Рішення

від 10.02.2020 по справі 914/2621/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.02.2020 справа № 914/2621/19

За позовом: Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Залізничної районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів інтернаціоналістів), м. Львів,

про: стягнення боргу в сумі 9 243,44 грн

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Кравець О.І.

За участю представників сторін:

позивача: Іваненко О.В.- представник;

відповідача: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до Залізничної районної організація Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів) про стягнення боргу в сумі 9 243,44 грн.

Ухвалою суду від 221.12.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 27.01.2020. В подальшому, судом судове засідання відкладено на 10.02.2020 у зв`язку з неявкою представника відповідача.

В судове засідання 23.12.2019 р. представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.07.15 між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та Залізничною організацією Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів - інтернаціоналістів) був укладений договір оренди №3-9702-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), а саме приміщення площею 16.4 м кВ, розміщеного на першому поверсі за адресою м. Львів, вул. Виговського 34 в адміністративній будівлі, що знаходиться на балансі Залізничної районної адміністрації. Відповідно до п.7.1.13 вказаного договору Відповідач зобов`язаний був укласти договір на відшкодування експлуатаційний витрат, а відповідно до п.7.1.12. укласти договори щодо надання комунальних послуг в повному обсязі з відповідними організаціями.

Залізнична районна адміністрація є балансоутримувачем будівлі в цілому, між нею та ВАТ Львівобленерго укладений договір №63804 від 24.12.2015 про закупівлю електричної енергії до будівлі на вул. Виговського, 34 в цілому, між ЛКП Залізничнетеплоренерго договір №5111 від 24.12.2015 на постачання теплової енергії на будівлю в цілому, між ЛКП Львіводоканал договір №102526 від 20.02.15 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі до будівлі в цілому.

Відповідно між Залізничною районною адміністрацією та Відповідачем 03.08.15. був укладений договір №1 про відшкодування витрат Балансоутримувачу за надання комунальних послуг. Відповідно до п.2.2.1 та п.3.1 Договору №1 Платник - Відповідач зобов`язаний вчасно і в повній сумі оплачувати виставлені рахунки за надані комунальні послуги в повному обсязі.

Проте користувач умов договору, зокрема п. 2.2.1 щодо вчасної та в повній суми оплати встановлених рахунків, не виконує. Відповідно до п.3.2 договору розрахунки проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок Балансоутримувача згідно з рахунком за фактично надані послуги теплової енергії, водопостачання та водовідведення, електроенергії до 22 числа місяця, наступного за розрахунковим. Однак користувач умов договору, зокрема п. 2.2.1 щодо вчасної та повній сумі оплати встановлених рахунків не виконує.

У зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору від 03.08.2015 року № 1 про відшкодування витрат Балансоутримувачу за надання комунальних послуг, станом на листопад 2019 року у відповідача виникла заборгованість перед позивачем по відшкодуванню витрат за спожиті комунальні послуги в сумі 9243,44 грн.

Відповідач в жодне із судових засідань участь уповноваженого представника не забезпечив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилались на його юридичну адресу: 79054, м. Львів, вул. Релєєва, 8, та на адресу вказану в позовній заяві: 79054, м. Львів, вул. Виговського, 34, рекомендованою кореспонденцією.

Ухвала суду про відкриття провадження від 21.12.2019 у справі №914/2621/19 була направлена судом 23.12.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вручена відповідачу 27.12.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №7901412928108.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Відтак, суд, з`ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у матеріалах справи докази, вважає за необхідне вирішити спір по суті у даному судовому засіданні.

Судом також враховано, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті шостої даної Конвенції (§ 66, § 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Отже, судом було забезпечено змагальність сторін, рівність сторін, що полягає у наданні їм однакових можливостей для реалізації ними своїх процесуальних прав, з огляду на сплив строків для подання доказів, з метою дотримання прав позивача на своєчасне вирішення спору, суд вважає за можливе ухвалити рішення в цій справі без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 10.02.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

20 липня 2015 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради (орендодавець) та Залізничною районною організацією Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів інтернаціоналістів) (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №3-9702-15 за умовами якого орендодавець на підставі ухвали Львівської міської ради від 29.01.2015р. №4284 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно об`єкт оренди, що знаходиться на балансі Залізничної районної адміністрації.

Об`єктом оренди є приміщення, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. І.Виговського,34, загальною площею 16,4 м2 .

Відповідно до п. 4.1. договору термін дії договору визначений на 2 роки 364 дні з 20 липня 2015 року до 19 липня 2018 року включно.

03.08.2015 року між Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради та Залізничною районною організацією Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів інтернаціоналістів) було укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача за надані комунальні послуги.

Відповідно до п.5.1 договору, він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2015 включно.

Якщо за 30 днів до закінчення строку дії договору жодна із сторін не повідомила письмово про його припинення , договір вважається продовженим на тих самих умовах на кожний наступний бюджетний період (п. 5.3. Договору).

Доказів про те, що будь-яка із сторін договору повідомляла іншу про його припинення в порядку передбаченому п. 5.3 договору, суду не надано.

Даний договір регулює порядок відшкодування комунальних послуг користувачем балансоутримувачу.

Сторони погодили, що загальна площа приміщень, за які нараховується відшкодування комунальних послуг, становить 22,65 м2 у будівлі за адресою: м.Львів, вул. Виговського,34, а саме: нежитлове приміщення, що позначене на технічному документі під літерою 124-10, частина коридорів 124-1,124-2, 124-4, та частина вбиральні 124-14 на першому поверсі будівлі, а також частина місць загального користування площею 1,65 м2 (п.1.2 договору).

Відповідно до додатку №1 до договору сторони погодили розрахунок витрат на комунальні послуги.

Відповідно до п. 2.2.1 договору, відповідач зобов`язався вчасно та в повній сумі оплачувати виставлені рахунки, що відносяться до предмету договору.

Відповідно до п. 3.2 договору, розрахунки між балансоутримувачем та користувачем проводяться у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на реєстраційний рахунок балансоутримувача згідно з наданим рахунком за фактично надані послуги теплової енергії, водопостачання та водовідведення, електроенергії до 22 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Розрахунковим періодом за фактично спожиту теплову енергію, водопостачання та водовідведення, дощові стоки є період з 1 по 30 (31) число поточного місяця; за фактично спожиті обсяги електроенергії з 25 числа попереднього місяця до 24 числа поточного місяця.

Відповідачем не заперечується той факт що в процесі використання орендованого приміщення ним споживалась електроенергія, опалення та вода.

Крім того, Залізнична районна адміністрації Львівської міської ради у 2016 році зверталась в Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача Залізничної районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів інтернаціоналістів) про стягнення 2 675,20 грн. Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 20.07.2015 р. між Управлінням комунальної власності Львівської міської ради та Залізничною організацією Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів) був укладений договір оренди № 3-9702-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), а саме приміщення площею 16, 4 м кВ, розміщеного на першому поверсі за адресою м. Львів, вул. Виговського, 34 в адміністративні будівлі, що знаходиться на балансі Залізничної районної адміністрації. Окрім того, між Залізничною районною адміністрацією та відповідачем 03.08.2015 р. був укладений договір №1 про відшкодування витрат Балансоутримувачу за надання комунальних послуг. Відповідно до п. 2.2.1 та п. 3.1. Договору № 1, платник відповідач зобов`язаний вчасно і в повній сумі оплачувати виставлені рахунки за надані комунальні послуги в повному обсязі. Однак користувач умов договору, зокрема п. 2.2.1 щодо вчасної та повній сумі оплати встановлених рахунків не виконує. Станом на дату подання до суду позову у 2016 за відповідачем числилась заборгованість в сумі 2 675, 20 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 27.07.2017 позовні вимоги районної адміністрації задоволено повністю.

Як зазначає позивач, станом на період звернення з даним позовом до суду відповідач не виконав вказане рішення суду.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної сплати витрат за спожиті комунальні послуги, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з Залізничної районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів інтернаціоналістів) на користь Залізничної районної адміністрації 9 243,44 грн боргу за період, не охоплений попереднім рішенням суду.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтовані та такі що підлягають до задоволення.

При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.

Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують Згідно з п.1 ч.2 ст. статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 3 ст. 6 ЦК України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи наявні договори між позивачем, як балансоутримувачем будівлі цілому за адресою: м. Львів, вул. І.Виговського,34 та постачальниками електроенергії, води, теплової енергії, зокрема: договір №63804/З від 24.12.2015р. між ПАТ Львівобленерго та Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради про закупівлю електрочної енергії; договір №102526 від 20.02.2015р. між ЛМКП Львівводоканал та Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до каналізаційної мережі; договір від 24.12.2015р. №5111 між Залізничною районною адміністрацією Львівської міської ради ЛКП Залізничнетеплоенерго про закупівлю товарів (робіт, послуг) за державні кошти, щодо постачання теплової енергії .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов`язання та неоплачував позивачу спожиті ним комунальні послуги.

Згідно долученої позивачем оборотної відомості нарахування відшкодувань за комунальні послуги Залізничній районній адміністрації орендарем Залізничною районною організацією Української спілки ветеранів Афганістану за період з листопада 2016 року по липень 2018 року, за відповідачем числиться заборгованість в сумі 9243,44 грн.

Відтак, наявність у заборгованості Залізничною районною організацією Української спілки ветеранів Афганістану за спожиті комунальні послуги стало підставою звернення з даним позовом до суду.

Відповідач в добровільному порядку уклав з позивачем договір №1 від 03.08.2015 про відшкодування витрат балансоутримувачу за надання комунальних послуг, та взяв на себе зобов`язання вчасно та в повній сумі оплачувати виставлені рахунки за комунальні послуги.

Крім того, як вбачається з наданої позивачем оборотної відомості по оплаті відповідачем комунальних послуг, відповідач здійснював часткові проплати за договором, тобто відповідач визнавав свої зобов`язання за договором.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про те, що відповідачем не виконано передбаченого договором обов`язку щодо відшкодування позивачу витрат за надання комунальних послуг, чим було порушено право позивача на одержання коштів. Відтак, суд дійшов висновку, що позивач як балансоутримувач вправі вимагати стягнення з відповідача суми заборгованості за надання комунальних послуг в розмірі 9 243,44 грн.

Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 129 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає до стягнення 1921,00 грн. судового збору.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 247 - 252 ГПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Залізничної районної організації Української спілки ветеранів Афганістану (воїнів інтернаціоналістів) (79054, м. Львів, вул. І.Виговського,34, код ЄДРПОУ 26453070) на користь Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради (79022, м. Львів, вул. І.Виговського,34, код ЄДРПОУ 04056084) 9 243,44 грн боргу та 1921,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 13.02.2020.

Суддя Березяк Н.Є.