Рішення

від 13.02.2020 по справі 910/17577/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.02.2020Справа № 910/17577/19 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Комунального підприємства Фармація

до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської державної адміністрації

про стягнення 155 862,42 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство Фармація звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської державної адміністрації про стягнення 155 862,42 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується № 9 від 14.01.2019, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2019 позовну заяву прийнято судом до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/17577/19. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 16.12.2019 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та отримана представником відповідача - 20.12.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103053497580.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

14 січня 2019 року між Департаментом охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - департамент, відповідач) та Комунальним підприємством Фармація (далі - сторона 2, позивач) укладено Договір про відшкодування витрат, понесених у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується № 9 (далі - Договір) за умовами якого, департамент відшкодовує стороні 2 витрати, понесені останньою у зв`язку з відпуском лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 № 863 Про запровадження відшкодування вартості лікарських засобів .

Відпуск лікарських засобів що підлягають відшкодуванню, буде відбуватися за рецептами лікарів, виписаних закладами охорони здоров`я незалежно від форми власності за місцем надання медичної допомоги пацієнту на рецептурних бланках форми № 1 в аптечних закладах за адресами, зазначеними у Додатку № 1 до цього Договору (п. 1.2 Договору).

Пунктом 2.1.1 Договору визначено, що департамент відшкодовує вартість реалізованих стороною 2 лікарських засобів, вартість яких підлягає повному або частковому відшкодуванню згідно форми, встановленої у Додатку до Порядку відшкодування лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.03.2017 № 152 Про забезпечення доступності лікарських засобів (далі - Порядок відшкодування лікарських засобів), після отримання звіту про відпущені лікарські засоби (далі - звіт).

Відповідно до п. 2.2.1, 2.2.4 та 2.2.8 Договору сторона 2 забезпечує відпуск лікарських засобів, що підлягають повному або частковому відшкодуванню, за рецептами лікарів закладів охорони здоров`я; підписання звірених звітів керівником, головним бухгалтером сторони 2 скріплення їх печаткою та погодження з відповідними керівниками комунальних некомерційних підприємств Центр первинної медико-санітарної допомоги та комунальних некомерційних підприємств Консультативно-діагностичний центр ; подає звіт стороні 1 двічі на місяць, а саме 10 числа поточного місяця (або першого робочого дня після 10 числа, якщо 10 число припадає на вихідний) та 1-го робочого дня наступного місяця, а в грудні - додатково до 20 числа звітного місяця.

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 Договору розрахунки здійснюється на підставі статті 49 Бюджетного кодексу України.

Департамент зобов`язується відшкодувати стороні 2 витрати, понесені останньою в зв`язку з реалізацією лікарських засобів, передбачених в п. 1.1 Договору, відповідно до поданих звітів.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 22.03.2019 (п. 6.1 Договору).

Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено перелік аптечних закладів КП Фармація , які здійснюють відпуск лікарських засобів, вартість яких повністю чи частково відшкодовується.

Як зазначає позивач, КП Фармація належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за Договором та протягом строку дії Договору здійснювало відпуск лікарських засобів пацієнтам за рецептами лікарів закладів охорони здоров`я, однак відповідач, в порушення умов Договору не здійснив відшкодування вартості відпущених у березні 2019 лікарських засобів у повному обсязі, а саме відповідачем не відшкодовано за період з 01 по 10 березня 2019 року витрати у розмірі 93,12 грн. згідно звіту по КНП КДЦ Дніпровського району м. Києва ; за період з 11 по 22 березня 2019 року згідно звітів по КНП ЦПМСД № 4 Деснянського району м. Києва витрати у розмірі 25 648,44 грн., згідно звіту по КНП ЦПМСД № 2 Деснянського району м. Києва витрати у розмірі 916,53 грн., згідно звіту по КНП КДЦ Подільського району м. Києва витрати у розмірі 23 477,33 грн., та згідно звіту по КНП ЦПМСД № 2 Подільського району м. Києва витрати у розмірі 105 727 грн., в зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість за Договором у розмірі 155 862,42 грн.

16.08.2019 та 01.11.2019 позивач звернувся до відповідача із Вимогами № 1566/03/07-02 від 16.08.2019 на суму 156 465,44 грн. у відповідь на які відповідач Листом № 061-8377/10 від 28.08.2019 зазначив про використання виділених за бюджетною програмою коштів у повному обсязі та зазначив, що у разі виділу додаткових коштів, відповідачем буде здійснено розрахунок в установленому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Частиною першою ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, супровідними листами № 549/03/03 від 19.03.2019 та № 634/03/03 від 26.03.2019 позивачем надано відповідачу звіти за період з 01 по 10 березня 2019 року та за період з 11 по 22 березня 2019 року відповідно.

Однак відповідачем не здійснено відшкодування вартості відпущених у березні 2019 лікарських засобів у повному обсязі, а саме відповідачем не відшкодовано за період з 01 по 10 березня 2019 року витрати у розмірі 93,12 грн. згідно звіту по КНП КДЦ Дніпровського району м. Києва ; за період з 11 по 22 березня 2019 року згідно звітів по КНП ЦПМСД № 4 Деснянського району м. Києва витрати у розмірі 25 648,44 грн., згідно звіту по КНП ЦПМСД № 2 Деснянського району м. Києва витрати у розмірі 916,53 грн., згідно звіту по КНП КДЦ Подільського району м. Києва витрати у розмірі 23 477,33 грн., та згідно звіту по КНП ЦПМСД № 2 Подільського району м. Києва витрати у розмірі 105 727 грн., в зв`язку з чим за відповідачем обліковується заборгованість за Договором у розмірі 155 862,42 грн., що відповідачем не спростовано.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Суд також приймає до уваги, що обов`язок відповідача здійснити розрахунки за відпущені ліки в силу вимог чинного законодавства не пов`язаний з наявністю у нього необхідних коштів чи станом виконання перед ним зобов`язань іншими особами. Наявність таких обставин не дає підстав для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ст. 617 ЦК України).

Тобто, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов`язку з відшкодування вартості відпущених ліків.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012 та рішенні Європейського суду з прав людини у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18 жовтня 2005 року.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач у встановленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 155 862,42 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заборгованість за Договором.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Прорізна, 19; ідентифікаційний код: 02012906) на користь Комунального підприємства Фармація (01030, м. Київ, вул. І.Франка, 38-Б; ідентифікаційний код: 05415852) заборгованість у розмірі 155 862 (сто п`ятдесят п`ять тисяч вісімсот шістдесят дві) грн. 42 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 337 (дві тисячі триста тридцять сім) грн. 94 коп.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 13.02.2020

Суддя О.А. Грєхова