Ухвала

від 13.02.2020 по справі 127/2809/20

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 127/2809/20

Провадження 1-кс/127/1369/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2020 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області ОСОБА_1 , секретаря ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , представника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання слідчого Вінницького відділу поліції ГУ Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, яке вилучене під час обшуку 03.02.2020, в рамках кримінального провадження № 42017020110000058 внесеному до ЄРДР 30.05.2017, в ході якого виявлено та вилучено майно, яке є предметом кримінального правопорушення, за фіксації судового розгляду технічними засобами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищевказане клопотання слідчого ОСОБА_4 , яке погоджене з прокурором, про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017020110000058 від 30.05.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.273 КК України, у зв`язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що службові особи ряду підприємств на території м. Вінниці, здійснюють господарську діяльність з реалізації паливно-мастильних матеріалів з грубим порушенням законодавства про безпеку праці та протипожежної безпеки на об`єктах підвищеної небезпеки, що створює загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, передбачених ст. 273 КК України.

У зв`язку з вищевикладеним, 03.01.2020 за участі спеціалістів ГУ ДСНС України у Вінницькій області та Управління Держпраці, було проведено огляд автозаправочної станції за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті чого встановлено наявність обладнання яке пристосоване для відпуску та реалізації дизельного палива, яке перебуває у власності (користуванні) ОСОБА_6 , який являється керівником та засновником ТОВ «СоларОйл» та яке розташоване на території за адресою: вул. Ватутіна, 137 м. Вінниця, а саме: приміщення - операторська, 3 блок-пункти з ємностями для дизельного палива та з паливороздавальними колонками виробництва ТОВ НВФ "Геркон" одна з яких у працюючому стані.

Крім того, проведеним за участі спеціалістів оглядом виявлено ряд порушень вимог законодавства про охорону праці та про пожежну безпеку про пожежну безпеку, зокрема відсутність системи громовідводів; недоукомплектованості пожежного щита для розміщення первинних засобів пожежогасіння; відсутності будь-яких табличок, надписів та повідомлень із зазначенням виду та марки палива що відпускається; відсутній дозвіл на експлуатацію паливно-роздавальних комплексів.

Крім того було встановлено, що дана АЗС перебуває у власності ОСОБА_6 , що являється засновником та керівником ТОВ «Солар Ойл» (код ЄРДПОУ 41532174), яке відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за юридичною адресою: Вінницька обл., місто Вінниця, вул. Максимовича, будинок 6.

Також, за місцем проведення огляду відсутній ряд дозвільних документів, а саме:

Всупереч п. 32 Додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392 та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VІ, відсутній сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів із значними наслідками (клас СС3).

Всупереч п. 4 Додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392 та Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2059- VІІІ, відсутній Висновок з оцінки впливу на довкілля.

- Всупереч п. 30 Додатку до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19.05.2011 № 3392 та Закону України «Про охорону атмосферного повітря» від 16.10.1992 № 2707-ХІІ відсутній Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Всупереч ч.5 ст. 57 Кодексу Цивільного захисту України та Постанови КМУ від 05.06.2013 № 440 «Про затвердження Порядку і реєстрації декларації відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки», відсутня Декларація відповідності матеріально-технічної бази суб`єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки.

Крім того, оглядом установлено, що автозаправна станція розташована на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні для здійснення на ній господарської діяльності на підставі договору оренди, укладеного маж ТОВ «СоларОйл» та Вінницькою обласною спілкою споживчих товарів на строк до 31.12.2019, тобто термін дії якого сплив.

Разом з тим, досудовим розслідуванням установлено, що господарська діяльність ТОВ «СоларОйл» здійснюється на земельній ділянці з кадастровим № 0510100000:01:031:0070, яка згідно публічної кадастрової карти перебуває у приватній власності та має цільове призначення 03.07 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі

Вказані вищеописані обставини свідчать використання земельної ділянки за відсутності Рішення про передачу у власність, надання у постійне користування та оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності та її використання не за цільовим призначенням, тобто всупереч Наказу Держкомзему від 23.07.2010 № 548, зареєстрований в Мінюсті 01.11.2010 за № 1011/18306 «Про затвердження класифікації видів цільового призначення земель»

Згідно інформаційної довідки №196396510 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, встановлено, що дана земельна ділянка на підставі права власності належить Вінницькій обласній спілці споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01740911).

В подальшому було отримано ухвалу слідчого судді від 28.01.2020 справа № 127/1156/20 за якою слідчому Вінницького ВП ОСОБА_4 було надано дозвіл на проведення обшуку за адресою вказаного АЗС з метою відшукання та вилучення: паливо-мастильних матеріалів (ПМС), та знарядь злочину у вигляді обладнання для їх збуту, зберігання та транспортування, дозвільних документів та документів, що стосуються придбання перевезення та реалізації ПМС, мобільних телефонів, комп*ютерної техніки, флеш-накопичувачів.

Так, 03.02.2020 на підставі вище наведеної ухвали було проведено обшук за вказаною адресою в ході якого було вилучено виключно ті речі, які прямо передбачені ухвалою про обшук, а саме приміщення операторської АЗС, яке опечатано, а також 3 блокпункти без жодного маркування для зберігання та відпуску пального у зачиненому стані, які опечатано та поміщено на відповідне зберігання.

В подальшому всі вищезазначені речі були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно положень ст. 98 матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення є речовими доказами.

Таким чином, для забезпечення доказової бази в кримінальному провадженні, доведенні обставин, які відповідно до ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а також запобіганню спробам відчуження, зміни або переховуванню вищеперерахованих речей наявні підстави для накладення арешту на вищевказане майно.

Напідставі викладеного,з метоюповного,всебічного таоб`єктивного розслідуванняданого кримінальногопровадження,відповідно довимог ст.36,131,132,170,171,172,173КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали за обставин викладених у ньому.

Представник в судовому засіданні заперечив проти клопотання, слідчому судді пояснив, що підстави для накладення арешту на майно відсутні, оскільки автозаправна станція здійснює свою діяльність на законних підставах.

Слідчий суддя вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Проаналізувавши матеріали клопотання та заперечення представника слідчий суддя приходить до висновку, що ТОВ «Солар Ойл» на правових підставах здійснює свою діяльність за адресою: м. Вінниця, вул. Ватутіна, 137.

Посилання слідчого та прокурора на те, що ТОВ «Солар Ойл» були надані дозвільні документи на право здійснення торгівлі паливно-мастильними матеріалами, однак не в повному обсязі та такі, що не відповідають державним зразкам, слідчим суддею до уваги не приймаються, оскільки правомірність видачі ТОВ «Солар Ойл» ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним не є предметом дослідження у даному судовому засіданні.

Як зазначено вище, згідно з частиною першою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

В судовому засіданні та з матеріалів доданих до клопотання не вбачається наявності жодного доказу на предмет причетності ТОВ «Солар Ойл» до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України, досудове розслідування яких здійснюється в межах кримінального провадження, а тому слідчим та прокурором в судовому засіданні не доведено правомірності вилучення вищевказаного майна та визнання його речовим доказом.

Також слідчим суддею встановлено, що в матеріалах клопотання відсутні обґрунтовані докази в підтвердження того, що вилучене під час обшуку майно має відношення до кримінального провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 273 КК України, а також обґрунтування, відношення даного майна до кримінального провадження та необхідність, підстави накладення арешту на дане майно.

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477- IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду як джерело права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересам та правомірною метою, а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна віднесено до заходів забезпечення кримінального провадження, тому, для накладання арешту на майно, як захід забезпечення кримінального провадження, обов`язково повинна бути наявна досить обґрунтована підозра.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження та потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручаюся у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, а також може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що слідчим не доведено необхідності такого арешту з посиланням на належні, допустимі докази, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого Вінницького відділу поліції ГУ Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого Вінницького відділу поліції ГУ Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, яке вилучене під час обшуку 03.02.2020, в рамках кримінального провадження № 42017020110000058 внесеному до ЄРДР 30.05.2017, в ході якого виявлено та вилучено 3 блокпункти без жодного маркування для зберігання та відпуску пального у зачиненому стані, які опечатано та поміщено на відповідне зберігання залишити без задоволення.

Зобов`язати слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження № 42017020110000058, негайно повернути власнику вилучене під час обшуку майно.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя