Рішення

від 11.02.2020 по справі 927/24/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

11 лютого 2020 року м. Чернігів Cправа № 927/24/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Лавриненко Л.М.,

секретар судового засідання Мігда Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 927/24/20, розгляд якої здійснено у порядку спрощеного позовного провадження

За позовом: Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017

До відповідача: Приватного акціонерного товариства "Чернігів-Авто"

проспект Миру, 231, м. Чернігів, 14007

Про стягнення 44014,38 грн

За участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

Позивачем - Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області подано позов до Приватного акціонерного товариства "Чернігів-Авто" про стягнення 44014,38 грн збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності з перерахуванням коштів на наступні рахунки: до спеціального фонду Державного бюджету України 13204,31 грн (30%) збитків та до спеціального фонду місцевих бюджетів Чернігівської міської ради та Чернігівської обласної ради 30810,07 грн (70%).

Заявлений позов обґрунтований порушенням відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме: ст.17 Закону України "Про відходи" та ст. 10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за відсутності відповідного дозволу.

У позовній заяві позивачем заявлено клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 10.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; клопотання позивача про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження задоволено; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи по суті призначено на 06.02.2020 о 9:30. Визнано обов`язкову явку в судове засідання повноважних представників сторін.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.2020 надав письмове клопотання про розстрочку суми боргу. У поданому клопотанні відповідач просить суд розстрочити суму боргу на 10 місяців, шляхом внесення щомісячних платежів у розмірі 4401,44 грн не пізніше 25 календарного числа поточного місяця, посилаючись на те, що на сьогодняшній день відповідач знаходиться у складному фінансовому становищі і негайне повернення коштів позивачу призведе до зупинення діяльності товариства. Крім того, відповідач зазначає про відсутність обігових коштів та збитки по балансу товариства, що підтверджується бухгалтерською довідкою.

Суд прийняв до розгляду клопотання відповідача про розстрочку суми боргу.

Також представник відповідача повідомив суд про відсутність наміру скористатися своїм правом щодо подання відзиву на позов.

Представник позивача виклав усні пояснення стосовно клопотання відповідача про розстрочку суми боргу.

Суд, у судовому засіданні 06.02.2020 оголосив перерву до 11.02.2020 до 09:30.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується розписками їх повноважних представників від 06.02.2020: позивача -Городник Т.М. та відповідача - Салафетник Ю.О., наявними в матеріалах справи (а.с.67,68), але повноважних представників у судове засідання 11.02.2020 не направили.

У судовому засіданні 11.02.2020 суд продовжив розгляд справи.

До початку судового засідання від відповідача надійшла письмова заява від 10.02.2020, у якій відповідач просить суд залучити до матеріалів справи: баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 30.06.2019 та звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2019.

Суд у судовому засіданні 11.02.2020 постановив ухвалу про продовження за власною ініціативою строку для подання відповідачем додаткових документів до 11.02.2020. Подані відповідачем документи залучено до матеріалів справи.

Також до початку судового засідання від відповідача надійшло письмове клопотання про розгляд справи 11.02.2020 без участі представника відповідача.

Клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника задоволено судом, оскільки участь в судовому засіданні є процесуальним правом сторони, відповідно до п.2 ч.1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України .

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Судом також враховано, що в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Застосовуючи згідно зі ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, а тому неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

Ухвалою суду від 10.01.2020 було встановлено відповідачу строк для надання відзиву на позов та відповідач був попереджений, що в разі ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не надав, і в судовому засіданні 06.02.2020 представник відповідача повідомив суд про відсутність наміру скористатися своїм правом щодо подання відзиву на позов, а тому рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача 44014,38 грн збитків, заподіяних порушенням відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища, а саме: ст.17 Закону України "Про відходи" та ст.10,11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", внаслідок здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за відсутності відповідного дозволу.

До обставин, які є предметом доказування у даній справі, відноситься встановлення факту порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської діяльності, шляхом здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел за відсутності відповідного дозволу та визначення розміру шкоди.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України є обов`язком держави (ст. 16 Конституції України).

Відповідно до ст. 66, 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначено Законами України Про охорону атмосферного повітря , Про охорону навколишнього природного середовища та іншими актами законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси (ст. 5 цього Закону).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Основними завданнями Державної екологічної інспекції України є, зокрема, реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів; здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо охорони, атмосферного повітря.

Згідно з підпунктом г) пункту 4 Положення про Державну екологічну інспекцію України, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо: виконання загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб`єктами господарювання; порядку провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Територіальним органом, який реалізує повноваження Державної екологічної інспекції України у межах Чернігівської області, є Державна екологічна інспекція у Чернігівській області, яка діє на підставі Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 №249.

Відповідно до п.2,3 Положення про Державну екологічну інспекцію у Чернігівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 22.11.2018 №249, до функцій Державної екологічної інспекції у Чернігівській області відноситься здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням, зокрема, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, а також юридичними особами-нерезидентами вимог законодавства про охорону атмосферного повітря; проведення перевірок; складання актів; надання обов`язкових для виконання приписів для усунення виявлених порушень вимог законодавства та здійснення контролю за їх виконанням.

Таким чином, позивачу надано право згідно з чинним законодавством здійснювати перевірку, в тому числі, і юридичних осіб щодо дотримання законодавства про охорону атмосферного повітря.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.10.2017 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області було надіслано на адресу ПАТ Чернігів-Авто повідомлення №04-07/2585 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства (а.с.9).

15.11.2017, на підставі плану роботи Держекоінспекції у Чернігівській області на ІV квартал 2017, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, було видано наказ №811 про проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ Чернігів-Авто , що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 231, в термін з 24.11. по 07.12.2017 (а.с.8).

На підставі вищезазначеного наказу №811 від 15.11.2017, державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області надано направлення №811 на проведення планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ Чернігів-Авто , що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 231, в термін з 24.11. по 07.12.2017 (а.с.7).

За результатом проведеної перевірки Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області було складено Акт №250/04 проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, яким встановлено, що викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря здійснюється ПАТ Чернігів-Авто за відсутністю відповідно дозволу, що є порушенням ст.10,11 Закону України Про охорону атмосферного повітря (а.с.10-20).

07.12.2017, Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі вищезазначеного акту перевірки №250/04 було винесено припис про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки проведеної 05-07.12.2017, у якому зазначено про обов`язковість його виконання та необхідність направлення інформації Держекоінспекції про виконання даного припису не пізніше 3 днів після закінчення встановленого терміну його виконання.

09.07.2018 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, на підставі Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V, відповідно до статті 20-2 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , було видано наказ №353 про проведення позапланової перевірки ПАТ Чернігів-Авто , що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 231, щодо виконання вимог припису №250/04 від 07.12.2017, термін з 12 по 13 липня 2018 року (а.с.24).

Державним інспекторам з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області надано направлення №353 на проведення позапланової перевірки ПАТ Чернігів-Авто , що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 231, щодо виконання вимог припису у термін з 12 по 13 липня 2018 року. Підстава для здійснення перевірки - перевірка виконання вимог припису №250/04 від 07.12.2017; предмет перевірки: перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства. Попередню перевірку проведено: планова №250/04 від 07.12.2017 (а.с.23).

Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області, у термін з 12 по 13 липня 2018 року, на підставі наказу №353 від 09.07.2018 та направлення №353, проведено позапланову перевірку щодо виконання ПАТ Чернігів-Авто , що знаходиться за адресою: м. Чернігів, проспект Миру, 231 припису №250/04 від 07.12.2017, яке перейменовано у ПрАт Чернігів-Авто щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За результатом перевірки складено Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №120/04 (а.с.25-32), згідно з яким, перевіркою, встановлено, що підприємство "Чернігів-Авто" здійснює свою діяльність відповідно до виписки з ЄДРЮО та ФОП від 06.12.2004, 10641200000000671, основний вид діяльності за КВЕД-2010 45.11 - торгівля автомобілями; 45.20 - технічне обслуговування та ремонт автомобільної техніки та інше 45,32; 68.20.

У ході перевірки виявлено, що для опалення виробничого приміщення та адміністративної будівлі використовуються топочні (2 котли на твердому паливі типу КТ-2Е-95), які являються стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від них здійснюється за відсутністю відповідного Дозволу, що є порушенням ст.10,11 Закону України Про охорону атмосферного повітря . Також в акті перевірки вказано про те, що п.1,4,5,7,8,9 припису №250/04 від 07.12.2017 не виконано колишнім керівником, оскільки був звільнений у січні поточного року.

З акту перевірки вбачається, що стаціонарними джерелами викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємстві відповідача є 2 котли на твердому паливі типу КТ-2Е-95.

Довідка ПрАТ Чернігів-Авто від 06.08.2018 про те, що за опалювальний період 2017-2018 підприємством в період з листопада по квітень було використано 95 складометрів опалювальних дров, додається (а.с.40).

Відповідно до приписів п.5 ст. 11 Закону України Про охорону атмосферного повітря , викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб`єкту господарювання, об`єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Оскільки, позивачем під час перевірки було встановлено, що на підприємстві відповідача здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонерних джерел (2 котли на твердому паливі типу КТ-2Е-95) за відсутністю відповідного дозволу, що зафіксовано в Акті №120/04, а тому зазначений факт є порушенням відповідачем вимог ст.11 Закону України Про охорону атмосферного повітря .

З матеріалів справи слідує, що 13.07.2018 Державною екологічною інспекцією у Чернігівській області на підставі вищезазначеного акту перевірки №120/04 було винесено припис з метою усунення порушень вимог природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 12-13.07.2018. Припис підлягає обов`язковому виконанню у встановлені терміни. Суб?єкту господарювання, який отримав припис, необхідно направляти інформацію про виконання приписів не пізніше 3 днів після закінчення встановленого терміну виконання кожного пункту приписів до Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (а.с.33).

Вказаний вище акт №120/04 та припис від 13.07.2018, отримав генеральний директор ПрАТ Чернігів-Авто Кравчук Ю.В., що підтверджується його особистим підписом, скріпленим печаткою.

Припис № 120/04 від 13.07.2018, який було винесено на підставі акту перевірки № 120/04 в установленому чинним законодавством порядку відповідачем не оскаржувався.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 12.07.2018 головного інженера ПрАТ "Чернігів-Авто" було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 78 КУпАП (викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу), що підтверджується протоколом №000607 від 12.07.2018 про адміністративне правопорушення та постановою про накладення адміністративного стягнення від 13.07.2018 № 132/04 (а.с.41,42). Позивач зазначає, що накладений штраф було сплачено 26.07.2018.

14.08.2018, на підставі: -Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639, зареєстрованим в Мін`юсті 21.01.2009 № 48/16064; -збірнику показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, виданого Українським науковим центром технічної екології, Донецьк-2004; -актів, складених за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів ПрАТ Чернігів-Авто №250/04 від 05-07.12.2017 та №120/04 від 12-13.07.2018; -довідки ПрАТ Чернігів-Авто від 06.08.2018 за період з 01.11.2017 по 30.04.2018 про кількість використаних дров для опалення, позивачем було здійснено розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу Приватним акціонерним товариством Чернігів-Авто по проспекту Миру, 231 в м.Чернігові за період з 01.11.2017 по 30.04.2018 (а.с.35-36).

Відповідно до зазначено розрахунку, загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини та становить 88030,38 грн.

16.08.2018 позивачем було направлено на адресу відповідача претензію №12-03/1964 про відшкодування збитків у сумі 88030,38 грн, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу ПрАТ Чернігів-Авто за період з 01.11.2017 по 30.04.2018 разом з розрахунком суми збитків (а.с.34).

У відповідь на претензію №12-03/1964 від 16.08.2018, відповідач листом вих.№1448 від 05.12.2018 повідомив позивача про складний фінансовий стан та просив розглянути можливість реструктуризації вказаної суми рівними частинами протягом 6 місяців (а.с.44).

З доданих позивачем до матеріалів справи документів вбачається, що відповідачем було частково здійснено оплату збитків на загальну суму 44016,00 грн, згідно з платіжними дорученнями: №4058 від 28.12.2018 на суму 14672,00 грн; №4221 від 30.01.2019 на суму 14672,00 грн; № 4409 від 01.03.2019 на суму 14672,00 грн, призначення платежу: згідно претензії про відшкодування збитків №12-03/1964 від 16.08.2018.

Оскільки, невідшкодованими залишаються збитки в розмірі 44 014,38 грн, зазначена обставина стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про охорону атмосферного повітря , особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно ст. 34 Закону України Про охорону атмосферного повітря , шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Стаття 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до приписів ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Так, відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Причинно-наслідковий зв`язок між діянням особи та заподіянням шкоди полягає в тому, що шкода є наслідком саме протиправного діяння особи, а не якихось інших обставин. Проста послідовність подій не повинна братися до уваги. Об`єктивний причинний зв`язок як умова відповідальності виконує функцію визначення об`єктивної правової межі відповідальності за шкідливі наслідки протиправного діяння. Заподіювач шкоди відповідає не за будь-яку заподіяну шкоду, а тільки за ту шкоду, яка заподіяна його діями. Відсутність причинного зв`язку означає, що шкода заподіяна не діями заподіювача, а викликана якимись іншими обставинами.

Причинний зв`язок між протиправним діянням заподіювача шкоди та шкодою, заподіяною потерпілому, є обов`язковою умовою настання відповідальності.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до положень ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставин, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Приймаючи до уваги, що судом було встановлено факт порушення відповідачем приписів ст.11 Закону України Про охорону атмосферного повітря щодо викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутністю відповідного дозволу; відповідач щодо здійсненого ним правопорушення та суми визначених збитків, завданих порушенням природоохоронного законодавства не заперечував, доказів відсутності своєї вини не надав та позовних вимог не оспорив, а тому суд, перевіривши розрахунок розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 10.12.2008 № 639, зареєстрованим в Мін`юсті 21.01.2009 № 48/16064; доходить висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення 44014,38 грн збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 7 частини 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів (з урахуванням особливостей, визначених пунктом 1 частини другої статті 67 1 цього Кодексу) є: 7) 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Згідно з пунктом 4 частини 1 ст.69 1 Бюджетного кодексу України, до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать: 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

За таких обставин, заявлені позивачем до стягнення 44014,38 грн збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягають стягненню з відповідача з перерахуванням коштів на наступні рахунки: до спеціального фонду Державного бюджету України 13204,31 грн (30%) збитків та до спеціального фонду місцевих бюджетів Чернігівської міської ради та Чернігівської обласної ради 30810,07 грн (70%).

Оскільки, спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір", з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 1921,00 грн судового збору.

При наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, господарський суд у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення суду.

Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей, тощо).

Підставою для розстрочки рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Тобто, в кожному конкретному випадку суд не зобов`язаний за заявою сторони надати розстрочку виконання рішення, але може розстрочити виконання рішення згідно зі ст.331 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1,3,4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може розстрочити виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обґрунтування клопотання про розстрочку суми боргу, відповідач посилається на складне фінансове становище та зазначає, що негайне повернення коштів позивачу призведе до зупинення діяльності його товариства, оскільки на даний час відсутні обігові коштів на рахунках UА НОМЕР_1 . Крім того, відповідач вказує на те, що товариство має великі збитки по балансу, що підтверджується наданою бухгалтерською довідкою. Відповідач також наголошує, що сума боргу ним не оспорюється і застосування розстрочки виконання рішення не завдасть шкоди позивачу, оскільки розстрочка рішення - це не уникнення відповідальності боржника, а навпаки, організація та створення умов для подальшого виконання цього рішення та покращення власного фінансового стану.

Відповідно до ч.1 ст. 73, ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Приймаючи до уваги складне фінансове становище відповідача, що підтверджується звітом про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за І півріччя 2019, балансом (звіт про фінансовий стан) станом на 30.06.2019; ту обставину, що за результатами діяльності підприємства за І півріччя 2019, збитки ПрАТ Чернігів-Авто становлять 1907692,00 грн, що підтверджується бухгалтерською довідкою №208 від 05.02.2020; і примусове стягнення з відповідача, присудженої до стягнення суми збитків може призвести до непередбачуваних наслідків, які негативно вплинуть на роботу підприємства, в тому числі і до арешту рахунків та майна підприємства, в результаті чого буде заблоковано господарську діяльність, що призведе до зупинки роботи підприємства; а також враховуючи факт часткового погашення відповідачем частини збитків на загальну суму 44016,00 грн; і враховуючи, що матеріали справи не містять документів, які б вказували про ухилення відповідача від виконання рішення суду, суд доходить висновку, що вищевикладене є винятковою обставиною, що свідчить про неможливість виконання рішення в силу об`єктивних причин.

Згідно з ч.5 ст.331 Господарського процесуального кодексу України, розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача про розстрочку суми боргу, і розстрочити суму боргу строком на 5 місяців.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 202, 233, 238, 241, 247-248, 252, 331 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017; код ЄДРПОУ 38053846) до Приватного акціонерного товариства "Чернігів-Авто" (проспект Миру, 231, м. Чернігів, 14007; код ЄДРПОУ 14235422) про стягнення 44014,38 грн, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Чернігів-Авто" (проспект Миру, 231, м. Чернігів, 14007; код ЄДРПОУ 14235422) 44014,38 грн збитків, заподіяних порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, з перерахуванням коштів на наступні рахунки: до спеціального фонду Державного бюджету України 13204,31 грн (30%) збитків та до спеціального фонду місцевих бюджетів Чернігівської міської ради та Чернігівської обласної ради 30810,07 грн (70%) (реквізити для сплати - отримувач: УК у м.Чернігові/м. Чернігів/24062100, р/р НОМЕР_2, код ЄДРПОУ 38054398).

3. Клопотання Приватного акціонерного товариства "Чернігів-Авто" (проспект Миру, 231, м. Чернігів, 14007; код ЄДРПОУ 14235422) про розстрочку суми боргу, задовольнити частково.

4. Розстрочити виконання рішення суду строком на 5 місяців.

5. Після набрання рішенням суду законної сили видати накази зі строком пред`явлення до виконання:

з 05.03.2020 по 04.06.2020 на стягнення 8802,90 грн збитків;

з 05.04.2020 по 04.07.2020 на стягнення 8802,87 грн збитків;

з 05.05.2020 по 04.08.2020 на стягнення 8802,87 грн збитків;

з 05.06.2020 по 04.09.2020 на стягнення 8802,87 грн збитків;

з 05.07.2020 по 04.10.2020 на стягнення 8802,87 грн збитків.

6. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Чернігів-Авто" (проспект Миру, 231, м. Чернігів, 14007; код ЄДРПОУ 14235422) на користь Державної екологічної інспекції у Чернігівській області (вул. Малясова, 12, м. Чернігів, 14017; код ЄДРПОУ 38053846) 1921,00

грн судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено та підписано 13.02.2020.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

До відома сторін:

- адреса Господарського суду Чернігівської області: проспект Миру, 20, м. Чернігів, Україна;

- засоби зв`язку контактні телефони: 672-847; 676-311, факс 774-462; електронна адреса Господарського суду Чернігівської області: e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua.

Суддя Л. М. Лавриненко