийняття оскаржуваної постанови про накладення на ТОВ Деймос ЛТД штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, існувала така підстава для проведення позапланової перевірки, як необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про початок виконання підготовчих робіт, яка була передбачена п. 7 Порядку №553.

Судом встановлено, що ТОВ Деймос ЛТД відповідно до договору №5 про надання послуг від 10.06.2017 року взяло на себе зобов`язання розробити робочий проект за замовленням ОСОБА_4 .

В пункті 1.1 договору визначено, що замовник доручає, а виконавець зобов`язується розробити проектну документацію з Реконструкції фасаду з улаштуванням додаткового входу в існуюче нежитлове приміщення №1 за адресою: АДРЕСА_1 .

28.12.2017 року затверджено замовником ОСОБА_4 завдання на проектування об`єкту Реконструкція фасаду з улаштуванням додаткового входу в існуюче нежитлове приміщення №1 за адресою: АДРЕСА_1 .

На виконання умов договору ТОВ Деймос ЛТД розроблено робочий проект з назвою Реконструкція фасаду нежитлового приміщення №1 з улаштуванням додаткового входу замість вікна за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачем у грудні 2017 року було проведено позапланову перевірку на об`єкті Реконструкція фасаду нежитлового приміщення №1 з улаштуванням додаткового входу замість вікна за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт складено акт складений №10304122017 від 04.12.2017, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 04.12.2017 та припис №97 від 04.12.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Зазначені документи були надіслані позивачу рекомендованим листом з повідомленням №5006900850901 від 06.12.2017 року.

Відповідно до вимог Припису № 97 від 04.12.2017 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, ТОВ Деймос ЛТД повинно до 08.01.2018р. привести робочий проект по об`єкту Реконструкція фасаду нежитлового приміщення №1 з улаштуванням додаткового входу замість вікна за адресою: АДРЕСА_1 у відповідність до діючого законодавства, державних будівельних норм, стандартів та правил.

Проведеною перевіркою 30.07.2018 року встановлено невиконання вимог припису №97 від 04.12.2017 року, на підставі чого відповідачем винесено оскаржувану постанову.

Відповідно до пп.3 п. 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Судом встановлено, що припис №97 від 04.12.2017 року на момент винесення оскаржуваної постанови та розгляду справи судом є чинним, позивачем в судовому порядку не оскаржувався, а тому вимоги, викладені в приписі №97 від 04.12.2017 року із зазначенням строку його виконання по 08.01.2018р. є обов`язковими до виконання ТОВ Деймос ЛТД .

Отже, за невиконання позивачем припису №97 від 04.12.2017 року відповідачем правомірно накладено штраф постановою №11 від 14.08.2018 року.

Стосовно процедурних порушень оформлення перевірки, суд зазначає наступне.

В акті перевірки, протоколі та приписі викладено суть вчиненого правопорушення із посиланням на абзаци, пункти, частини, статті, нормативно-правових актів та будівельних норм, вимоги яких порушено. Суть правопорушення та посилання на нормативно-правові акти вимоги яких порушено викладались у передбаченому формами цих документів місцях.

Зокрема в розділі VI акту перевірки зазначено, що генпроектувальником ТОВ Деймос ЛТД не виконано вимоги припису №97 від 04.12.2017 року, виданого за результатами позапланової перевірки проведеної на об`єкті будівництва: Реконструкція фасаду нежитлового приміщення №1 з улаштуванням додаткового входу замість вікна за адресою: АДРЕСА_1 . В зазначеному приписі вимагається привести робочий проект по зазначеному об`єкту у відповідність до діючого законодавства, державних будівельних норм, стандартів та правил, чим порушив вимоги підпункту "а", п.3 ч.2 ст. 41 Закону № 3038, пп. 3 п.11 Порядку №553.

В протоколі та Приписі викладено аналогічний склад правопорушення, проте у спосіб як того вимагають форми цих документів, затверджені наказом Мінрегіона від 15.05.2012 №240 Про затвердження форм актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - наказ №240).

Вимоги до змісту протоколу встановлені п. 12 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 № 244 (далі - Порядок №244). Так, у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначаються: дата і місце його складення; посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; місце вчинення і суть правопорушення; нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено; положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення; прізвища, адреси свідків (у разі наявності); пояснення суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності; інші відомості, що мають значення для вирішення справи.

Форма протоколу, затверджена Наказом Мінрегіону №204 відповідає п. 12 Порядку №244. У протоколі від 30.07.2018 заповнені усі поля передбачені зазначеною формою.

Відповідно до п. 20 Порядку №244 посадова особа органу державного архітектурно- будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує:

1) чи належить до її компетенції розгляд цієї справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи;

4) чи витребувані необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання (за наявності) суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або інших осіб, що беруть участь у справі.

Вимоги щодо змісту постанови про правопорушення у сфері містобудівної діяльності містяться в п. 23 Порядку №244: у постанові про накладення штрафу та постанові про закриття справи зазначаються:

- посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка винесла постанову;

- дата розгляду справи;

- відомості про суб`єкта містобудування, щодо якого розглядається справа (для фізичних осіб - підприємців: прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання/реєстрацїї, місце роботи, посада, відомості про документ, що посвідчує особу (назва, серія, номер, дата видачі, орган, що його видав), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття такого номера), інші відомості; для юридичних осіб:

- найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ, посада, прізвище, ім`я, по батькові керівника, інші відомості);

- обставини, установлені під час розгляду справи;

- нормативно-правовий акт, нормативний документ (акт), вимоги якого порушено;

- положення Закону, яке передбачає відповідальність за відповідне правопорушення;

- прийняте у справі рішення.

У постанові зазначаються порядок і строк її оскарження.

Постанова підписується уповноваженою посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка розглянула справу, та скріплюється печаткою.

Оскаржувана постанова містить усі перелічені реквізити. Зазначати у постанові час вчинення правопорушення пунктом 23 Порядку №244 не вимагається, а тому висновки позивача, що відповідач не встановлював обставини справи під час винесення постанови є помилковими.

Посилання позивача на те, що ст. 41 Закону №3038 та постанови № 553 мова йдеться лише про наявність права видавати припис є необґрунтованими.

Так, відповідно до пп.3 п. 14 Порядку №553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а згідно абз. 2 п.1 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , суб`єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Таким чином, ТОВ Деймос ЛТД повинно було привести робочий проект по зазначеному об`єкту у відповідність до діючого законодавства, державних будівельних норм, стандартів та правил, статтею 31 Закону №3038 визначено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

Порядок розроблення проектної документації на будівництво об`єктів затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45. Цей Порядок визначає процедуру розроблення проектної документації на будівництво об`єктів та поширюється на суб`єктів містобудування.

Зазначених вимог ТОВ Деймос ЛТД не виконало, з огляду на що відповідачем правомірно винесено оскаржувану постанову, а тому вона не підлягає скасуванню судом.

Щодо твердження представника позивача про невірний розрахунок штрафної санкції, то суд вважає вказані доводи безпідставними, з огляду на таке.

Відповідно до частини 3 статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, крім іншого, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності цей Порядок визначає процедуру накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (далі - штрафи), що передбачені Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Згідно до п.3 Постанови №244 штрафи накладаються на суб`єктів містобудування юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб`єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Пунктом 6 Постанови №244 визначено, що штраф за правопорушення може бути накладено на суб`єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.

Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб`єкта містобудування.

Правопорушення, оцінку якому надає суд у цьому рішенні, було виявлено відповідачем під час проведення перевірки, оформленої актом перевірки від №04130072018 від 30.07.2018 року.

Розмір штрафу згідно абз. 2 п.1 ч. 6 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , невиконання приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил - у розмірі п`ятнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Отже, розмір штрафу з розрахунку 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб має розраховуватись у відповідності до Закону України Про Державний бюджет на 2018 рік .

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет на 2018 рік прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 липня складає 1841 грн.

Таким чином, сума штрафу за виявлене у 2018 році правопорушення має складати 27615 грн., що відповідає сумі штрафу, визначеній в оскаржуваній постанові.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вищевикладене та приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з дотриманням процедури винесення постанови.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на користь позивача не відшкодовуються.

Керуючись, ст.ст. 139, 241 - 246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю Деймос ЛТД (місцезнаходження: 50065, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Віталія Матусевича, буд.31,м код ЄДРПОУ 21887102) до Відділу з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконкому Криворізької міської ради (місцезнаходження: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд.1, код ЄДРПОУ 40281529) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Врона