Ухвала

від 14.02.2020 по справі 200/1761/20-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

14 лютого 2020 р. Справа №200/1761/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши без повідомлення заінтересованих осіб заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, яку подано до подання позовної заяви, заінтересована особа, яка може отримати статус відповідача - Слов`янська міська виборча комісія Донецької області (ідентифікаційний код: 34008950, 84100, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Жовтневої Революції, буд. 2)

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 (далі - заявник, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про забезпечення позову, якою просить вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Слов`янської міської виборчої комісії Донецької області від 12.02.2020 № 02/2020 Про звернення до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного депутата, щодо відкликання депутата Слов`янської міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою (далі - постанова від 12.02.2020 № 02/2020) до набрання законної сили рішення суду у справі.

Заявником зазначено Слов`янську міську виборчу комісію Донецької області як можливого учасника справи.

Заявник зазначає, що позов буде поданий у встановлений ч. 2 ст. 153 КАС України строк.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення.

ОСОБА_1 зазначає, що оскільки правомірність постанови Слов`янської міської виборчої комісії Донецької області №02/2020 від 12 лютого 2020 року Про звернення до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного депутата, щодо відкликання депутата Слов`янської міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою підлягає дослідженню лише під час судового вирішення справи, а дії та рішення відповідача щодо звернення до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного депутата, щодо відкликання депутата Слов`янської міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою та рішення вищого керівного органу партії про відкликання депутата і як наслідок рішення щодо визнання обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії не лише можуть утруднити, але й унеможливити виконання ймовірного судового рішення у справі.

12 лютого 2020 року о 17 год. 45 хв. Слов`янською міською виборчою комісією Донецької області було ухвалено постанову №02/2020 Про звернення до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного депутата, щодо відкликання депутата Слов`янської міської ради ОСОБА_1 за народною ініціативою у якій зазначено, що згідно перевірки дотримання вимог ст. 38-40 Закону України Про статус депутатів місцевих рад при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та поданих документів до Слов`янської міської виборчої комісії від офіційного представника ініціативної групи для збирання підписів виборців на підтримку пропозиції про відкликання депутатів Слов`янської міської ради за народною ініціативою, керуючись ст.ст. 36,37,38 Виборчого Кодексу України, ч.5 ст. 45 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , Слов`янська міська виборча комісія Донецької області постановляє звернутися до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала депутата Слов`янської міської ради ОСОБА_1 .

Заявник вказує на те, що в мотивувальній частині постанови не міститься жодних посилань про залучення до перевірки відповідно до вимог ч.1, ст.41 Про статус депутатів місцевих рад органів ведення Державного реєстру виборців для здійснення перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах. Разом з тим 12.02.2020 за №18-38/30 Відділом ведення державного реєстру виборців Слов`янської міської ради на ім`я голови Слов`янської міської виборчої комісії Донецької області ОСОБА_2 Антоніни ОСОБА_3 був направлений лист щодо залучення для проведення перевірки достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, в якому зазначено, що відповідно до частини другої статті 2 Закону України Про державний реєстри виборців , база даних Реєстру, будь-яка її частина, копія бази даних або її частини, персональні дані виборців, що містяться у базі даних Реєстру, можуть використовуватися лише для цілей, передбачених статтею 26 Закону України Про державний реєстри виборців .

З огляду на викладене заявник вважає, що Слов`янська міська виборча комісія Донецької області не мала змоги перевірити достовірність відомостей, що міститься у підписних листах та фактично була позбавлена можливості встановити, що саме виборцями в розумінні статті 70 Конституції України та статті 3 Закону України Про місцеві вибори було внесено пропозицію про відкликання депутатів місцевої ради, що фактично є свідченням того, що не дотримано вимоги статей 38-40 Закону України Про статус депутатів місцевих рад , а саме ч. 1 ст. 38 вказаного Закону, в якій зазначено, що право вносити пропозицію про відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою (не раніше ніж через рік з моменту набуття таких повноважень) мають громадяни України, які відповідно до закону про місцеві вибори є виборцями відповідного виборчого округу.

Заявник вважає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди моїм правам, свободам та інтересам, що відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Зазначає, що заходи забезпечення адміністративного позову спрямовані лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті.

Статтею 41 Закону України від 11 липня 2002 року № 93-IV Про статус депутатів місцевих рад передбачено, що після завершення збирання підписів, але не пізніше дня закінчення строку збору підписів, передбаченого частиною другою статті 40 цього Закону, заповнені підписні листи збираються офіційним представником ініціативної групи, прошиваються та скріплюються підписами офіційного представника та не менше трьох членів ініціативної групи із зазначенням кількості зібраних підписів та не пізніш як на другий день разом з протоколом зборів виборців, що утворили відповідну ініціативну групу, передаються до відповідної територіальної виборчої комісії.

Голова, а у разі його відсутності - заступник голови, а у разі відсутності голови та його заступника - секретар територіальної виборчої комісії, не пізніше наступного дня з дня отримання підписних листів та протоколу зборів виборців, скликає засідання комісії для організації перевірки отриманих матеріалів.

На цьому засіданні територіальна виборча комісія перевіряє дотримання вимог статей 38-40 цього Закону при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою, правильність оформлення підписних листів, кількість підписів, що встановлена частиною першою статті 40 цього Закону, а також із залученням органів ведення Державного реєстру виборців здійснює перевірку достовірності відомостей про громадян, що містяться в підписних листах, та із залученням правоохоронних органів - вибіркову перевірку їхніх підписів (не менше 10 відсотків від загальної кількості) у такі строки: 1) у разі відкликання депутата сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради - протягом десяти днів з дня отримання матеріалів; 2) у разі відкликання депутата районної, міської (міста обласного значення), районної в місті ради - протягом двадцяти днів з дня отримання матеріалів; 3) у разі відкликання депутата обласної, Київської, Севастопольської міської ради - протягом тридцяти днів з дня отримання матеріалів.

При встановленні на підставі підписних листів кількості виборців, які підтримали пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, не враховуються підписи окремих виборців: 1) у разі відсутності у підписному листі всіх або окремих відомостей про виборця, який підтримує своїм підписом відкликання депутата місцевої ради, передбачених формою підписного листа, а також виявлення недостовірних відомостей про виборця; 2) записи та підписи, вчинені замість виборця іншою особою; 3) вчинені особою, яка не є виборцем відповідного багатомандатного, одномандатного виборчого округу або на день вчинення підпису не мала права голосу; 4) якщо підписи вчинені виборцем декілька разів; 5) якщо підпис вчинено виборцем з порушенням встановленого цим Законом строку.

При встановленні на підставі підписних листів кількості виборців, які підтримали відкликання депутата місцевої ради, не враховуються підписні листи: 1) якщо підписи виборців зібрані особою, яка не є членом відповідної ініціативної групи та/або на день збору підписів не мала права голосу; 2) у яких відсутні відомості або які містять недостовірні відомості про особу, яка збирала підписи виборців; 3) у яких підписи громадян України зібрані у місцях, визначених частиною п`ятою статті 40 цього Закону; 4) які не відповідають встановленій формі.

За результатами перевірки територіальна виборча комісія узагальнює підсумки збору підписів на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, про що складається відповідний протокол.

Якщо при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою дотримано вимоги статей 38-40 цього Закону, оформлення підписних листів та кількість підписів виборців, які підтримують пропозицію про відкликання депутата місцевої ради, відповідає вимогам цього Закону, територіальна виборча комісія приймає рішення про відкликання депутата за народною ініціативою (у разі якщо депутат був обраний шляхом самовисування) або про звернення до вищого керівного органу партії, місцева організація якої висувала відповідного депутата, щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою.

Якщо при ініціюванні відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою не дотримано вимоги статей 38-40 цього Закону та/або оформлення підписних листів або кількість підписів виборців, які підтримують пропозицію про відкликання депутата місцевої ради, не відповідає вимогам цього Закону та/або ініціативна група у встановлені цим Законом строки не подала до територіальної виборчої комісії підписні листи та протокол зборів виборців або подала їх після спливу встановлених строків, відповідна територіальна виборча комісія приймає рішення про припинення ініціативи щодо відкликання депутата місцевої ради.

Вищий керівний орган партії відповідно до статуту партії розглядає звернення територіальної виборчої комісії щодо відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою та приймає рішення про відкликання такого депутата за народною ініціативою або про відмову в задоволенні цієї ініціативи.

Рішення вищого керівного органу партії, прийняте відповідно до її статуту, передається до відповідної територіальної виборчої комісії, яка інформує про зміст рішення ініціативну групу.

На підставі рішення вищого керівного органу партії про відкликання депутата, обраного шляхом висування місцевою організацією партії, за народною ініціативою, а у випадку якщо депутат був обраний шляхом самовисування, - на підставі свого рішення, передбаченого частиною шостою цієї статті, відповідна територіальна виборча комісія не пізніш як на п`ятий день з дня отримання/прийняття відповідного рішення зобов`язана у порядку, передбаченому законом про місцеві вибори, визнати обраним депутатом наступного за черговістю кандидата у депутати від місцевої організації партії або призначити проміжні вибори депутата у відповідному одномандатному виборчому окрузі.

Частиною 2 статті 150 КАС України встановлено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 151 КАС України передбачено, що позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Суд звертає увагу на те, що безпосередньо постанова від 12.02.2020 № 02/2020 не має зобов`язального характеру для заявника. Безпосередньо вказана постанова не є рішенням про відкликання депутата, а є лише підставою для розгляду відповідного питання вищим керівним органом партії. Також вказана постанова не є безумовною підставою для прийняття вищим керівним органом партії рішення про відкликання депутата за народною ініціативою,

У випадку звернення ОСОБА_1 з відповідним позовом щодо оскарження вказаної постанови до суду, за наслідками вирішення справи рішення суду не потребуватиме додаткових заходів щодо його виконання (у разі задоволення позовних вимог).

Заявником належним чином не обґрунтовано та не подано доказів на підтвердження того, що до ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння постановою від 12.02.2020 № 02/2020 шкоди його правам, свободам та інтересам або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі №826/16888/18 вказав, що вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість : вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Суд зазначає, що наведене в заяві обґрунтування необхідності забезпечення позову не свідчить про наявність очевидних ознак протиправності постанови від 12.02.2020 № 02/2020.

Наведене заявником обґрунтування потребує з`ясування обставин в адміністративній справі, з підтвердженням відповідними доказами і наданням оцінки аргументам учасників справи. Наведене, фактично, зумовлює вирішення спору по суті, що не відповідає завданням інституту забезпечення позову.

Отже, на думку суду, зазначені обставини в їх сукупності свідчать про необґрунтованість заявленого клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала складена в повному обсязі і підписана суддею 14 лютого 2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков