Рішення

від 13.02.2020 по справі 925/1510/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року Черкаси справа № 925/1510/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О. І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу за позовом

Комунального підприємства Міський футбольний клуб Металург

до Товариства з обмеженою відповідальністю Технопромтрейд

про стягнення 38096,72 грн,

Комунальне підприємство Міський футбольний клуб Металург звернулось у Господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Технопромтрейд про стягнення 38096,72 грн за прострочення виконання зобов`язання з своєчасної оплати за поставлений товар - нітроамофоска NPK 16:16:16 Білорусь (мішок 50 кг) згідно з усною домовленістю у розмірі 38096,72 грн, у тому числі 37260,00 грн попередньої оплати, 447,79 грн інфляційних, 388,93 грн 3% річних та відшкодування судових витрат у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами у спрощений спосіб договору поставки товару, позивач здійснив передплату товару на суму 37260,00 грн, проте відповідач поставку товару не здійснив. На думку, позивача, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов для даного виду договору, він є неукладеним, отже у відповідача відсутні підстави утримувати вказані кошти, посилаючись на статтю 1212 Цивільного кодексу України позивач і звернувся з позовом про повернення безпідставно перерахованих коштів з урахуванням відповідальності, яка передбачена у частині 2 статті 625 Цивільного кодексу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.12.2019 позовну заяву Комунального підприємства Міський футбольний клуб Металург залишено без руху та надано строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху надати суду докази надіслання відповідачу копії доданих до позовної заяви документів та оформити позовну заяву відповідно до вимог Національного Стандарту України.

08.01.2020 Комунальне підприємство Міський футбольний клуб Металург виконало вимоги ухвали суду від 24.12.2019, усунувши зазначені в ухвалі недоліки.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.01.2020 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотанням (у разі наявності) щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 08.01.2020, направлена судом на адресу відповідача, вказану позивачем у позовній заяві, яка є адресою держаної реєстрації його місцезнаходження (судом був замовлений Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), повернулась до суду з відміткою УДППЗ Укрпошта інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення .

Відповідно до статті 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за зазначеним заявником критерієм пошуку та містить відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які є актуальними на дату та час формування витягу або на дату та час, визначені у запиті, або інформацію про відсутність таких відомостей у цьому реєстрі.

Згідно з частиною 1 статті 10 цього Закону якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до пункту 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Отже, з огляду на належне повідомлення відповідача про розгляд справи та неподання ним відзиву на позов не перешкоджає суду розглянути справу за наданими позивачем доказами.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю Технопромтрейд (продавець, відповідач у справі) та Комунальним підприємством Міський футбольний клуб Металург (покупець, позивач у справі) було досягнуто домовленості, згідно з якою продавець зобов`язалося поставити покупцю нітроамофоску марки NPK 16:16:16 виробництва Білорусь у кількості 3 тонни (у мішках 50 кг) (надалі - товар) вартістю 10350,00 грн за тонну, а всього на суму 37260,00 грн, а покупець зобов`язався сплатити грошові кошти за отриманий товар.

07.07.2019 на виконання усної домовленості відповідач виставив позивачу рахунок-фактуру №Л-275, у якому зазначені найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна і загальна вартість товару на загальну суму 37260,00 грн (а.с. 42).

Позивачем було проведено оплату за товар у сумі 37260,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №2361 від 13.08.2019, у призначенні платежу якого зазначено: оплата за нітроамофоску 3 тн зг.рах. №Л-275 від 07.07.2019. Тендеру не підлягає. ПДВ 6210,00 грн (а.с. 43).

Станом на 23.12.2019 (дата звернення з позовом) відповідач не поставив позивачу товар. Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо передачі покупцю (позивачу) товару стало підставою для звернення позивача до суду з метою захисту прав та порушеного господарського інтересу, та відновлення свого становища.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з положеннями частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За загальним порядком укладання господарських договорів вони викладаються у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарський кодекс України).

Правочин згідно зі статтею 205 Цивільного кодексу України може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною 1 статті 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частина 2 статті 640 Цивільного Кодексу України).

У свою чергу, відповідно до статті 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до статті 642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного у спрощений спосіб двостороннього оплатного договору відповідно до приписів статті 11 Цивільного кодексу України, за умовами якого відповідач зобов`язався передати позивачу відповідний товар, а покупець - сплати узгоджену сторонами вартість цього товару, а дії сторін щодо направлення рахунку-фактури на оплату товару та його оплати засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Вказані правовідносини за своєю правовою природою є відносинами з поставки товарів та урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з рахунку-фактури сторонами визначено найменування марка, виробник та кількість товару, який продавець зобов`язався поставити позивачу, отже, суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з всіх істотних умов для даного виду договору. Враховуючи викладене, суд відхиляє доводи позивача щодо неукладеності цього договору.

Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний у встановленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (стаття 693 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем з поставки товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач на виконання усної домовленості здійснив оплату товару на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури у сумі 37260,00 грн. Водночас, відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань та передання покупцю (позивачу) товару.

Відповідач вимоги не заперечив та не надав доказів належного виконання умов договору чи повернення покупцю коштів. Доводи позивача не спростовані первинними бухгалтерськими документами про належне виконання ним господарської операції та господарського зобов`язання на користь відповідача.

Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних належних та допустимих доказів належного та повного виконання зобов`язання з поставки товару, у розумінні вимог статей 74, 76 Господарського процесуального кодексу України, відповідач суду не подав, тому позовна вимога позивача в частині стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 37260,00 грн є обґрунтованою, отже підлягає до задоволення.

Також позивач просить стягнути на підставі статті 625 Цивільного кодексу України - 447,79 грн інфляційних, 388,93 грн 3% річних.

Нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму попередньої оплати є безпідставним, виходячи з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати не є наслідком порушення ним грошового зобов`язання, а є поверненням сплаченого авансу за непоставлений товар. За своєю суттю обов`язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов`язання в розумінні приписів статті 625 Цивільного кодексу України.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Згідно з частиною 1 статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Обов`язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов`язання за договором (стаття 612 Цивільного Кодексу України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов`язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного Кодексу України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов`язань, а з інших підстав (пункт 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань ).

Отже, з огляду на наведена, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 447,79 грн інфляційних, 388,93 грн 3% річних за необґрунтованістю та безпідставністю.

Відповідно до статей 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, враховуючи зазначенні положення Закону та часткове задоволення вимог позивача йому до відшкодуванню за рахунок відповідача підлягає 1878,81 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Технопромтрейд (вул.Сумгаїтська, 10, м.Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 42370636) на користь Комунального підприємства Міський футбольний клуб Металург (вул.Валерія Лобановського, 21, м.Запоріжжя, 69006, код ЄДРПОУ 31970451) 37260,00 грн попередньої оплати та 1878,81 грн судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко