Рішення

від 11.02.2020 по справі 903/986/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 лютого 2020 р. Справа № 903/986/19

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІНА-ТЕКС» , м.Харків

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «К.П. Верес» , м.Ковель

про стягнення 23 877,74 грн.

Суддя Шум М. С.

Секретар с/з Кобись Є. О.

Представники сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю ДІНА-ТЕКС в позовній заяві від 09.12.2019 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю К.П. Верес 23 877 грн. 85 коп. в т. ч. 22 125 грн. 85 коп. основного боргу, 645 грн. 59 коп. 3% річних, 1 106 грн. 30 коп. втрат від інфляції та 1 921 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Позовна заява обґрунтована не виконанням відповідачем взятих на себе згідно договору постачання №017 від 15.04.2014 зобов`язань в частині оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 21.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначено на 21.01.2020; запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; належно засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію.

Ухвалою суду від 21.01.2020 розгляд справи по суті відкладено на 11.02.2020, повторно запропонувати відповідачу до 07.02.2020 подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, одночасно копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; належно засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча були вчасно та належним чином повідомлені про місце, дату та час розгляду справи. Отримання ухвали суду від 21.01.2020 відповідачем 30.01.2020 підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4301038265029.

Відзив на позовну заяву, пояснення, клопотання від ТзОВ К.П. Верес до суду не надходило.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

15.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю ДІНА-ТЕКС та Товариством з обмеженою відповідальністю К.П. Верес укладено договір постачання №017 (далі-договір). Відповідний договір між сторонами підписаний з протоколом розбіжностей, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договору.

Між сторонами зобов`язання виникли з договору постачання №017 від 15.04.2014 з врахуванням протоколу розбіжностей до нього.

Згідно з п. п. 1.1, 1.2, 5.6, 5.7 договору з врахуванням протоколу розбіжностей до нього позивач зобов`язується надавати товар під реалізацію відповідачу, а відповідач приймає товар під реалізацію через власну торгівельну мережу. Підпис уповноваженої особи відповідача в накладній на отримання товару є одночасно підтвердженням відповідача його згоди на отримання від позивача товарів в асортименті, кількості та за цінами, зазначеними в накладній, підтвердження факту прийому від позивача товарів по їх кількості та якості в тарі та упаковці. Відповідач оплачує позивачу вартість товару, який був отриманий під реалізацію протягом трьох календарних днів з моменту продажу такого товару третім особам. Термін реалізації товарного залишку у відповідача встановлюється 60 днів з моменту останнього платежу або передачі товару від позивача до відповідача. Після закінчення вище вказаного терміну товарний залишок підлягає оплаті в повному обсязі протягом семи календарних днів або поверненню на склад позивача.

Додатковою угодою від 29.07.2019 до договору постачання №017 від 15.04.2014 сторони домовилися розірвати договір постачання №017 від 15.04.2014 шляхом підписання цієї додаткової угоди. Договір вважається розірваним з дати підписання додаткової угоди, розірвання договору не звільняє відповідача від виконання своїх зобов`язань щодо оплати за поставлений товар позивачем. Сторони зобов`язалися підписати акт звірки взаємних розрахунків за договором.

Згідно ст.265 ГК України, ст. 712 ЦК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Позивач на виконання умов договору в межах його дії поставив відповідачу товар на суму 142 188 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною від 13.02.212.10.2018 018 №РН-0000287 на суму 69 888 грн. 00 коп., видатковою накладною від 12.10.2018 №РН-0002236 на суму 72 300 грн. 00 коп.

Враховуючи обумовлені сторонами в договорі строки та порядок оплати поставленого товару, останнім днем оплати поставленого згідно із зазначеними видатковими накладними товару є 18.12.2018.

Відповідач оплату товару здійснював частково.

29.07.2019 між сторонами підписано акт звірки взаємних розрахунків згідно з яким заборгованість ТзОВ К.П. Верес перед ТзОВ ДІНА-ТЕКС станом на 29.07.2019 становить 73 502 грн. 86 коп.

В гарантійному листі від 02.08.2019 №660 відповідач повідомив позивача, що заборгованість в сумі 73 502 грн. 86 коп. буде сплачуватись частинами, а саме: 30 000 грн. 00 коп. - до 05.08.2019, частину товару буде повернено, решта боргу буде погашено до 10.08.2019.

Відповідач в період з 30.08.2019 по 17.09.2019 перерахував позивачу кошти на суму 33 000 грн. 00 коп., що підтверджується долученими до матеріалів справи банківськими виписками. Крім того, відповідачем повернуто товар на загальну суму 18 377 грн. 01 коп., що підтверджується видатковими накладними (повернення), які долучені до матеріалів справи.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 05.03.2019 №910/1389/18 зазначив, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Враховуючи позицію Касаційного господарського суду, наявність акту звірки взаємних розрахунків, видаткових накладних (первинні документи) на підтвердження здійснення поставки між сторонами у справі, не оспорення відповідачем факту здійснення поставки, часткових проплат за товар, накладних повернення, заборгованість ТзОВ К.П. Верес перед ТзОВ ДІНА-ТЕКС на суму 22 125 грн. 85 коп. по договору постачання №017 від 15.04.2014 підставна та підлягає до стягнення, оскільки згідно з ст. 193 ГК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 645 грн. 59 коп. за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 19.12.2018 по 09.12.2019 та 1 106 грн. 30 коп. втрат від інфляції за період з грудня 2018 по жовтень 2019.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Нараховані позивачем 3% річних в сумі 645 грн. 59 коп. за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 19.12.2018 по 09.12.2019 підставні та підлягають до стягнення (розрахунок позивачем 3% річних перевірено судом).

Щодо нарахованих позивачем 1 106 грн. 30 коп. втрат від інфляції за період з грудня 2018 по жовтень 2019, суд перевіривши відповідні розрахунки за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН дійшов висновку, що підставною є сума втрат від інфляції в розмірі 943 грн. 06 коп., нарахована з 19.12.2018 по 31.10.2019, проте не з 01.12.2018.

В позові на суму 163 грн. 24 коп. втрат від інфляції слід відмовити.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 1 907 грн. 87 коп. відповідно до ст. 129 ГПК України слід віднести на нього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю К.П.Верес (вул.Грушевського, 79, м. Ковель, Волинська область, код ЄДРПОУ 21742823) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія ДІНА-ТЕКС (вул.Олександра Шпейєра, буд. 2, м. Харків, код ЄДРПОУ 34202072)

- 22 125 грн. 85 коп. основного боргу, 645 грн. 59 коп. 3% річних, 943 грн. 06 коп. грн. 30 коп. втрат від інфляції та 1 907 грн. 87 коп. судового збору, а всього: 25 622 грн. 37 коп. (двадцять п`ять тисяч шістсот двадцять дві грн. 37 коп.).

3. В позові на суму 163 грн. 24 коп. втрат від інфляції відмовити.

Повний текст рішення

складено 13.02.2020

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256 ГПК України.

Суддя М. С. Шум