Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 лютого 2020 р. Справа № 520/9056/19
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевченко О.В.,
при секретарі - Куриленко Н.В.,
за участі представників:
позивача - Олійник І.О., відповідача - Шапошника С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області, Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИВ:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 00028858062032 від 20.05.2019 року, яке прийнято Головним управлінням ДФС у Харківській області.
Ухвалою суду від 10.09.2019 року відкрито провадження по справі. Призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 05.11.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено підготовче провадження на 30 днів.
05.11.2019 року позивачем подано до суду заяву про збільшення позовних вимог (а.с. 62), в якій він просив суд також скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00104258062031 від 24.10.2019 року.
Ухвалою суду від 05.11.2019 року, занесеною до протоколу судового засідання від 05.11.2019 року, прийнято до провадження заяву про збільшення позовних вимог.
09.12.2019 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд викласти п.2 прохальної частини клопотання про збільшення позовних вимог у наступній редакції: "Скасувати податкове повідомлення - рішення №00100458062032 від 24.10.2019 року на суму 326,86 грн., прийняте Головним управлінням ДПС у Харківській області" (а.с. 81 - 82).
Ухвалою суду від 23.12.2020 року прийнято до розгляду заяву про уточнення позовних вимог та залучено в якості другого відповідача Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) по справі № 520/9056/19.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що є власником нежитлових будівель (виробничі будинки / виробничі цехи) загальною площею 6850,9 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2. Оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями № 00028858062032 від 20.05.2019 року визначено позивачу суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік, з якими позивач не погоджується, оскільки податковим органом розраховано податок за ставкою 1% до розміру мінімальної заробітної плати за 2018 рік за 1 кв. м. як за будівлі готельних/офісних/торговельних та будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки), тоді як ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебуває у власності позивача, повинна встановлюватися у розмірі 0,25% як за нежитлові будівлі промисловості та складів. Таким чином, прийняті податковим органом оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 00028858062032 від 20.05.2019 року та № 00100458062032 від 24.10.2019 року є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню.
До канцелярії суду представником Головного управління ДПС у Харківської області було надано відзив на позов (а.с. 66 - 68), в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що до контролюючого органу позивачем заява з оригіналами відповідних документів для проведення звірки не подавалася, а також враховуючи той факт, що згідно ДК 018-2000 до класу будівель офісних/торгівельних належить більший широкий перелік нежитлових приміщень, ГУ ДФС в Харківській області зроблено висновок про належність об`єктів нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, саме до типу будівель офісних/торгівельних. Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017, 2018 роки нараховується згідно додатку № 1 до рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 року № 542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові". Пунктом 5 додатку 1 до вказаного рішення визначено ставку податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб для готельних, офісних та торговельних будівель 1%. Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік по об`єктам нежитлової нерухомості: 6 836,6 х 37,23 = 254 526,62 грн., де 6 836,6 - площа нежитлової приміщення, 37,23 - ставка податку за 2018 рік (1,0 % *3 723,00 грн.). Отже, позов не підлягає задоволенню.
У наданій до суду 21.11.2019 року (Вх. № 01-26/74966/19) відповіді на відзив представник позивача підтримав свою правову позицію, викладену в позовній заяві, просив суд задовольнити вимоги позову у повному обсязі зазначивши при цьому, що позивач не заперечує проти необхідності сплати податку, однак вважає, що сума податку має визначатися у відповідності до норм діючого законодавства - з урахуванням цільового призначення нежитлових будівель та із застосуванням відповідної ставки податку - 0,25 % від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2018 року (а.с. 86 - 87).
Ухвалою суду від 14.01.2020 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав та мотивів, викладених у наданому до суду відзиві на позов у зв`язку з чим, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Оцінивши повідомлені позивачем обставини, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Матеріалами справи підтверджено, що контролюючим органом винесено податкове повідомлення - рішення № 00028858062032 від 20.05.2019 року, відповідно до якого на підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фіз. особами за 2018 рік в сумі 254 526,62 грн. (а.с. 11).
Отримавши податкове повідомлення - рішення 05.06.2019 року позивач подав до ДФС України скаргу.
Проте, рішенням ДФС України від 31.07.2019 року №П199-99-11-25-01-25 "Про результати розгляду скарги" скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Харківській області № 00028858062032 від 20.05.2019 року залишено без змін. При цьому, збільшено позивачу суму грошового зобов`язання на 326,86 грн., визначену в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні, оскільки ГУ ДФС у Харківській області листом від 11.07.2019 року №6019/8/20-40-10-01-19 повідомлено, що при винесенні податкового повідомлення - рішення ОСОБА_1 невірно визначено загальну площу оподатковуваного об`єкта у розмірі 6836,6 кв. м. замість 6850,9 кв. м. та як наслідок невірно визначено суму податку на нерухоме майно (а.с. 12 - 13).
Так, ГУ ДПС у Харківській області винесено податкове повідомлення - рішення №00100458062032 від 24.10.2019 року, яким на підставі п.п. 54.3.3., п. 54.3., ст. 54, та п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фіз. особами за 2018 рік в сумі 326,86 грн. (а.с. 82).
Не погоджуючись із позицією та податковими повідомленнями - рішеннями відповідача, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) належать на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 6850,9 кв. м., а саме: 1) нежитлова будівля літ. М-2 , що складається з нежитлових приміщень першого поверху №№1-16, 16а, 166, 16г, 17-21 та другого поверху №№ 1-8, 14, 15,16, 16а, 166, 16в, 16г, 17, 18, 19 розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 2214,00 кв. м., 2) нежитлова будівля літ. Ч-1 , що складається з нежитлових приміщень першого поверху №№ 1-8, 8а, 86, 8г, 8д, 8е, 9-21, 21а, 22а, 226, 22в, 22г, 22д, 22е,23-25, 25а. 26-28 та антресолі №№ 1, 1а, 2, 3, 2а, 4-14 розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 4636,9 кв. м.
Вказана інформація підтверджується копіями Витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16007879 від 20.09.2007 року та № 34853657 від 17.07.2012 року, технічного паспорту Харківського міського БТІ на виробничий будинок виробничий цех літ. Ч-1 (інвентаризаційна справа 2142), технічного паспорту Харківського міського БТІ на виробничий будинок виробничий цех в літ. М-2 , а також інформацією є Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.09.2017 року №667582563101 (а.с. 15 - 25).
Відповідно до п.14.1.129-1 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, об`єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють: а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; ґ) будівлі промислові та склади; д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; є) інші будівлі .
Розділом 2 "Класифікація будівель та споруд" Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17 серпня 2000 р. № 507 (чинний з 01.01.2001 р.) будівлі промисловості (криті будівлі промислового призначення, наприклад, фабрики, майстерні, бойні, пивоварні заводи, складальні підприємства тощо) віднесено до підрозділу Будівлі нежитлові (група 125 Будівлі промислові та склади клас 1251 Будівлі промисловості ).
До будівель промисловості відносяться об`єкти нерухомості, які відповідно до ДК 018-2000 належать до класу 1251 Будівлі промисловості , що включає підкласи: 1251.1 Будівлі підприємств машинобудування та металообробної промисловості ; 1251.2 Будівлі підприємств чорної металургії ; 1251.3 Будівлі підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості ; 1251.4 Будівлі підприємств легкої промисловості ; 1251.5 Будівлі підприємств харчової промисловості ; 1251.6 Будівлі підприємств медичної та мікробіологічної промисловості ; 1251.7 Будівлі підприємств лісової деревообробної та целюлозно-паперової промисловості ; 1251.8 Будівлі підприємств будівельної індустрії, будівельних матеріалів та індустрії, будівельних матеріалів та виробів, скляної та фарфоро - фаянсової промисловості ; 1251.9 Будівлі інших промислових виробництв, включаючи поліграфічне .
При цьому, визначення приналежності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують право власності, з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення об`єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд 018-2000.
Згідно інформації з технічних паспортів на виробничі будівлі (виробничі цехи) літ. М-2 та 4-1 , складених Харківським міським бюро технічної інвентаризації, а саме експлікацій внутрішньої площі до плану будівлі літ. М-2 та приміщень до плану поверхів виробничого будинку НОМЕР_2 літ. Ч-1 , належні позивачу нежитлові будівлі, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, за призначенням є виробничими цехами, котельнями, вбиральнями топковими, підсобними приміщеннями, ін.
Згідно пункту 1.1 договору купівлі - продажу земельної ділянки № 26/17 від 17.07.2017 року, укладеного між Харківською міською радою Харківської області (Продавець) та ФО-П ОСОБА_1 (Покупець), Продавець на підставі рішення 8 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 14.09.2016 року № 349/16 передає за плату, а Покупець приймає і оплачує вартість земельної ділянки площею 0,4443 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, Немишлянський район (кадастровий номер 6310138500:12:004:0046), згідно з планом земельної ділянки (а.с. 34 - 36).
Також, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 04.02.2020 року №198953783, за цільовим призначенням земельна ділянка кадастровий номер 6310138500:12:004:0046 (АДРЕСА_2), на якій розташовані нежитлові приміщення відноситься до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для експлуатації та обслуговування складу.
Таким чином, за всіма своїми характеристиками належні позивачу на праві власності нежитлові будівлі за адресою: АДРЕСА_2 , за своїм функціональним призначенням є виробничими приміщеннями, що підтверджується копіями технічних паспортів на виробничий будинок (в т.ч. експлікацією внутрішньої площі до плану будівлі літ. М-2 та приміщень до плану поверхів виробничого будинку НОМЕР_2 літ. Ч-1 ) Харківського міського БТІ та Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно №16007879 від 20.09.2007 року та № 34853657 від 17.07.2012 року.
Відповідно до п. 266.1.1 ч. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Згідно п. 266.2.1 ч. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп.266.3.1, 266.3.2 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Згідно положень п.266.5.1 п.266.5 ст. 266 ПК України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Згідно пунктів 1-3 додатку № 1 рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання № 542/7 від 22.02.2017 року "Про місцеві податки та збори у місті Харкові", ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у відсотках до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування. Ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних (крім об`єктів, визначених п. 3) та юридичних осіб, встановлюється у розмірі 1 відсоток. Ставки податку для об`єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у таких розмірах: 1) будівлі готельні - 1 відсоток; 2) будівлі офісні - 1 відсоток; 3) будівлі торговельні - 1 відсоток; 4) гаражі - 0,1 відсотка; 5) будівлі промислові та склади - 0,25 відсотка; 6) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки) - 1 відсоток; 7) господарські (присадибні) будівлі - 0 відсотків; 8) інші будівлі - 0,1 відсотка.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що при обрахуванні позивачу податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік та винесенні податкових спірних податкових повідомлень - рішень податковий орган виходив з того, що всі належні позивачу на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 6850,9 кв.м., розташовані по АДРЕСА_2 м. Харкові, відносяться до офісного, готельного або торговельного типів нерухомості та застосував ставку податку 1 відсоток до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування.
Суд не погоджується з такими твердженнями представниками відповідача, оскільки за своїми характеристиками належні позивачу на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 6850,9 кв. м., розташовані по АДРЕСА_2 відносяться до промислових та виробничих приміщень, що підтверджується матеріалами справи.
Тому, ставка податку для об`єктів нежитлової нерухомості повинна бути застосована податковим органом 0,25 відсотка до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв.м. бази оподаткування як за промислові будівлі та склади.
Таким чином, відповідачем помилково віднесено нежитлові приміщення позивача до будівель офісних та торгівельних, у зв`язку з чим невірно визначено ставку податку для об`єктів нежитлової нерухомості 1 % при нарахуванні податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2018 рік.
Суд вважає безпідставними твердження представника податкового органу у відзиві на позов стосовно того, щодо неможливості застосування під час визначення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, пільг з оподаткування, встановлених пунктом "є" п.266.2.2 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України, в якому зазначено, що не є об`єктом оподаткування об`єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб`єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках, оскільки позов не мотивований скасуванням оскаржуваних податкових повідомлень - рішень у зв`язку із наявністю у позивача пільг з оподаткування. Позивач в позові наголошує на тому, що податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, має визначатися з урахуванням того, що належні позивачу будівлі є виробничими та із застосуванням, відповідної ставки податку. Тому, такі твердження не беруться судом до уваги.
Щодо правомірності визначення контролюючим органом податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та покладення на позивача обов`язку зі сплати такого податку за 2018 рік, суд зазначає наступне.
Згідно положень ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні та міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до ч.1 ст. 69 цього зазначеного вище Закону, органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.
Згідно з п.24 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.
Як зазначалося судом раніше, відповідно до положень ст.265 Податкового кодексу України, на підставі ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", керуючись ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", на 11 сесії Харківської міської ради було прийнято рішення від 22.02.2017 року №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові", яким зокрема, встановлено на території міста Харкова на 2017 рік та наступні роки місцеві податки і збори.
Згідно п.4 рішення №542/17 набирає чинності з 01.03.2017 року.
За приписами статті 8 Податкового кодексу України, в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Відповідно до пп.10.2, 10.3 ст. 10 ПК України, місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю). Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України (пункт 10.5 статті 10 Податкового кодексу України).
Положеннями п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом (пп.12.3.1 п.12.3 ст.12 Податкового кодексу України).
Відповідно до пп.12.3.4 п.12.3 ст. 12 Податкового кодексу України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Зазначена норма узгоджується з принципом стабільності, на якому ґрунтується податкове законодавство, що закріплений у підпункті 4.1.9 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України.
Відповідно до цього принципу зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
З аналізу викладеного випливає, що для застосування рішення про встановлення місцевих податків (в даному випадку, податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки) у 2018 році, таке рішення повинно бути прийнято до 15 липня 2017 року.
Оскільки рішення 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання №542/17 "Про місцеві податки і збори у місті Харкові" щодо встановлення податків та зборів на території м. Харкова на 2017 рік прийняте 22 лютого 2017 року, тобто до 15 липня 2017 року, то податковим органом правомірно застосовано його положення з метою визначення податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки та покладення на позивача обов`язку сплати такого податку за 2018 рік.
Щодо визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка повинна бути сплачена позивачем за 2018 рік, слід зазначити наступне.
У відповіді на відзив та у судовому засіданні представник позивача зауважив, що позивач не заперечує проти необхідності сплати податку, однак вважає, що сума податку має визначатися у відповідності до норм діючого законодавства - з урахуванням цільового призначення нежитлових будівель та із застосуванням відповідної ставки податку - 0,25% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01 січня 2018 року.
Сторонами не заперечувалося, що нежитлові будівлі (виробничі будинки/виробничі цехів) літ. літ М-2 , 4-1 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, мають загальну площу 6850,9 кв.м., про що зазначено в позовній заяві та у відзиві на позов.
Ставка податку на вказане нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яку позивач повинен сплатити за 2018 рік, становить 0,25% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Так, положеннями статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 3723 гривні.
Отже, сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яку позивач повинен сплатити за 2018 рік, становить 63 781,90 грн. (9,31 грн. (0,25% розміру мінімальної заробітної плати за 2018 рік - 3723,00 грн.) * 6850,9 кв.м. (загальна площа нежитлових будівель, що належать позивачу та є об`єктом оподаткування) = 63 781,90 грн.).
Податковим повідомленням - рішенням №00028858062032 від 20.05.2019 року визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки сплачений фіз. особами за 2018 рік в сумі 254 526,62 грн.
Таким чином, податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00028858062032 від 20.05.2019 року підлягає скасуванню на суму 190 744,72 грн. (254 526,62 грн. - 63 781,90 грн. = 190 744,72 грн.), яка є безпідставно нарахованою.
Суд також зазначає, що оскаржуваним податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДПС у Харківській області № 00100458062032 від 24.10.2019 року визначено суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фіз. особами за 2018 рік в сумі 326,86 грн. (а.с. 82).
Вказану суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки фактично донараховано позивачу, оскільки при винесенні податкового повідомлення - рішення №00028858062032 від 20.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Харківській області невірно було визначено загальну площу оподатковуваного об`єкта (нежитлових будівель, що належать позивачу та є об`єктом оподаткування) 6836,6 кв. м. замість вірної 6850,9 кв. м. та як наслідок невірно визначено у податковому повідомленні - рішенні №00028858062032 від 20.05.2019 року суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Оскільки податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00028858062032 від 20.05.2019 року частково скасовано, сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, яка повинна бути сплачена позивачем за 2018 рік виходячи зі ставки 0,25% розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування, судом визначено, отже податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області №00100458062032 від 24.10.2019 року також підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00028858062032 від 20.05.2019 року на суму 190 744,72 грн. та в повному обсязі податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00100458062032 від 24.10.2019 року.
В іншій частині вимоги адміністративного позову не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255, 295, пп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 39599198, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057), Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області № 00028858062032 від 20.05.2019 року на суму 190744 (сто дев`яносто тисяч сімсот сорок чотири) грн. 72 коп.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 00100458062032 від 24.10.2019 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 1909 (одна тисяча дев`ятсот дев`ять) грн. 74 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст рішення виготовлено 12 лютого 2020 року.
Суддя Шевченко О.В.
Суд | Харківський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 06.02.2020 |
Оприлюднено | 17.02.2020 |
Номер документу | 87553923 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський окружний адміністративний суд
Шевченко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні