Рішення

від 12.02.2020 по справі 910/15910/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.02.2020Справа № 910/15910/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІО Глобал"

про стягнення 91666,03 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Солум" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІО Глобал" про стягнення 91666,03 грн., з яких: 42245,81 грн. заборгованості з орендної плати та 49420,22 грн. вартості комунальних та експлуатаційних послуг за договором від 01.01.2017 № 1/2017-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.11.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.

21.11.2019 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 05.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) та встановлено строк для подання відповідачу відзиву на позов протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Зазначена ухвала суду була направлена, зокрема, відповідачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, поверх 8.

Проте конверт із копією вищенаведеної ухвали повернуто на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачу у зв`язку із письмовою відмовою одержувача.

За приписами частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, судом також враховано, що згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Таким чином, відповідач мав право та можливість ознайомитися з ухвалою суду від 30.10.2019 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2017 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди № 1/2017-1, за умовами пункту 1.1 якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове платне користування частину нежилих приміщень (у літері А ) загальною площею 1,390,60 кв.м., (Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності: 87837880000), а саме: нежитлове приміщення № 8 (вісім) (в літері А ), загальною площею 153,1 кв.м., а також частину місць загального користування загальною площею 36,7 кв.м., що розташовані на 8 поверсі за адресою: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16.

Згідно з пунктом 4.1 договору строк оренди за цим договором становить 12 календарних місяців. Перебіг строку оренди за договором починається в момент виникнення в орендаря права оренди за договором. Право оренди за цим договором виникає в орендаря в день (дату) передачі приміщення орендареві.

Починаючи з дати прийняття орендарем від орендодавця приміщень за актом прийому-передачі орендар зобов`язується сплачувати орендодавцю орендну плату за користування приміщенням в порядку та на умовах цього договору. Орендна плата не включає витрати, пов`язані з оплатою комунальних послуг та експлуатаційних послуг, послуги телефонного зв`язку, послуги інтернету, послуги охорони тощо (пункти 5.1, 5.1.1 договору).

Відповідно до пункту 5.1.4 договору орендар зобов`язується здійснювати відшкодування орендодавцю витрат, пов`язаних з оплатою комунальних послуг та експлуатаційних послуг, згідно з виставленими орендодавцем рахунками пропорційно частці та/або згідно з виставленими орендодавцем рахунками з урахуванням вартості спожитих комунальних послуг та/або експлуатаційних витрат відповідно до показників приладів обліку споживання (лічильників) окремих комунальних послуг та/або експлуатаційних послуг (у випадку їх наявності).

Пунктом 5.2 договору встановлено, що орендна плата за цим договором складає суму в розмірі 47450 грн., крім ПДВ у розмірі 9490 грн., всього орендна плата за повний календарний місяць становить 56940 грн.

Орендар самостійно сплачує орендну плату до 10-числа кожного поточного місяця протягом усього строку оренди на підставі цього договору. Сторони погодились з тим, що для зручності орендодавець може виставляти (надавати) орендареві відповідні рахунки, в тому числі в порядку, визначеному підпунктом 10.9.1 договору (пункт 5.3 договору).

Згідно з пунктом 5.3.1 договору орендар зобов`язується здійснити відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою комунальних послуг та експлуатаційних послуг протягом 5 банківських днів з моменту (дати) виставлення (надання) орендареві відповідного рахунку. Сторони погоджуються з тим, що в цілях цього договору зобов`язання з відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою комунальної послуги та/або експлуатаційних послуг, виникає у орендаря в момент (дату) виставлення (надання) орендареві рахунку на відповідну суму. Сторони погодились з тим, що для зручності орендодавець може виставляти (надавати) орендареві відповідні рахунки, в тому числі в порядку, визначеному підпунктом 10.9.1 договору.

Відповідно до пункту 5.4 договору факт виконання зобов`язань по договору підтверджується сторонами шляхом складення акту виконаних робіт у довільній формі не пізніше останнього числа місяця, в якому була здійснена оплата.

За умовами пункту 5.7 договору орендар зобов`язується переказати орендодавцю суму грошових коштів, що дорівнює орендній платі за 1 місяць строку оренди в порядку, встановленому даним пунктом договору. Розмір гарантійного платежу становить 56940 грн. з ПДВ. Орендодавець має право використати гарантійний платіж (його частину) у випадку невиконання або неналежного виконання орендарем будь-якого грошового зобов`язання за договором, строк виконання якого настав.

Пунктом 7.1 договору після закінчення строку оренди, вказаного в пункті 4.1 договору, орендар зобов`язаний негайно повернути орендодавцю приміщення, тобто в день закінчення (спливу) строку оренди, розірвання договору, односторонньої відмови орендодавця від договору або припинення договору з інших підстав. Повернення приміщення орендарем назад орендодавцеві здійснюється шляхом складення уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі за формою, наведеною в додатку № 2 до договору.

Факт прийому-передачі приміщення відповідачу підтверджується відповідним актом від 01.01.2017 року.

Позивач посилається на те, що 23.05.2017 направив відповідачу повідомлення № 58/01 про відмову від договору з 23.05.2017 в односторонньому порядку на підставі пункту 9.3 договору та просив погасити заборгованість.

Однак відповідач оплату заборгованості не здійснив та приміщення за актом прийому-передачі не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

За приписами статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтями 11, 509 ЦК України зобов`язання виникають, зокрема, з договору чи іншого правочину.

Частиною 1 статті 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма закріплена й у частині 1 статті 759 ЦК України, відповідно до якої за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Плата за користування майном справляється з наймача (частина 1 статті 762 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Виходячи із умов укладеного між сторонами договору, відповідач зобов`язався самостійно сплачувати орендну плату до 10-числа кожного поточного місяця протягом усього строку оренди згідно з пунктом 5.3 договору.

Разом із цим, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем орендної плати за травень 2017 року в розмірі 42245,81 грн. згідно з рахунком на оплату від 23.05.2017 № А-5-0000158. При цьому, відсутні також докази перерахування відповідачем гарантійного платежу згідно з пунктом 5.7 договору, із суми якого позивач мав би можливість зарахувати кошти в погашення такої заборгованості.

Крім того, відповідач зобов`язався відшкодовувати позивачу витрати, пов`язані з оплатою комунальних послуг та експлуатаційних послуг.

Водночас, як погодили сторони в пункті 5.3.1 договору зобов`язання здійснити відшкодування цих витрат у відповідача виникає протягом 5 банківських днів з моменту (дати) виставлення (надання) йому відповідного рахунку. Сторони погодились із тим, що в цілях цього договору зобов`язання з відшкодування витрат, пов`язаних з оплатою комунальної послуги та/або експлуатаційних послуг, виникає у орендаря в момент (дату) виставлення (надання) орендареві рахунку на відповідну суму. Для зручності орендодавець може виставляти (надавати) орендареві відповідні рахунки, в тому числі в порядку, визначеному підпунктом 10.9.1 договору.

Підпункт 10.9.1 договору визначає можливість направлення повідомлень з вкладеннями чи без на електронні адреси сторін договору. Однак, у даному пункті зазначена лише електронна адреса позивача, а відомості щодо електронної адреси відповідача відсутні.

На підтвердження наявності заборгованості відповідача з відшкодування експлуатаційних послуг позивач надав рахунки на оплату від 11.04.2017 № К-3-0000057 на суму 19378,72 грн., від 03.05.2017 № К-4-0000006 на суму 15258,86 грн., від 23.05.2017 № К-5-0000002 на суму 14782,64 грн.

Водночас, доказів виставлення (надання) відповідачу вказаних рахунків позивачем до матеріалів справи не додано. Натомість, згідно з пунктом 5.3.1 договору зобов`язання у відповідача з оплати вказаних послуг виникає саме з моменту (дати) виставлення (надання) цих рахунків відповідачу.

Суд також зауважує, що матеріали справи не містять доказів направлення відповідачу повідомлення від 23.05.2017 № 58/01 про відмову від договору та сплату заборгованості, в тому числі й спірної.

Оскільки матеріали справи відповідних доказів виставлення (надання) відповідачу рахунків на оплату експлуатаційних послуг на загальну суму 49420,22 грн. не містять, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем виникнення у відповідача обов`язку з відшкодування цих витрат, що зумовлює суд у задоволенні позову в цій частині відмовити.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку задовольнити позов частково, в частині 42245,81 грн. заборгованості з орендної плати.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІО Глобал" (01023, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16, поверх 8; ідентифікаційний код 40961898) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Солум" (01004, м. Київ, вул. В. Васильківська, 25, кв. 6; ідентифікаційний код 36867614) 42245 (сорок дві тисячі двісті сорок п`ять) грн. 81 коп. заборгованості, а також 885 (вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 32 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва (пункт 17.5 частини 1 Перехідних положень ГПК України) протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.В. Полякова