Рішення

від 06.02.2020 по справі 120/2870/19-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

06 лютого 2020 р. Справа № 120/2870/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука М.В.

представника позивача: Балтака Д.О.

представника відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд"

до: Подільської митниці Держмитслужби

про: визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд" з адміністративним позовом до Вінницької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що з метою здійснення митного оформлення транспортних засобів звернувся до Вінницької митниці ДФС із електронними митними деклараціями №UА401010/2019/044098, №UА401010/2019/044788 та №UА401010/2019/045362, в якій митна вартість визначена за ціною договору (контракту). В свою чергу, з мотивів використання декларантом документально не підтверджених відомостей для визначення митної вартості відповідачем прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2019 №UА401000/2019/000067/1, від 23.08.2019 №UА401000/2019/000068/1 та від 28.08.2019 №UА401000/2019/000069/1, відповідно до яких митний орган визначив митну вартість імпортованих автомобілів за другим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

Позивач вказує, що ТОВ "Ліла-Трейд" до митного органу для підтвердження заявленої фактурної вартості транспортних засобів були надані усі необхідні документи, що містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного товару, у зв`язку із чим, заявлена митна вартість є підтвердженою відповідно до приписів ч. 2 ст. 53 МК України. Разом з тим, зміст оскаржуваних рішень про коригування митної вартості не містять доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, позивач вважає, що зміст вищенаведених рішень про коригування митної вартості не відповідають вимогам законодавства України, порушують законні права та інтереси платника податків, а отже є протиправними та підлягають скасуванню, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 12.09.2019 позовну заяву залишено без руху.

В межах наданого судом строку позивач усунув недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 12.09.2019.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.

17.10.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларанті і саме він має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в тому числі обрано метод визначення митної вартості товарів. Окрім того, зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визначена, проте, таких документів не було подано. Відтак, встановивши відсутність достатніх відомостей та документів, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості відповідно до вимог чинного законодавства, тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 27.11.2019 продовжено підготовче провадження на тридцять днів.

11.12.2019 представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив, крім заявлених позовних вимог, визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, а саме: від 30.08.2019 № UA401000/2019/000070/1, від 10.09.2019 № UA401000/2019/000072/1, від 19.09.2019 № UA401000/2019/000075/1, від 30.09.2019 № UA401000/2019/000076/1, від 01.10.2019 № UA401000/2019/000077/1, від 01.10.2019 № UA401000/2019/000078/1, від 02.10.2019 № UA401000/2019/000079/1, від 09.10.2019 № UA401000/2019/000082/1, від 09.10.2019 № UA401000/2019/000083/1, від 15.10.2019 № UA4010 00/2019/000084/1.

Протокольною ухвалою суду від 11.12.2019, занесеною до протоколу судового засідання, відповідно до 47 КАС України судом прийнято заяву про збільшення позовних вимог до розгляду.

08.01.2020 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій останній навів свої пояснення, міркування та аргументи щодо наведених у відзиві заперечень та мотиви їх відхилення.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 08.01.2020 задоволено клопотання представника відповідача та замінено Вінницьку митницю ДФС на її правонаступника - Подільську митницю Держмитслужби.

Іншою ухвалою суду від 08.01.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

17.01.2020 представником відповідача подано відзив на позовну заяву у зв`язку із збільшенням позовних вимог, однак суд не приймає його до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 162 КАС України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У свою чергу в судовому засіданні 11.12.2019 судом протокольною ухвалою від 11.12.2019 прийнято заяву про збільшення позовних вимог до розгляду та встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву.

Водночас, положеннями ст. 121 КАС України передбачено поновлення та продовження процесуальних строків. Так, ч. 1, 2 цієї статті визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що за певних обставин процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений за заявою учасника справи за умови подання такої заяви до закінчення встановленого строку.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків в адміністративному судочинстві є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку на вчинення відповідної процесуальної дії, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Слід зауважити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відтак, зважаючи на те, що представником відповідача не подано до суду клопотання про продовження строку для подання відзиву на позовну заяву до закінчення такого строку, суд дійшов висновку про відсутність підстав для прийняття відзиву на позовну заяву до розгляду.

23.01.2020 представником позивача подано заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення судового рішення по справі.

У судому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Також у судове засідання з`явився представник відповідача за довіреністю. Однак визначаючись щодо питання представництва у суді за довіреністю представника відповідача, суд керувався наступним.

Згідно статті 131-2 Конституції України, виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно пп. 11 п. 16-1 Перехідних положень Конституції України, представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції здійснюється виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

При цьому, 29.12.2019 набув чинності Закон України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення (Закон № 390-IX).

Відповідно до вищезазначеного Закону, юридична особа незалежно від порядку її створення, бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування створюються та здійснюють свою діяльність у формі юридичної особи публічного права.

Враховуючи вищевикладене, суд звертає увагу на таке поняття, як юридична колізія, під якою розуміється розбіжність, протиріччя між нормативно-правовими актами, що регулюють однакові суспільні відносини. Закон № 390-IX суперечить нормам Конституції, тому виникає юридична колізія.

У свою чергу, Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, а норми Конституції України є нормами прямої дії (закріплено в ст. 8 Основного Закону), відтак, у питаннях представництва юридичних осіб варто застосовувати ст. 131-1, ст. 131-2 Конституції України.

Отже, у випадку наявності факту самопредставництва юридичної особи у суді, представництва не адвокатами або прокурорами (щодо суб`єктів владних повноважень) таке представництво буде порушенням норм прямої дії - норм Конституції України.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 06.02.2020, занесеною до протоколу судового засідання, представника відповідача за довіреністю не допущено до участі у справі.

Відтак, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, викладені у заявах по суті справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

09.11.2017 державним реєстратором виконавчого комітету Вінницької міської ради проведена державна реєстрація товариства з обмеженою відповідальністю Ліла-Трейд , номер запису в ЄДРПОУ 11741020000015588, що підтверджується випискою із Єдиного державного реєстру підприємств установ та організацій.

В подальшому, ТОВ Ліла-Трейд пройшло процедуру акредитації на Вінницькій митниці ДФС та почало здійснювати поточну зовнішньоекономічну господарську діяльність з імпорту із-за кордону на територію України транспортних засобів, що були у використанні.

У процесі даної діяльності з метою здійснення митного оформлення транспортних засобів бувшими у використанні, позивач звернувся до Вінницької митниці ДФС із електронними митними деклараціями №UА401010/2019/044098, №UА401010/2019/044788, №UА401010/2019/045362, №UA401010/2019/046076, №UA401010/2019/047842, №UA401010/2019/049872, №UA401010/2019/051847, №UA401010/2019/052407, №UA401010/2019/052345, №UA401010/2019/052416, №UA401010/2019/053840, №UA401010/2019/053872, №UA401010/2019/054925, в яких митна вартість визначена за ціною договору (контракту).

З мотивів використання декларантом документально не підтверджених відомостей для визначення митної вартості Вінницькою митницею ДФС прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів від 21.08.2019 №UА401000/2019/000067/1, від 23.08.2019 №UА401000/2019/000068/1, від 28.08.2019 №UА401000/2019/000069/1, від 30.08.2019 № UA401000/2019/000070/1, від 10.09.2019 № UA401000/2019/000072/1, від 19.09.2019 № UA401000/2019/000075/1, від 30.09.2019 № UA401000/2019/000076/1, від 01.10.2019 № UA401000/2019/000077/1, від 01.10.2019 № UA401000/2019/000078/1, від 02.10.2019 № UA401000/2019/000079/1, від 09.10.2019 № UA401000/2019/000082/1, від 09.10.2019 № UA401000/2019/000083/1, від 15.10.2019 № UA4010 00/2019/000084/1, відповідно до яких митний орган визначив митну вартість імпортованих автомобілів за другим методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів).

Вважаючи, що зазначені рішення про коригування митної вартості, не відповідають вимогам законодавства України, порушують законні права та інтереси платника податків, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Особливості визначення митної вартості товарів та методи такого визначення врегульовані розділом 3 Митного кодексу України.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 1 ст. 49 МК України).

Статтею 50 МК України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 51, ч. 1, 2 ст. 52 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Водночас, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (ч. 3 ст. 53 МК України).

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що ч. 2 ст. 53 МК України визначено перелік документів, якими декларант може підтвердити митну вартість товарів; водночас, застосування ч. 3 ст. 53 МК України (щодо витребовування митним органом додаткових документів) можливе лише за певних умов, що обумовлені цією частиною, а саме: у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 ст. 53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; при цьому, вимога щодо надання додаткового (их) документу (ів) повинна стосуватися виключно лише того (тих) документів, відсутність якого (яких) не дає можливості пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Пунктом 2 ч. 5 вказаної статті МК України органу доходів і зборів, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

Зокрема, ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 ч. 1 ст. 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

За приписами ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору). При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Разом з тим, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Поряд з цим, згідно норм МК України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що до митного оформлення заявлено автомобіль вантажний, що був у використанні, марка MAN; модель ТGS 41.480 8X4 ВВ, тип - 39 S; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_15; календарний рік виготовлення: 2014; модельний рік виготовлення: 2015; дата першої реєстрації: 29.06.2015; тип двигуна: дизельний; робочий об`єм циліндрів: 12419смЗ; потужність двигуна-353kW; номер двигуна: НОМЕР_1 ; колісна формула: 8x4; кількість місць для сидіння: 2; маса в разі максимального завантаження 30,875т; вантажопід`ємність 14,455т; категорія транспортного засобу - N3; для використання на дорогах загального призначення; тип кузова: самоскид встановлений на рамному шасі з відокремленою кабіною; торговельна марка: MAN; виробник: MAN; країна виробництва: DE.

Однак, у зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару, та необхідністю проведення митного огляду, декларанту було повідомлено про необхідність надати документи, що підтверджують митну вартість товару.

Водночас до митного оформлення для підтвердження митної вартості були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.07.2019 №077847, рахунок-фактура (інвойс) №А062687 від 05.08.2019, коносамент від 11.08.2019 № G90182.

Так, згідно п. 1 контракту від 30.07.2019 №077847 предметом даного договору є вантажні автомобілі, спеціальна будівельна техніка, транспортні засоби і запасні частини до них нові та бувші у вжитку, а відповідно до п. 4.3 загальна вартість контракту становить 15000USD. Проте у рахунку-фактурі не зазначено на виконання якого договору він виданий. Даний інвойс виписано на один товар - вантажний автомобіль MAN TGS 41.480 8x4 2014 року виробництва, на загальну суму 15000USD, у зв`язку з чим не відповідає предмету контракту.

Також, в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних автомобілів марки MAN TGS 41.480 8x4 2014 року виробництва було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (15000USD) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу вантажних автомобілів марки MAN TGS 41.480 8x4 2014 року виробництва, яка наявна в мережі ЄАІС ДФС та Internet.

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 МК України митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000067/1 від 21.08.2019.

Крім того, до митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; марка - GRAS; модель - GS-N1М1A5L1-GS, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_16; календарний рік виготовлення: 2016; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення; торговельна марка: GRAS; виробник: GRAS; країна виробництва: PL.

Для підтвердження митної вартості товарів позивачем були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 20.08.2019 №2008/1, рахунок-фактура (інвойс) №23/08/2019 від 20.08.2019, копія митної декларації країни відправлення від 20.08.2019 №19PL341010E0228817.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару, та відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

Згідно п. 5 ст. 54 МК України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Проте, надані документи мали розбіжності в числових значеннях щодо ціни товару, а саме, в п. 3 контракту від 20.08.2019 №2008/1 та рахунку-фактурі (інвойсі) №23/08/2019 від 20.08.2019 зазначено ціну на напівпричіп 28000PLN, а в копії митної декларації країни відправлення від 20.08.2019 №19PL341010E0228817 зазначена статистична вартість 28250PLN. Але в рахунку-фактурі (інвойсі) №23/08/2019 від 20.08.2019 не вказано на виконання якого контракту він виданий, а також не вказано на яких умовах поставки згідно INCOTERMS здійснюється продаж товару.

Також в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів самоскидів марки GRAS 2016 року виробництва було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (7348,95 USD) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу вантажних напівпричепів марки GRAS 2016 року виробництва, яка наявна в мережі Internet. Крім того, на момент подання МД декларант володів ціновою інформацією щодо митної вартості подібних напівпричепів самоскидів 2016 року виробництва, оскільки попередньо ним самостійно заявлено за резервним методом з митною вартістю 12600USD напівпричіп самоскид марки INTER CARS, який був випущений у вільний обіг 01.07.2019.

Таким чином, джерелом числового значення митної вартості є МД від 01.07.2019 №UA401010/2019/035170, за якою цим самим суб`єктом ЗЕД випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп INTER CARS 2016 року, а саме 12600USD.

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000068/1 від 23.08.2019.

За ЕМД UA 401010/2019/045362 від 27.08.2019 до митного оформлення було заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; марка - WIELTON; модель - NW-3-A5-SDI-NW-3; тип - самоскид: ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_2 ; календарний рік виготовлення: 2012; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення; торговельна марка: WIELTON; виробник: WIELTON; країна виробництва: PL.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару, необхідністю проведення митного огляду декларанту було повідомлено про необхідність надати документи заявлені у графі 44 ЕМД, що підтверджують митну вартість товару.

Так, для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 20.08.2019 № 07/2019, рахунок-фактура (інвойс) від 20.08.2019 №07/2019, копія митної декларації країни відправлення від 21.08.2019 №19PL341010E0228983.

В ході здійснення митного контролю встановлено, що надані документи мають розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, а саме в документі 0730 б/н від 20.08.2019 відправником товару зазначено фірму AUTO HANDEL PATRYK IDEC інформація про яку відсутня в контракті №7/2019 від 20.08.2019. В рахунку-фактурі (інвойс) від 20.08.2019 № 07/2019 зазначено ціну на напівпричіп 20000 PLN, але в рахунку-фактурі (інвойсі) від 20.08.2019 № 07/2019 не вказано на виконання якого контракту він виданий, а також не вказано на яких умовах поставки згідно INCOTERMS здійснюється продаж товару.

Також в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки WIELTON, модель NW-3-A5-SDI,2012 року виробництва було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (5357 USD/шт.) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу вантажних напівпричепів марки WIELTON, модель NW-3-A5-SDI, 2012 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 22.05.2019 №UA401010/2019/028756, за якою цим самим суб`єктом ЗЕД випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп марки WIELTON, модель NW-3-A5-SDI, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_3 ; календарний рік виготовлення: 2012, а саме 6300 євро.

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000069/1 від 28.08.2019.

Також до митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; марка - WIELTON; модель - NW-3-A4-PDG-NW-3, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_17; календарний рік виготовлення: 2015; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення; торговельна марка: WIELTON; виробник: WIELTON; країна виробництва PL.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 26.08.2019 №2608/1, рахунок-фактура (інвойс) від 26.08.2019 № FS103/2019, копія митної декларації країни відправлення від 26.08.2019 № 19PL341010E0233630.

Водночас спрацював профіль ризику системи управління ризиками 105-2. Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п. 5 ст. 54 МК України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, відповідно до поданих до митного оформлення документів відомості щодо вартості транспортування товару не підтверджені документально (довідка про вартість перевезення від 29.08.2019 № 401/2908-4 видана ТОВ Ліла-Трейд , а не перевізником Marcin Chabiera , відповідно до автотранспортної накладної від 26.08.2019 б/н). Також в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки WIELTON, модель NW-3-A4-PDG-NW-3, 2015 року виробництва було встановлено, що здекларований рівень митної вартості (9090 USD/шт.) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу вантажних напівпричепів марки WIELTON, модель NW-3-A4-PDG-NW-3, 2015 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 06.08.2019 №UA305200/2019/038568, за якою випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп марки WIELTON, модель NW-3, рік випуску 2015, номер шасі НОМЕР_4 , а саме 11300 євро.

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000070/1 від 30.08.2019.

Окрім того, до митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; марка - BODEX; модель - KIS 3W-A, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_5 ; календарний рік виготовлення: 2013; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення; торговельна марка: BODEX; виробник: BODEX; країна виробництва PL.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та наявністю рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, виникла необхідність посилити контроль правильності визначення митної вартості та проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п. 5 ст. 54 МК України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

При цьому, до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 27.08.2019 № FVW/26/19, рахунок-фактура (інвойс) від 27.08.2019 № FVW/26/19, копія митної декларації країни відправлення від 27.08.2319 № 19PL341010E0235283. Так, відповідно до поданих до митного оформлення документах не має всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: страхування (довідка про вартість перевезення від 09.09.2019 № 401/0909-1 видана ТОВ Ліла-Трейд ). Також в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки WIELTON, модель NW-3-A4-PDG-NW-3.2015 року виробництва, було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (3838 USD/шт.) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу вантажних напівпричепів марки BODEX; модель-KIS 3W-A, тип - самоскид; 2013 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.

Джерелом числового значення митної вартості с ЕМД від 21.02.2019 №UA401010/2019/015099, за якою цим самим суб`єктом ЗЕД випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп марки BODEX; модель - KIS 3W; тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_6 ; календарний рік виготовлення: 2013; дата першої реєстрації: 27.09.2013, а саме 9197,21 євро.

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000072/1 від 10.09.2019.

У свою чергу, до митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; марка - INTER CARS; модель - N-WD1-900B-NW, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_18; календарний рік виготовлення: 2016; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення; торговельна марка: INTER CARS; виробник: INTER CARS; країна виробництва: PL.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та наявністю рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, виникла необхідність посилити контроль правильності визначення митної вартості та проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п. 5 ст. 54 МК України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.09.2019 № 07/SAM/2019, рахунок-фактура (інвойс) від 11.09.2019 № 07/SAM/2019, копія митної декларації країни відправлення від 11.09.2019 № 19PL335010Е0609387. Відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме в довідці про транспортні витрати від 18.09.2019 №401/1809-2 зазначено витрати на транспортування та страхування - 6200 грн., однак не має документального підтверджених витрат на транспортування та страхування, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Також в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки INTER CARS, модель N-WD1-900B-NW, 2016 року виробництва, було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (6345 USD/шт.) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу аналогічних вантажних напівпричепів - самоскидів 2016 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 01.07.2019 №UA401010/2019/035170, за якою цим самим суб`єктом ЗЕД випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп марки INTER CARS; модель - N-WD1-900B-NW, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_7 ; календарний рік виготовлення: 2016, а саме 12600 Доларів США.

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000075/1 від 19.09.2019.

Також до митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; марка - SCHMITZ; модель - SPR 24; тип - бортовий тентований; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_19; календарний рік виготовлення: 2014; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення; торговельна марка: SCHMITZ; виробник: SCHMITZ CARGOBULL AG; країна виробництва: DE.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та наявністю рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, виникла необхідність посилити контроль правильності визначення митної вартості та проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п. 5 ст. 54 МК України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 11.09.2019 № 2019-13, рахунок-фактура (інвойс) від 11.09.2019 № 2019-13, копія митної декларації країни відправлення від 17.09.2019 № 19LV00020721394728. Водночас, відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме в довідці про транспортні витрати б/н від 24.09.2019 зазначено витрати на транспортування - 5200 грн., однак не має документально підтверджених витрат на транспортування та відсутня інформація про витрати на страхування, що відповідно до статті 58 Митного кодексу України є складовими митної вартості товарів. В рахунку-фактурі (інвойсі) від 11.09.2019 № 2019-13 відсутні умови поставки та відсутнє посилання на контракт, відповідно до якого було здійснено купівлю даного напівпричепа. В зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 11.09.2019 № 2019-13 предметом контракту являються транспортні засоби та запчастини до них, однак загальна вартість контракту складає 4500 Євро, що відповідає вартості одного напівпричепа SCHMITZ, модель SPR 24, SCB S3T, відповідно до інвойсу від 11.09.2019 № 2019-13. Також, в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки SCHMITZ, модель SPR 24, SCB S3T, 2014 року виробництва, було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (5175,45 USD/шт.) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу аналогічних вантажних напівпричепів 2014 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 12.09.2019 №UA305130/2019/017247, за якою випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп марки SCHMITZ; модель SCB S3T, тип - бортовий тентований; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_8 ; календарний рік виготовлення: 2014, а саме 8413,76 євро.

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000076/1 від 30.09.2019.

До митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; марка - SCHMITZ; модель - SCS; тип - тентований; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_9; календарний рік виготовлення 2012; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення; торговельна марка - SCHMITZ; - виробник - SCHMITZ CARGO BULL AG, країна виробництва: DE.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та наявністю рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, виникла необхідність посилити контроль правильності визначення митної вартості та проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п. 5 ст. 54 МК України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 03.09.2019 № 1279, рахунок-фактура (інвойс) від 11.09.2019 № 1279, копія митної декларації країни відправлення від 24.09.2019 № MRN 19DE395614320195Е0. Відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме в довідці про транспортні витрати від 30.09.2019 № 401/3009-1 зазначено витрати на транспортування та страхування - 9000 грн., однак не має документального підтверджених витрат на транспортування та страхування, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. В рахунку-фактурі (інвойсі) від 03.09.2019 № 1279 відсутні умови поставки та відсутнє посилання на контракт, відповідно до якого було здійснено купівлю даного напівпричепа. В зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 03.09.2019 № 1279 предметом контракту являються транспортні засоби та запчастини до них, однак загальна вартість контракту складає 1500 Євро, що відповідає вартості одного напівпричепа SCHMITZ, модель SCS, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_9 , відповідно до інвойсу від 03.09.2019 № 1279. Також, в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки SCHMITZ, модель SCS.2012 року виробництва, було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (2005,29 USD/шт.) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу аналогічних вантажних напівпричепів 2012 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 24.07.2019 №UA305130/2019/014477, за якою випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп марки SCHMITZ; модель - SCB, тентований; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_10 ; календарний рік виготовлення: 2012, а саме 5400 Євро.

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000077/1 від 01.10.2019.

Окрім того, до митного оформлення заявлено автомобіль легковий, що був у використанні, категорія T3 - М1; марка - VOLKSWAGEN; модель - TOURAN; тип - 1Т; календарний рік виготовлення: 2011; модельний рік виготовлення: 2012; дата першої реєстрації: 02.02.2012; ідентифікаційний номер кузова (шасі): НОМЕР_20; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 1598 см3; потужність двигуна: 77kW; номер двигуна - не встановлено; колісна формула - 4x2; кількість місць для сидіння згідно свідоцтва про реєстрацію - 5; тип кузова: універсал; колір - жовтий; для використання на дорогах загального призначення; транспортний засіб не містить в своєму складі передавачі або передавачі та приймачі; торгівельна марка: VOLKSWAGEN; виробник: VOLKSWAGEN A.G.; країна виробництва: DE.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо перевірки правильності визначення митної вартості товару, та відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені МК України.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 12.04.2018 №12/04/2018, рахунок-фактура (інвойс) №2019-057 від 23.09.2019. Відповідно до поданих до митного оформлення документів: а саме п. 1 контракту від 12.04.2019 №12/04/2019 предметом даного договору є транспортні засоби та частини до них, а відповідно до п. 3 загальна вартість контракту становить 400000 євро. Проте до митного оформлення подано рахунок-фактуру, в якому не зазначено на виконання якого договору він виданий. Даний інвойс виписано на один товар - автомобіль легковий, що був у використанні, категорія ТЗ - М1; марка -VOLKSWAGEN; модель - TOURAN; тип - 1Т; календарний рік виготовлення: 2011; модельний рік виготовлення: 2012; дата першої реєстрації: 02.02.2012; ідентифікаційний номер кузова (шасі):НОМЕР_20; вартістю 2600 євро, що не відповідає предмету контракту. Також, в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення автомобілів марки VOLKSWAGEN; модель - TOURAN було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (2600 євро) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу автомобілів - VOLKSWAGEN; модель - TOURAN; - календарний рік виготовлення: 2011; модельний рік виготовлення: 2012 року виробництва, яка наявна в мережі ЄАІС ДФС та Internet.

Джерелом числового значення митної вартості є МД від 11.07.20019 №UA403030/2019/012778, за якою випущений у вільний обіг ідентичний автомобіль VOLKSWAGEN; модель - TOURAN, а саме 5049 USD (4500)EUR; - календарний рік виготовлення: 2011; модельний рік виготовлення: 2012 року виробництва.

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000078/1 від 01.10.2019.

Поряд з цим до митного оформлення також заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; марка - SCHMITZ; модель - SGF*S3-10VLN-39BH1BOGO; тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_21; календарний рік виготовлення: 2015; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення; торговельна марка: SCHMITZ; виробник: SCHMITZ CARGOBULL GOTHA AG; країна виробництва: DE.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та наявністю рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, виникла необхідність посилити контроль правильності визначення митної вартості та проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 Митного кодексу визначено, що перевірка документів та відомостей, які подаються митному органу під час переміщення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення форматологічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені Кодексом. Згідно п. 5 ст. 54 МК України митний орган має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документу чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Згідно п. 2 ст. 52 МК України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Для підтвердження митної вартості товарів до митного контролю були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 13.09.2019 № 57/T/09/2019/S/A, рахунок-фактура (інвойс) від 13.09.2019 № 57/T/09/2019/S/A. Відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме в довідці про транспортні витрати від 30.09.2019 № 401/3009-4 зазначено витрати на транспортування та страхування - 9000 грн., однак не має документального підтверджених витрат на транспортування та страхування, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також, в довідці про вартість перевезення вантажу відсутні відомості про транспортну накладну, інші товаросупровідні документи. Таким чином, як заявляє митний орган, неможливо однозначно встановити належність зазначеної довідки до заявленої зовнішньоекономічної операції. В рахунку-фактурі (інвойсі) від 13.09.2019 № 57/T/09/2019/S/A відсутні умови поставки та відсутнє посилання на контракт, відповідно до якого було здійснено купівлю даного напівпричепа. Розділом 4 зовнішньоекономічного договору від 13.09.2019 № 57/T/09/2019/S/A передбачено 100% передплату, або післяплату. В наданому до митного оформлення інвойсі № 57/T/09/2019/S/A від 13.09.2019 зазначено термін оплати - 7 днів, переказом. На момент винесення рішення в наданих документах відсутні відомості (банківські платіжні документи) про здійснення передплати. В зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 13.09.2019 № 57/T/09/2019/S/A предметом контракту являються транспортні засоби та запчастини до них, однак загальна вартість контракту складає 30000 PLN, що відповідає вартості одного напівпричепа SCHMITZ, модель SGF, відповідно до інвойсу від 13.09.2019 № 57/T/09/2019/S/A. Також, в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки SCHMITZ, модель SGF, 2015 року виробництва, було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (7852,34 USD/шт.) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу аналогічних вантажних напівпричепів 2015 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 13.05.2019 №UA205090/2019/060154, за якою випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп марки SCHMITZ: модель - SGF, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_11 ; календарний рік виготовлення: 2015, а саме 57932,88 PLN.

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000079/1 від 02.10.2019.

До митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; марка - KEMPF; модель - SKM-AK-35JA1230-KOLEBA, тип - самоскид, ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_12 ; календарний рік виготовлення: 2014; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення; торговельна марка: KEMPF; виробник: KEMPF; країна виробництва: PL.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2, необхідністю рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству та посилення контролю правильності визначення митної вартості, проаналізувавши рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару, а також можливе заниження митної вартості товару, декларанту було повідомлено про необхідність надати документи заявлені у графі 44 ЕМД, що підтверджують митну вартість товару.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 08.10.2019 № 0410-1, рахунок-фактура (інвойс) від 04.10.2019 № 26/10/2019. Водночас у довідці про транспортні витрати від 401/0810-2 від 08.10.2019 зазначено витрати на транспортування та страхування - 9000 грн., однак не має документального підтверджених витрат на транспортування та страхування, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також, в даній довідці про вартість перевезення вантажу відсутні відомості про транспортну накладну, інші товаросупровідні документи. Таким чином, неможливо однозначно встановити належність зазначеної довідки до заявленої зовнішньоекономічної операції. В рахунку-фактурі (інвойсі) від 04.10.2019 № 26/10/2019 відсутні умови поставки та відсутнє посилання на контракт, відповідно до якого було здійснено купівлю даного напівпричепа. В наданому до митного оформлення інвойсі № 04.10.2019 № 26/10/2019 зазначено термін оплати - 7 днів, переказом. На момент винесення рішення в документах відсутні відомості (банківські платіжні документи) про здійснення передплати. В зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 08.10.2019 № 0410-1, предметом контракту являються транспортні засоби та запчастини до них, однак загальна вартість контракту складає 10000 PLN, що відповідає вартості одного напівпричепа KEMPF; модель SKM-AK-35JA1230-KOLEBA, відповідно до інвойсу від 04.10.2019 № 26/10/2019 . Також, в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки KEMPF; модель SKM, 2014 року виробництва, було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (2899.71 USD/шт.) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу аналогічних вантажних напівпричепів 2014 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 02.09.2019 №UA204010, за якою випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп марки KEMPF; модель SKM; тип - самоскид; календарний рік виготовлення: 2014, а саме 10920 USD (43351.4911 PLN).

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000082/1 від 09.10.2019.

До митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; марка - KEMPF; модель - SKM-AK-35HA1230-KOLEBA, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_13 ; календарний рік виготовлення: 2014; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення; торговельна марка: KEMPF; виробник: KEMPF; країна виробництва: PL.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 з формулюванням Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству , необхідністю рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству та посилення контролю правильності визначення митної вартості, проаналізувавши рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару, а також можливе заниження митної вартості товару, декларанту було повідомлено про необхідність надати документи заявлені у графі 44 ЕМД, що підтверджують митну вартість товару.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 30.09.2019 № FAS/1/09/2019, рахунок-фактура (інвойс) від 30.09.2019 № FAS/1/09/2019. Відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме в довідці про транспортні витрати від 401/0810-1 від 08.10.2019 зазначено витрати на транспортування та страхування - 9000 грн., однак не має документального підтверджених витрат на транспортування та страхування, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також, в даній довідці про вартість перевезення вантажу відсутні відомості про транспортну накладну, інші товаросупровідні документи. Таким чином, неможливо однозначно встановити належність зазначеної довідки до заявленої зовнішньоекономічної операції. В рахунку-фактурі (інвойсі) від 30.09.2019 № FAS/1/09/2019 відсутні умови поставки та відсутнє посилання на контракт, відповідно до якого було здійснено купівлю даного напівпричепа. В наданому до митного оформлення інвойсі № 30.09.2019 № FAS/1/09/2019 не заповнені графи спосіб оплати та термін оплати . На момент винесення рішення в наданих документах відсутні відомості (банківські платіжні документи) про здійснення оплати. В зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 30.09.2019 № FAS/1/09/2019 в розділі 4. Оплата зазначено, що товар оплачується після продажу, але не вказані терміни, а в розділі 1. Предмет контракту , що предметом контракту являються утримані та нові транспортні засоби, однак загальна вартість контракту складає 14800PLN, що відповідає вартості одного напівпричепа KEMPF, модель SKM-AK-35HA1230-KOLEBA, відповідно до інвойсу від 30.09.2019 № FAS/1/09/2019. Також, в результаті опрацювання інформації про вже проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки KEMPF, модель SKM, 2014 року виробництва, було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (4117,87 USD/шт.) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу аналогічних вантажних напівпричепів 2014 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 02.09.2019 №UA204010/2019/230905, за якою випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп марки KEMPF; тип - самоскид; календарний рік виготовлення: 2014, а саме 10920 USD (43351,4911PLN).

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000083/1 від 09.10.2019.

До митного оформлення заявлено напівпричіп вантажний, що був у використанні, категорія транспортного засобу - О4; марка - MEGA; модель - MNL-B-NL3-9A13-MEGA LIGHT, тип - самоскид; ідентифікаційний номер (VIN): НОМЕР_14 ; календарний рік виготовлення: 2017; кількість вісей - 3; для використання на дорогах загального призначення; торговельна марка: MEGA; виробник MEGA; країна виробництва: PL.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 з формулюванням Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству , необхідністю рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству та посилення контролю правильності визначення митної вартості, проаналізувавши рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару, а також можливе заниження митної вартості товару, декларанту було повідомлено про необхідність надати документи заявлені у графі 44 ЕМД, що підтверджують митну вартість товару.

До митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04.10.2019 № 3218/10/2019, рахунок-фактура (інвойс) від 04.10.2019 № 3218/10/2019. Відповідно до поданих до митного оформлення документів, а саме в довідці про транспортні витрати від 401/1010-2 від 10.10.2019 зазначено витрати на транспортування та страхування - 8000 грн., однак не має документального підтверджених витрат на транспортування та страхування, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також, в даній довідці про вартість перевезення вантажу відсутні відомості про транспортну накладну, інші товаросупровідні документи. Таким чином, неможливо однозначно встановити належність зазначеної довідки до заявленої зовнішньоекономічної операції. В рахунку-фактурі (інвойсі) від 04.10.2019 № 3218/10/2019 відсутні умови поставки та відсутнє посилання на контракт, відповідно до якого було здійснено купівлю даного напівпричепа. В наданому до митного оформлення інвойсі № 04.10.2019 № 3218/10/2019 в графі термін оплати вказана дата 11.10.2019, однак на момент винесення рішення в наданих документах відсутні відомості (банківські платіжні документи) про здійснення оплати. В зовнішньоекономічному договорі (контракті) від 04.10.2019 № 3218/10/2019 в розділі 4. Оплата зазначено, що товар оплачується після продажу, але не вказані терміни, а в розділі 1. Предмет контракту , що предметом контракту являються утримані та нові транспортні засоби, однак загальна вартість контракту складає 25000PLN, що відповідає вартості одного напівпричепа MEGA відповідно до інвойсу від 04.10.2019 № 3218/10/2019. Також, в результаті опрацювання інформації про вже проведені митні оформлення вантажних напівпричепів марки MEGA, 2017 року виробництва, було встановлено, що задекларований рівень митної вартості (6673,33 USD/шт.) є мінімальним по системі та не відповідає інформації щодо продажу аналогічних вантажних напівпричепів 2017 року виробництва, яка наявна в мережі Internet.

Джерелом числового значення митної вартості є ЕМД від 10.09.2019 №UA204010/2019/232225, за якою випущений у вільний обіг ідентичний напівпричіп марки MEGA; тип - самоскид; календарний рік виготовлення: 2017, а саме 18289,7312 EUR (79258,5541PLN).

Оскільки використані декларантом відомості для цілей визначення митної вартості не підтверджені документально, відповідно до п.п. 2, 3 ст. 58 митним органом застосовані другорядні методи, зазначені у п. 2 ч. 1 ст. 57 МК України, винесено рішення про коригування митної вартості № UA401000/2019/000084/1 від 15.10.2019.

Отже, коригування митної вартості імпортованих позивачем транспортних засобів митним органом проведено у зв`язку з наявними сумнівами у правильності визначення митної вартості транспортних засобів, оскільки заявлені вартості товару не відповідають інформації щодо вартості цих транспортних засобів, які згенеровані АСАУР ДФС та які наявні в мережі Internet.

Разом з тим, визначеними ст. 51-58 МК України правилами визначення митної вартості товарів та її коригування встановлено необхідність зазначення у рішенні про коригування митної вартості товарів інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, вказана норма передбачає, що самої констатації суб`єктом владних повноважень наявних у нього сумнівів щодо вартості товарів недостатньо для прийняття рішення про коригування такої вартості, вказаний сумнів повинен бути обґрунтований з покликанням на інформацію, яка стала підставою його виникнення.

Митним органом відмовлено в прийнятті митних декларацій та прийнято рішення про коригування митної вартості, з підстав того, що відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні митного контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом від 11.09.2015 року № 689, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки заявлена митна вартість товарів не підтверджена документально і не відповідає інформації по вартості даних транспортних засобів, яка наявна в мережі Internet, а також у зв`язку із тим, що в рахунках-фактурах відсутні посилання на номер та дату контракту.

Як уже зазначалось вище, позивачем до митного оформлення надано зовнішньоекономічні договори (контракти), на підставі яких ввозились транспортні засоби і які надавалися позивачем у кожному випадку оформлення транспортного засобу, а відсутність посилання на нього в інвойсі не свідчить, на думку суду, про порушення правил ввезення товару на територію України.

Джерелом інформації для визначення митної вартості використано ціну, за яку транспортний засіб визначеної марки, моделі, комплектації пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції, визначену за результатами спрацювання системи АСАУР.

Тому, митну вартість визначено за резервним методом у зв`язку з наявністю у митного органу цінової інформації з системи АСАУР ДФС.

Посилання представника відповідача на ту обставину, що заявлена вартість не підтверджена документально, не відповідає дійсності, оскільки позивачем долучено до поданих електронних митних декларацій документи відповідно до визначеного ст.ст. 52, 368 МК України переліку, які підтверджують цю вартість.

Доводи відповідача про те, що заявлена вартість транспортних засіб не відповідає тій вартості, що згенерована АСАУР ДФС, суд оцінює критично з тих підстав, що законом не передбачено співставлення заявленої декларантом вартості товару із тією, що генерується АСАУР ДФС, як методу перевірки правильності визначення заявленої вартості.

При цьому суд враховує, що імпортовані позивачем транспортні засоби мають свої особливості, як і кожен транспортний засіб має свої особливості в частині комплектації, пробігу, амортизації в ході експлуатації, поломок та пошкоджень.

Разом з тим, відповідач зазначає, що АСАУР ДФС визначена вартість на підставі ціни, за яку транспортний засіб такої ж марки, моделі та комплектації пропонується до продажу в умовах повної конкуренції при звичайному ході торгівлі. Відтак, АСАУР не враховує індивідуальні особливості придбаного позивачем транспортного засобу, що мають суттєвий вплив на його ринкову вартість.

Також, суду не надано будь-яких підтверджень щодо виявлених митним органом ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів позивачем. В ході судового розгляду не надано доказів і щодо підставності виникнення сумніву у правильності визначення задекларованої вартості транспортних засобів.

Застосування вищезгаданих правових норм у наведений спосіб відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі №821/1617/18, від 21.12.2018 №815/1670/17, від 07.08.2018 №808/1619/16, від 17.07.2019 № 809/872/17, а тому суд, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України, враховує такі при вирішенні даної справи.

Також, відповідачем не надано суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунків-фактур (інвойсів), в яких вказано вартість транспортних засобів, в тому числі будь-яких відомостей про отримання від компетентних органів країни експорту інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставин відчуження позивачу транспортних засобів та отримання або не отримання від позивача коштів, які визначені в інвойсах, та/або іншої суми за відчужені транспортні засоби.

Суд зазначає, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а.

Крім того, суд звертає увагу на те, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 55 МК України орган доходів і зборів за відповідних умов має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті.

При цьому, пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, з системного аналізу наведених приписів слідує, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей, визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за таким другорядним методом, як резервний метод, а також докладну інформацію щодо зроблених коригувань, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічні висновки містяться і у постановах Верховного Суду від 27 липня 2018 року у справі №809/1174/17 та від 05 лютого 2019 року у справі №816/1199/15-а.

Однак, аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених декларантом розрахунків митної вартості транспортних засобів за ціною договору, відповідачем у рішеннях про коригування митної вартості ввезених товарів не наведено.

Водночас, приймаючи рішення про коригування митної вартості транспортних засобів за резервним методом, відповідач послався лише на зовнішнє джерело, не навівши порівняння характеристик транспортного засобу, що розмитнювався, та іншого транспортного засобу, ціна якого взята за основу при визначенні митної вартості транспортного засобу.

Таким чином, митний орган у рішеннях про коригування митної вартості не вказав, яким чином митна вартість товарів була визначена саме в такому розмірі та які складові вплинули на формування саме такої вартості, що є порушенням статті 55 МК України.

Крім того, суд проаналізувавши норми Митного кодексу України зазначає, що:

1. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

2. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

3. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

4. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

5. Основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 815/5398/17 від 25.01.2019.

У свою чергу суд звертає увагу відповідача на положення Методики та Методичних рекомендацій №689, та зазначає, що пунктом 5 Методичних рекомендацій дійсно передбачена можливість використання інформації, отриманої в мережі Інтернет (офіційні сайти виробників товарів, прайс-листи Інтернет-магазинів тощо).

Так, на виконання статті 8 Закону України Про судову експертизу та статті 9 Закону України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 була затверджена Методика товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, відповідно до пункту 7.35 якої у разі відсутності цінових даних колісного транспортного засобу (далі - КТЗ) у довідковій літературі, зокрема зазначеній у додатку 8, а також у разі наявності обставин, зумовлених змінами економічного стану країни, що супроводжуються різкими коливаннями цін на КТЗ, та в інших випадках, коли застосування довідкових даних є неможливим, допускається використання даних обмеженого ринку КТЗ. У такому випадку інформація про ціни на нові КТЗ чи КТЗ, які були в користуванні, може бути отримана з каталогів, комп`ютерних програм та прайс-листів дилерів виробників і торговельних фірм, а також із спеціалізованих для продажу КТЗ періодичних видань.

Використання ресурсів мережі Інтернет допускається з дотриманням вимог підпункту 7.53.5 пункту 7.53 цієї Методики.

Довідкові дані, які використовуються під час оцінки й отримані з ресурсів мережі Інтернет, повинні бути роздруковані із зазначенням дати отримання інформації і абсолютної URL-адреси і включені у звіт (акт) про оцінку або у висновок експерта (експертного дослідження) (підпункт 7.53.5 пункту 7.53 Методики).

Зазначений правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 23.07.2019 № 1140/3242/18.

Водночас у рішеннях про коригування митної вартості товарів, відповідачем лише зазначено, що в результаті опрацювання інформації про проведені митні оформлення транспортних засобів, які заявлені в митних деклараціях, є мінімальними по системі та не відповідають інформації щодо продажу, які наявні в мережі Internet.

Таким чином, аналізуючи норми закону, суд зазначає, що при визначені митної вартості товару за основу береться вартість операції з ідентичними товарами ключовими яких є ідентичність та фізичні характеристики товару. Водночас, митним органом для прикладу взятий ідентичний товар з вказаною ціною, що не відповідає реальним показникам задекларованого товару позивачем, оскільки відповідачем не були враховані фізичні характеристики задекларованого транспорту. Тому митна служба не вірно застосувала норми ст. 57 Митного кодексу України, а саме визначила задекларований товар за другорядним методом визначення митної вартості товару.

Також в порушення даної статті відповідач не вказав, чому митна вартість задекларованих транспортних засобів, які переміщувалися позивачем через митний кордон України не можуть бути визначені саме за основним методом.

Відтак, з урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так, як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей між заявленою ціною митної вартості відповідача та встановленою в результаті митного контролю митною вартістю відповідача, що слугувало підставою для коригування митної вартості транспортних засобів.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку що оскаржувані рішення відповідача прийняті не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України, не обґрунтовані, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не відповідають вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, та відповідно підлягають скасуванню.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд, відповідно до ст. 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності прийнятих рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають присудженню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС про коригування митної вартості товарів:

- від 21.08.2019 № UA401000/2019/000067/1;

- від 23.08.2019 № UA401000/2019/000068/1;

- від 28.08.2019 № UA401000/2019/000069/1;

- від 30.08.2019 № UA401000/2019/000070/1;

- від 10.09.2019 № UA401000/2019/000072/1;

- від 19.09.2019 № UA401000/2019/000075/1;

- від 30.09.2019 № UA401000/2019/000076/1;

- від 01.10.2019 № UA401000/2019/000077/1;

- від 01.10.2019 № UA401000/2019/000078/1;

- від 02.10.2019 № UA401000/2019/000079/1;

- від 09.10.2019 № UA401000/2019/000082/1;

- від 09.10.2019 № UA401000/2019/000083/1;

- від 15.10.2019 № UA4010 00/2019/000084/1.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд" сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 6443,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Подільської митниці Держмитслужби.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Ліла-Трейд" (вул. Ватутіна, 17-А, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 41722636)

Відповідач: Подільська митниця Держмитслужби (вул. Лебединського, 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43350542)

Рішення суду в повному обсязі складено 14.02.2020

Суддя Комар Павло Анатолійович