Рішення

від 12.02.2020 по справі 826/1432/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Київ № 826/1432/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шевченко Н. М., розглянувши в письмовому порядку клопотання про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Росшина до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Росшина (позивач, ТОВ Росшина ) у січні 2017 року звернулось із позовною заявою до Головного управління ДФС у м. Києві (відповідач, ГУ ДФС у м. Києві) з наступними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 1164140303 від 07.10.2016, № 1165140303 від 07.10.2016, № 1166140303 від 07.10.2016, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2016 № Ю-1429140303 та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.11.2016 № 1430140303.

Рішенням Окружного адміністративного суду від 19.09.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.01.2020 позов задоволено повністю:

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 1164140303 від 07.10.2016;

- Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 1165140303 від 07.10.2016;

- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 1166140303 від 07.10.2016;

- визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій № 1430140303 від 28.11.2016.

У той же час, у резолютивній частині рішення від 19.09.2019 не зазначено однієї з позовних вимог, щодо якої досліджувалися докази та зазначено у мотивувальній частині, а саме: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2016 № Ю-1429140303.

Через канцелярію суду надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення через зазначені вище підстави.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Представники сторін у судове засідання не з`явились, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, що не перешкоджає розгляду заяви.

Судом встановлено, що ГУ ДФС у м. Києві проведено захід податкового контролю щодо ТОВ Росшина , за результатами якого складено Акт № 400/26-15-14-02-01-14/33483573 від 23.09.2016 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ Росшина з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016 (надалі - Акт перевірки від 23.09.2016).

Відповідно до акту перевірки від 23.09.2016 встановлено наступні порушення:

- пп. 164.2.1 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст.167, пп. 168.1.1. пп. 168.1.4 л. 168.1 ст.168, пп. е 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПКУ, внаслідок чого встановлено заниження податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 2 325 663,80 гривень;

- пп. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, 176.2 б п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ, в результаті чого встановлено подання не в повному обсязі податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку (форма №1ДФ);

- п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч. І ст.7 та п.5 ст.8 Закону України від 08.07.2010 № 2464 -VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого встановлено заниження суми СПД на які нараховується єдиний внесок в розмірі 36.8 % та утримується єдиний внесок в розмірі 3,6 % на загальну суму (в межах максимальної величини) - 284 696,51 гривень;

- пп. 168.1.2 п.168.1 ст.168, пп. 168.1.5 п.168.1 ст.168 ПКУ, внаслідок чого встановлено заниження сум військового збору на суму 135 360,00 гривень.

На підставі виявлених під час перевірки порушень, контролюючим органом надіслано:

- податкове повідомлення-рішення № 1164140303 від 07.10.2016 про застосування штрафних санкції за платежем податок на доходи фізичних осіб у розмірі 510,00 гривень;

- податкове повідомлення-рішення № 1165140303 від 07.10.2016, відповідно до якого визначено суму грошового зобов`язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 2325663,80 грн за податковим зобов`язанням та 1730672,84 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- податкове повідомлення-рішення № 1166140303 від 07.10.2016, яким донараховано суму грошового зобов`язання зі сплати військового збору у розмірі 135360,00 грн та 98820,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2016 № Ю-1429140303, відповідно до якої ГУ ДФС у м. Києві вимагає сплатити заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску у розмірі 284696,51 гривень;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.11.2016 № 1430140303 у розмірі 142348,25 гривень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За загальним правилом, висновки, викладені в акті перевірки є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків (правова позиція міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі № 804/9655/13-а). Водночас, рішення контролюючого органу у даній справі ґрунтуються на сукупності висновків, викладених в акті перевірки від 23.09.2016.

Згідно наданих позивачем копій договорів про надання інформаційно- консультаційних послуг від 08.01.2013 № 08012013; від 10.01.2014 № 1001; від 24.03.2014 № 2403; від 01.07.2014 № 0107, виконавець (ФОП ОСОБА_1 ) надавав ТОВ Росшина - Замовник, в особі заступника директора Прищепова Матвія Ігоревича, який діє на підставі довіреностей № 1 від 08.01.2013 № 1 від 10.01.2014, згідно договорів від 05.01.2015 № 05012015-1, від 04.04.2016 № 04042016-1; надавав ТОВ Росшина - Замовник, в особі заступника директора Прищепова Матвія Ігоревича. який діє на підставі довіреності № 1 від 05.01.2015 та в особі бухгалтера ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності № 1 від 04.04.2016 інформаційно-консультаційні послуги:

- вивчення процесу управління компанією:

- надання усних або письмових рекомендацій по вдосконаленню цього процесу;

- контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню:

- консультації з питань комерційної діяльності;

- надання консультації та порад, як в письмовій так і в усній формі ( за бажанням Замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника та розвитку мережі оптового збуту продукції.

За висновком суду, зазначені послуги узгоджуються та відповідають основному виду економічної діяльності ФОП ОСОБА_2 - КВЕД 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування .

Згідно з Класифікатором професій ДК 003:2010, затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 № 327, професія керівник підприємства класифікується за кодом 1210.01. Згідно посадової інструкції керівника підприємства мета посади: управління підприємством.

За висновком ГУ ДФС у м. Києві відносини за згаданими договорами є трудовими, оскільки предмет наданих ФОП ОСОБА_1 послуг співпадає із трудовими обов`язками керівника ТОВ Росшина - ОСОБА_1 , а винагорода, отримана за надані послуги є заробітною платою.

Відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК України заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Водночас, порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, регламентує ст. 177 ПК України.

Зокрема, п. 177.8 ст. 177 ПК України визначає, що під час нарахування (виплати) фізичній особі-підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб`єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб`єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно до пп. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПК України працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону.

Відповідно до пп. 14.1.222 п. 14.1 ст. 14 ПК України роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки, передбачені законами.

Таким чином, питання полягає в обґрунтованості висновку ГУ ДФС у м. Києві про відповідність предмету наданих за цивільно-правовими договорами послуг посадовим обов`язкам керівника ТОВ Росшина .

Як убачається із посадової інструкції директора підприємства, копія якої міститься у матеріалах справи, завданнями та обов`язками керівника є організація та забезпечення поточної діяльності. Серед зазначеного переліку відсутні обов`язки з вивчення процесу управління компанією; надання усних або письмових рекомендацій по вдосконаленню цього процесу; контроль за результатами впровадження рекомендацій по вдосконаленню; консультації з питань комерційної діяльності; надання консультації та порад, як в письмовій так і в усній формі (за бажанням Замовника) з питань тактики та стратегії розвитку підприємства Замовника та розвитку мережі оптового збуту продукції.

Водночас, як убачається із Акту перевірки від 23.09.2016, представниками ГУ ДФС у м. Києві не досліджувалась посадова інструкція директора підприємства, затверджена Наказом № 1 від 10.01.2012 Директором ТОВ Росшина .

З огляду на зазначене, суд критично ставиться до ототожнення предмету наданих за цивільно-правовими договорами послуг до трудових обов`язків ОСОБА_2 , оскільки такий висновок не відповідає принципу обґрунтованості з огляду на неврахування контролюючим органом внутрішніх документів ТОВ Росшина .

Суд не встановлює суть наданих послуг, оскільки дане питання відноситься до повноважень контролюючого органу. Натомість, неврахування обставин під час формування висновку в акті перевірки є достатньою підставою для визнання рішення, що ґрунтується на такому висновку, неправомірним, за умови визнання таких обставин такими, що мають значення для прийняття рішення.

Керуючись постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у даній справі від 14.11.2018, зважаючи на важливість встановлення відповідності послуг, наданих за цивільно-правовими договорами, прямим обов`язкам керівника ТОВ Росшина для визначення доходу, отриманого ОСОБА_2 , як заробітної плати, суд дійшов висновку про необхідність урахування контролюючим органом посадової інструкції директора ТОВ Росшина у даному питанні.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначається Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до абз. 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці , та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Висновок ГУ ДФС у м. Києві в акті перевірки від 23.09.2016 щодо зменшення ТОВ Росшина розміру нарахованої заробітної плати є передчасним. За таких обставин, розмір бази нарахування єдиного внеску, для визначення недоїмки не є встановленим фактом.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

За приписами п.п. 3, 4 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

На виконання приписів ст. 25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування ГУ ДФС у м. Києві надіслано вимогу про сплату недоїмки від 28.11.2016 № Ю-1429140303, відповідно до якої ГУ ДФС у м. Києві вимагає сплатити заборгованість (недоїмку) з єдиного внеску у розмірі 284696,51 грн та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28.11.2016 № 1430140303 у розмірі 142348,25 гривень.

Однак, зважаючи на відсутність встановленого факту про розмір бази нарахування єдиного внеску, неможливо визначити недоїмку, у зв`язку з чим вимога про сплату недоїмки від 28.11.2016 № Ю-1429140303, надіслані ТОВ Росшина за відсутності реальних підстав.

Таким чином, відповідачем у порушення принципу обґрунтованості не доведено факти, за якими виплати за цивільно-правовими договорами кваліфіковано як заробітну плату. Натомість, низка рішень контролюючого органу по нарахуванню грошових зобов`язань за податками та зборами, а також недоїмки, що мають спільний об`єкт оподаткування (базу нарахування), підлягають скасуванню.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 241- 247, 252, 255, 262, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Росшина про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити .

2. Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 28.11.2016 № Ю-1429140303.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Росшина (04073, м. Київ, вул. Ливарська, буд. 2, код ЄДРПОУ: 33483573).

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ: 39439980).

Додаткове судове рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене відповідно до ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.М. Шевченко