Рішення

від 11.02.2020 по справі 909/7/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.02.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/7/20

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр "Європрилад"

до відповідача: Івано-Франківського міського центру дитячої та юнацької творчості Івано-Франківської міської ради

про стягнення заборгованості в сумі 159100 грн 57 коп.

за участю:

від позивача: Любінець І. О.

Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки поданих доказів.

Суть спору.

ТОВ "Інженерно-виробничий центр "Європрилад" звернулося до суду з позовом до Івано-Франківського міського центру дитячої та юнацької творчості Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 159100 грн 57 коп.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Ухвалою суду від 09.01.2020 позовну заяву залишено без руху; зобов`язано позивача у десятиденний строк, з дня отримання даної ухвали, усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду: докази сплати судового збору в сумі 2386 грн 50 коп.; інформацію про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Ухвалою суду від 17.01.2020 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначити на 11.02.2020; сторонам встановлено відповідні строки для подачі до суду відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив (явка представника не визнавалась обов`язковою), хоча про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Ухвалу суду від 17.01.2020 представником відповідача отримано 22.01.2020.

У встановлені судом строки відзиву на позов відповідач не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом в повній мірі забезпечено можливість реалізації сторонами процесуальних засобів захисту своїх прав, дотримання засад рівності всіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності в судочинстві.

При цьому, судом враховано положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням договору підряду з боку відповідача, в частині оплати за виконані роботи. Свою позицію позивач обґрунтовує положеннями ст. 96, 525, 526, 530, 610, 625, 837 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

24.07.2019 між сторонами укладено договір підряду, згідно п. 1.1 якого підрядник (позивач) зобов`язався виконати роботи, зазначені в п. 1.2 даного договору, а замовник (відповідач) - прийняти і оплатити такі роботи.

Цей договір, в силу п. 15.1, набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2019, але в будь-якому разі до повного закінчення виконання робіт і проведення остаточних розрахунків між сторонами, або до розірвання його однією із сторін.

Пунктом 1.2 договору визначено найменування робіт: за предметом закупівлі: ДК 021:2015-45450000-6 Інші завершальні будівельні роботи (капітальний ремонт системи опалення Івано-Франківського міського центру дитячої та юнацької творчості по вул. Січових Стрільців, 37 в м. Івано-Франківську).

Сума цього договору відповідає ціні тендерної пропозиції переможця торгів, є договірною і становить 188128 грн 57 коп. з ПДВ (п. 2.1 договору).

У п. 2.2 - 2.3 договору сторони визначили, що сума може змінюватися у випадках, передбачених законодавством, що регулює сферу публічних закупівель. Сума цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Додатковою угодою № 1 до договору підряду б/н від 24.07.2019 сторони змінили п. 2.1 договору, а саме ціну договору. Вартість виконаних робіт з урахуванням погоджених сторонами змін становить 159100 грн 57 коп. з ПДВ.

Як вказує п. 3.3 договору розрахунки а виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість.

Вартість робіт, передбачених п. 2.1 договору, замовник виплачує підряднику на підставі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт. Суму коштів, яка підлягає виплаті підряднику, визначену п. 2.1 договору, замовник подає на оплату в банк на основі підписаних сторонами актів здачі-приймання робіт і довідок про вартість виконаних робіт (п. 3.4 -3.5 договору).

Будівельні роботи, обумовлені договором підряду, позивачем виконано в повному обсязі, про що свідчать підписані сторонами довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 2019 рік № 359-02-1-1 на суму 159100 грн 57 коп. (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за 2019 рік № 359-02-1-1 на суму 159100 грн 57 коп. (форма КБ-2в).

Відповідач за виконані роботи не розрахувався. Борг становить 159100 грн 57 коп.

01.11.2019 позивач звертався до відповідача з вимогою про сплату заборгованості в сумі 159100 грн 57 коп., про що свідчить претензія № 62/01-08 від 01.11.2019.

Претензія залишена відповідачем без належного реагування, борг не погашено.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Із змісту ст. 11 ЦК України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Згідно ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Укладаючи договір підряду від 24.07.2019 сторони погодили всі його істотні умови.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої робота з переданням її результату замовникові.

За приписами, встановленими ч. 1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як зазначено в п. 6.4.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", які затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів "Акт приймання виконаних будівельних робіт" (примірна форма № КБ-2в) і "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" (примірна форма № КБ-3), які наведено у додатку Т або У.

Зазначені типові форми підлягають обов`язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності (лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.03.2010 № 12/19-3-9-14-295 "Щодо застосування типових форм первинних облікових документів у будівництві").

Перелік підтвердних документів, передбачених законодавством, залежно від сутності платежу, які надаються розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів до органів Державної казначейської служби України на стадіях реєстрації бюджетних зобов`язань, бюджетних фінансових зобов`язань та проведення платежів визначено Методичними рекомендаціями щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов`язань та проведення платежів, затверджених наказом Державної казначейської служби України від 29.0.4.2013 № 68.

Отже, безумовною підставою для здійснення розрахунків в даному випадку є: акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідка про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3).

Матеріали справи містять підписані сторонами довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за 2019 рік № 359-02-1-1 на суму 159100 грн 57 коп. (форма КБ-3) та акт приймання виконаних будівельних робіт за 2019 рік № 359-02-1-1 на суму 159100 грн 57 коп. (форма КБ-2в).

Отже, у відповідача виник обов`язок оплатити за виконані роботи.

Однак, судом встановлено, що ні довідка про вартість виконаних будівельних робіт, ні акт приймання виконаних будівельних робіт не містять вказівки на конкретну дату їх підписання.

За таких обставин, при визначенні моменту оплати за виконані роботи, суд вважає за доцільне застосувати приписи ч. 2 ст. 530 ЦК України, а саме: якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом з`ясовано, що претензію № 62/01-08 від 01.11.2019, яка направлялась позивачем на адресу відповідача останнім отримано 03.12.2019 (за даними веб-сайту Укрпошти: https://track.ukrposhta.ua/tracking_UA.html).

Відтак, моментом оплати за виконані роботи по договору підряду від 24.07.2019 слід вважати 10.12.2019.

За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідачем в порушення договірних зобов`язань кошти за виконані роботи по договору підряду не сплачено. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували протилежне.

За таких обставин, заборгованість в сумі 159100 грн 57 коп. підлягає стягненню на користь позивача.

Висновок суду.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За змістом ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Водночас, як зазначає Європейський суд з прав людини у рішенні від 05.02.2009 у справі "Олюджіч проти Хорватії", навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення. Принцип справедливості, закріплений у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України", від 07.10.2010 у справі "Богатова проти України"). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи (рішення Європейського суду з прав людини від 03.07.2014 у справі "Мала проти України"). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до норм ГПК України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

За змістом ст. 13 ГПК України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Викладене вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В контексті наведеного, з огляду на те, що відповідач не сплатив вартість виконаних робіт, обумовлених умовами договору підряду, вимога про стягнення боргу в сумі 159100 грн 57 коп. є обґрунтованою, а позов підлягає задоволенню.

Судові витрати.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України визначено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позову в повному обсязі, враховуючи приписи ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 129, 165, 178, 202, 236, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр "Європрилад" до відповідача Івано-Франківського міського центру дитячої та юнацької творчості Івано-Франківської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 159100 грн 57 коп. - задоволити.

Стягнути з Івано-Франківського міського центру дитячої та юнацької творчості Івано-Франківської міської ради (вул. С. Стрільців, 37, м. Івано-Франківськ, 76018; ідентифікаційний код 20558968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-виробничий центр "Європрилад" (вул. Ленкавського, 22, м. Івано-Франківськ, 76010; ідентифікаційний код 24688544) - 159100 грн 57 коп. (сто п`ятдесят дев`ять тисяч сто грн 57 коп.) - заборгованості та 2386 грн 51 коп. (дві тисячі триста вісімдесят шість грн 51 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається відповідно до п. п. 17.5 п. 17 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.02.2020.

Суддя Т. В. Стефанів