Постанова

від 11.02.2020 по справі 520/5957/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2020 р. м. ХарківСправа № 520/5957/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Гуцала М.І.,

Суддів: Бенедик А.П. , Донець Л.О. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019, головуючий суддя І інстанції: Кухар М.Д. (повний текст складено 15.11.19) по справі № 520/5957/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" (далі - ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ") звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило:

- скасувати податкове повідомлення-рішення №00000391405 від 14.05.2019 за формою «В4» , яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 89400,00 грн.,

- скасувати податкове повідомлення-рішення №00000381405 від 14.05.2019 за формою «Р» , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг)" на загальну суму 14200,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на 9467,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 4733,50 грн.,

- судові витрати покласти на відповідача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 задоволено позов ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ".

Не погодившись з таким рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що проведеною перевіркою було встановлено заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті, та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, внаслідок здійснення господарських операцій, які мають ознаки нереальності. Зокрема, акцентував увагу на наявність вироку суду, який набрав законної сили, про затвердження угоди про визнання винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 27 ч. 5 - 205-1 ч. 1 КК України у справі № 640/6942/18 та протоколу допиту свідка у кримінальному провадженні 32017220000000058.

Позивачем до суду апеляційної інстанції надано письмові пояснення, в яких стверджується про правильність висновків суду першої інстанції стосовно реальності здійснення спірних господарських операцій.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, вважаючи прийняте судове рішення законним та обгрунтованим.

Заслухавши доповідь судді-доповідача стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом апеляційної інстанції, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог поданої відповідачем апеляційної скарги з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» (код ЄДРПОУ 25189719) зареєстроване є юридичною особою та перебуває на податковому обліку як платник податків, в тому числі зареєстроване платником податку на додану вартість.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем (основний); 28.13 Виробництво інших помп і компресорів; 28.29 Виробництво інших машин і устатковання загального призначення, н. в. і. у.; 10.89 Виробництво інших харчових продуктів, не віднесених до інших угруповань; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 10.92 Виробництво готових кормів для домашніх тварин; 78.10 Діяльність агентств працевлаштування; 85.60 Допоміжна діяльність у сфері освіти; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н. в. і. у.

Головним управлінням ДФС у Харківській області у період з 11.03.2019 по 15.03.2019 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських взаємовідносин з TOB «НІКОС ОПТ» (код 41237549) за період травень 2017 року, з ТОВ «Сіті Білд» (код 39974579) за період лютий 2018 року, з ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» (код 40527671) за період серпень 2017 року, з ТОВ "ЗІРВА" (код 41396077) за період жовтень 2017 року та подальшого ланцюга постачання та/або використання у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг).

За результатами проведеної перевірки складено акт №908/20-40-14-05-07/25189719 від 22.03.2019 (а.с.20-40 т.1).

На підставі висновків перевірки, відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення:

- №00000381405 від 14.05.2019 за формою «Р» , яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг)" на загальну суму 14200,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на 9467,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 4733,50 грн. (а.с.41 т.1);

- №00000391405 від 14.05.2019 за формою «В4» , яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на загальну суму 89400,00 грн. (а.с.42 т.2).

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки ГУ ДФС у Харківській області щодо порушення ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» вимог податкового законодавства є безпідставними, оскільки у ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» наявні належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій. Також суд відмітив, що в обґрунтування донарахування податку на додану вартість відповідачем не наведено обставин, які б вказували на безтоварність операцій позивача із контрагентами. Висновки відповідача ґрунтуються на податковій інформації стосовно контрагентів позивача про наявні кримінальні провадження, а не на аналізі суті та наслідків господарських операцій, які мали місце у перевіряємому періоді позивача з останніми, що, в свою чергу, не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних операцій за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежено поданням виключно тих доказів, що надавалися ним під час проведення податкової перевірки. Оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність право платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентом, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі заявлених вимог.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції лише щодо частини заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Проведеною податковим органом перевіркою, за результатами якої складено акт №908/20-40-14-05-07/25189719 від 22.03.2019 (а.с.20-40 т.1), встановлено порушення позивачем пп.198.1, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого встановлено:

- заниження ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті, на загальну суму 9467 грн., в тому числі за серпень 2017 року на 4496 грн., за жовтень 2017 року на 4971 грн.,

- завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, на загальну суму 89400 грн., в тому числі за травень 2017 року на 34127 грн., за серпень 2017 року на 13671 грн., за жовтень 2017 року на суму 28265 грн., за лютий 2018 року на 13337 грн.

Відповідно до п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Особливості правового регулювання оподаткування податком на додану вартість встановлено положеннями ст.ст.180-211 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Положеннями пунктів 198.1-198.3, 198.6 статті 198 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

З аналізу змісту вказаних норм слідує, що право платника податків на включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання або продаж цим платником податків товарів, основних фондів, отримання або надання послуг чи робіт, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; так і підтвердження обліковими, розрахунковими документами цих господарських операцій.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та не можуть бути підставою для збільшення в податковому обліку відповідних сум.

Таким чином, первинні документи мають юридичну силу лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно із ч.1 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон №996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов`язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

В той же час, окремі несуттєві недоліки заповнення первинної документації по оформленню господарських операцій не можуть свідчити про недійсність таких документів та не впливають на право позивача по формуванню показників податкового обліку за умови підтвердження реальності проведених операцій та доведення зв`язку із господарською діяльністю.

Додатково колегія суддів відмічає, що контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Так, положеннями ст.ст.61 та 62 ПК України передбачено визначення податкового контролю, повноваження органів державної влади щодо здійснення такого контролю та способи його здійснення.

Одним із способів здійснення такого контролю є, в тому числі, інформаційно- аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (п.п.62.1.2 п.62.1 ст.62 ПК України).

В свою чергу, положеннями ст.ст.71-74 ПК України встановлено особливості інформаційно- аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Зокрема, з аналізу змісту вказаних статей вбачається, що інформація, зібрана відповідно до вимог цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Висновки, викладені в акті перевірки або звірки щодо встановлених порушень платником податків, в свою чергу, не є безумовно достовірними, оскільки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього.

Таким чином, висновки викладені в акті перевірки або довідках про проведення звірки, зокрема щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій, необхідно оцінювати із урахуванням інших доказів у справі, предметом якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає за необхідне перевірити під час розгляду даної справи висновки податкового органу про порушення позивачем вимог діючого законодавства, які були покладені в основу прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, щодо господарських взаємовідносин між ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" та контрагентами: ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» , TOB «НІКОС ОПТ, ТОВ «СІТІ БІЛД» , ТОВ «ЗІРВА» .

Матеріалами справи підтверджено, що між ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» (постачальник) та ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" (покупець) було укладено Договір поставки №555 від 10.05.2017 (а.с.141-143 т.1), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти його і сплатити за нього визначену згідно з умовами цього договору грошову суму. Предметом договору є комплектуючі (далі - товар), пропоновані до продажу постачальником. Ціна на товар визначається в національній валюті України на підставі видаткових накладних. Покупець оплачує вартість отриманого товару не пізніше 30-го банківського дня з моменту його отримання, згідно виставлених рахунків на кожну партію товару.

На виконання умов договору ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» було передано ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» товар - верстат трубонарізний моделі 9м14д б/в на загальну суму 109000,00 грн., в тому числі ПДВ 18166,67 грн.

На підтвердження здійснення даної господарської операції, оплати товару в безготівковій формі та обліку товару позивачем надано до матеріалів справи копії видаткової накладної від 01.08.2017, рахунку-фактури, податкової накладної, платіжного доручення, банківської виписки та відомостей з бухгалтерського рахунку 281 (а.с.144-145, 147-152 т.1).

При цьому, колегія суддів відмічає, що податкова накладна, складена при здійсненні вказаної господарської операції за першою подією - фактом поставки товару, була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а в акті перевірки зауважень до її оформлення не зазначено.

Відповідно до п.8.1 Договору поставки №555 від 10.05.2017 доставка товару на склад покупця здійснюється транспортом постачальника за власний рахунок.

На підтвердження транспортування товару позивачем надано до матеріалів справи копію товарно-транспортної накладної № 458 від 01.08.2017 (а.с.146 т.1), із якої вбачається, що автомобільним перевізником, замовником та вантажовідправником є ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» . Автоперевезення здійснювалось водієм ОСОБА_1 на автомобілі FAW, д.н.з НОМЕР_1 .

Зберігання товару здійснювалось позивачем у використовуваних на підставі договорів оренди складських приміщеннях, які одночасно використовуються в якості приміщення для здійснення виробництва. (а.с.121-126 т.1)

Відпуск та отримання товару відбувалось на підставі довіреності №41 від 01.08.2017 на отримання ОСОБА_2 товару від ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» , копія якої надана позивачем на вимогу суду апеляційної інстанції.

Товар, придбаний у ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» (верстат трубонарізний моделі 9м14д б/в) ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» було переоснащено та доукомплектовано, що підтверджується наявністю потужностей, основних засобів для виконання таких робіт, внутрішнім переміщенням товару. (а.с.162-168 т.1)

Такий доукомплектований верстат було реалізовано позивачем на підставі договору купівлі-продажу №19/05 від 27.06.2017 ПП «Українська сервісна бурова компанія-1» (покупець) (а.с.153 т.1), відповідно до умов якого базис постачання товару - EXW Інкотермс-2010, м.Полтава. Покупець виконує доставку товару за власний рахунок та своїми силами. Умови розрахунку: 100% попередня оплата шляхом перерахування грошових коштів за товар на розрахунковий рахунок продавця. Допускається часткова передплата.

На підтвердження здійснення даної господарської операції, оплати товару в безготівковій формі та обліку товару позивачем надано до матеріалів справи копії видаткової накладної від 10.08.2017, рахунку-фактури, довіреності на отримання товару, податкових накладних, банківських виписок та відомостей з бухгалтерського рахунку 281 (а.с.154-156, 158-162 т.1).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано до матеріалів справи копію товарно-транспортної накладної № 480 від 10.08.2017 (а.с.157 т.1), із якої вбачається, що автомобільним перевізником, замовником та вантажоодержувачем є ПП «Українська сервісна бурова компанія-1» , а вантажовідправником - ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» . Автоперевезення здійснювалось водієм ОСОБА_3 на автомобілі д.н.з НОМЕР_2 .

Колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірки податковим органом не наведено обставин стосовно відсутності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також не зазначено зауважень до їх оформлення.

Крім того, податковим органом не наводиться жодних доводів стосовно нездійснення позивачем постачання відповідного товару на користь ПП «Українська сервісна бурова компанія-1» , а доводи про нереальність господарських операцій зводяться лише до наявності кримінального провадження №32017220000000058, в ході досудового розслідування якого допитано директора та засновника ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» ОСОБА_4 , який повідомив про нездійснення та ненадання повноважень іншим особам на здійснення фінансово-господарської діяльності даного суб`єкта господарювання.

З огляду на вказане, колегія суддів звертає увагу, що договір поставки №555 від 10.05.2017 від імені ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» було підписано Нехорошевою ОСОБА_5 (а.с.143 т.1), а видаткова накладна від 01.08.2017, рахунок-фактура від 01.08.2017 та податкова накладна від 01.08.2017 - директором ОСОБА_6 (а.с.144-145, 147 т.1). При цьому, податкова накладна від 01.08.2017, підписана директором Петровим С.О., була прийнята та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.148 т.1).

Податковим органом не наводиться доводів та не надано доказів того, що вказані особи не були посадовими особами контрагента позивача та не мали повноважень на підписання відповідних документів.

Зазначені обставини свідчать, що ОСОБА_4 у період здійснення господарських операцій між ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» (постачальник) та ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" (покупець) вже не був директором контрагента позивача, а тому його пояснення не впливають на достовірність встановлення здійснення/нездійснення відповідної господарської операції.

Крім того слід враховувати, що протокол допиту директора та засновника ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» ОСОБА_7 складений в межах вчинення слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування злочинів у формі досудового слідства, а тому обставини, викладені в такому протоколі допиту ще не є встановленими та доведеними і можуть бути, в подальшому, спростовані в ході досудового слідства із закриттям кримінального провадження та провадження, або під час судового розгляду із прийняттям судом виправдовувального вироку.

Наявність кримінального провадження щодо контрагента платника податків, в якому не винесено вирок суду у кримінальному провадженні або ухвали про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для визнання спірних господарських операцій нереальними.

Відповідні правові висновки викладені Верховним Судом в постанові від 23.10.2018 року по справі №820/1100/18.

, , ? 14.08.2019 820/5097/18 ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» .

В період здійснення вказаних господарських операцій контрагент позивача був зареєстрований платником податку на додану вартість. При цьому податковий орган не посилається на невиконання контрагентом позивача обов`язку щодо декларування своїх зобов`язань з ПДВ, але, водночас, і не вказує про здійснення перевірок діяльності контрагента, нереальність якої слугувала підставою для висновків перевірки позивача.

Чинним законодавством не встановлено обмежень по включенню до складу податкових зобов`язань та податкового кредиту сум по господарських операціях за умови, що контрагент платника податків зареєстрований належним чином, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань відсутні негативні відомості щодо стану такого контрагента, а також контрагент є платником податку на додану вартість.

Матеріали справи не містять доказів та відомостей про скасування податковими органами свідоцтва платника ПДВ ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» , діяльність якого сприймається контролюючими органами як нереальна.

Щодо доводів податкового органу про неможливість здійснення транспортування товару транспортним засобом FAW, д.н.з НОМЕР_3 , оскільки останній не застрахований, колегія суддів відмічає, що наявність/відсутність страховки та його використання без такої є підставою для застосування юридичної відповідальності до водія такого транспортного засобу на підставі положень КУпАП. Однак, не є підставою для автоматичного визнання господарської операції нереальною та не може свідчити про неможливість транспортування товару.

Таким чином, судовим розглядом не підтверджено висновки податкового органу стосовно вищевказаної господарської операції між ТОВ «СЛОБІДСЬКИЙ ХЛІБ» та ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ".

Щодо господарських операцій між ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" та TOB «ЗІРВА» колегія суддів зазначає наступне.

Між вказаними суб`єктами господарювання було укладено Договір поставки №751/7 від 02.10.2017 (а.с.30-33 т.2), за умовами якого TOB «ЗІРВА» (постачальник) зобов`язується поставити та передати у власність, а ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" (покупець) прийняти та оплатити продукцію. Найменування продукції: запчастини.

На виконання умов договору TOB «ЗІРВА» було передано ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» товари згідно видаткової накладної (запчастини) на загальну суму 199416,00 грн., в тому числі ПДВ 33236,00 грн.

На підтвердження здійснення даної господарської операції, оплати товару в безготівковій формі та обліку товару позивачем надано до матеріалів справи копії видаткової накладної від 02.10.2017, рахунку-фактури, податкової накладної, платіжних доручень, банківських виписок та відомостей з бухгалтерського рахунку 281 (а.с.34-35, 37-48 т.2).

При цьому, колегія суддів відмічає, що податкова накладна, складена при здійсненні вказаної господарської операції, була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а в акті перевірки зауважень до її оформлення не зазначено.

Відповідно до п.3.1 Договору поставки №751/7 від 02.10.2017 постачальник здійснює поставку продукції автомобільним або залізничним транспортом на умовах - DDP Інкотермс 2010, Україна, Харківська область, Харківський район, с.М.Рогань, вул. Яблунева, 12 (склад покупця).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано до матеріалів справи копію товарно-транспортної накладної № 510 від 02.10.2017 (а.с.36 т.2), із якої вбачається, що автомобільним перевізником, замовником та вантажовідправником є TOB «ЗІРВА» . Автоперевезення здійснювалось водієм ОСОБА_1 на автомобілі FAW, д.н.з НОМЕР_1 .

Зберігання товару здійснювалось позивачем у використовуваних на підставі договорів оренди складських приміщеннях, які одночасно використовуються в якості приміщення для здійснення виробництва. (а.с.121-126 т.1)

Відпуск та отримання товару відбувалось на підставі довіреності №48 від 02.10.2017 на отримання ОСОБА_2 товару від TOB «ЗІРВА» , копія якої долучена до матеріалів справи на вимогу суду апеляційної інстанції.

Товари, придбані у TOB «ЗІРВА» (запчастини), ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» було використано для переоснащення та доукомплектації верстатів. (а.с.64-71 т.2)

Виготовлені верстати було реалізовано позивачем на підставі договору купівлі-продажу №25/09 від 25.09.2017 ПП «Українська сервісна бурова компанія-1» (покупець) (а.с.49-50 т.2), відповідно до умов якого базис постачання товару - EXW Інкотермс-2010, м.Полтава. Покупець виконує доставку товару за власний рахунок та своїми силами. Умови розрахунку: 100% попередня оплата шляхом перерахування грошових коштів за товар на розрахунковий рахунок продавця. Допускається часткова передплата.

На підтвердження здійснення даної господарської операції, оплати товару в безготівковій формі та обліку товару позивачем надано до матеріалів справи копії видаткових накладних від 04.12.2017 та від 05.12.2017, рахунків-фактур, довіреності на отримання товарів, податкових накладних, банківських виписок та відомостей з бухгалтерського рахунку 281 (а.с.51-58, 61-64 т.2).

На підтвердження транспортування товару позивачем надано до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних № 506 від 04.12.2017 та № 507 від 05.12.2017 (а.с.59-60 т.2), із яких вбачається, що автомобільним перевізником, замовником та вантажоодержувачем є ПП «Українська сервісна бурова компанія-1» , а вантажовідправником - ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» . Автоперевезення здійснювалось водіями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на автомобілях з д.н.з. НОМЕР_4 та АХ4640ЕК.

Разом з тим колегія суддів приймає до уваги доводи податкового органу, що нереальність господарських операцій, вчинюваних ТОВ "ЗІРВА" із контрагентами, в тому числі із ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» , підтверджується вироком Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2018 по справі №640/6942/18 про затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 16.04.2018 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_10 у кримінальному провадженні №3201820000000089.

Відповідно до ч.6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Як вбачається із вироку Київського районного суду м. Харкова від 24.04.2018 по справі №640/6942/18, який набрав законної сили, з моменту реєстрації по час прийняття судового рішення ОСОБА_10 не мав відношення до фінансово-господарської діяльності ТОВ "ЗІРВА", печатки підприємства не отримував, угод не укладав, штат співробітників не набирав, господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) не здійснював, рухом коштів по банківських рахунках не керував, бухгалтерський та податковий облік не вів, звітні документи не складав та до контролюючих органів не подавав, оскільки не мав наміру вчинювати зазначені дії.

В той же час, із договору поставки №751/7 від 02.10.2017, видаткової накладної від 02.10.2017, рахунку-фактури від 02.10.2017, товарно-транспортної накладної від 02.10.2017 та податкової накладної від 02.10.2017 вбачається, що вони підписані від імені ТОВ "ЗІРВА" Колковим Д.О.

Таким чином, враховуючи приписи ч.6 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, є встановленим та підтвердженим факт того, що ОСОБА_10 вищевказані первинні документи не підписував, угод не укладав, господарських операцій з придбання та реалізації товарів (робіт, послуг) не здійснював, звітні документи не складав та до контролюючих органів не подавав.

Також, звертають на себе увагу фактичні обставини, встановлені вироком Київського районного суду м. Харкова від 26.07.2018 у справі №640/9111/18, згідно яких службова особа С( ОСОБА_11 ) ОСОБА_12 ОСОБА_13 , достовірно знаючи і усвідомлюючи факт відсутності фактичних та реальних фінансово-господарських взаємовідносин між С( ОСОБА_11 ) ОСОБА_12 ОСОБА_13 з підприємством ТОВ Зірва (код ЄДРПОУ 41396077), саме з метою сприяння незаконній діяльності осіб, які контролюють діяльність фірми ТОВ Зірва , надання їм штучних умов для оформлення безтоварних операцій; створення видимості документального підтвердження фактично не існуючих фінансово-господарських взаємовідносин, користуючись своїм службовим становищем, діючи умисно у власних інтересах, з корисливих мотивів, в офісному приміщенні здійснила складання завідомо неправдивих офіційних документів та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Колегія суддів відмічає, що факт фіктивності господарської діяльності не може залишитися неврахованим судом, оскільки статус фіктивного підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю навіть за формального підтвердження її первинними документами та дає підстави для висновку про те, що первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту та валових витрат, виписані контрагентом, фіктивність господарської діяльності якого встановлена вироком суду, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення, зокрема відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту, є безпідставними.

Податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум податку на додану вартість до податкового кредиту є безпідставним.

Поряд з цим судом враховується, що факт наявності вироку, ухваленого на підставі угоди у кримінальному провадженні, дійсно не дає підстав для автоматичного висновку про нереальність господарських операцій, проте підлягає врахуванню у сукупності із дослідженням усіх складових господарських операцій.

Аналогічні правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 17.04.2018 по справі №808/2459/17, від 22 листопада 2019 року по справі №826/17642/14, від 29 січня 2020 року по справі №826/6986/14 та інших.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів звертає увагу, що підстави для відступлення від правових позицій Верховного Суду судом не встановлені, а сторонами не повідомлені.

Отже, судовим розглядом не підтверджено здійснення зазначеної господарської операції між ТОВ "ЗІРВА" та ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ".

Матеріалами справи підтверджено, що між TOB «НІКОС ОПТ» (постачальник) та ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» (покупець) було укладено Договір №88 від 05.05.2017 (а.с.169-171 т.1), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується прийняти його і сплатити за нього визначену згідно з умовами цього договору грошову суму. Предметом договору є комплектуючі (далі - товар), пропоновані до продажу постачальником. Ціна на товар визначається в національній валюті України на підставі видаткових накладних. Покупець оплачує вартість отриманого товару не пізніше 30-го банківського дня з моменту його отримання, згідно виставлених рахунків на кожну партію товару.

На виконання умов договору TOB «НІКОС ОПТ» було передано ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» товари - комплектуючі на суму 103938,59 грн., в тому числі ПДВ 17323,10 грн., та на суму 100824,00 грн., в тому числі ПДВ 16804,00 грн.

На підтвердження передачі вказаних товарів та обліку позивачем надано до матеріалів справи копії видаткових накладних від 16.05.2017 та від 17.05.2017, рахунків-фактур, податкових накладних від 16.05.2017 та від 17.05.2017, а також відомостей з бухгалтерського рахунку 281 (а.с.172-175, 178-182 т.1).

При цьому, колегія суддів відмічає, що податкові накладні, складені при здійсненні вказаної господарської операції, були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а в акті перевірки зауважень до їх оформлення не зазначено.

Відповідно до п.8.1 Договору №88 від 05.05.2017 доставка товару на склад покупця здійснюється транспортом постачальника за власний рахунок.

На підтвердження транспортування товару позивачем надано до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних №340 від 16.05.2017 та №345 від 17.05.2017 (а.с.176-177 т.1), із яких вбачається, що автомобільним перевізником, замовником та вантажовідправником є TOB «НІКОС ОПТ» . Автоперевезення здійснювалось водієм ОСОБА_1 на автомобілі FAW, д.н.з НОМЕР_1 .

Зберігання товару здійснювалось позивачем у використовуваних на підставі договорів оренди складських приміщеннях, які одночасно використовуються в якості приміщення для здійснення виробництва. (а.с.121-126 т.1)

Відпуск та отримання товару відбувалось на підставі довіреності №42 від 16.05.2017 на отримання ОСОБА_2 товару від TOB «НІКОС ОПТ» .

Товар, придбаний у TOB «НІКОС ОПТ» (комплектуючі), ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» було використано для виготовлення осушувачу повітря, що підтверджується наявністю потужностей, основних засобів для виконання таких робіт, внутрішнім переміщенням товару. (а.с.199-204 т.1)

Такий виготовлений осушувач повітря було реалізовано позивачем на підставі договору №20/2017/338 від 20.02.2017 ПАТ «Запоріжсталь» (покупець) та специфікації №1 (а.с.183-193 т.1).

На підтвердження здійснення даної господарської операції, оплати товару в безготівковій формі та обліку товару позивачем надано до матеріалів справи копії видаткової накладної від 24.05.2017, рахунку-фактури, довіреності на отримання товару, податкової накладної, платіжних доручень, банківських виписок та відомостей з бухгалтерського рахунку 281 (а.с.194-197, 198, 203, 205-211 т.1).

Відповідно до п.3 Договору №20/2017/338 від 20.02.2017 поставка обладнання здійснюється видами транспорту, вказаними у специфікаціях. Постачальник (ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» ) зобов`язується здійснити постачання обладнання на умовах, вказаних у специфікаціях, у відповідності до міжнародних правил Інкотермс-2010. Право власності на обладнання та ризик випадкового знищення або пошкодження обладнання переходить від постачальника до покупця з дати поставки обладнання.

Згідно Специфікації №1 від 20.02.2017 (а.с.190-191 т.1) обладнання постачається на умовах DAP Інкотермс-2010 - склад ПАТ «Запоріжсталь» .

На підтвердження транспортування товару позивачем надано до матеріалів справи копію товарно-транспортної накладної № 38 від 24.05.2017 (а.с.197 т.1), із якої вбачається, що автомобільним перевізником є ТОВ "Господар Харків", замовником та вантажовідправником є ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» , а вантажоодержувачем - ПАТ «Запоріжсталь» . Автоперевезення здійснювалось водієм ОСОБА_14 на автомобілі д.н.з НОМЕР_5 .

Колегія суддів відмічає, що доводи податкового органу про нереальність господарських операцій із TOB «НІКОС ОПТ» зводяться лише до наявної інформації про те, що товари, які TOB «НІКОС ОПТ» купляло, відрізняються від тих, які продавало.

Однак, податковим органом не надано до суду достатніх, обгрунтованих та беззаперечних доказів щодо непридбання і, як наслідок, неможливості постачання позивачу саме тих комплектуючих, які були предметом договору №88 від 05.05.2017.

Таким чином, судовим розглядом не підтверджено висновки податкового органу стосовно вищевказаної господарської операції між TOB «НІКОС ОПТ» та ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ".

Щодо господарських операцій між ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" та ТОВ «СІТІ БІЛД» колегія суддів зазначає наступне.

Між вказаними суб`єктами господарювання було укладено Договір поставки №0000003 від 28.02.2018 (а.с.1-3 т.2), за умовами якого TOB «СІТІ БІЛД» (постачальник) зобов`язується передати у власність ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" (покупець) товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару визначаються у видаткових накладних, що є невід`ємними частинами договору. Ціна товару, що поставляється, визначено у накладних.

На виконання умов договору TOB «СІТІ БІЛД» було передано ТОВ «ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ» товари - засоби для прибирання на суму 80019,79 грн., в тому числі ПДВ 13336,63 грн.

На підтвердження здійснення даної господарської операції, оплати товару в безготівковій формі та обліку товару позивачем надано до матеріалів справи копії видаткової накладної від 28.02.2018, рахунку-фактури, податкової накладної, платіжного доручення, банківської виписки та відомостей з бухгалтерського рахунку 281 (а.с.4-10, 12-15 т.2).

Податкова накладна, складена при здійсненні вказаної господарської операції, була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, а в акті перевірки зауважень до її оформлення не зазначено.

Відповідно до п.3.1 Договору поставки №0000003 від 28.02.2018 доставка товару на склад покупця здійснюється транспортом постачальника за власний рахунок.

На підтвердження транспортування товару позивачем надано до матеріалів справи копію товарно-транспортної накладної № 58 від 28.02.2018 (а.с.11 т.2), із якої вбачається, що автомобільним перевізником є ТОВ "Парт Трейдінг", замовником та вантажовідправником є TOB «СІТІ БІЛД» , а вантажоодержувачем - ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ". Автоперевезення здійснювалось водієм ОСОБА_15 на автомобілі д.н.з НОМЕР_6 .

Отримання товару відбувалось на підставі довіреності №38 від 27.02.2018 на отримання ОСОБА_16 товару від TOB «СІТІ БІЛД» .

Зберігання товару здійснювалось позивачем у використовуваних на підставі договорів оренди складських приміщеннях, які одночасно використовуються в якості приміщення для здійснення виробництва. (а.с.121-126 т.1)

За твердженням позивача, придбання у TOB «СІТІ БІЛД» товарів (засоби для прибирання) було необхідне для використання у власній господарській діяльності, а саме для прибирання приміщень, призначених для виготовлення продуктів харчування (а.с.19-29 т.2). Позивач не заперечує, що станом на час розгляду справи товар не використаний та обліковується на складі підприємства (а.с.14-15 т.2). Разом з тим, невикористання таких товарів на час проведення перевірки не позбавляє позивача можливості використати їх у майбутньому.

Колегія суддів відмічає, що доводи податкового органу про нереальність господарських операцій із TOB «СІТІ БІЛД» зводяться лише до наявної в автоматизованих інформаційних системах податкового органу інформації щодо неможливості контрагентом позивача здійснювати господарську діяльність у зв`язку із неможливістю встановити та підтвердити відповідність наявних трудових ресурсів виконанню оформлених господарських операцій, а також у зв`язку із відсутністю інформації щодо наявності у підприємства власного або орендованого обладнання, основних фондів, в тому числі виробничо-складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності.

Проте податковим органом на підтвердження зазначеної інформації не надано до суду доказів.

Наявність у контрагентів позивача основних фондів та трудових ресурсів, в свою чергу, не є предметом доказування в межах розгляду даної справи.

Більше того, за відсутності пов`язаності позивача із його контрагентами, у ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" відсутні способи для отримання від контрагентів інформації про наявні у них основні фонди та трудові ресурси.

При цьому, як відсутність у власності контрагентів основних фондів, так і відсутність великої кількості найманих працівників не може свідчити про невиконання сторонами умов договорів, оскільки контрагенти позивача можуть брати в оренду основні фонди у третіх осіб, а також залучати до виконання робіт осіб на умовах інших, аніж трудових, угод, що чинним законодавством не заборонено.

В період здійснення вказаних господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані платниками податку на додану вартість. Матеріали справи не містять доказів та відомостей про скасування податковими органами свідоцтв платників ПДВ таких контрагентів позивача, діяльність яких сприймається контролюючими органами як нереальна.

Чинним законодавством не встановлено обмежень по включенню до складу податкових зобов`язань та податкового кредиту сум по господарських операціях за умови, що контрагенти платника податків зареєстровані належним чином, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань відсутні негативні відомості щодо стану таких контрагентів, а також контрагенти є платниками податку на додану вартість.

Податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від господарських та виробничих можливостей.

В силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» платник податку та його контрагенти є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом норм Податкового кодексу України вони є окремими платниками податків.

За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника, яка відповідно до статті 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Таким чином, судовим розглядом не підтверджено висновки податкового органу стосовно вищевказаної господарської операції між TOB «СІТІ БІЛД» та ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ".

З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ТОВ "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" стосовно господарських взаємовідносин із ТОВ "ЗІРВА" та свідчать про наявність підстав лише для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на результати розгляду апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та вимоги ст. 139 КАС України, наявні підстави для часткового здійснення нового розподілу судових витрат.

Згідно із ч.ч.3, 6 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем було сплачено судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 1921,00 грн. відповідно до платіжного доручення №241 від 03.07.2019.

Враховуючи часткове задоволення апеляційної скарги та, як наслідок, задоволення адміністративного позову лише частково, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25189719) судові витрати зі сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову лише у розмірі 1258 (одна тисяча двісті п`ятдесят вісім) грн. 64 коп.

Керуючись ст. ст.139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 по справі № 520/5957/19 скасувати в частині задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" про:

- скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00000391405 від 14.05.2019 за формою «В4» в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 28265,00 грн.;

- скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00000381405 від 14.05.2019 за формою «Р» в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг)" на суму 7456,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на 4971,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2485,50 грн.

Прийняти в цій частині позову нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" про скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00000391405 від 14.05.2019 за формою «В4» в частині зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 28265,00 грн. та податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Харківській області №00000381405 від 14.05.2019 за формою «Р» в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт/послуг)" на суму 7456,50 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями на 4971,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 2485,50 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОПОЛІС МАШИНОБУДУВАННЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 25189719) судові витрати зі сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову у розмірі 1258 (одна тисяча двісті п`ятдесят вісім) грн. 64 коп.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.11.2019 по справі № 520/5957/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду, із врахуванням вимог, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)М.І. Гуцал Судді (підпис) (підпис) А.П. Бенедик Л.О. Донець Повний текст постанови складено 13.02.2020.