Постанова

від 13.02.2020 по справі 580/2162/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2162/19 Суддя (судді) першої інстанції: П.Г. Паламар

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача: Беспалова О. О.

суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

представника відповідача Ятченко Л. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року (місце ухвалення: місто Черкаси, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 04 листопада 2019 року) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гран Бетон до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ Гран Бетон звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0003331405, № 0003321405 від 25.03.2019 р.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що перевіркою встановлено, що ТОВ Гран Бетон здійснювало взаємовідносини з ТОВ ТК Руно , ТОВ Аркада компані , ТОВ Агро Трейд Плюс , ТОВ Релос-Biп-Груп , ТОВ Дак-Палет-Інвест , ТОВ ТД Будпровайдер , ТОВ Фокс Маркет Компані , ТОВ Світлад , ТОВ Стройсельмаш щодо придбання щебеню, піску та мінерального порошку.

Крім того, ТОВ Гран Бетон здійснювало взаємовідносини з ТОВ МК Два , ТОВ Архітектура стилю , ТОВ Ультар , ТОВ Монде Трейд , ТОВ Трайфорд Гранд , ТОВ Агро Трейд Плюс , ТОВ Релос-Biп-Груп щодо придбання маркетингових та юридичних послуг.

Апелянт звертає увагу на той факт, що на суму нарахованих грошових зобов`язань з податку на додану вартість, яка визначена податковим повідомленням-рішенням від 25.03.2019 р. № 0003331405 мало вплив як заниження податкових зобов`язань з ПДВ в сумі 4408, 00 грн, так і завищення податкового кредиту по податкових накладних (розрахунках коригування), які не зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в сумі 3444, 00 грн.

Також апелянт зауважує по взаємовідносинам з ТОВ Ультар щодо придбання маркетингових, юридичних та бухгалтерських, транспортних послуг до перевірки були надані договір, податкові накладні, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення та ін.

Перевіркою встановлено, що у первинних документах зазначено підпис ОСОБА_1 Аналізом договору та актів виконаних робіт встановлено, що місце складання актів: м. Харків, а місце складання договору: м. Київ. Відповідно до наданих ТОВ Гран Бетон копій наказів директор товариства Гузнін А . А. до м. Києва та м. Харкова для укладання договору та підписання актів виконаних робіт не відряджався. У товарно-транспортних накладних зазначено автомобіль, яким надавались послуги, МАЗ 4583 СВ.

В той же час, апелянт зауважує, що згідно положень ДСТУ 4278:2004 Знаки номерні транспортних засобів автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 не існує та не міг бути використаний для перевезення гранвідсіву.

Апелянт зазначає, що 02.03.2017 р. набрав законної сили вирок Дзержинського районного суду м. Харкова по справі № 638/17553/16-к, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205-1 КК України, та призначено йому покарання у виді трьох років обмеження волі без позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

По взаємовідносинам ТОВ Гран Бетон з ТОВ Монде Трейд щодо придбання у 2015 році транспортних послуг, а у березні 2016 року - маркетингових, юридичних та транспортних послуг, бухгалтерських консультацій апелянт зазначив, що до перевірки надано договір, акти виконаних робіт, товарно-транспортні накладні, звіти про маркетингові та бухгалтерські послуги, квитанції до прибуткових касових ордерів. В товарно - транспортній накладній від 29.03.2016 р. № 355 зазначено автомобіль ДАФ АА 8977 МС.

В той же час, від оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області листом від 23.01.2019 р. № 2776/23-00-21-0709 отримано відомості, що згідно з базою НАІС МВС номерний знак НОМЕР_2 закріплено за легковим автомобілем Chevrolet Cruze 1598. Відповідно до технічних характеристик Chevrolet Cruze, зазначений автомобіль не має можливості здійснити перевезення щебеню в кількості 19,952 м.куб, 20,013 м.куб, 20,814 м.куб.

В товарно-транспортних накладних № 2447, № 2465, № 2467, № 2474, зазначено автомобіль ДАФ НОМЕР_4.

Від оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області листом від 28.01.2019 р. № 278/23-00-21-0709 отримано відомості, що вказаний номер закріплено за ВАЗ (легковим автомобілем).

Відповідно до технічних характеристик зазначений автомобіль ВАЗ не має можливості здійснити перевезення плит ПК.

В товарно-транспортних накладних від 24.11.2015 р. № 2454, від 23.11.2015 р. № 2448 зазначено автомобіль КАМАЗ з номерним знаком НОМЕР_3 , який закріплено за Renault Clio (легковим автомобілем). Відповідно до технічних характеристик Renault Clio, зазначений автомобіль не має можливості здійснити перевезення щебеню та гранвідсіву в кількості, зазначеній в ТТН.

Перевіркою встановлено, що в період з 01.01.2016 р. по 31.03.2016 р. ТОВ Гран Бетон аналогічні бухгалтерські послуги, які надано ТОВ Монде Трейд , були придбані у фізичної особи - суб`єкта господарювання ОСОБА_5 .

Апелянт зазначає, що враховуючи, що ТОВ Монде Трейд не спеціалізується на маркетингових та юридичних послугах, бухгалтерському обліку (основний вид діяльності виробництво олії та тваринних жирів), відомості про наявні трудові ресурси для надання зазначених послуг відсутні, ТОВ Монде Трейд не могло надати зазначені послуги ТОВ Гран Бетон .

По взаємовідносинам у 2016 році ТОВ Гран Бетон з ТОВ Агро Трейд Плюс щодо придбання транспортних, маркетингових, бухгалтерських та юридичних послуг, мінерального порошку неактивованого до перевірки надано договір, акти виконаних робіт, видаткову накладну, товарно-транспортні накладні, звіти про надання маркетингових, бухгалтерських та юридичних послуг, платіжні доручення.

Перевіркою встановлено, що в товарно-транспортних накладних зазначено автомобіль НОМЕР_5 - ВАЗ 21011 (легковий автомобіль), який не має можливості здійснювати перевезення щебеню та мінерального порошку в обсягах, зазначених у вказаних товарно- транспортних накладних.

Відповідно до наданих до перевірки актів виконаних робіт /послуг ТОВ Агро Трейд Плюс юридичні послуги надано 25.04.2016 р., 27.04.2016 р., 26.06.2016 р., 27.06.2016 р., 30.06.2016 р., в той час як ТОВ Гран Бетон до перевірки надано лише 2 звіти про надання таких послуг.

Крім того, згідно звітів про маркетингові та юридичні послуги, бухгалтерські консультаці ТОВ Агро Трейд Плюс підготовлено проекти договорів оренди самоскида ЗИЛ MM3 - 4502 з МП Мехбуд та здійснено супровід укладення договорів.

З метою підтвердження фактичної участі ТОВ Агро Трейд Плюс у наданні юридичних послуг з укладення договору з МП Мехбуд , 25.01.2019 р. ТОВ Гран Бетон надано запит про надання завірених копій документів, зокрема: письмовий правовий висновок, наданий ТОВ Агро - Трейд Плюс в квітні 2016 року щодо проекту договору оренди самоскиду ЗИЛ ММЗ-4502 з ПП Мехбуд ; протокол розбіжностей до проекту договору оренди самоскиду ЗИЛ ММЗ-4502, наданий ПП Мехбуд в червні 2016 року; відповідь, підготовлену ТОВ Агро - Трейд Плюс в червні 2016 року на протокол розбіжностей до проекту договору оренди від ПП Мехбуд та відомості щодо вручення зазначеної відповіді ПП Мехбуд .

Станом на 28.01.2019 р. ТОВ Гран Бетон зазначені в запиті документи не надано, про що складено акт від 28.01.2019 р. № 65/23-00-14-0806/39337651.

Відповідно до наданих до перевірки актів виконаних робіт /послуг ТОВ Агро Трейд Плюс маркетингові послуги надано 25.04.2016 р., 25.06.2016 р., 27.06.2016 р., 29.06.2016 р. на суму 164030, 00 грн, в той час як ТОВ Гран Бетон до перевірки надано один звіт.

Крім того, до АІС СФП 23.02.2018 р. внесено запис про фіктивність ТОВ Агро Трейд Плюс (ознака фіктивності - зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим особам або таким, що не мали наміру провадити фінансово - господарську діяльність).

Аналогічно, по взаємовідносинам у 2016 році ТОВ Гран Бетон з ТОВ Релос-Biп-Груп апелянт вважає, що моделі автомобілей з номерними знаками, зазначеними у транспортних документах, не дають можливості здійснювати перевезення щебеню та дефекату у значних обсягах.

Також апелянт зазначає, що з метою підтвердження надання юридичних та бухгалтерських послуг ТОВ Релос-Biп-Груп 25.01.2019 р. ТОВ Гран Бетон надано запит про надання завірених копій документів, зокрема: відповідь, підготовлену ТОВ Релос-Biп-Груп в вересні 2016 року на претензію, надану ТОВ Гранес Черкаси до договору реалізації дефекату; письмового правового висновку, наданого ТОВ Релос-Biп-Груп в вересні 2016 року по проекту договору з ПАТ Банк Восток з приводу відкриття кредитної лінії та письмових зауважень до проекту зазначеного договору, відомості про вручення письмових зауважень до проекту ПАТ Банк Восток ; протокол розбіжностей наданий СТОВ Ломовате при укладанні договору по реалізації дефекату, розробку та супровід якого здійснювало ТОВ Релос-Biп-Груп в серпні 2016 року для ТОВ Гран Бетон ; надані методичні матеріали по налаштуванню і ефективному використанню бухгалтерських програм від ТОВ Релос-Biп-Груп .

Станом на 28.01.2019 р. ТОВ Гран Бетон зазначені в запиті документи не надано, про що складено акт від 28.01.2019 р. № 65/23-00-14-0806/39337651.

По взаємовідносинам з ТОВ Трайфорд Гранд в ході перевірки встановлено, що у товарно-транспортній накладній від 21.10.2016 р. № 2308, зазначено неповні дані номерного знаку транспортного засобу, що, на думку апелянта, є підставою вважати докази перевезення товару відсутніми.

Крім того, апелянт зауважує, що відповідно до наданих до перевірки актів виконаних робіт /послуг ТОВ Трайфорд Гранд юридичні послуги надано 27.10.2016 р., 31.10.2016 р., 02.11.2016 р., 07.11.2016 р., 10.11.2016 р., в той час, як ТОВ Гран Бетон до перевірки надано лише 2 звіти про надання таких послуг.

Апелянт звертає увагу, що від оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області листом від 26.11.2018 р. № 3890/23-00-21-0709 отримано інформацію, що в рамках розслідування кримінального провадження від 16.07.2016 р. № 42016101050000107, зареєстрованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України, в ухвалі Оболонського районного суду м. Києва (№ 756/2715/17-к від 28.02.2017 р.) зазначено, що ТОВ Трайфорд Гранд має ознаки фіктивності (не знаходиться за адресою реєстрації, не здійснює діяльність, зазначену в установчих документах, при цьому за короткий термін існування здійснено великий обсяг фінансових операцій (бухгалтерські документи нібито підписані директорами), що свідчить, на думку апелянта, про створення підприємства з метою прикриття незаконної діяльності.

По взаємовідносинам у квітні 2017 року ТОВ Гран Бетон з ТОВ Світлад щодо придбання щебню на суму 106020, 00 грн (у т. ч. ПДВ) до перевірки надано платіжні доручення. Договір та видаткову накладну ТОВ Гран Бетон до перевірки не надано.

В Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну на поставку ТОВ Світлад щебеню на адресу ТОВ Гран Бетон .

На письмовий запит ГУ ДФС у Черкаській області від 15.01.2019 р. про надання документів (договору, видаткових накладних за квітень 2017 року, товарно - транспортних накладних за квітень 2017 року) ТОВ Гран Бетон документи по взаємовідносинах з ТОВ Світлад до перевірки не надано, про що складено акт від 16.01.2019 р. № 29/23-00-14- 0806/39337651.

По взаємовідносинам у травні 2017 року ТОВ Гран Бетон з ТОВ Фокс Маркет Компані щодо придбання щебеню до перевірки надано договір, видаткові накладні, платіжні доручення.

На письмовий запит від 15.01.2019 р. про надання товарно - транспортних накладних щодо транспортування щебеню в травні 2017 року від ТОВ Фокс Маркет Компані товарно - транспортні накладні до перевірки не надано, про що складено акт Про ненадання документів від 16.01.2019 р. за № 29/23-00-14-0806/39337651.

Також в ході перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ Аталанта Люкс було встановлено, що в ТТН зазначено автомобіль Камаз СА7094ХР, який не може здійснювати перевезення щебеню в кількостях зазначених в товарно-транспортних накладних.

Крім того, апелянт зазначає, що від оперативного управління ГУ ДФС у Черкаській області листом від 26.11.2018 р. № 3890/23-00-21-0709 отримано інформацію, що в рамках розслідування кримінального провадження від 24.01.2018 р. № 32018100050000017, зареєстрованого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України встановлено, що ТОВ Аталанта Люкс входило до складу конвертаційного центру , ліквідованого 06.06.2018 р. В ході обшуків, проведених в рамках даного кримінального провадження, на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва, вилучено печатку вказаного товариства, як такого, що має ознаки фіктивності .

Апелянт також вказує, що по взаємовідносинам у 2017 році ТОВ Гран Бетон з ТОВ Торговий дім Будпровайдер щодо придбання щебеню до перевірки надано договір, видаткові накладні, платіжні доручення.

На письмовий запит від 15.01.2019 р. про надання товарно - транспортних накладних щодо транспортування щебеню в серпні 2017 року від ТОВ Торговий дім Будпровайдер , ТОВ Гран Бетон товарно - транспортні накладні до перевірки не надано, про що складено акт Про ненадання документів від 16.01.2019 р. за № 29/23-00-14-0806/39337651.

Також по взаємовідносинам у 2017 році ТОВ Гран Бетон з ТОВ Стройсельмаш щодо придбання щебеню до перевірки надано договір, видаткову накладну, платіжні доручення.

На письмовий запит від 15.01.2019 р. про надання товарно-транспортних накладних щодо транспортування щебеню в червні 2017 року від ТОВ Стройсельмаш , ТОВ Гран Бетон товарно-транспортні накладні до перевірки не надано, про що складено акт Про ненадання документів від 16.01.2019 р. за № 29/23-00-14-0806/39337651.

По взаємовідносинам у 2017 році ТОВ Гран Бетон з ТОВ Дак-Палет-Інвест щодо придбання щебеню до перевірки надано договір, видаткову накладну, платіжні доручення.

На письмовий запит від 15.01.2019 р. про надання товарно - транспортних накладних щодо транспортування щебеню в жовтні 2017 року від ТОВ Дак-Палет-Інвест товарно-транспортні накладні до перевірки не надано, про що складено акт Про ненадання документів від 16.01.2019 р. за № 29/23-00-14-0806/39337651.

За наслідками встановлених обставин в ході перевірки відповідачем було встановлено невідоме походження товарів з огляду на неможливість дослідити ланцюг до виробника товару.

Дані податкових накладних, на думку відповідача, вказують на проведення транзитних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди третім особам з метою формування штучного податкового кредиту та податкових зобов`язань.

Враховуючи викладене, апелянт вважає, що ТОВ Гран Бетон здійснило лише безпідставне документальне оформлення господарських операцій з вказаними контрагентами.

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив, зареєстрований 13.01.2020 р. за вх. № 952, у якому позивач зазначає, що усі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій не містять дефектів та містяться в матеріалах справи у достатній кількості для висновку про реальність господарських операцій.

Позивач вважає, що оскільки директор та головний бухгалтер позивача організували фактичне прийняття предмету договорів, які відповідали дослідженим в акті документам первинного бухгалтерського обліку, включаючи податкові накладні, організували оприбуткування та використання їх в подальшій господарській діяльності позивача, провели розрахунок за них з ТОВ Архітектура стилю (код 39622258), ТОВ МК Два (код 37724784), ТОВ Аркада компані (код 39526554), ПП Оптімагруп (код 36690482), ТОВ Монде Трейд (код 39955027), ТОВ ТК Руно (код 39284170), ТОВ Голдфиш (код 39474684), ТОВ Агро Трейд Плюс (код 39638121), ТОВ Релос-Віп-Груп (код 40538065), ТОВ Трайфорд Гранд (код 40550344), ТОВ Світлад (код 40063972), ТОВ Фокс Маркет Компані (код 40409226), ТОВ Аталанта Люкс (код 40179099), ТОВ ТД Будпровайдер (код 38968790), ТОВ Дак-Палет-Інвест (код 41189684), ТОВ Стройсельмаш (код 41110766), ТОВ Ультар (код 40013209), то немає правових підстав вважати, що відносини позивача з даними контрагентами мають фіктивний характер, а умисел означених посадових осіб був направлений на порушення публічного порядку та заволодіння майном держави.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, особу, що з`явилась, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, з 09.01.2019 р. по 28.01.2019 р. Головним управлінням ДФС у Черкаській області на підставі наказів № 2260 від 15.11.2018 р., № 22 від 03.01.2019 р., № 134 від 18.01.2019 р. та плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників на 2018 рік, проводилась документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., валютного законодавства за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р., єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.

За результатами перевірки складено акт від 04.02.2019 р. № 38/23-00-14-0806/39337651, яким зафіксовано порушення:

- вимог п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 3.10. Наказу Міністерства фінансів України від 28 березня 2013 року № 433 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності , п. 5 П(С)БО 11 Зобов`язання ,затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. № 20, п. 7 П(С)БО 15 Доходи, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 р. № 290, п. 19 П(С)БО16 Витрати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 1356653, 00 грн, в т. ч. за 2015 рік у сумі 269939, 00 грн, за 2016 рік у сумі 539424, 00 грн, за 2017 рік у сумі 547290, 00 грн;

- вимог п. 187.1 ст. 187, п. 192.1 ст. 192, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755 в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1419582, 00 грн, у т. ч. за вересень 2015 року на суму 93816, 00 грн, за жовтень 2015 року на суму 67536, 00 грн, за листопад 2015 року на суму 33888, 00 грн, за грудень 2015 року на суму 116717, 00 грн, за лютий 2016 року на суму 117, 00 грн, за березень 2016 року на суму 25058, 00 грн, за квітень 2016 року на суму 42267, 00 грн, за червень 2016 року на суму 83333, 00 грн, за серпень 2016 року на суму 148750, 00 грн, за вересень 2016 року на суму 100000, 00 грн, за жовтень 2016 року на суму 75000, 00 грн, за листопад 2016 року на суму 41667, 00 грн, за квітень 2017 року на суму 17670, 00 грн, за травень 2017 року на суму 39922, 00 грн, за червень 2017 року на суму 53519, 00 грн, за липень 2017 року на суму 92150, 00 грн, за серпень 2017 року на суму 221000, 00 грн, за вересень 2017 року на суму 83852, 00 грн, за жовтень 2017 року на суму 83320, 00 грн;

- вимог п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого несвоєчасно зареєстровано рахунки коригування на суму ПДВ 2068, 00 грн;

- вимог п. 51.1 ст. 51 та п. 176.2 б ст. 176 Податкового кодексу України, в частині повноти та достовірності відображення інформації в Податковому розрахунку за формою №1-ДФ за період із 01.01.2015 р. по 31.12.2017 р.;

- порушення вимог пп. 164.2.17 г п. 164.2, п. 164.5 ст. 164, п. 167.1 ст. 167 та п. 176.2 а ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкового зобов`язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 13096, 22 грн, в тому числі в сумі 4479, 83 грн, за 2015 рік, в сумі 2471, 13 грн, за 2016 рік на суму 5875, 26 грн за 2017 рік;

- вимог пп. 1.2, пп. 1.3, пп. 1.4 та пп. 1.6 п. 16-1 підрозділ 10 розд. ХХ Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов`язання по військовому збору на загальну суму 969, 57 грн, в тому числі за 2015 рік в сумі 380, 77 грн, за 2016 рік в сумі 187, 31 грн та за 2017 рік в сумі 401, 48 грн.

На підставі акту перевірки від 04.02.2019 р. № 38/23-00-14-0806/39337651 Головним управлінням ДФС у Черкаській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми Р за № 0003331405 від 25.03.2019 р. про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та застосування штрафних (фінансових санкцій) санкцій на суму 1384385, 00 грн;

- податкове повідомлення-рішення форми Р за № 0003321405 від 25.03.2019 р. про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 1358392, 50 грн.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до вимог п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

Згідно п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з вимогами п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до вимог п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з, в тому числі, придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються, зокрема, в окремих рядках місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

При дослідженні матеріалів справи, колегією суддів встановлена наявність первинної документації, дослідженої та оціненої судом першої інстанції.

Досліджуючи матеріали справи, судом першої інстанції було описано наявність кожного первинного документу, наданого позивачем на підтвердження реальності господарських операцій.

Неповнота чи невірність їх дослідження відповідачем у апеляційній скарзі не зазначається в якості підстави для скасування судового рішення.

В той же час, у розумінні п. 109.1 ст. 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

В межах даної справи відповідач, фактично, ставить під сумнів добросовісність позивача в частині обізнаності з можливим вчиненням податкового правопорушення його контрагента, зазначаєючи зокрема про неподання податкової звітності, придбання і транспортування товару поза податковим обліком тощо.

Податкове ж порушення з боку самого позивача може мати два аспекти, перший з яких може полягати у порушенні правил оформлення первинної документації без ведення господарської діяльності, другий - у такому ж порушенні, але з її реальним існуванням.

В свою чергу, у справі № 804/15563/15 Верховний Суд зазначив, що сам факт порушення кримінальної справи стосовно контрагента позивача посвідчує виключно цю процесуальну дію, яка сама по собі не впливає на господарські взаємовідносини між суб`єктами господарювання, які реалізували свою господарську компетенцію та не доводить склад податкового правопорушення відповідно до статті 109 Податкового кодексу України.

Застосовуючи такий правовий висновок, колегія суддів зауважує, що в розумінні ч. 2 ст. 77 КАС України відповідач повинен був надати докази саме формальності реалізації господарських взаємовідносин, використавши в якості підґрунтя для такого висновку інформацію про існування вироку, однак, довівши в подальшому відсутність саме руху придбаної позивачем продукції.

Щодо доводів відповідача про відсутність у контрагента позивача основних сил та засобів для поставки товарів, надання послуг колегія суддів зауважує, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності у останніх основних фондів тощо.

Відсутність у контрагента добросовісного платника податку, яким є позивач, матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників чи організацій є можливим за договорами субпідряду, цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу) тощо.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 18.09.2019 р. у справі 826/5910/17.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 р. у справі Булвес АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

У відповідності до ч. 5 ст. 12 ЦК України якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Відтак вказаною нормою встановлюється, в тому числі, і презумпція добросовісності платника податків.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного, в розумінні ч. 2 ст. 77 КАС України.

Оскаржуючи рішення відповідача, позивач надав належні, достатні, повні та допустимі докази реальності господарських операцій з зазначеними контрагентами.

Заперечуючи ці докази, відповідач, в свою чергу, жодним чином не спростував їх достовірність.

З огляду на що, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Відповідно до ч. ч. 1, 4, 5 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Не підлягають касаційному оскарженню:

1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом;

2) судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Гран Бетон до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 13.02.2020 р.)