Постанова
від 04.02.2020 по справі 918/116/19
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2020 року

м. Київ

Справа № 918/116/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пількова К. М., суддів: Дроботової Т. Б., Чумака Ю. Я.,

за участю секретаря судового засідання - Жураховської Т. О.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

представник позивача - Лисенко В. О., адвокат

відповідач - Комунальне підприємство "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради

представник відповідача - Педич Д. П., адвокат

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.06.2019 (суддя Романюк Ю. Г.) та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 (головуючий суддя Юрчук М. І., судді Крейбух О. Г., Савченко Г. І.) за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України" до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" про стягнення заборгованості в сумі 1 555 968, 99 грн,

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. 23.02.2019 Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі - Позивач, Компанія) звернулося до Комунального підприємства "Здолбунівкомуненергія" Здолбунівської міської ради (далі - Відповідач, Підприємство) з позовом про стягнення боргу у загальній сумі 1 555 968,99 грн, у тому числі основний борг у сумі 856 200,66 грн, пеня у сумі 195 533,34 грн, три проценти річних у сумі 108 423,10 грн, інфляційні витрати у сумі 395 811,89 грн.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач несвоєчасно здійснював оплату за переданий газ та не виконав зобов`язання за Договором постачання природного газу від 27.10.2016 № 3841/1617-БО-28 (далі - Договір).

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 20.06.2019 Господарський суд Рівненської області позов задовольнив частково; провадження в частині позовних вимог про стягнення 855 200,66 грн боргу закрив; стягнув з Підприємства на користь Компанії 590 000, 00 грн основного боргу, 97 766,67 грн пені, 108 423,10 грн 3 % річних, 386 887,22 грн інфляційних втрат та 19 212,66 грн судового збору; у задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 97 766, 67 грн та 8 924,67 грн інфляційних втрат відмовив.

2.2. Судове рішення мотивоване тим, що Відповідач на час розгляду справи сплатив частину основного боргу у розмірі 855 200,66 грн, отже провадження у справі в цій частині підлягає закриттю. Наявність заборгованості у Відповідача перед Позивачем у розмірі 590 000,00 грн підтверджена матеріалами справи. Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з Відповідача 108 423,10 грн 3 % річних і 386 887,22 грн інфляційних, та, відповідно, відмови у стягненні 8 924,67 грн інфляційних втрат. Суд визнав обґрунтованими доводи клопотання Відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені на 99 %, тому дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення цього клопотання, зменшивши суму пені до 50 %.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 15.10.2019 Північно-західний апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Рівненської області від 20.06.2019 скасував в частині відмови у задоволенні 8 924,67 грн інфляційних втрат; в цій частині позов задовольнив, у зв`язку з чим пункт 3 резолютивної частини виклав в новій редакції: "Стягнути з Підприємства на користь Компанії 590 000, 00 грн основного боргу, 97 766,67 грн пені, 108 423,10 грн 3 % річних, 395 811,89 грн інфляційних втрат та 31 090,66 грн судового збору"; в решті рішення Господарського суду Рівненської області залишив без змін.

3.2. Постанова суду мотивована тим, що нарахування інфляційних втрат здійснюється окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому до розрахунку мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Аналогічні правові позиції викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18 та об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про існування підстав для скасування рішення в частині відмови у задоволенні 8 924, 67 грн інфляційних втрат.

4. Короткий зміст вимог касаційної скарги

4.1. Позивач (Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Рівненської області від 20.06.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 97 766,67 грн пені скасувати; прийняти нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги Компанії щодо стягнення 97 766,67 грн пені задовольнити.

5. Доводи Скаржника, викладені у касаційній скарзі

5.1. Рішення та постанова судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині прийняті з порушенням статей 549 - 552, 599, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 236, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) без дослідження усіх істотних обставин справи.

5.2. Суди не мали права застосовувати до спірних правовідносин статтю 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України), не з`ясувавши всіх обставин, з`ясування яких передбачене зазначеною нормою.

5.3. Рішення судів не містять жодного посилання на будь-які докази, які б підтверджували скрутне матеріальне становище Відповідача, а саме лише посилання на такі обставини не є автоматичною підставою для зменшення пені на підставі положень статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України.

5.4. Судами не з`ясовано, чи були заподіяні Позивачу збитки неналежним виконанням зобов`язання, а також не було оцінено розмір таких збитків, що є обов`язковим для застосування статті 233 ГК України.

6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6.1. 26.12.2019 Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 20.06.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 в частині стягнення основного боргу, трьох процентів річних, інфляційних нарахувань та пені; прийняти нове рішення, яким у позові відмовити за безпідставністю, судові витрати вирішити в порядку статті 129 ГПК України.

6.2. Рішення судів є незаконними та необґрунтованими, винесені з порушенням вимог статей 236, 238 ГПК України.

6.3. Суд не був вправі приймати заяву Позивача про зменшення позовних вимог, оскільки Позивач збільшив вимоги щодо інфляційних втрат та 3 % річних, що свідчить про порушення статей 11, 13, 14 ГПК України.

6.4. Суди безпідставно не застосували вимоги частини третьої статті 219 ГК України у частині звільнення від відповідальності та не мотивували їх відхилення.

6.5. Нарахування інфляційних втрат згідно з статтею 625 ЦК України не передбачено, тому суд не вправі був стягувати заявлену Позивачем суму.

6.6. Порядок оплати природного газу регулюється також постановою Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу".

6.7. Відповідач не порушив умови Договору, оскільки згідно з графіком погашення заборгованості передбачено до 31.12.2020.

6.8. Суди допустили порушення статей 73, 76, 77, 78, 79 ГПК України.

6.9. Суд першої інстанції міг використати право, надане статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України, зменшивши пеню на 99 % із врахуванням арешту коштів Відповідача з 05.08.2015 за наказами Позивача, зняття яких відбулося лише 27.02.2018, а також того, що заборгованість за природний газ виникла через несплату споживачами заборгованості за використану теплову енергію, врахуванням специфіки діяльності Відповідача, яка є збитковою, оскільки Підприємство існує лише із діючого тарифу на теплову енергію, що подається лише в опалювальний період.

6.10. У судовому засіданні 04.02.2020 представник Відповідача вимоги відзиву на касаційну скаргу підтримав, заявивши усно клопотання про вихід суду касаційної інстанції за межі вимог касаційної скарги, за наслідками чого просив скасувати прийняті у справі судові рішення за безпідставністю, і у позові відмовити.

7. Встановлені судами обставини

7.1. 27.10.2016 між Компанією (постачальник) та Підприємством (споживач) укладено Договір, за умовами пункту 1.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а Споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору (т. 1 а. с. 22-30).

7.2. В подальшому 31.10.2016, 22.11.2016, 30.12.2016, 23.01.2017 та 31.03.2017 сторони уклали додаткові угоди №1-5 до Договору (т. 1 а. с. 31-36).

7.3. Відповідно до пункту 1.2. Договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами/організаціями).

7.4. Постачальник передає споживачу з 01.10.2016 по 31.03.2017 (включно) природний газ обсягом до 810,0 тис. куб. метрів (пункт 2.1 Договору).

7.5. Постачальник передає споживачу з 01.04.2017 по 30.09.2017 (включно) газ обсягом до 12,0 тис. куб. метрів (згідно з додатковою угодою №5 до Договору).

7.6. Пунктом 3.4 Договору встановлено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу.

7.7. У межах укладеного договору ціна за 1000 куб.м. газу з 01.10.2016 становить 5916,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 183,20 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 7 099,20 грн. Загальна сума вартості природного газу за цим Договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу (пункти 5.2, 5.4 Договору).

7.8. У подальшому сторони коригували вартість щомісячної поставки природного газу шляхом укладення додаткових угод до Договору.

7.9. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.11.2016 становить 6 819,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 363,80 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 8 182,80 грн (згідно з додатковою угодою №1 до Договору).

7.10. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.12.2016 становить 7 148,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%) - 1 429,60 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 8 577,60 грн (згідно з додатковою угодою №2 до Договору).

7.11. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 23.12.2016 становить 4 942,00 грн, крім того податок на додану вартість (20%). До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 5 930,40 грн (згідно з додатковою угодою №3 до Договору).

7.12. Ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.04.2017 становить 7 907,20 грн, крім того податок на додану вартість (20%). До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 9 488,64 грн (згідно з додатковою угодою №5 до Договору).

7.13. Відповідно до пункту 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний рахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

7.14. Умовами договору (із урахуванням укладених додаткових угод) сторони передбачили відповідальність за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань, яка наступає відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору.

7.15. Пунктами 8.1, 8.2 Договору передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.

7.16. Згідно з додатковою угодою №5 від 31.03.2017 до Договору, у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктом 6.1 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 16,4% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.

7.17. На виконання умов Договору постачальник передав споживачу у власність природний газ на загальну суму 4 887 254,10 грн, що підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 на суму 472 423,37 грн; від 30.11.2016 на суму 1 006 140,72 грн; від 31.12.2016 на суму 1 059 832,93 грн; від 31.01.2017 на суму 944 149,33 грн; від 28.02.2017 на суму 849 565,38 грн; від 31.03.2017 на суму 538 575,20 грн; від 30.04.2017 на суму 6 698,98 грн; від 31.05.2017 на суму 9 868,19 грн. Акти приймання-передачі природного газу оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємства та товариства без зауважень і заперечень (т. 1 а. с. 37-43).

7.18. Споживач оплату вартості поставленого природного газу здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у визначений Договором строк, у зв`язку з чим сума простроченого та несплаченого основного боргу Відповідача перед Позивачем за отриманий природний газ склала 1 445 200,66 грн.

7.19. Після прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі Відповідач частково сплатив суму основного боргу - 589 000,00 грн, про що відповідною заявою повідомив суд першої інстанції.

7.20. Відповідачу не відшкодовано різницю у тарифах серед населення, організаціям, установам, що фінансуються з Державного та місцевих бюджетів; Відповідач є комунальним підприємством, що створене для задоволення потреб споживачів в теплопостачанні та змушене надавати послуги за вартістю, нижчої від її собівартості; сплата штрафних санкцій в повному обсязі, в даному випадку, зачіпає не лише майнові інтереси Відповідача, а і інші інтереси щодо можливості забезпечувати централізоване теплопостачання установам бюджетної сфери та послуг з теплопостачання населенню м. Здолбунова Рівненської області; Відповідач сплачував кошти як до порушення провадження у справі, так і після порушення з метою зменшення заборгованості).

8. Позиція Верховного Суду

8.1. Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

8.2. Як свідчать встановлені судами обставини, сторони у Договорі погодили, що у разі прострочення споживачем оплати за цим Договором, споживач зобов`язаний сплатити пеню у визначеному розмірі.

8.3. Відповідач допустив порушення грошового зобов`язання з оплати вартості отриманого за Договором природного газу, у зв`язку з чим Позивач нарахував на суму боргу пеню, яку Відповідач просив зменшити.

8.4. Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

8.5. Згідно з частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

8.6. При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

8.7. Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено і в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013.

8.8. Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення пені.

8.9. Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

8.10. При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

8.11. Разом з тим, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

8.12. У відзиві на позов Відповідач просив зменшити розмір пені, яка підлягає до стягнення, на 99 % із врахуванням майнового стану. У клопотанні зазначив, що заборгованість за природний газ, отриманий від Позивача, виникла через несплату споживачами заборгованості за використану теплову енергію, різницю в тарифах серед населення, організаціям, установам, що фінансуються з Державного та місцевих бюджетів, і які із Державного бюджету Відповідачу не відшкодовані.

8.13. Суди попередніх інстанцій, дослідивши наведені в клопотанні доводи та надані на їх підтвердження докази, дійшли висновку про те, що обґрунтування Відповідачем щодо майнового стану дійсно мають місце (в частині відшкодування різниці у тарифах серед населення, організаціям, установам, що фінансуються з Державного та місцевого бюджетів, і які із Державного бюджету Відповідачу не відшкодовані); Відповідач є комунальним підприємством, що створене для задоволення потреб споживачів в теплопостачанні та змушене надавати послуги за вартістю, нижчою від її собівартості; сплата штрафних санкцій в повному обсязі, у даному випадку, зачіпає не лише майнові інтереси Відповідача, а і інші інтереси щодо можливості забезпечувати централізоване теплопостачання установам бюджетної сфери та послуг з теплопостачання м. Здолбунова Рівненської області.

8.14. Також судами враховано добросовісну поведінку Відповідача, враховуючи, що кошти сплачувалися ним як до порушення провадження у справі, так і після порушення з метою зменшення заборгованості, фінансовий стан Відповідача, а також те, що Позивачем не надано доказів понесення збитків у зв`язку з таким простроченням.

8.15. Суди обґрунтовано врахували, що зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

8.16. Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

8.17. Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

8.18. При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження , передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

8.19. Враховуючи викладене, Суд доходить висновку про те, що зазначені критерії дотримані судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні питання про зменшення пені та обґрунтовано зменшено розмір заявленої до стягнення пені на 50 %, враховуючи, що зменшення розміру штрафних санкцій на 99 % нівелюватиме саме значення пені як відповідальності за порушення грошового зобов`язання, що має на меті захист прав та інтересів кредитора у зв`язку з порушенням його права на своєчасне (відповідно до строків, передбачених договором) отримання грошових коштів за надані ним послуги.

8.20. За таких обставин доводи Скаржника (пункти 5.1 - 5.3) про неправильне застосування судами попередніх інстанцій статей 549 - 552, 599, 625 ЦК України та статті 233 ГК України не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду та не спростовують висновки, покладені в основу прийнятих у справі судових рішень в оскарженій частині. Разом з цим, посилання Скаржника на порушення судами статей 236, 238 ГПК України Суд відхиляє як необґрунтовані, оскільки не містять мотивованого обґрунтування суті допущеного судами порушення.

8.21. Доводи Скаржника (пункт 5.4) про те, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано питання наявності збитків у Позивача, їх розмір, що є обов`язковим для застосування статті 233 ГК України, Суд відхиляє, оскільки, виходячи з принципу змагальності сторін у господарському процесі кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом, що передбачено положеннями статті 13 ГПК України.

8.22. Водночас, встановлено, що Позивач не надав судам доказів на підтвердження посилань щодо наявності збитків, заподіяних внаслідок невиконання Відповідачем умов Договору, і Позивач у касаційній скарзі не посилався на конкретні надані ним судам докази, які були залишені поза увагою.

8.23. Щодо відзиву Відповідача та клопотання про вихід Суду за межі вимог касаційної скарги (пункт 6.10) Суд зазначає таке.

8.24. Повноваження суду касаційної інстанції щодо розгляду касаційної скарги визначені статтею 308 ГПК України, згідно з положеннями якої Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду; 3) скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; 4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині; 5) скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині; 6) у передбачених цим Кодексом випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі у відповідній частині; 7) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1 - 6 частини першої цієї статті.

8.25. За частиною другою статті 295 ГПК України відзив на касаційну скаргу має містити обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги.

8.26. Поряд з цим, касаційна скарга подана Позивачем у цій справі на рішення Господарського суду Рівненської області від 20.06.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 в частині вирішення питання про стягнення заявленої суми пені. Відповідач не оскаржував зазначені судові рішення в частині вирішення інших заявлених у справі вимог, тому його заперечення, що стосуються незгоди з вирішенням судами позову в іншій частині, Суд до уваги не приймає.

8.27. Водночас, відповідно до частини четвертої статті 300 ГПК України суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

8.28. Враховуючи, що за наслідками перегляду в касаційному порядку оскаржуваних судових рішень підстави для висновків про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права відсутні, відповідно й у Суду відсутні підстави для виходу за межі вимог касаційної скарги.

8.29. За таких обставин прийняті у справі рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій зміні чи скасуванню не підлягають, у зв`язку з чим касаційна скарга має бути залишена без задоволення.

9. Судові витрати

9.1. Оскільки касаційна скарга задоволенню не підлягає, судові витрати покладаються на Скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Рівненської області від 20.06.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 у справі № 918/116/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя К. М. Пільков

Судді Т. Б. Дроботова

Ю. Я. Чумак

Дата ухвалення рішення04.02.2020
Оприлюднено17.02.2020

Судовий реєстр по справі —918/116/19

Ухвала від 22.10.2021

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Ю.Г.

Ухвала від 18.10.2021

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Ю.Г.

Ухвала від 13.07.2021

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Ю.Г.

Ухвала від 01.07.2021

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Ю.Г.

Ухвала від 03.06.2021

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Ю.Г.

Ухвала від 28.04.2020

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Ю.Г.

Ухвала від 16.04.2020

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Ю.Г.

Ухвала від 11.03.2020

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Ю.Г.

Ухвала від 11.03.2020

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Ю.Г.

Ухвала від 04.03.2020

Господарське

Господарський суд Рівненської області

Романюк Ю.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні