Рішення

від 12.02.2020 по справі 471/848/18-ц

БРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 471/848/18-ц

Провадження №2/471/19/20

Номер рядка звіту 38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2020 р.

Братський районний суд Миколаївської області

в складі:

головуючого судді - Скарницької І.Б.,

за участю секретаря - Романчук О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Братське цивільну справу № 471/848/18-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Малярчук Наталя Василівна Братського нотаріального округу Миколаївської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Малярчук Наталя Василівна Братського нотаріального округу Миколаївської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В своєму позові позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її прабабка ОСОБА_3 , Після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки площею 6,95 га, кадастровий номер земельної ділянки 4821455000:12:000:0037, в межах території Братської селищної ради Братського району Миколаївської області та майновий пай в розмірі 212 грн. 00 коп. Згідно заповіту, складеного 22.12.2005 року приватним нотаріусом Малярчук Н.В.Братського нотаріального округу Миколаївської області, померла заповідала позивачу вказану вище земельну ділянку та майновий пай. Своєчасно звернутись до нотаріуса, тобто в встановлений шестимісячний термін для написання заяви про прийняття спадщини позивач не змогла, оскільки юридично не обізнана, заповіт прабабусею складався в 2005 році коли позивачу було 19 років, а тому на той час позивач не повністю розуміла зміст даного документу. Саме через ці обставини позивач пропустила шестимісячний строк для прийняття спадщини. Вважає, що зазначені причини пропуску строку подачі заяви до нотаріуса є поважними.

В судове засідання позивач не з`явився, до суду надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив справу розглядати за його відсутності.

В судове засідання відповідач не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав.

В судове засідання третя особа не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі.

Дослідивши письмові матеріали справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Новоолексіївка Братського району Миколаївської області померла ОСОБА_3 (а.с. 27).

Після смерті останньої відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 6,95 га, кадастровий номер земельної ділянки 4821455000:12:000:0037, в межах території Братської селищної ради Братського району Миколаївської області та майновий пай в розмірі 212 грн. 00 коп (а.с. 26).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 22.12.2005 року приватним нотаріусом Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Малярчук Н.В., та зареєстрований в реєстрі за № 1173, згідно якого заповідана вищевказану земельну ділянку та майновий пай ОСОБА_1 (а.с. 28).

За змістом ч.1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом, що визначено ст. 1217 ЦК України, а до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті ( ст. 1218 ЦК України).

За ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

А право на спадкування мають особи, визначені у заповіті ( ч.1 ст. 1223 ЦК України).

Таким чином, позивач в силі дії норми ч.1 ст. 1223 ЦК України, має право на спадкування, оскільки, померла склала на його користь заповіт, що достовірно установлено судом.

У свою чергу, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що визначено ( ч.1 ст. 1270 ЦК України).

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її ( ч.1 ст. 1272 ЦК України).

Та як установлено судом, позивач не звернувся із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк для прийняття спадщини за заповітом.

Як наслідок, є дійсними підстави для застосування до спірних правовідносин положень ч.3 ст.1272 ЦК України, тобто для визначення додаткового строку для подання позивачем заяви про прийняття спадщини.

Зокрема, вказана правова норма визначає, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Тож, виходячи із аналізу правової норми, слід дійти висновку, що установлені нею правила мають змогу бути застосовані, якщо : 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 Про судову практику у справах про спадкування , вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

А як указав Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

До того ж, суд ураховує свободу заповіту як фундаментального принципу спадкового права.

А також висновки щодо застосування відповідної норми права, які викладені в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 року у справі №681/203/17-ц (провадження №61-26124св18), які суд враховує при виборі і застосуванні вказаної норми права, відповідно до приписів ч.4 ст.263 ЦПК України.

Зокрема, принцип пропорційності тісно пов`язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип пропорційності , натомість принцип пропорційності є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип пропорційності як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу пропорційності передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не буде дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

А тому у світлі вищевикладеного, ураховуючи правову позицію Верховного Суду щодо застосування норми ч.3 ст. 1272 ЦК України, суд вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі, позаяк, є доведеним шляхом дослідження й аналізу письмових доказів факт, того що позивач не розумів у повній мірі зміст заповіту та процедуру спадкування за заповітом в силу свого віку.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Приватний нотаріус Малярчук Наталя Василівна Братського нотаріального округу Миколаївської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці.

Судові витрати залишити за позивачем.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: с. Новоолексіївка Братського району Миколаївської області.

Третя особа: Приватний нотаріус Братського районного нотаріального округу Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Малярчук Наталя Василівна, місце знаходження: АДРЕСА_2 .

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

СуддяІ.Б. Скарницька