Рішення

від 12.02.2020 по справі 640/17707/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2020 року м. Київ № 640/17707/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у письмовому порядку справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Скай Лайн до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Скай Лайн (надалі по тексту також - позивач, ТОВ Скай Лайн ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (надалі по тексту також - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми Р від 23.08.2019 № 0623140301 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 3 296 441,25 грн, у тому числі за основним платежем - 2 637 153 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 659 288,25 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми П від 23.08.2019 № 0622140301 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 10 259 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми С від 23.08.2019 № 00477111409 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми Р від операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 1 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 23.08.2019 № 0015294208 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 669,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийнято спірні податкові повідомлення-рішення, є необґрунтовані, необ`єктивні та не враховано всіх відомостей, що містяться у первинних документах бухгалтерського та податкового обліку позивача.

Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, до матеріалів справи надано відзив, в якому зазначено, що не погашена кредиторська заборгованість на 31.12.2018 набула статусу безнадійної, оскільки 10.01.2019 ТОВ Скай Лайн прийнято рішення про припинення юридичної особи, відтак правомірно збільшено суми зобов`язань з податку на прибуток та застосовано штрафні санкції. Також вказано, що в перевіряємому періоді підприємство не реєструвало та не використовувало реєстраторів розрахункових операцій.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Сторона відповідача в судове засідання не з`явилась, сповіщена належним чином про час та місце розгляду справи.

За приписами ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 205 КАС України).

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч. 9 ст. 205 КАС України).

Оскільки представником позивача виявлено бажання здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, а неявка відповідача без повідомлення причин не перешкоджає подальшому розгляду справи, дана адміністративна справа розглядається у письмовому порядку.

Ухвалою суду від 12.02.2020 замінено первісного відповідача Головне управління ДФС у м. Києві на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві, що не тягне за собою наслідків розгляду справи з початку.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Скай Лайн з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного законодавства, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 22.07.2019.

За наслідками зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 29.07.2019 за №273/1- 26-15-14-03-01/30677047.

У висновках вказаного акту зазначені наступні порушення: пп.14.1.11 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України, в результаті чого в періоді, що перевірявся, завищено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, на загальну суму 10 259 грн, в т.ч. за 2018 рік на суму 10 259 грн, та занижено податок на прибуток на загальну суму 2 637 153 грн, в тому числі за 2018 рік на суму 2 637 153 грн; п.1 ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , із змінами, у результаті несвоєчасної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в лютому 2014 року; п.1 ст.3 Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР за 2018 та 2019 роки.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки TOB Скай Лайн звернулося до ГУ ДФС у м. Києві із письмовими запереченнями від 05.08.2019 за № 09/08/2019 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 09.08.2019 № 147534/10).

Листом від 20.08.2019 № 157679/10/26-15-14-03-01 Про розгляд заперечення ГУ ДФС у м. Києві повідомлено, що висновки акту перевірки від 29.07.2019 № 273/1-26-15-14-03-01/30677047 залишено без змін, а заперечення платника податків - без задоволення.

У подальшому, на підставі акту перевірки відповідачем 23.08.2019 винесені податкові повідомлення - рішення: форми Р № 0623140301, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 3 296 441,25 грн, у тому числі за основним платежем - 2 637 153 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 659 288,25 грн; форми П № 0622140301, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 10 259 грн; форми С №00477111409 про застосування штрафних санкції за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 1 грн.

Також на підставі акту перевірки прийнято рішення від 23.08.2019 № 0015294208 про застосування штрафних санкції та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 669,86 грн.

Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 102.4 статті 102 ПК України встановлено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

У разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до підпункту 19-1.1.22 пункту 19.1 статті 19 Податкового кодексу України контролюючі органи здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно не нарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно приписів статті 101 ПК України, списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПК України).

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно підпунктів 135.5.4, 135.5.5 пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи включають, зокрема: суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи; суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.

Підпунктом 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості, яка не відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу, понад суму резерву сумнівних боргів.

Згідно частини першої статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до п.п. 4, 5 і 6 П(С)БО 11 Зобов`язання , за строком погашення зобов`язання поділяють на: довгострокові (очікуваний строк погашення перевищує 12 місяців або операційний цикл) та поточні (очікуваний строк погашення не перевищує операційного циклу чи 12 місяців).

Поточні зобов`язання відображаються в балансі за сумою погашення (недисконтованою сумою грошових коштів або їх еквівалентів, котра, як очікується, буде сплачена для погашення зобов`язання в процесі звичайної діяльності підприємства). Зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Аналізуючи зміст п. 5 П(С) БО 11 Зобов`язання можна дійти правового висновку, що під словами не підлягає погашенню слід мати на увазі випадок, коли є впевненість у тому, що заборгованість уже не погашатиметься. Зокрема, така впевненість може бути у такому випадку як сплив строк позовної давності (під яким в ст. 256 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) розуміється строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) та прийняття рішення не погашати борг після його закінчення.

Тобто, після спливу строку позовної давності боржник може бути впевненим, що кредитор не зможе звернутися до суду з вимогою про погашення заборгованості, а тому погашення такої заборгованості вже не є обов`язком боржника. З огляду на зазначене, боржник може або розрахуватися з кредитором за такими зобов`язаннями, або ж прийняти рішення про їх непогашення.

Відповідно до ст.ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. За приписами статті 259 Цивільного кодексу України, позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст 253-255 цього Кодексу. Згідно зі ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, перебіг строку позовної давності розпочинається з наступного дня після відповідної календарної дати чи настання події, із якою пов`язаний його початок. Зокрема така подія може настати в день, коли особа дізналася (або могла дізнатися) про порушення власного права чи про особу, котра його порушила (як то визначено в ч. 1 ст. 261 ЦК України).

При цьому, ч. 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Наведені положення дають підстави також для висновку, що у договірних правовідносинах початок перебігу строку позовної давності також залежить від умов договору, укладеного між боржником і кредитором, щодо строків виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до ч. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Таким чином, у разі якщо зобов`язання має визначений строк виконання (у договорі чітко зазначено, до якої дати чи в який строк сторони повинні виконати свої зобов`язання), то перебіг позовної давності розпочинається зі спливом строку виконання (що передбачено в ч. 5 ст. 261 ЦК України, та кореспондується зі ст. 530 цього Кодексу). Тобто, фактично перебіг позовної давності розпочинається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов`язання мало бути виконано.

В акті перевірки відповідач посилається на договірні відносини TOB Скай Лайн з компанією TOPLINE GROUP LTD (Гонконг), при цьому не прийнято до уваги умови, викладені в додатковій угоді від 30.12.2015 угоді № 2 до зазначеного контракту від 09.11.2012 № SL-TL-2012, яка надавалась під час проведення перевірки і якою встановлено дію контракту до 31.12.2019.

Також, податковим органо не взято до уваги, що відповідно до умов договору поставки товару від 10.01.2013 № 1-100113, укладеного позивачем з ТOB Лабораторія Поларіс та додаткової угоди від 03.03.2014 б/н договір від 10.01.2013 № 1-100113 діє до 03.03.2020.

Строк дії договору від 30.10.2013 № ФП-1, укладеного TOB Скай Лайн з TOB Кьюбокс про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, який відповідно до умов договору становить 10 років.

Отже, податковим органом не досліджено первинні документи в повному обсязі, не взято до уваги листування з контрагентами, не проведено аналізу взаємовідносин з контрагентами на протязі дії договорів, не враховані норми додаткових угод щодо пролонгації дії договорів, по яким існувала заборгованість станом на 31.12.2018, натомість висновки гуртуються на припущеннях та без з`ясування фактичних обставин, посилаючись тільки на рішення про припинення юридичної особи від 10.01.2019 №10711100013004973 та термін, до якого повинні подати свої і вимоги кредитори 10.03.2019.

Також слід зауважити, що до настання моменту внесення відповідного запису про ліквідацію (припинення в термінах ЦКУ) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців підприємство має підтвердити ліквідаційний баланс і припинити всі свої права та обов`язки, у тому числі й щодо розрахунків з учасниками (засновниками). Тому, саме ліквідаційний баланс повинен підтягати перевірці за підставами, що визначені у наказі на проведення перевірки.

Крім цього, до виключення підприємства з Єдиного державного реєстру, останнє зобов`язано вести бухгалтерський облік. Зазначена норма закріплена ст. 8 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , відповідно до якої бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації.

Отже, враховуючи, що рішення про припинення юридичної особи TOB Скай Лайн прийнято в 2019 році, а також той факт, що підприємство на даний час не виключено з Єдиного державного реєстру та воно повинно подати фінансову звітність за звітний період до дати виключення підприємства з Єдиного державного реєстру або за звітний період 2019 рік, враховуючи яка з дат настане раніше, то остаточне питання щодо розрахунків з кредиторами станом на 31.12.2018 не могло ставитися раніше закінчення строку для пред`явлення кредиторами вимог.

Оскільки станом на 31.12.2018 строки позовної давності по значеним заборгованостям не минули, до затвердження ліквідаційного балансу, який складається після здійснення розрахунків з кредиторами, зазначені кредитори мають право звертатися з вимогою про погашення заборгованостей перед ними.

Крім того, посилання на термін, до якого повинні подати свої вимоги кредитори 10.03.2019 не є остаточним, враховуючи положення п. 4. ст.112 ЦКУ, відповідно до якого вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.

Отже, станом на 31.12.2018 на балансі позивача існуюча заборгованість не набула статусу безнадійної, відтак, й обов`язку збільшувати доходи на суми таких заборгованостей у 2018 році підприємства не було.

Отже, прийняті податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми Р від 23.08.2019 № 0623140301 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 3 296 441,25 грн, у тому числі за основним платежем - 2 637 153 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 659 288,25 грн та форми П від 23.08.2019 № 0622140301 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 10 259 грн.

Щодо порушення п. 1 ст. 3 Закону України від 08.07.2010 Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон № 265) за 2018 та 2019 роки в акті перевірки зазначено, що підприємством проводились розрахункові операції за готівкові кошти без застосування належним чином зареєстрованого опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 № 265/95-ВР (надалі - Закон №265/95-ВР).

Відповідно до п.1 ст.3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

При цьому, в акті перевірки не вказано щодо яких фактичних операцій потребувалось їх оформлення із застосуванням РРО, не зафіксовано належним чином встановлені порушення з посиланням на факти та інформацію, яка б підтверджувала наявність таких порушень.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення форми С від 23.08.2019 №00477111409 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми Р від операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 1 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно порушення п.1 ч.2 ст.6 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі Закон №2464) суд зазначає наступне.

Відповідно до акту перевірки відповідач посилається на несвоєчасну сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в лютому 2014 року і наявність недоїмки станом на 22.07.2019 у сумі 0,01 грн.

Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ (далі - Закон №2464-VІ) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку (ч. ч. 5, 7 ст. 9 Закону №2464-VІ).

Відповідно до положень ч. 8 ст 9 Закону №2464-VІ платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з частиною 11 статті 9 Закону № 2464-VІ у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 25 Закону №2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до п. 6 ч. 11 ст. 25 Закону № 2464 за несплату, неповну сплату або несвоєчасну сплату суми ЄВ одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується ЄВ (авансових платежів), накладається штраф у розмірі 10 відсотків таких несплачених або несвоєчасно сплачених сум.

З аналізу викладених правових норм вбачається, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску.

Таким чином, визначальним є встановлення фактів несплати (несвоєчасної сплати) позивачем єдиного внеску.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача, що в ході документальної перевірки ТОВ Скай Лайн контролюючим органом не надавались запити щодо пояснення порядку сплати підприємством єдиного соціального внеску до бюджету.

В акті перевірки відсутній додаток опису порушення термінів сплати сум єдиного внеску.

Отже, враховуючи, оскільки матеріали перевірки не містять інформації, які саме платежі здійснені підприємством несвоєчасно та які строки є протермінованими, тому підстав для висновку щодо порушення вимог п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464 немає.

Під час розгляду справи відповідачем також не надано жодних пояснень щодо встановленого порушення.

Таким чином, рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 23.08.2019 № 0015294208 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 669,86 грн є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи положення частини першої статті 139 КАС України, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.

Керуючись ст. ст. 77, 90, 139, 241- 246, 255, 293, 296- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Скай Лайн задовольнити повністю .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми Р від 23.08.2019 № 0623140301 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 3 296 441,25 грн, у тому числі за основним платежем - 2 637 153 грн, штрафними (фінансовими) санкціями - 659 288,25 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми П від 23.08.2019 № 0622140301 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на загальну суму 10 259 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми С від 23.08.2019 № 00477111409 про застосування штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування та норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві форми Р від операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 1 грн.

5. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 23.08.2019 № 0015294208 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 669,86 грн.

6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Скай Лайн понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю Скай Лайн (адреса: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 30677047)

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ: 43141267).

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. 293, 296- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко