Рішення

від 10.02.2020 по справі 904/5448/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020м. ДніпроСправа № 904/5448/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. за участю секретаря судового засідання за участю секретаря судового засідання Прокопенко А.В. розглянув спір

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Профісі", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даміра", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 185 379,00 грн.

Представники:

від позивача Монич О.Ю.

від відповідача не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Профісі" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом про стягнення з 179 000,00 грн., що складають суму заборгованості за договором № 7 від 09.08.2019; 5 379,00 грн. - пені; 1000,00 грн. - річних.

У межах визначеного законом строку підготовчого провадження сторонам була надана можливість скористались своїми правами на подання заяв по суті справи з документальним обґрунтуванням.

Відповідач відзив на позов не надав.

Відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 вказану вище позовну заяву залишено без руху у зв`язку з тим, що остання подана без додержання вимог, викладених у статті 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

05.12.2019 від позивача надійшла заява, до якої останнім залучено належні докази направлення позовної заяви від 19.11.2019 з додатками на адресу відповідача, відсутність яких на момент подання позовної заяви стала підставою для залишення її без руху.

10.12.2019 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/5448/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 23.12.2019, про що постановлено ухвалу.

Ухвалою від 23.12.2019 господарським судом відкладено розгляд справи до 20.01.2020.

Представник відповідача в судове засідання 20.01.2020 не з`явився, письмовий відзив на позов не надав.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.01.2020 відповідач знаходиться за адресою, зазначеною у позовній заяві, а саме: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, проспект Олександра Поля, буд. 28 А.

Відповідно до частини 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання, ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Як вбачається з матеріалів справи, поштове відправлення з ухвалою суду від 23.12.2019, надіслане на адресу відповідача за № 4930010929000 згідно Витягу з ЄДР, тобто, за останньою відомою суду адресою, 17.01.2020 не вручено підприємством зв`язку під час доставки: інші причини, а отже, слід прийти до висновку, що відповідач відмовився від отримання надісланої на його адресу ухвали (а.с. 47-48).

З огляду на викладене, з метою повного, об`єктивного встановлення обставин справи ухвалою суду від 20.01.2020 розгляд справи відкладено до 10.02.2020.

10.02.2020 у судовому засіданні ухвалено рішення (стаття 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем зобов`язань в частині повного розрахунку за виконані роботи за договором про надання послуг.

Доказами, якими позивач підтверджує позовні вимоги є: договір № 7 від 09.08.2019 (а.с. 11-12); додаткова угода № 1 до договору № 7 від 09.08.2019 (а.с. 13); рахунок на оплату № 35 від 06.08.2019 на суму 160 000,00 грн. (а.с. 14); платіжне доручення № 187 від 09.08.2019 (а.с. 15); рахунок на оплату № 38 від 09.09.2019 на суму 179 000,00 грн. (а.с. 14); акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 31 від 02.09.2019 на загальну суму 339 000,00 грн. (а.с. 17), лист від 09.09.2019 (а.с. 18), претензія № 1 від 19.09.2019 (а.с. 19), докази направлення претензії № 1від 19.09.2019 з додатками на адресу відповідача. (а.с. 20), докази повернення претензії № 1від 19.09.2019 з додатками з підстав "Повернуто - за закінченням встановленого строку зберігання" (а.с. 21).

09.08.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю "Профісі" (Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Даміра" (Замовник) (Підрядник) укладено договір про надання послуг № 7 від 09.08.2019 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, надати послуги та виконати роботи, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх згідно, деталізованого переліку, який зазначений у додатку № 1 до цього договору, який є невід`ємною частиною цього договору (надалі іменується "Послуги").

Суд при вирішенні спору враховує, що правовідносини, які склалися між сторонами, регулюються нормами про договір підряду.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

У пункті 1.2 договору встановлено, що послуги полягають в облицюванні стін, стелі, панелей, композитивним матеріалом в школі № 134 за адресою Шолохова 17.

Згідно з п. 2.1 договору виконавець зобов`язується зробити облицювання стін, стелі, панелей композитивним матеріалом згідно з додатком № 1 до цього договору.

В пункті 2.3 договору встановлено, що приймання виконаних робіт здійснює комісія, що складається з двох представників (один від Замовника і один від Виконавця), яка підписує акт виконаних робіт. Після надання Виконавцем всіх послуг, Замовник та Виконавець підписують Акт виконаних робіт, що складається в двох екземплярах.

В п. 3.1 договору сторони узгодили, що перелік послуг, їх вартість та порядок оплати визначається сторонами в додатку № 1 до цього договору.

Термін дії договору встановлюється з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 5.1 договору).

В додатку № 1 від 09.08.2019 до договору № 7, узгоджена його ціна, яка складає 339 000.00 грн.

Термін виконання робіт: до 31.08.2019.

Порядок розрахунків, що міститься в додатку №1 передбачає, що оплата послуг проводиться Замовником шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в національній валюті України (гривні) на рахунок Виконавця вказаний в розділі 10 договору № 7 від 09.08.2019, згідно виставленого рахунку-фактури.

Оплата послуг здійснюється в ІІ етапи.

Оплата послуг І етапу здійснюється в розмірі 160 000,00 грн. перед виконанням робіт.

Оплата ІІ етапу здійснюється в розмірі 179 000,00 грн. після закінчення виконання робіт протягом 10 календарних днів.

Крім того, у вказаному додатку сторонами узгоджено, що після закінчення робіт, сторонами підписуються акти приймання-передачі виконаних робіт. Відмова від підписання акту Замовником має бути обґрунтована письмово.

На виконання умов спірного договору, позивачем виставлено відповідачу для оплати рахунок № 35 від 06.08.2019 на суму 160 000,00 грн., який останнім оплачено у повному обсязі., що підтверджується платіжним дорученням № 187 від 09.08.2019. (а.с. 15).

Позивач виконав передбачені умовами договору роботи, 02.09.2019 склав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 31 на загальну суму 339 000,00 грн., проте, як вказує останній, представник ТОВ "Даміра" (Замовника) для прийняття робіт та підписання акту не прибув.

Позивач, 09.09.2019 виставив відповідачу для оплати другого етапу робіт рахунок № 38 від на суму 179 000,00 грн., який разом з актом виконаних робіт та листом від 09.09.2019 надіслав на адресу відповідача 11.09.2019.

19.09.2019 позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 179 000,00 грн.

До претензії повторно було додано рахунок на оплату № 38 від 09.09.2019 та акт виконаних робіт.

Відповідач жодної відповіді на лист та претензію не надав, вказані листи були повернуті на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Профісі" з відміткою "повертається за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до п. 7.1 договору всі повідомлення, пов`язані з цим договором, вважаються поданими належним чином, якщо вони передані факсом, рекомендованим листом або передані особисто за юридичними адресами сторін вказаними в розділі 10 до цього договору з обов`язковим повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вчинені всі відповідні дії для підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) № 31 на загальну суму 339 000,00 грн., однак відповідач ухилився від свого обов`язку щодо прийняття робіт та підписання акту.

Доказів надання обґрунтованої відмови від підписання акту, відповідачем надано не було.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів виконання зобов`язання щодо повної оплати вартості виконаних робіт в сумі 179 000,00 грн. відповідач на момент розгляду спору не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо примусового стягнення зазначеної вище суми, слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов`язань на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Позивачем до стягнення заявлено 3% річних у сумі 1 000,00 грн.

Вимоги щодо стягнення річних підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.

Розрахунок заявленої до стягнення суми річних позивачем завищено, в результаті невірно визначеної кількості днів прострочення зобов`язання щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Після здійснення судом перерахунку, до стягнення підлягають річні за період з 11.09.2019 по 15.11.2019 в сумі 971,01 грн.

Крім того, позивачем на підставі частини 6 статті 231 Господарського кодексу України заявлено до стягнення штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань, які встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за загальний період з 11.09.2019 по 19.11.2019 у сумі 5 379,00 грн.

Вимоги щодо стягнення пені задоволенню не підлягають, з огляду на теке.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (статті 548 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (пунктом 3 частиною1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частини 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Законом, у даному випадку, не передбачено розмір штрафних санкцій, таким чином підлягають застосуванню штрафні санкції, передбачені договором. Господарський суд зазначає, що стягнення пені не передбачено умовами укладеного між сторонами договору.

Позивач у позовній заяві посилається на положення статей 230-231 Господарського кодексу України.

Наведені позивачем в обґрунтування підстав для нарахування пені положення Господарського кодексу України визначають можливість у разі порушення зобов`язання настання таких правових наслідків, як сплата неустойки, дають визначення терміну неустойки, зокрема пені, унормовують, що вказані правові наслідки (сплата неустойки) настають лише в разі коли вони встановлені договором або законом, а також визначають, що штрафні санкції встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З огляду на викладене, беручи до уваги відсутність встановленої сторонами в договорі відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань, у суду відсутні підстави для стягнення з відповідача пені в сумі 5 379,00 грн.

Розподіл судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 526, 837 Цивільного кодексу України, статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даміра" (49000, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 28а; код ЄДРПОУ 42805393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Профісі" (49000, м. Дніпро, ж/м Тополя 1, буд. 6, кв. 37; код ЄДРПОУ 42570645) 179 000,00 грн. (сто сімдесят дев`ять тисяч гривень 00 коп.) основного боргу, 971,01 грн. (дев`ятсот сімдесят одна тисяча гривень 01 коп.) річних, 2 684,10 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири тисячі 10 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 13.02.2020

Суддя І.Ф. Мельниченко