Рішення

від 13.02.2020 по справі 569/15002/19

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

13 лютого 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі

головуючого судді - Галінської В.В.

секретар судового засідання - Калетинець Т.В.

справа № 569/15002/19,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , Тернопільське шляхово-будівельне управління №24, ВАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", Товариство з обмеженою відповідальністю "Орест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль", ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільського шляхово-будівельного управління №24, ВАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Орест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль", ОСОБА_3 про визнання припиненими трудових відносин,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із позовом до ОСОБА_2 , Тернопільського шляхово-будівельного управління №24, ВАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Орест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль", ОСОБА_3 , в якому просить трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ "Магістраль" визнати припиненими, у зв"язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора, за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України; судові витрати покласти на позивача.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що позивач перебував у трудових відносинах із ТОВ "Магістраль" на посаді директора. Як наслідок, позивач втратив матеріальну (економічну) та будь яку іншу зацікавленість у перебуванні на посаді директора в ТОВ "Магістраль". Змінив місце роботи й сферу діяльності. Крім того, належного зв"язку із засновником (учасником) ТОВ "Магістраль" не має, що є перешкодою у вільному (прямому) звільненні його з посади директора за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ст. 38 КЗпП, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. З огляду на відсутність доходів (заробітної плати) від перебування на посаді директора ТОВ "Магістраль" та незадовільного матеріального становища, 29 квітня 2016 року він написав заяву про звільнення та надіслав на юридичну адресу ТОВ "Магістраль", проте відповідь не отримав.

Вважає, що своєю бездіяльністю, яка виразилася в нерозгляді та невжитті заходів для прийняття рішення про його звільнення в межах статутної діяльності, ТОВ "Магістраль" були порушені трудові права його, зокрема його право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням, та право на вільне обрання місця роботи на власний розсуд.

Ухвалою суду від 07 серпня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03 вересня 2019 року з повідомленням (викликом) сторін, визначено сторонам строк для подання відзиву на позовну заяву, відповіді та заперечень.

В судовому засіданні неодноразово було оголошена перерва у зв"язку із неявкою відповідачів.

В судове засідання представник позивача подала заяву (вх.№7316/20), в якій просила справу розглянути у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задоволити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідачі в судове засідання повторно не з"явилися, жодних заяв чи клопотань від них не надходило. Враховуючи, що відповідачі про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток, а також те, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідачі відзив не подали, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення.

Таким чином, суд ухвалив провести розглядати справу у відсутність відповідачів за доказами, що містяться в матеріалах справи при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що Протоколом №1 зборів засновників ТзОВ "Магістраль", 25 листопада 2002 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду директора ТзОВ "Магістраль" м.Дубно.

Відповідно до Статуту ТзОВ "Магістраль", затвердженого Протоколом №1 від 11 листопада 2002 року та зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Дубенської міської ради 25 листопада 2002 року, Учасниками ТзОВ "Магістраль" та сторонами є юридичні особи, створені відпровідно до законодавства України та фізичні особи, громадяни України, а саме: ОСОБА_2 , Тернопільське шляхово-будівельне управління №24, ВАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", Товариство з обмеженою відповідальністю "Орест", Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль", ОСОБА_3 .

29 квітня 2016 року позивач звернувся до ОСОБА_2 , Тернопільського шляхово-будівельного управління №24, ВАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Орест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль", ОСОБА_3 із заявою, в якій просив звільнити його із займаної посади директора ТОВ "Магістраль" з 30 червня 2016 року відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України за власним бажанням.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов"язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 р. № 14-рп/2004, від 16.10.2007 р. № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 р. № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

В силу п.4 ч.1 ст. 36 КЗпП України пiдставами припинення трудового договору є розiрвання трудового договору з iнiцiативи працiвника (статтi 38, 39 КзПП України).

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

У відповідності до ст.ст. 41, 46, 47 Закону України "Про господарські товариства", ч. 2 ст. 97 ЦК України органами управління товариства є загальні збори його учасників і виконавчий орган, який може бути колегіальним (дирекція) або одноособовим (директор). Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на наглядову раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.

Згідно ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом акціонерного товариства є загальні збори товариства. До компетенції загальних зборів належить, серед іншого, утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства.

За нормою ст.161 ЦК України виконавчим органом акціонерного товариства, який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є правління або інший орган, визначений статутом. Виконавчий орган вирішує всі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що віднесені до компетенції загальних зборів і наглядової ради товариства. Виконавчий орган є підзвітним загальним зборам акціонерів і наглядовій раді акціонерного товариства та організовує виконання їхніх рішень.

Відповідно до ч. 4. Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24. 10. 2008 р. При вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, та/або районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами. Такий порядок розгляду трудових спорів, що виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, застосовується незалежно від форми трудового договору (ст. 221 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Як було встановлено вище, ОСОБА_1 надіслав на адресу учасників загальних зборів ТОВ "Магістраль" заяву про його звільнення з посади директора, проте заява його розглянута не була.

Таким чином, на думку суду, право ОСОБА_1 на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ст. 38 КЗпП України та його право щодо вільного вибору праці було порушене ТОВ "Магістраль".

Враховуючи викладене, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Тернопільського шляхово-будівельного управління №24, ВАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", Товариства з обмеженою відповідальністю "Орест", Товариства з обмеженою відповідальністю "Магістраль", ОСОБА_3 про визнання припиненими трудових відносин - задовольнити.

Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Магістраль" припиненими з 30 червня 2016 року на підставі ст. 38 КЗпП України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським міським судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суд або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

відповідачі - ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

Тернопільське шляхово-будівельне управління №24, Львівська область, Миколаївський район, м.Миколаїв, Площа Ринок, буд.5, ЄДРПОУ 03450422,

ВАТ "Тернопільський комбінат по виробництву шляхово-будівельних матеріалів", Тернопільська область, Тернопільський район, с.Острів, вул.Промислова, буд.5Б, ЄДРПОУ 05398154,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Орест", м.Рівне, вул.Д.Галицького, 2/182, ЄДРПОУ 31299415,

Товариство з обмеженою відповідальністю "Магістраль", Рівненська область, м.Дубно, вул.Берестецька, буд.1, кв.1, ЄДРПОУ 32039505,

ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 .

Повне судове рішення складено 13 лютого 2020 року .

Суддя - підпис

Виготовлено з автоматизованого документообігу суду

Суддя Рівненського міського суду

Рівненської області В.В.Галінська

Дата засвідчення копії: 13.02.2020