Рішення

від 13.02.2020 по справі 200/136/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2020 р. Справа№200/136/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "АПШЕРОН" про стягнення податкового боргу, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до суду із позовом, в якому просило суд стягнути з рахунків у банківських установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "АПШЕРОН" податковий борг в сумі 128 040,74 грн.

За змістом викладеного в позові заявлена до стягнення заборгованість виникла через несплату товариством у встановлені законодавством строки узгоджених податкових зобов`язань. Посилаючись на вимоги підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, позивач просив суд стягнути з рахунків відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу.

У встановлені статтею 261 Кодексу адміністративного судочинства України строки відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Поштове відправлення із ухвалою про відкриття провадження у справі, направлене на адресу відповідача, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: АДРЕСА_1 , Донецька обл., місто Покровськ, мікрорайон Лазурний, будинок 31, квартира 33, повернулося на адресу суду із позначкою про відсутність адресата за вказаною адресою.

Згідно з частиною 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судове повідомлення вручено їм належним чином.

Враховуючи наведене, відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи належним чином.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ, ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "АПШЕРОН" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є юридичною особою, обліковується за ідентифікаційним кодом 32599322. Місцезнаходженням відповідача є: 85300, Донецька обл., місто Покровськ, мікрорайон Лазурний, будинок 31, квартира 33.

13.09.2016 контролюючим органом сформована податкова вимога № 2547-17 якою від відповідача вимагається до сплати борг у сумі 4144,66 грн. Зазначена вимога направлялась відповідачу поштою, втім повернута на адресу відправника за закінченням терміну зберігання 15.10.2016.

Згідно з відомостями інтегрованої картки за відповідачем обліковується заборгованість з орендної плати з юридичних осіб (код класифікації доходів бюджету 18010600) станом на 30.11.2019 - в сумі 165 365,96 грн.

Відповідно до матеріалів справи заборгованість виникла через несплату відповідачем самостійно визначених зобов`язань з орендної плати за землю за 2017-2019 роки та штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, визначених податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2018 № 0012744507. В наданих до податкового органу звітних податкових деклараціях з орендної плати відповідач визначив до сплати зобов`язання: за 2017 рік в сумі 58 840,56 грн., (з яких станом на день судового розгляду відповідачем не сплачено 14 710,14 грн.), за 2018 рік - 58 039,34 грн., за 2019 рік - 58 039,34 грн. (з яких настав строк сплати по зобов`язанням за січень-жовтень 2019 року у сумі 48 366,10 грн.).

Податковим повідомленням-рішенням від 28.03.2018 № 0012744507 до відповідача застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату зобов`язань з орендної плати в сумі 6 925,16 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу поштою та повернуто на адресу відправника за закінченням терміну зберігання 01.05.2018.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ, ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ

Згідно з пп. 16.1.4 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання.

Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1. статті 49 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 288.7 ст. 288 цього Кодексу податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Пунктом 286.2. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій.

Податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню податкове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Наявною в матеріалах справи обліковою карткою підтверджено несплату відповідачем самостійно визначених в наданих до контролюючого органу деклараціях зобов`язань з орендної плати за період з 2017 року по жовтень 2019 року на загальну суму 121 115,58 грн., строки сплати яких сплили.

Відповідно до абзацу 1 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно з п. 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 28.03.2018 № 0012744507 вважається врученим відповідачу 01.05.2018.

Станом на день судового розгляду строки сплати визначеної у податковому повідомленні-рішенні суми штрафу сплили, докази його оскарження або сплати визначених ним зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до підпункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом є податковим боргом.

Згідно з пунктів 41.2, 41.3 статті 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України.

Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога № 2547-17 від 13.09.2016 вважається врученою відповідачу 15.10.2016.

Серед наявних в матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про наявність підстав для визнання зазначеної вимоги відкликаною або втрату нею юридичної сили.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи про наявність підстав для стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати (судовий збір) не підлягають стягненню з відповідача на користь суб`єкта владних повноважень.

З огляду на зазначене, на підставі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, підпункту 20.1.34 статті 20, статей 41, 57, 59, 95, 202, 203 Податкового кодексу України та керуючись статтями 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Донецькій області (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, вулиця Італійська, будинок 59, код ЄДРПОУ 43142826) до товариства з обмеженою відповідальністю "АПШЕРОН" (85300, Донецька обл., місто Покровськ, мікрорайон Лазурний, будинок 31, квартира 33, код ЄДРПОУ 32599322) про стягнення податкового боргу, - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банківських установах, які обслуговують товариство з обмеженою відповідальністю "АПШЕРОН", кошти у розмірі 128 040,74 грн. (сто двадцять вісім тисяч сорок гривень сімдесят чотири копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до пп. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя А.С. Михайлик