Рішення

від 12.02.2020 по справі 640/9985/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року м. Київ № 640/9985/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Контракт Пол до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Контракт Пол (надалі по тексту також - позивач, ТОВ Контракт Пол ) звернулось до суду з адміністративним позовом Київської митниці Держмитслужби (надалі по тексту також - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості від 26.03.2019 № UA100070/2019/000031/2 та зобов`язати Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України ТОВ Контракт Пол суму надмірно сплачених обов`язкових платежів за митною декларацією від 27.03.2019 ІМ40ДЕ №100070/2019/233789 і подати його до виконання Головному управлінню Державної казначейської служби України в м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що встановлені митним органом у поданих до митного оформлення документах розбіжності є формальними та несуттєвими, а тому жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості. Отже, прийняте рішення про коригування митної вартості є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню. Як наслідок, підлягають поверненню кошти, надмірно сплачені за митною декларацією від 27.03.2019 ІМ40ДЕ №100070/2019/233789.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував, надав письмовий відзив на адміністративний позов, в якому зазначив, що подані позивачем документи мають розбіжності, містять недостовірні та непідтверджені відомості, а тому митним органом правомірно застосовано резервний метод визначення митної вартості та прийнято рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи клопотання представників сторін про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Між TOB Контракт Пол (покупець) та компанією BFS Europe NV (Бельгія) (продавець), укладено контакт від 16.02.2017 № 21418. Відповідно до умов контракту з урахуванням змін до нього, викладених у додатковій угоді від 18.06.2018 № 1, додатковій угоді від 14.02.2019 № 2, додатковій угоді від 01.03.2019 № 3, додатковій угоді від 05.03.2019 № 4, продавець зобов`язується поставити на умовах FCA Oostrozebeke чи FCA Kruisem (відповідно до інкотермс-2010) голкопробивне, тафтингове покриття для підлоги, а покупець зобов`язується придбати відповідно до умов цього контракту.

Відповідно до умов, визначених інвойсом від 12.03.2019 № 11909032, поставка товару здійснюється на умовах FCA Kruisem, Бельгія. Загальна вартість товару 23 040,22 євро.

ПП Імексброк , уповноваженою особою TOB Контракт Пол , 19.03.2019 до митного оформлення до м/п Східний була подана митна декларація ІМ40ДЕ №UA 100070/2019/233205 на товар килимове покриття для підлоги, нетафтингове, голкопробивне, з повсті (з синтетичних волокон) із заявленою митною вартістю 24 120,37 євро (2,08 євро/м 2 ).

Київською міською митницею ДФС за наслідками розгляду вказаної митної декларації прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 26.03.2019 № UA 100070/2019/000031/2.

Згідно пункту 34-1 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, митниці та митні пости.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною 1 статті 52 Митного кодексу України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Відповідно до частини 1-4 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

- виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

- довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

- розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 1, 2, 3, 5 статті 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

- упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

- у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

- проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

- звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

- застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 вказаної статті).

Відповідно до частини 12 статті 264 Митного кодексу України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.

Згідно частини 1, 7, 8, 9 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.

Положеннями статті 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частини 1, 2, 5-8, 10 статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов`язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об`єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

До митної декларації позивачем подано наступні документи: декларацію митної вартості від 19.03.2019; пакувальний лист (Packing list) від 12.03.2019 № 50496725; рахунок-фактура (іnvoice) від 12.03.2019 № 11909032; автотранспортна накладна (road consignment) від 12.03.2019 CMR N 023097; зовнішньоекономічний контракт від 16.02.2017 № 21418; доповнення до контракту від 18.06.2018 № 1, доповнення до контракту від 14.02.2019 № 2, доповнення до контракту від 01.03.2019 № 3, доповнення до контракту від 05.03.2019 № 4.

Відповідачем за результатами оцінки наданих до митної декларації документів встановлено, що статтею 4 контракту від 16.02.2017 № 21418 (змінена доповненням до зовнішньоекономічного контракту від 05.03.2019 № 4) передбачено строк поставки товару - 30 днів з моменту оплати, однак декларантом не надано відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 Митного кодексу України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Для підтвердження витрат на транспортування надано довідку про транспортні витрати від 18.03.2019 б/н, видану підприємством Р-Транс . Згідно СМИ від 12.03.2019 № 023097 перевізником вантажу є ТОВ Транс-Логістик . Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 до документів, що підтверджують транспортні витрати можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Аналіз фактичних обставин свідчить, що в оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів митним органом обґрунтовано зазначено, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові.

Враховуючи вказане, оскільки оскаржувані рішення містять зрозуміле обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, тому вказані рішення митного органу відповідають вимогам п.1 ч.2 ст.55 МК України.

Отже, в наданих декларантом документах є наявними розбіжності, останні не містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Відтак, зазначені обставини виключали можливість перевірки числового значення заявленої митної вартості згідно ч.1 ст.54 МК України, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього ж Кодексу додаткові документи та відомості.

Так, митним органом 19.03.2019 запропоновано надати протягом 10 днів додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, інші документи за бажанням декларанта.

Дані вимоги доведені до декларанта TOB "Контакт Пол" шляхом надіслання електронного повідомлення.

Декларантом додатково на запит органу Державної фіскальної служби для підтвердження заявленої митної вартості надано наступні документи: звіт про оцінку вартості товару від 21.03.2019 № 065; копію митної декларації країни відправлення; інвойс, платіжне доручення та рахунок на оплату, що стосуються попередніх митних оформлень.

Щодо надання інших документів декларантом 26.03.2019 надіслано повідомлення про відмову у подачі на вимогу органу ДФС інших додаткових документів відповідно до частини 3 статті 53 Кодексу.

Отже, витрати за транспортування у сумі 33 260 грн, включені згідно з ч.10 ст.58 МК України до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не підтверджено документально. На вимогу митного органу декларантом не надано виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

Наданий лист від TOB Р-Транс від 01.04.2019 № б/н містить інформацію про залучення для надання транспортно-експедиційних послуг третіх осіб, а саме, TOB Транс-Логістик , проте, дана інформація не підтверджена юридичним документом, в тому числі, невідомо чи залучалась така особа компанією прямо чи опосередковано.

Надана при митному оформленні довідка про транспортні витрати від 18.03.2019 не містить протяжність маршруту перевезення у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

В той же час, відповідно до пункту 1.1.6. договору про надання транспортно-експедиційних послуг від 29.11.2017 № 68, наданого в якості додаткового документа, передбачено оформлення заявки, як письмової форми доручення, що відображає в собі повну інформацію та всі істотні умови перевезення, яку декларантом не надано органу ДФС.

Рахунок-фактура на транспортні послуги від 19.03.2019 № ТР-0000527 містить термін дійсності до сплати до 12.04.2019. Підтвердження факту здійснення такої умови митниці не надавалось.

Посилання позивача на те, що оплата за товар не здійснена, оскільки умовами додаткової угоди № 3 до контракту від 16.02.2017 № 21418 передбачено, що оплата по факту поставки з відстрочкою 60 календарних днів, суд не бере до уваги, оскільки відповідно до п.4 контракту та додатковою угодою №4 до нього передбачено, що строк поставки товару - 30 днів з моменту фактичної сплати за товар.

Отже, декларантом не виконано вимог щодо надання документів, зазначених у ч.2 та ч.3 ст.53 МК України, а також не надано відповідно до п.4 ч.2 ст.53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, таким чином, наданими додатковими документами виявлені розбіжності усунуті не були..

Звідси, за наявності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом застосування митним органом коригування митної вартості є обґрунтованим.

В частині обраного методу визначення митної вартості товарів суд зазначає наступне.

Згідно розділу 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 13.07.2012 № 362, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків використовуються такі джерела інформації як спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС); інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю та інші.

За результатами здійснення порівняння рівнів заявленої митної вартості оцінюваних товарів з рівнями митної вартості ідентичних та подібних товарів відповідно до п. 2.5 Методичних рекомендацій встановлено, що оцінюваний товар заявлений до митного оформлення за рівнем митної вартості 2,0833 євро за м кв. Водночас, згідно наявної в ЦБД ЄАІС ДФС інформації, рівень митної вартості становить від 2,939 євро за м кв.

Таким чином, заявлені рівні митної вартості суперечать поняттю дійсної вартості товару у розумінні положень ст. VII Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 та викликає сумніви у достовірності декларування складових митної вартості у повному обсязі.

Так, згідно з нормами зазначеної статті, під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.

У зв`язку із зазначеним, на підставі положень частини 4 статті 57 Кодексу та частиною 5 статті 55 Кодексу, між митницею та декларантом проведена процедура консультації.

За результатами консультації декларанту надіслано повідомлення з обґрунтуванням не застосування заявленого ним методу визначення митної вартості та пропозицією визначити митну вартість оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв`язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості).

Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Метод визначення митної вартості на основі додавання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення відповідних розрахунків вартості товарів від виробника.

Враховуючи неможливість застосування попередніх методів, керуючись положеннями статті 64 Кодексу, митну вартість оцінюваного товару обґрунтовано визначено із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу та винесено рішення про коригування митної вартості від 26.03.2019 № UA1000070/2019/000031/2. Визначена у рішенні митна вартість товару ґрунтується на митній вартості подібних за якісними характеристиками товарів, митне оформлення якого здійснене за митною декларацією від 20.12.2018 № UA100070/2018/242973.

Згідно з частинами 1-3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Приписами частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи підтвердження в судовому засіданні обставин, якими Київська митниця Держмитслужби обґрунтовувала свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущених порушень зі сторони позивача під час визначення митної вартості товарів, а відтак й покладених в основу спірних відмови митного органу здійснити митне оформлення товарів та рішень про визначення митної вартості товарів, заявлений позов є безпідставним, через що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 77, 90, 241- 246, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Контракт Пол відмовити .

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Контракт Пол (вул. В. Сосюри, 6, корп. А, оф. 103, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ: 40125022).

Відповідач: Київська митниця Держмитслужби (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 8-А, код ЄДРПОУ: 43337359).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко