Рішення

від 04.02.2020 по справі 905/2364/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.02.2020 Справа № 905/2364/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Бокової Ю.В., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Фроловій Т.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Дружківського міського центру зайнятості (84200, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Карла Маркса, будинок 42; код ЄДРПОУ: 20385539)

до відповідача 1: Костянтинівського міського відділу (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області (85114, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Горького, будинок 2; код ЄДРПОУ: 08671583)

до відповідача 2: Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (87515, Донецька область, місто Маріуполь, Жовтневий район, вулиця Італійська, будинок 32; адреса для листування: 87515, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Нахімова, будинок 86; код ЄДРПОУ: 08592158)

до відповідача 3: Міністерства внутрішніх справ України (01024, місто Київ, Печерський район, вулиця Богомольця, будинок 10; код ЄДРПОУ: 00032684)

про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6 258,91 грн.,-

за участю представників сторін:

від позивача : не з`явився

від відповідача 1 : не з`явився

від відповідача 2: не з`явився

від відповідача 3 : не з`явився

С У Т Ь С П О Р У

Дружківський міський центр зайнятості звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Костянтинівського міського відділу (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Міністерства внутрішніх справ України про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6 258,91 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за час перебування громадянки ОСОБА_1 на обліку в центрі зайнятості до поновлення на роботі за рішенням суду, остання отримала допомогу по безробіттю в розмірі 6 258,91 грн. На підставі ст.35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття виплачена допомога, підлягає утриманню з відповідача, оскільки наказом Головного управління МВС України в Донецькій області від 16.05.2018 №402 0/с лк громадянку ОСОБА_1 поновлено на посаді психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник відповідача 1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Своїм правом на подання відзиву по справі не скористався, в інший спосіб своєї позиції не довів.

Представник відповідача 2 в судове засідання не з`явився. Під час розгляду даної справи надав клопотання, в якому просив закрити провадження у справі № 905/2364/19 з огляду на те, що на його думку рішенням господарського суду Донецької області від 19.11.2019 по справі № 905/1702/19 вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав. Також від представника відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог щодо Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 19.11.2019 по справі № 905/1702/19 встановлено, що саме на Костянтинівський міський відділ (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області покладено обов`язок відшкодувати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Представник відповідача 3 в судове засідання не з`явився. Під час розгляду даної справи від представника відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог щодо Міністерства внутрішніх справ України, оскільки стягнення виплаченої допомоги по безробіттю має здійснюватися з органу, де ОСОБА_1 безпосередньо працювала, а саме з Головного управління МВС України у Донецькій області.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як зазначено в ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши обставини спору, доводи учасників судового процесу суд, -

В С Т А Н О В И В

Наказом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06.11.2015 № 402 о/с По особовому складу майора міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил на підставі пункту 64 г Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (через скорочення штатів) з посади психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області.

11.04.2017 ОСОБА_1 звернулась до Дружківського міського центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні з особистою заявою про надання статусу безробітного.

На підставі наказу від 18.04.2017 №НТ170418 ОСОБА_1 надано статус безробітного з 11.04.2017 та наказом від 28.04.2017 №НТ170428 призначено допомогу по безробіттю з 18.04.2017 по 12.04.2018, розпочато виплату допомоги по безробіттю з 18.04.2017.

З 27.10.2017 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію безробітного у зв`язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору (контракту).

За період перебування на обліку в центрі зайнятості з 11.04.2017 по 26.10.2017 громадянка ОСОБА_1 отримала 3411,98грн допомоги по безробіттю, що підтверджується довідкою Дружківського міського центру зайнятості №2620/06 від 05.06.2019.

Наказом від 03.11.2017 №НТ171103 Савченко Ю. А. поновлено статус безробітного з 03.11.2017, поновлено допомогу по безробіттю з 03.11.2017 по 19.04.2018, розпочато виплату допомоги по безробіттю з 03.11.2017.

З 10.04.2018 ОСОБА_1 припинено виплату допомоги по безробіттю та реєстрацію безробітного у зв`язку з працевлаштуванням за наймом на умовах трудового договору (контракту).

За період з 03.11.2017 по 09.04.2018 перебування на обліку в центрі зайнятості громадянка ОСОБА_1 отримала 2846,03грн допомоги по безробіттю, що підтверджується довідкою Дружківського міського центру зайнятості №2620/06 від 05.06.2019.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 у справі №805/5088/15-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Костянтинівського міського відділу (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на посаді, задоволено частково; скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 06.11.2015 № 402 о/с По особовому складу в частині звільнення ОСОБА_1 з посади психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області у запас Збройних Сил за пунктом 64 г (через скорочення штатів); поновлено ОСОБА_1 на посаді психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу ГУ МВС України в Донецькій області з 07.11.2015. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.04.2018 касаційну скаргу громадянки ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016, задоволено, постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2016 скасовано, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29.02.2016 залишено в силі.

Відповідно до наказу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 16.05.2018 за №11 о/с лк, на підставі постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.04.2018, скасовано пункт наказу Головного управління МВС України в Донецькій області від 06.11.2015 №402 о/с у частині звільнення з 06.11.2015 майора міліції ОСОБА_1 на посаді психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області; поновлено майора міліції ОСОБА_1 на посаді психолога сектору кадрового забезпечення Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області з 07.11.2015.

Посилаючись на те, що відповідачі відмовляються у добровільному порядку повернути виплачену ОСОБА_1 допомогу по безробіттю, позивач звернувся із даним позовом до суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Оцінюючи правомірність заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 1 ст.3 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначено, що законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, Закону України Про зайнятість населення та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 7 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття система прав, обов`язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, одним із видів такого забезпечення за Законом, зокрема, є допомога по безробіттю.

Відповідно до п.8 ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття страховим випадком є подія, через яку застраховані особи втратили заробітну плату (грошове забезпечення) або інші передбачені законодавством України доходи внаслідок втрати роботи з незалежних від них обставин та зареєстровані в установленому порядку як безробітні, готові та здатні приступити до підходящої роботи і дійсно шукають роботу.

Відповідно до ч.1 ст.43 Закону України Про зайнятість населення статусу безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до Законів України Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю та Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю ; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Згідно з ч. 2 ст. 43 Закону України Про зайнятість населення статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Пунктом 2 ч.1 ст.45 Закону України Про зайнятість населення реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється з дня поновлення на роботі за рішенням суду, що набрало законної сили.

У п.34 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 №9 Про практику розгляду судами трудових спорів зазначено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Відповідно до абз. 7 ч. 1 ст. 34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття фонд має право стягувати з роботодавця суму страхових коштів та вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду, а також незаконно виплачені безробітному суми матеріального забезпечення в разі неповідомлення роботодавцем Фонду про прийняття його на роботу.

Згідно ч.4 ст. 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття Із роботодавця утримуються: сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду; незаконно виплачена безробітному сума забезпечення у разі неповідомлення про його прийняття на роботу; незаконно отримана сума допомоги по частковому безробіттю.

Отже, нормами чинного законодавства, зокрема, положеннями статей 34, 35 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття визначено право Фонду стягувати з роботодавця суму страхових коштів і вартість соціальних послуг, наданих безробітному в разі поновлення його на роботі за рішенням суду та обов`язок роботодавця відшкодувати суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття терміни застрахована особа , страхувальники та роботодавці вживаються у цьому Законі у значенні, наведеному у Законі України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування .

Згідно ст. 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування роботодавці це підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами .

Отже, ключовою ознакою роботодавця в правовідносинах, що виникають у зв`язку із загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, в тому числі на випадок безробіття, є самостійне ведення таким суб`єктом розрахунків із застрахованими особами та виплата ним грошового забезпечення.

Рішенням господарського суду Донецької області від 19.11.2019 по справі №905/1702/19 у задоволенні позовних вимог Дружківського міського центру зайнятості до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6258,91грн. відмовлено.

Під час винесення вказаного рішення судом встановлено, що саме Костянтинівським міським відділом (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області, у період проходження служби ОСОБА_1 сплачувалось грошове забезпечення та, відповідно, перераховувався єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Саме Костянтинівський міський відділ (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області є роботодавцем в розумінні ч. 4 ст.35 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", а тому саме на нього покладено обов`язок відшкодувати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, за висновком суду, вищезазначеним рішенням було встановлено обов`язок саме Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління МВС України в Донецькій області відшкодувати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду.

Між тим, рішення господарського суду Донецької області від 19.11.2019 по справі № 905/1702/19 прийнято про той самий предмет і з тих самих підстав, проте між різними сторонами. Так, сторонами у вказаній справі є Дружківський міський центр зайнятості та Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, а Костянтинівський міський відділ (з обслуговування м.Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні відповідача. Міністерство внутрішніх справ України не було ані стороною, ані третьою особою у справі № 905/1702/19. Відповідно, суб`єктний склад учасників справ №905/1702/19 та № 905/2364/19 є різним, у зв`язку з чим у господарського суду Донецької області відсутні підстави для закриття провадження у справі № 905/2364/19 щодо Костянтинівського міського відділу (з обслуговування м.Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Міністерства внутрішніх справ України.

Водночас, під час розгляду справи №905/1702/19 вже було розглянуто позовні вимоги Дружківського міського центру зайнятості до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6 258,91 грн.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

Зі змісту ст.ст.14, 45, 48, ч.2 ст.237 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що відповідача у справі визначає позивач, і суд має виходити саме із складу осіб, до яких позивачем заявлено позов.

Оскільки належним відповідачем у даній справі Костянтинівський міський відділ (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області, обов`язок якого відшкодувати суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному у разі поновлення його на роботі за рішенням суду встановлено рішенням господарського суду Донецької області від 19.11.2019 по справі №905/1702/19, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6 258,91 грн. саме з Костянтинівського міського відділу (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України.

Суд зазначає, що заявлені позивачем при зверненні до суду з цим позовом вимоги стосуються виключно Костянтинівського міського відділу (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України. Між тим, самостійні вимоги до Міністерства внутрішніх справ України позивачем не сформовано. Тобто, фактично, в цьому спорі відсутні вимоги до вказаної особи, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно ч.1-4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судові витрати на підставі статей 123 та 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача 1.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 231, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Дружківського міського центру зайнятості до Костянтинівського міського відділу (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області, Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Міністерства внутрішніх справ України про стягнення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 6 258,91 грн. - задовольнити частково .

Стягнути з Костянтинівського міського відділу (з обслуговування міста Костянтинівка та Костянтинівського району) ГУМВС України в Донецькій області (85114, Донецька область, місто Костянтинівка, вулиця Горького, будинок 2; код ЄДРПОУ: 08671583) на користь Дружківського міського центру зайнятості (84200, Донецька область, місто Дружківка, вулиця Карла Маркса, будинок 42; код ЄДРПОУ: 20385539) виплаченку допомоги по безробіттю у розмірі 6 258,91 грн., судовий збір в сумі 1921,00 грн.

Закрити провадження у справі в частині позовних вимог до Головного управління міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області.

У задоволенні позовних вимог до Міністерства внутрішніх справ України відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 04.02.2020 проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.02.2020.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя Ю.В. Бокова