Вирок

від 13.02.2020 по справі 561/1043/19

ЗАРІЧНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 561/1043/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року смт Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Зарічненського районного суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019180120000224 від 12 листопада 2019 року про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, 06.12.2005 року судимого Чутківським районним судом Полтавської області за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, за ч.1 ст.185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Судом визнано доведеним, що 11 листопада 2019 року приблизно о 23 годині, ОСОБА_5 , з метою таємного викрадення чужого майна, шляхом вільного доступу, прийшов на територію фельдшерсько-акушерського пункту с. Олександрове, що розташований по вул..Центральна, 47 Зарічненського району. Скориставшись відсутністю стороннього нагляду, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав чотири металеві стовпчики з паркану, що перебуває на балансі Комунального некомерційного підприємства «Зарічненський центр первинної медико-санітарної допомоги» та здав їхна на металобрухт. ОСОБА_5 заподіяв шкоду для підприємства в розмірі 360 гривень.

Своїми діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 винним себе визнав повністю. Визнав всі обставини вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення. Суду показав, що дійсно 11 червня 2019 року, він викопав чотири металеві стовпчики з паркану фельдшерсько-акушерського пункту с.Олександрове. В подальшому стовпчики продав невідомим, як металобрухт. Матеріальну шкоду відшкодував повністю. В скоєному щиро кається.

У відповідності ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, за відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позицій, роз`яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд вважає винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.1 ст.185 КК України доведеною.

При призначенніобвинуваченому ОСОБА_5 покарання,суд згідноз вимогамист.65КК Українивраховує ступіньтяжкості вчиненогокримінального правопорушення,дані проособу винного,обставини,що пом`якшуютьта обтяжуютьпокарання.

Як особа, ОСОБА_5 по місцю проживання характеризується позитивно, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за умисний злочин проти життя та здоров`я особи та скоїв новий, умисний злочин, який є злочином середньої тяжкості у відповідності ст. 12 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди потерпілому.

Враховуючи, що ОСОБА_5 згідно вироку Чутківського районного суду Полтавської області від 06.12.2005 року був засуджений за ч.1 ст.115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років, а тому має не зняту та непогашену судимість у відповідності до ст.89 КК України.

У відповідності до ст. 34 КК України вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин визнається рецидивом злочинів.

Згідно ст. 67 КК України, рецидив злочинів є обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого.

За ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого ОСОБА_5 можливе без ізоляції від суспільства

При визначенні покарання, суд враховує те, що ОСОБА_5 щиро розкаявся в скоєному, заподіяну шкоду відшкодував добровільно, що істотно знижує суспільну небезпечність вчиненого ним кримінального правопорушення, є фізично здоровим, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Проте, враховуючи обставину, що обтяжує покарання ОСОБА_5 , суд вважає за доцільне призначити покарання у виді штрафу у максимальному розмірі, передбаченому санкцією ч. 1 ст. 185 КК України.

Таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередженню нових злочинів.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази відсутні.

Запобіжний захід не обирався.

На підставі наведеного, керуючись ст.374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим за ч. 1 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одну тисячу сімсот) гривень.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Зарічненський районний суд Рівненської області виключно з підстав, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий ОСОБА_1