Рішення

від 11.02.2020 по справі 1.380.2019.005967

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№1.380.2019.005967

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2020 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Клименко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю Український паркетний дім про стягнення заборгованості з рахунків у банках в сумі 634098,50 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління ДПС у Львівській області звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Український паркетний дім , в якому просить:

- прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

- задоволити позовні вимоги та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Український паркетний дім (ЄДРПОУ 34730664) грошові кошти до бюджету в розмірі 634098,50 грн., які знаходяться на рахунках в банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що станом на 23.09.2019 року у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом зі сплати податку на прибуток в сумі 634098,50 грн., а саме: основний платіж - 410339,68 грн., штрафні санкції - 109156,00 грн., пеня - 114602,82 грн. Зазначає, що вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення №50126552207 від 14.09.2015 року, яким контролюючим органом відповідачу визначено суму грошового зобов`язання у розмірі 545780,00 грн. Вказує, що залишок несплаченої суми платежу становить 519495,68 грн. (основний платіж - 410339,68 грн., штрафні санкції - 109156,00 грн. Залишок суми несплаченої пені становить 114602,82 грн.

Позивач зазначає, що відповідач оскаржував вищезазначене податкове повідомлення рішення в судовому порядку. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2016 року у справі №826/22704/15 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №50126552207 від 14.09.2015 року. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2016 року у справі №826/22704/15 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

Позивач вказує, що на даний час суми податкових зобов`язань є узгодженими та у встановлені законом строки до бюджету не сплачені, тобто визнаються сумою податкового боргу.

Оскільки платником податків не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, просить стягнути таку у судовому порядку.

Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано. Частиною шостою статті 162 КАС України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 246 КАС України, суд зазначає, що ухвалою судді від 15 листопада 2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 04 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 09 січня 2020 року.

Судове засідання, призначене на 09 січня 2020 року ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання відкладено на 28 січня 2020 року для подання додаткових доказів та у зв`язку з неявкою відповідача.

Відповідно до пункту другого частини третьої статті 124 КАС України судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Разом з цим пунктом першим частини четвертої статті КАС України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

З цього приводу суд зазначає, що позивачем у позовній заяві вказано адресу відповідача: вул. Личаківська, 10, м. Львів , 79008.

Згідно даних з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адреса місцезнаходження відповідача: вул. Личаківська, 10, м. Львів, 79008.

З огляду на наведене, судом на вказану адресу відповідача направлено повістку про виклик до суду на 28 січня 2020 року.

20 січня 2020 року від відповідача на адресу суду повернувся конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення, на якому зазначено причину невручення: немає та неправильна адреса .

Судове засідання, призначене на 28 січня 2020 року ухвалою суду, яка занесена в протокол судового засідання відкладено на 11 лютого 2020 року для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи та розміщення відповідного повідомлення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Так, судом на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено повістку про виклик до суду на 11.02.2020 року. Також судом відповідно до вимог статті 130 КАС України 29 січня 2020 року розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яким повідомлено відповідача про його виклик у судове засідання, призначене на 11 лютого 2020 року о 16:00 год. (а.с.87).

04 лютого 2020 року від відповідача на адресу суду повернувся конверт з повідомленням про вручення поштового відправлення, на якому зазначено причину невручення: немає .

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно із частиною першою статті 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Відтак, оскільки в судове засідання, призначене на 11 лютого 2020 року відповідач, незважаючи на вжиті судом заходи щодо здійснення його належного та своєчасного повідомлення про дату, час та місце судового розгляду не з`явився та, враховуючи, приписи частини одинадцятої статті 126 КАС України, суд вирішив розглянути справу на підставі наявних у ній доказів.

В судовому засіданні, яке відбулося 11 лютого 2020 року суд заслухав усні пояснення представника позивача, дослідив докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задоволити.

Також суд постановив прийняти рішення у строки, передбачені для розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Відповідно до довідки Головного управління ДПС у Львівській області від 23.09.2019 року №613/9/55-08-16 податковий борг по ТОВ Український паркетний дім (код ЄДРПОУ 34730664) перед бюджетом станом на 23.09.2019 року становить 634098,50 грн., а саме - податок на прибуток 634098,50 грн.: основний платіж за актом перевірки - 410339,68 грн., штрафні санкції - 109156,00 грн., пеня - 114602,82 грн. (а.с. 6).

Згідно із розрахунком недоїмки по ТОВ Український паркетний дім (код ЄДРПОУ 34730664) по податкових зобов`язаннях станом на 23.09.2019 року (податок на прибуток приватних підприємств) залишок непогашеного грошового зобов`язання станом на 23.09.2019 року всього становить 634098,50 грн. (а.с.16).

Судом встановлено, що вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва від 14 вересня 2015 року №50126552207, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 545780 грн., в тому числі за основним платежем на суму 436624,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 109156,00 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення відповідач оскаржив у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року у справі №826/22704/15 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14.09.2015 року №50126552207. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Український паркетний дім відмовлено в повному обсязі.

08 грудня 2016 року Личаківською ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю Український паркетний дім податкову вимогу форми Ю №16201-17 згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов`язаннями за платежем податок на прибуток станом на 07.12.2016 року становить: 634098,50 грн., у тому числі основний платіж: 410339,68 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи): 109156,00 грн., пеня: 114602,82 грн. Вказана податкова вимога надіслана контролюючим органом на адресу відповідача: вул. Личаківська, 10, м. Львів, 79008.

Оскільки вищезазначена сума податкового боргу відповідачем не погашена, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності

Як слідує з матеріалів справи податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14 вересня 2015 року №50126552207, відповідачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 545780,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 436624,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на суму 109156,00 грн.

Відповідно до абзаців першого, четвертого пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, у разі якщо податкове повідомлення-рішення контролюючого органу про визначення грошового зобов`язання оскаржено в судовому порядку, то таке грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. З дня набрання законної сили судовим рішенням грошове зобов`язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, якщо таке за наслідками судового оскарження не скасоване судом стає узгодженим та підлягає сплаті у строк, визначений статтею 57 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14 вересня 2015 року №50126552207 в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року у справі №826/22704/15 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14.09.2015 року №50126552207.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 вересня 2016 року скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Український паркетний дім відмовлено в повному обсязі.

Постанова суду апеляційної інстанції суду від 15 листопада 2016 року набрала законної сили з моменту її проголошення.

Таким чином, з моменту набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції від 15 листопада 2016 року грошове зобов`язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва від 14 вересня 2015 року №50126552207 стало узгодженим та мало бути сплаченим відповідачем у строки, передбачені статтею 57 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України зазначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Оскільки грошове зобов`язання, визначене у податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Печерському районі Головного управління ДФС м. Києва від 14 вересня 2015 року №50126552207 стало узгодженим з моменту набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції від 15 листопада 2016 року та не було сплаченим відповідачем у строки, передбачені статтею 57 Податкового кодексу України таке грошове зобов`язання у відповідності до норм підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом та до нього застосовуються наслідки, визначені у статті 59 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу форми Ю від 08.12.2016 року №16201-17 (а.с.17) відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків - відповідача за узгодженими грошовими зобов`язаннями за платежем податок на прибуток станом на 07.12.2016 року становить: 634098,50 грн., у тому числі основний платіж: 410339,68 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи): 109156,00 грн., пеня: 114602,82 грн.

Проте, з моменту виставлення податкової вимоги, податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю Український паркетний дім не був погашений в повному обсязі.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Судом таких обставин на час розгляду справи та прийняття рішення не встановлено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Станом на день розгляду справи податковий борг відповідача перед бюджетом становить 634098,50 грн. та залишається непогашеним.

При цьому, у матеріалах справи відсутні докази оскарження відповідачем та скасування податкової вимоги від 08.12.2016 року №16201-17.

Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позов слід задоволити повністю, стягнувши до бюджету з рахунків відповідача у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків грошові кошти в розмірі 634098,50 грн.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м. Львів, 79003) до Товариства з обмеженою відповідальністю Український паркетний дім (вул. Личаківська, 10, м. Львів, 79008) про стягнення заборгованості з рахунків у банках в сумі 634098,50 грн.- задоволити повністю.

Стягнути до бюджету з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю Український паркетний дім (вул. Личаківська, 10, м. Львів, 79008, код ЄДРПОУ 34730664) у банках та інших фінансових установах, обслуговуючих такого платника податків грошові кошти в розмірі 634098,50 грн.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене за правилами, встановленими ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно, з урахуванням положень підп.15.5 п.15 розд. VII Перехідні положення цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 14.02.2020 року.

Суддя Клименко О.М.