Рішення

від 11.02.2020 по справі 300/8/20

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2020 р. справа № 300/8/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Шумея М.В.,

секретаря судового засідання Шпак М. М.,

за участю: представника позивача Муратової Н.І.,

розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до Пиватного підприємства "Абі плюс" про стягнення податкового боргу в розмірі 551943,86 грн.

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області (надалі, також - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства Абі плюс (надалі, також - відповідач, ПП Абі плюс ) про стягнення податкового боргу в розмірі 551943,86 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою податку на додану вартість, податку на прибуток з приватних підприємств та нарахуванням штрафних санкцій і пені у загальному розмірі 551943,86 грн.

06.01.2020 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Однак, своїм правом на подання відзиву чи інших письмових доказів відповідач не скористався.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю. Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча був належно повідомлений.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, заслухавши представника позивача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а відповідач заперечує проти позову, суд встановив наступне.

ПП Абі плюс є юридичною особою, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.30-32). Відповідач перебуває на податковому обліку в Тисменицькому управлінні ГУ ДПС в Івано-Франківській області, що покладає на нього обов`язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно до ст. 16.1.4 Податкового кодексу України від 02.12.2010. №2755-VI, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Приватне підприємство Абі плюс оскаржувало у судовому порядку податкові повідомлення - рішення №0000272200 від 27.05.2013 та №0000282200 від 27.05.2013. Постановою Верховного суду від 22.01.2019 року по справі №809/1810/13-а (касаційне провадження №К/9901/8206/18) Касаційну скаргу Тисменицької ОДПІ ГУ Міндоходів в Івано-Франківській області - задоволили частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2015 року по справі №809/1810/13-а скасовано. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26.06.2013 у справі № 809/1810/13-а залишено в силі, якою адміністративний позов залишено без задоволення.

Згідно ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Однак, у встановлений законом строк відповідач повністю не сплатив узгоджену суму грошових зобов`язань, та така набула статусу податкового боргу.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Внаслідок несплати Відповідачем податкового боргу та відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, було сформовано податкову вимогу від 12.03.2019 № 4464-54 та вручено 19.03.2019.

Відповідно до п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно п. 20.1.18. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини

Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Крім того, як передбачено п.95.4 ст.95 ГІК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення

Пунктом 14.1.175. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку визначеної цим Кодексом.

Станом на дату подання позовної заяви податковий борг відповідача, який підлягає стягненню в судовому порядку складає 551943,86 грн., в т. ч.:

1) по податку на додану вартість в сумі 189664,65 грн., що виник внаслідок несплати:

основного платежу в сумі 145646,00 грн. нарахованого згідно акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства Приватним підприємством Абі плюс за період з 01.07.2010 по 28.02.2011 по взаємовідносинах із ПГІ Франко-Буд-Інвест та ФОП Почепня ОСОБА_1 . №359/2240/34217419 від 14.05.2013, на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення (форма 'Р') №0000282200 від 27.05.2013 на суму 145 646,00 грн;

штрафних санкцій в сумі 36412,00 грн., нарахованих згідно акту №359/2240/34217419 від 14.05.2013, на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення (форма 'Р') №0000282200 від 27.05.2013 на суму 36412,00 грн;

пені в сумі 7 606,65 грн.

2) по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 362279,21 грн., що виник внаслідок несплати:

основного платежу в сумі 182057,00 грн., нарахованого згідно акту № 359/2240/34217419 від 14.05.2013, на підставі якого винесене податкове повідомлення - рішення (форма 'Р') №0000272200 від 27.05.2013 на суму 182 057,00 грн.

штрафних санкцій в сумі 45514,00 грн., нарахованих згідно акту № 359/2240/34217419 від 14.05.2013 на підставі якого винесене податкове повідомлення-рішення (форма 'Р') №0000272200 від 27.05.2013 на суму 45514,00 грн.

пені в сумі 134708,21 грн.

Загальна сума пені у розмірі 142314,86 грн. нарахована на підставі ст.129 Податкового кодексу України та підтверджується зворотнім боком інтегрованої картки.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14ПКУ).

Відповідно до п. 129.1.1 п. 129.1 ст.129 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-Vl (із змінами та доповненнями) нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 27.11.2019 (а.с.5) та витягом з облікової картки платника.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання утворює податковий борг.

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума в розмірі 551943,86 грн. є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено, а тому такий підлягає стягненню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Абі плюс" (ЄДРПОУ 34217419, вул. Паркова, 10, офіс 4, м. Тлумач, Івано-Франківська область, 78000) податковий борг в розмірі 551 943 (п`ятсот п`ятдесят одну тисячу дев`ятсот сорок три) грн. 86 коп. з розрахункових рахунків в банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належать відповідачу, в дохід бюджету.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.

Рішення складене в повному обсязі 11 лютого 2020 р.