Постанова

від 13.02.2020 по справі 653/3211/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 лютого 2020 року

м. Київ

справа №653/3211/18

адміністративне провадження №К/9901/31452/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.,

розглянувши у порядку попереднього розгляд у касаційній інстанції адміністративну справу № 653/3211/18

за позовом ОСОБА_1 до Щасливцевської сільської ради Генічеського району Херсонської області (далі - Щасливцевська сільрада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство (далі - КП) Макс-Інвест , про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019, ухвалену у складі колегії суддів: головуючого судді Стас Л.В., суддів Турецької І.О., Шеметенко Л.П., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. 19.09.2018 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

визнати протиправною бездіяльність Щасливцевської сільради щодо невжиття заходів по відновленню ширини загального проїзду між земельними ділянками по АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 в межах визначених відповідно до рішення 62 сесії Щасливцевської сільради 6 скликання від 30.09.2014 № 1017 Про затвердження Проекту внесення змін до Генерального плану села Генічеська Гірка Генічеського району Херсонської області з розвитком рекреаційної зони ;

зобов`язати Щасливцевську сільраду протягом трьох місяців з дня набрання чинності рішенням суду по даній справі вжити передбачених законом заходів по відновленню меж загального проїзду між вказаними земельними ділянками шляхом усунення перешкод, встановлених з боку земельної ділянки по АДРЕСА_1 і її розширення зі східної сторони на 3,16 м, з західної - 2,13м.

Позов обґрунтовано тим, що під`їзд до її житлового будинку та сусідніх будинків здійснюється з боку земельних ділянок, які мають адресу АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2 та які передані КП Макс-Інвест в суборенду громадянам ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . При цьому, ширина проїзду між вказаними земельними ділянками, згідно з рішенням 62 сесії Щасливцевської сільради 6 скликання від 30.09.2014 № 1017 Про затвердження Проекту внесення змін до Генерального плану села Генічеська Гірка Генічеського району Херсонської області з розвитком рекреаційної зони та викопіювань з генерального плану має становити орієнтовно 10 м. Натомість, суборендарі зазначених ділянок встановили огорожу біля належних їм тимчасових споруд, внаслідок чого звужено загальний проїзд. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно не вчиняються будь-які дії щодо відновлення прав територіальної громади та її, як члена цієї громади на користування земельною ділянкою загального користування.

2. Херсонський окружний адміністративний суд рішенням від 18.03.2019 задовольнив позовні вимоги.

3. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 17.10.2019 скасував рішення суду першої інстанції, ухвалив нове рішення, яким на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закрив провадження у справі.

4. 13.11.2019 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної норм процесуального права, просить скасувати постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 - залишити в силі.

5. Верховний Суд ухвалою від 18.11.2019 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Суди встановили, що рішенням 11 позачергової сесії Щасливцевської сільради від 29.03.2016 № 169 Про затвердження проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки та рішенням від 21.07.2017 № 288 КП Макс-Інвест затверджено проект землеустрою щодо передачі в оренду строком на 49 років з правом передачі в суборенду на строк 10 років земельних ділянок (кадастровий номер 6522186500:02:001:0554 та кадастровий номер 6522186500:02:001:0569), які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.

Земельну ділянку (кадастровий номер 6522186500:02:001:0569) надано КП Макс-Інвест для розміщення будівель торгівлі площею 0,0600 га із земель житлової та громадської забудови.

Земельні ділянки, розташовані в АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, на час розгляду справи в суді знаходяться в користуванні громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договорів суборенди, укладених між ними та КП Макс-Інвест .

Під`їзд до житлового будинку позивача та сусідніх будинків здійснюється з боку земельних ділянок, які мають адресу: АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2. Ширина проїзду між вказаними земельними ділянками, згідно із рішенням Щасливцевської сільради від 30.09.2014 № 1017 року Про затвердження Проекту внесення змін до Генерального плану села Генічеська Гірка Генічеського району Херсонської області з розвитком рекреаційної зони та викопіювань з генерального плану має становити орієнтовно 10 м.

Суборендарі зазначених ділянок встановили огорожу біля належних їм тимчасових споруд, внаслідок чого звужено загальний проїзд (зі східної сторони збудовано паркан та звужено проїзд на 3.16 м, з заходу - на 2,13 м).

Позивач зверталася до Щасливцевської сільради щодо вжиття заходів стосовно осіб, які порушують межі зазначених вище земельних ділянок.

Рішенням Щасливцевської сільради від 02.04.2018 № 979 КП Макс-Інвест надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 для можливості приведення порушених меж у відповідність.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що фактичне місце розташування земельної ділянки по АДРЕСА_1 (суборендар - громадянин ОСОБА_2 ) не відповідає місцю її розташування, передбаченому детальним планом території та безпосередньо договором суборенди від 05.04.2016. Паркан на земельній ділянці по АДРЕСА_1 встановлено з порушенням земельного законодавства. Зі східної сторони збудовано паркан та звужено проїзд на 3.16 м, з заходу - на 2,13 м. При цьому, вирішуючи спір щодо проїзду загального користування суд першої інстанції виходив із того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

8 . Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив із того, що спір що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин. Спір щодо меж загального проїзду між земельними ділянками, що знаходяться у користуванні у громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договору суборенди та земельною ділянкою позивача є спором про захист права позивача на користування земельною ділянкою, яка використовується як проїзд загального користування між земельними ділянками. Відтак, зазначений спір носить цивільно-правовий характер (приватноправовий).

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Касаційна скарга мотивована зокрема, тим, що спір, який виник у цій справі пов`язаний із діяльністю органу місцевого самоврядування, у віданні якого знаходяться землі загального користування, які розташовані на території Щасливцевської сільради, в тому числі проїзд, який було незаконно звужено суборендарями земельних ділянок, щодо меж якого виник спір. Таким чином, в даному випадку відповідач реалізуючи саме управлінські функції повинен здійснювати контроль за дотриманням земельного законодавства ти вживати відповідні заходи у разі його порушення, а тому даний спір є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів .

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10 . Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів виходить із такого.

12. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

13. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

14. За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

15. Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб`єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

16. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

17. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

18. Разом з цим приватноправові відносини відрізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

19. Так, при визначенні юрисдикційності спору суд повинен враховувати зміст (суть) спірних правовідносин. При вирішенні питання щодо компетенції суду слід врахувати критерій суб`єктного складу спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, із яких виник спір, і кінцеву мету пред`явлення позову.

20. Як видно із матеріалів справи ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Щасливцевської сільради про визнання протиправною бездіяльність щодо невжиття заходів по відновленню ширини загального проїзду між земельними ділянками, зокрема, земельною ділянкою, що належить позивачці, на праві власності з одного боку та з іншого боку - земельними ділянками, які КП Макс-Інвест передані у користування громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договорів суборенди. Також позивач просила суд зобов`язати відповідача вжити заходи щодо відновлення меж загального проїзду між зазначеними земельними ділянками.

21. Тобто, спір у даній справі фактично стосується перешкод у користуванні проїздом загального користування, а відтак, не є спором між учасниками публічно-правових відносин.

22. Встановлення меж загального проїзду між земельними ділянками, що знаходяться у користуванні у громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі договорів суборенди та земельною ділянкою позивача є захистом права позивача на користування земельною ділянкою, яка використовується як проїзд загального користування між земельними ділянками.

23. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

24. Згідно із статтею 321 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) держава гарантує непорушність права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

25. Відповідно до пунктів г та е частини першої статті 91 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.

26. За змістом частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із передбачених статтею 11 ЦК України підстав у цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносинах, розглядаються судами у порядку цивільного судочинства.

27. Оскільки в даному спорі позовні вимоги стосуються захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, що виникають із цивільних правовідносин, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що зазначений спір носить цивільно-правовий характер (приватноправовий). Натомість, ознаки публічно-правового спору відсутні, а тому даний спір не належить до розгляду в порядку адміністративного судочинства.

28. Такий висновок узгоджується із правовою позицією викладеною у поставі Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 560/1218/15-а.

29. Як зазначено у частині четвертій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

30. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судом апеляційної інстанції оспорюваної постанови і погоджується з його висновками у справі про скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі, оскільки суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від.04.11.1950.

31. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі ) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2019 у справі № 653/3211/18 - залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик ,

Судді Верховного Суду