Рішення

від 10.02.2020 по справі 826/6357/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2020 року м. Київ № 826/6357/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Тал-Інвест доНаціональної комісії з цінних паперів та фондового ринку проскасування окремого положення постанови встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тал-Інвест звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, у якому просило суд:

- скасувати окреме положення - частину 8 постанови Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку №2-ЦА-УП-Т-л від 22 березня 2018 року щодо порушення Товариством з обмеженою відповідальністю пункту 3 частини другої статті 6 Закону України Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на протиправність дій відповідача, а саме зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Тал-Інвест не проводило операції з готівкою, як помилково вважає відповідач, оскільки грошові кошти на рахунки позивача перераховувались через відповідні каси банківських установ.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 квітня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у порядку письмового провадження).

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до наданих Товариством з обмеженою відповідальністю Тал-Інвест виписок, згідно з відповідними договорами, розрахунок за такими договорами фізичними особами здійснювався, використовуючи рахунок, що починається з 2902 , що свідчить, що грошові кошти прийнятті банком від особи для здійснення переказу без відкриття рахунку, тобто готівкою, а тому такі операції підпадають під дію Закону України №1702-VII.

Представник позивача надав відповідь на відзив, в якому заперечив проти висновків, викладених у відзиві на позовну заяву, а саме звернув увагу суду на те, що відповідач посилається на не нормативні акти у власному відзиві. Також наголосив на тому, що посилання на постанову правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 є не коректним, оскільки дана постанова втратила чинність 29 грудня 2017 року №148.

Крім того представник позивача зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю Тал-Інвест не може належати до фінансових установ - резидентів у розумінні пункту 1 Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України від 21 листопада 1997 року за №388, оскільки не виконує функції щодо переказу коштів та не має відповідної ліцензії на переказ коштів.

Представник відповідача надав заперечення на відповідь на відзив, в яких вказав на безпідставність доводів позивача та на хибність висновків останнього.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22 травня 2019 року №623, у зв`язку з відстороненням від здійснення правосуддя судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа №826/6357/18, відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тал-Інвест до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про скасування окремого положення постанови передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, за результатами якого визначено суддю Шейко Т.І.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 травня 2019 року справу №826/6357/18 прийнято до свого провадження суддею Шейко Т.І.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю TAЛ-Інвест отримано ліцензії серії АД №034453 та серії АД №034454 від 02 липня 2012 року на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, а саме: брокерської діяльності; дилерської діяльності.

Відповідно до акта планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення Товариства з обмеженою відповідальністю TAЛ-Інвест від 26 грудня 2017 року, а також інформації, отриманої на запити Комісії №13/04/31363 від 22 грудня 2017 року та №3/04/31258 від 22 грудня 2017 року, від Департаменту інформатизації Міністерства внутрішніх справ України від 04 січня 2018 року №16/4-41 (вх. №764 від 09 січня 2018 року) та від Українського інституту розвитку фондового ринку ДВНЗ Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана від 28 грудня 2017 року вих. №65 (вх. №1228 від 12 січня 2018 року), у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛ-Інвест встановлено порушення вимог законодавства України щодо запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, в частині:

подання на запити недостовірної інформації,

зберігання документів, на підставі яких було проведено перевірку відповідності особи, що тимчасово виконує обов`язки відповідального працівника;

призначення особи, що тимчасово виконує обов`язки відповідального працівника фінансового моніторингу не за основним місцем роботи;

не подання зміни до поданої при постановці на облік інформації;

розроблення критеріїв ризику клієнта без урахування критеріїв, визначених Міністерством фінансів України;

не ознайомлення з висновком щодо результатів перевірки аудиту (контролю);

не здійснення вивчення клієнта в частині з`ясування інформації щодо його фінансового стану;

не проведення аналізу відповідності фінансових операцій, що проводяться клієнтами;

не забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу;

не засвідчення своїм підписом паперових копій документів, які подавались для проведення ідентифікації;

не здійснення належним чином управління ризиками щодо клієнтів.

Враховуючи викладене, 19 лютого 2018 року у відношенні позивача винесено постанову про порушення справи про правопорушення та запропоновано керівнику позивача з`явитися 27 лютого 2018 року об 11 год. 00 хв. для розгляду справи.

У відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю TAЛ-Інвест складено акт про правопорушення від 27 лютого 2018 року 1-ЦА-УГГ-Т-л, який підписано представником позивача Колот К.В.

В той же час, 07 березня 2018 року винесено постанову про розгляд справи про правопорушення, якою визначено місце та час розгляду справи у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю ТАЛ-Інвест .

На підставі абзаців 2, 3, 6, 7 частини третьої статті 24, абзацу 2 частини восьмої статті 24 Закону України у відношенні Товариства з обмеженою відповідальністю TAJI-IHBECT було винесено постанову про накладення санкції за правопорушення №2-ЦА-УП-Т- л від 22 березня 2018 року, якою застосовано штрафну санкцію у розмірі 34 000 грн.

Зазначену санкцію позивачем сплачено.

Втім, постанова про накладення санкції за правопорушення № 2-ЦА-УП-Т-л від 22 березня 2018 року позивачем оскаржується лише в частині пункту 8, яким встановлено не забезпечення виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, що є порушенням пункту 3 частини другої статті 6 Закону України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні №448/96-ВР від 30 жовтня 1996 року (в редакції станом на час виникнення спірних відносин).

Згідно з нормами статті 1 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні державне регулювання ринку цінних паперів - здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Інші державні органи здійснюють контроль за діяльністю учасників ринку цінних паперів у межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством (стаття 5 вказаного Закону).

Основним завданням Комісії, зокрема, є захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень (пункт 4 частини першої статті 7 Закону Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні ).

Метою державного регулювання ринку цінних паперів є дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства (стаття 2 Закону Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні ).

Метою державного регулювання ринку цінних паперів є дотримання учасниками ринку цінних паперів вимог актів законодавства (стаття 2 Закону Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні ).

Професійні учасники фондового ринку - юридичні особи, утворені в організаційно-правовій формі акціонерних товариств або товариств з обмеженою відповідальністю, які на підставі ліцензії, виданої Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, провадять на фондовому ринку професійну діяльність, види якої визначені законами України.

Згідно з пунктом 1,2 частини першої статті 4 Закону Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні брокерська діяльність, дилерська діяльність є професійною діяльністю на ринку цінних паперів, що підлягає ліцензуванню. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на зазначені види професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Тал-Інвест здійснює діяльність у сфері, зокрема, посередництва за договорами по цінних паперах або товарах (основний вид діяльності), а тому є професійним учасником ринку цінних паперів.

Згідно з пунктом 9 абзацу 1 статті 8 Закону України Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право проводити самостійно чи разом з іншими відповідними органами перевірки та ревізії фінансово-господарської діяльності професійних учасників ринку цінних паперів та саморегулівних організацій професійних учасників ринку цінних паперів, а також перевірки та ревізії діяльності емітентів щодо стану корпоративного управління та здійснення операцій з розміщення та обігу цінних паперів.

Відповідно до пункту 8 постанови про накладення санкції за правопорушення № 2-ЦА-УП-Т-л від 22 березня 2018 року розрахунки за договорами про управління цінними паперами та (або) іншими фінансовими інструментами та (або) грошовими коштами №УУ103/16 від 31 жовтня 2016 року, №УУ77/16 від 29 липня 2016 року, №УУ15/16 від 22 травня 2016 року, №УУ22/16 від 15 квітня 2016 року, №УУ12/15 від 27 листопада 2015 року, №УУ1/15 від 12 травня 2015 року з фізичними особами на управління активами.

Відповідно до наданих Товариством з обмеженою відповідальністю TAЛ-Інвест виписок, розрахунок за вищевказаними договорами фізичними особами здійснюється з використанням рахунку, який починається з 2902 , що свідчить про те, що грошові кошти прийняті банком від особи для здійснення переказу без відкриття рахунку, - даний факт не заперечується учасниками справи.

Згідно наданих виписок за договором №УУ103/16 від 31 жовтня 2016 року за період з 02 листопада 2016 року по 02 листопада 2016 року перераховано 150000,00 грн фізичною особою ОСОБА_1 (а.с.35).

За договором №УУ77/16 від 29 липня 2016 року за період з 29 липня 2016 року по 29 липня 2016 року перераховано 150100,00 грн. фізичною особою ОСОБА_2 (а.с.36).

За договором №УУ15/16 від 22 січня 2015 року за період з 05 жовтня 2016 року по 05 жовтня 2016 року перераховано 100000,00 грн. фізичною особою ОСОБА_3 (а.с. 37).

В той же час, в період з 22 січня 2016 року по 22 січня 2016 року в межах зазначеного договору фізичною особою ОСОБА_3 перераховано 150000,00 грн. (а.с.38) та за період 30 червня 2016 року по 30 червня 2016 року перераховано 99500,00 грн. (а.с.39).

За договором №УУ22/16 від 15 квітня 2016 року за період з 18 квітня 2016 року по 18 квітня 2016 року перераховано 150000,00 грн. фізичною особою ОСОБА_4 (а.с. 40).

За договором №УУ12/15 від 01 квітня 2016 року за період з 01 квітня 2016 року по 01 квітня 2016 року по 01 квітня 2016 року перераховано 500000,00 грн. фізичною особою ОСОБА_5 (а.с.41), крім того за період з 30 листопада 2015 року по 30 листопада 2015 року останнім перераховано 295000,00 грн. (а.с.42).

За договором №УУ1/15 від 12 травня 2015 року за період з 03 лютого 2016 року по 03 лютого 2016 року перераховано 100000,00 грн., за період з 13 травня 2015 року по 13 травня 2015 року перераховано 300000,00 грн., за період з 21 січня 2016 року по 21 січня 2016 року перераховано 100000,00 фізичною особою ОСОБА_6 .

Відповідно до пункту 29 частини першої статті 1 Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення від 14 жовтня 2014 року №1702-VII (надалі - Закону України) обов`язковий фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, які здійснюються суб`єктами первинного фінансового моніторингу та включають в себе, зокрема, виявлення фінансових операцій, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу.

Під фінансовою операцією згідно із положеннями пункту 47 частини першої статті 1 Закону України, слід розуміти будь-які дії щодо активів клієнта, вчинені за допомогою суб`єкта первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону інформація про фінансові операції відповідно до пунктів 5, 12 і 16 частини першої цієї статті подається спеціально уповноваженому органу всіма суб`єктами первинного фінансового моніторингу, крім банків.

Тобто відповідно до цього Закону виявлення фінансових операцій, які підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу за ознакою здійснення розрахунку за фінансову операцію у готівковій формі (пункт 5 частини першої статті 15 Закону) здійснюється всіма суб`єктами первинного фінансового моніторингу, в той час як банки здійснюють виявлення фінансових операцій, які підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу за ознакою, передбаченою пунктом 4 частини першої статті 15 Закону.

Таким чином позивач як суб`єкт первинного фінансового моніторингу, зобов`язаний виявляти фінансові операції, які відповідають ознаці здійснення розрахунку за фінансову операцію у готівковій формі (пункт 5 частини першої статті 15 Закону України), а доводи позивача про те, що обов`язок фінансового моніторингу покладається на фінансові установи, якою не є Товариство з обмеженою відповідальністю ТАЛ-Інвест спростовано вище у даному рішенні.

Враховуючи ту обставину, що фінансовий моніторинг здійснюється з метою недопущення легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, зокрема через переказ коштів, необхідно з`ясовувати саме у якій формі (готівковій чи безготівковій) кошти використовуються клієнтом для проведення розрахунку.

Розрахунок за здійснення певних фінансових операцій здійснюється саме клієнтами, а отже суб`єктам первинного фінансового моніторингу необхідно встановлювати у якій формі кошти використовують клієнти.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 15 Закону, фінансова операція підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона здійснюється, дорівнює чи перевищує 150000 гривень, та має таку ознаку як здійснення розрахунку за фінансову операцію у готівковій формі.

Разом з цим, згідно із частиною другою статті 15 Закону, інформація про фінансові операції відповідно до пунктів 5, 12 і 16 частини першої цієї статті подається спеціально уповноваженому органу всіма суб`єктами первинного фінансового моніторингу, крім банків.

Згідно із пунктом 3 частини другої статті 6 Закону, суб`єкт зобов`язаний забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, в процесі, в день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення, зокрема з використанням засобів автоматизації. Особливості та строки виявлення суб`єктами первинного фінансового моніторингу фінансових операцій залежно від специфіки їх діяльності можуть встановлюватися нормативно-правовими актами суб`єктів державного фінансового моніторингу, які відповідно до цього Закону виконують функції державного регулювання і нагляду за суб`єктами первинного фінансового моніторингу.

Відповідно до пункту 3 розділу VII Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням НКЦПФР від 17 березня 2016 року № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 квітня 2016 року за № 551/28681 (далі - Положення № 309) (набрало чинності 10.05.2016), суб`єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує виявлення фінансової операції, що підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після проведення фінансової операції або під час спроби проведення чи після відмови клієнта від проведення фінансової операції.

Проведенням фінансової операції вважається перша здійснена подія: або розрахунок за активи (сплата, перерахунок, переказ, внесення, оплата); або передача активів (видача, погашення, зарахування). Суб`єкт первинного фінансового моніторингу під час з`ясування необхідності віднесення фінансової операції до такої, що підлягає обов`язковому фінансовому моніторингу, враховує загальну суму правочину, на яку вона здійснюється.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 розділу VII Положення № 309, суб`єкти первинного фінансового моніторингу, враховуючи особливості діяльності, забезпечують виявлення фінансових операцій до таких, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу за ознаками, визначеними в пунктах 3 - 5, 9, 10, 12 та 17 частини першої статті 15 Закону, а саме: торговці цінними паперами забезпечують виявлення фінансових операцій як таких, що підлягають обов`язковому фінансовому моніторингу за ознаками, визначеними пунктами 3 - 5, 9, 10, 12 та 17 частини першої статті 15 Закону.

В період з 01 січня 2015 року по 10 травня 2016 року діяло Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, затвердженого рішенням Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 19 липня 2012 року №995 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 серпня 2012 року за №1346/21658 (далі - Положення № 995) (втратило чинність 10.05.2016), яким встановлено наступне.

Відповідно до пункту 2 розділу V Положення №995 суб`єкт первинного фінансового моніторингу забезпечує з`ясування можливості віднесення фінансової операції до такої, що підлягає фінансовому моніторингу, в строки, передбачені Постановою №747 (втратила чинність 21.08.2015).

Відповідно до пункту 15 Порядок взяття на облік суб`єктів первинного фінансового моніторингу, реєстрації ними фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, і подання Державній службі фінансового моніторингу інформації про зазначені та інші фінансові операції, що можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого Постановою № 747, суб`єкт забезпечує виявлення фінансових операцій, зазначених у пункті 13 цього Порядку, до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення.

Згідно із пунктом 14 Порядку подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб`єктів первинного фінансового моніторингу, виявлення та реєстрації, а також подання суб`єктами первинного фінансового моніторингу Державній службі фінансового моніторингу інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу, іншої інформації, що може бути пов`язана з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, затвердженого постановою КМУ від 05 серпня 2015 року №552, суб`єкт забезпечує виявлення фінансових операцій, зазначених у пункті 12 цього Порядку, до початку, в процесі, але не пізніше наступного робочого дня після їх проведення, або в день виникнення підозри, або під час спроби їх проведення, або після відмови клієнта від їх проведення.

Так, згідно з пунктом 2.2 Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України 20 жовтня 2004 року №495, операції з приймання готівки в національній та іноземній валютах від клієнтів через каси банків України відображаються в бухгалтерському обліку на підставі відповідних прибуткових касових документів, визначених нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок ведення касових операцій у банках України, такими бухгалтерськими проводками: приймання готівки від фізичних та юридичних осіб для зарахування на рахунки інших юридичних та фізичних осіб: Дебет - 1001, 1002; Кредит - 2520, 2530, 2600, 2620, 2650, 2902.

Відповідно до листа НБУ від 26 квітня 2018 року № 60-0006/23972 операція, яка здійснюється фізичною особою шляхом унесення готівки через касу банку для подальшого її переказу на рахунок юридичної особи є готівковою для платника (клієнта).

Крім того, на момент вчинення правопорушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637, відносить до готівкових розрахунків внесення готівки до каси банку з метою її подальшого перерахування отримувачу.

Так, згідно з пунктом 1.2 даного Положення готівкові розрахунки - платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов`язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна; переказ готівки - унесення певної суми готівки підприємством (підприємцем) або фізичною особою з метою її зарахування на рахунки відповідного підприємства (підприємця) чи фізичної особи або видачі одержувачу в готівковій формі.

Відповідно до листа Національного банку України N 25-110/2604-8587 від 26 грудня 2000 року для випадків, коли фізична особа вносить готівку для зарахування на рахунки юридичних осіб, використовується банківський транзитний балансовий рахунок №2902, призначення якого згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку від 21 листопада 1997 року за №388 є облік сум платежів, які за дорученням клієнтів мають бути перераховані з цього рахунка одержувачам платежів, тобто зараховані на поточні рахунки вищезазначених юридичних осіб.

Згідно з чинною на момент вчинення правопорушення Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року №280, призначення рахунку 2902: облік сум платежів, які за дорученням клієнтів мають бути перераховані за призначенням отримувачам платежів.

Таким чином, призначення рахунку 2902 не змінилося у порівнянні із зазначеним у листі Національного банку України N 25-110/2604-8587 від 26 грудня 2000 року.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за доцільне зазначити наступне.

Оскільки транзитний рахунок банку не являється рахунком клієнта, фізичної особи, то зарахування грошових коштів на рахунок третьої особи, в даній справі Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛ-Інвест , є підставою для віднесення цих фінансових операцій до таких, що мають ознаки обов`язкового фінансового моніторингу, оскільки виконуються всі необхідні вимоги:

- перерахування грошових коштів здійснюється в день їх зарахування на рахунок або наступного операційного дня;

- грошові кошти перераховуються іншій особі.

Тому, посилання позивача на безготівковість операцій перерахування коштів в межах договорів №УУ103/16 від 31 жовтня 2016 року, №УУ77/16 від 29 липня 2016 року, №УУ15/16 від 22 травня 2016 року, №УУ22/16 від 15 квітня 2016 року, №УУ12/15 від 27 листопада 2015 року, №УУ1/15 від 12 травня 2015 року є безпідставними та такими, що не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, за наслідками розгляду справи по суті суд дійшов висновку, що відповідач діяв в межах наданих повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕЛ-Інвест залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України/

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко