ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2020 року ЛуцькСправа № 140/74/20
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
ВСТАНОВИВ:
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - Головне управління ПФУ у Волинській області, позивач) звернулось з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна (далі - СВК Україна , відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень 2018 року - березень 2019 року та травень 2019 року - липень 2019 року у сумі 11166,77 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» . При цьому розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій; підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Заборгованість СВК Україна з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень 2018 року - березень 2019 року та травень 2019 року - липень 2019 року становить 11166,77 грн, яку позивач просив стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 09 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Копію ухвали від 09 січня 2020 року судом двічі було надіслано рекомендованим порядком за адресою місцезнаходження відповідача, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.42-47), однак поштове відправлення повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв`язку за закінченням терміну зберігання , адресат відсутній (а.с.65-66, 69-73), відтак воно не було вручене відповідачу з незалежних від суду причин, а тому в розумінні пункту 5 частини шостої статті 251 КАС України копія ухвали вважається врученою.
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Як слідує з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.42-47), СВК Україна зареєстроване як юридична особа 05 листопада 1993 року. Відповідач перебуває на обліку як платник внесків на обов`язкове державне пенсійне страхування та зобов`язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування . Такий обов`язок відповідача виник у зв`язку із тим, що ОСОБА_1 , відпрацювавши деякий період за відповідних умов у СВК Україна , отримав право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення (а.с.34-36).
Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку: підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком; за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону. У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (з наступними змінами та доповненнями) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 і 2 частини першої статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначених після дня набрання чинності зазначеним Законом відповідно до пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у період до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» .
Відповідач у 2018 - 2019 роках не належав до четвертої групи платників єдиного податку, що підтверджується листами Головного управління ДФС у Волинській області від 03 травня 2018 року №7500/10/03-20-12-06, Любомльського управління Головного управління ДФС у Волинській області від 06 червня 2019 року №18424/10/03-20-53 (а.с.52-55).
Виходячи із системного аналізу вказаних норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що СВК Україна як платник збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування зобов`язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів б - з частини першої статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення та пункту 2 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .
Згідно з підпунктами 6.4, 6.7 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Шацько-Любомльське об`єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області, правонаступником якого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 року №628 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» є Головне управління ПФУ у Волинській області, надіслало відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с.9-28). Згідно з цими розрахунками, сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, яку відповідачу належить відшкодовувати, становить у січні 2018 року 905,30 грн (з них 825,67 грн за січень 2018 року та 79,63 грн донараховано за жовтень 2017 року); у лютому - квітні 2018 року - по 825,67 грн щомісяця; з травня 2018 року - 836,68 грн; з грудня 2018 року та надалі - 862,61 грн щомісяця. Із службової записки головного спеціаліста відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №9 (Шацьк) управління застосування пенсійного законодавства Головного управління ПФУ у Волинській області Мелюх Т.Л. від 27 травня 2019 року слідує, що в ході аудиту, який проводився з 11 по 29 березня 2019 року, управлінням внутрішнього аудиту та фінансового контролю було встановлено завищення у 2018 році на 3324,81 грн суми відшкодування СВК Україна фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (а.с.56). У травні 2019 року місячна сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, яка підлягає відшкодуванню відповідачем, становить 508,36 (з урахуванням надміру нарахованих коштів - 2816,45 грн); з червня 2019 року - 657,45 грн, а у липні 2019 року - 636,24 грн (30 липня 2019 року ОСОБА_1 досяг пенсійного віку). Таким чином, за розрахунками за січень 2018 року - березень 2019 року та травень 2019 року - липень 2019 року належить до сплати відповідачем на користь Пенсійного фонду 11166,77 грн.
Як слідує з розрахунку суми заборгованості, за СВК Україна обліковується заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2018 року - березень 2019 року та травень 2019 року - липень 2019 року у сумі 11166,77 грн (а.с.8). Ця сума заборгованості підтверджується також карткою особового рахунку відповідача (а.с.29-33).
Таким чином, оскільки за відповідачем обліковується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за січень 2018 року - березень 2019 року та травень 2019 року - липень 2019 року у сумі 11166,77 грн, щодо наявності та розміру якої відповідачем не надано заперечень, як і доказів її погашення, то суд дійшов висновку про задоволення позову про стягнення зазначеної заборгованості.
Відповідно до вимог статей 244, 246 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати. Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Отже, судовий збір у сумі 1921,00 грн, сплачений за подання даного позову позивачем, на його користь з відповідача не стягується.
Керуючись статтями 9, 77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Кравчука, 22 В, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна (44000, Волинська область, Шацький район, селище міського типу Шацьк, вулиця Незалежності, будинок, 186, ідентифікаційний код юридичної особи 03737861) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, задовольнити повністю.
Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу Україна на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за січень 2018 року - березень 2019 року та травень 2019 року - липень 2019 року у сумі 11166,77 грн (одинадцять тисяч сто шістдесят шість грн 77 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд.
Суддя Ж.В. Каленюк
Суд | Волинський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2020 |
Оприлюднено | 17.02.2020 |
Номер документу | 87583697 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Волинський окружний адміністративний суд
Каленюк Жанна Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні