Рішення

від 06.02.2020 по справі 211/5671/17

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 211/5671/17

Провадження № 2/211/67/20

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 лютого 2020 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.

секретаря Зоріної С.М.

за участі представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 та представника відповідача Савчук ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Криворізька теплоцентраль до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль (далі - АТ Криворізька теплоцентраль ) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 проо стягнення заборгованості за комунальні послуги, обґрунтовуючи свій позов тим, що надає послуги з централізованого опалення відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , але відповідач в повному обсязі оплату за отримані послуги не здійснював, в результаті чого виникла заборгованість за послуги з централізованого опаленні за період з жовтня 2013 року по травень 2017 року в розмірі 22425,48 грн. Зазначили про звернення до суду з заявою про видачу судового наказу, ухвалою суду від 21.06.2016 року судовий наказ скасовано. Вказану суму заборгованості по оплаті за послуги з централізованого опалення, а також 3% річних у розмірі 730,73 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4924,40 грн., позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, а також судовий збір.

Ухвалою суду від 10 січня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 18.04.2018 року задоволено клопотання представника відповідача про огляд доказів за місцезнаходженням.

Ухвалою суду від 03.10.2018 року задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні клопотання, пояснив, що відсутність складеного договору між сторонами не звільняє відповідача від сплати заборгованості, оскільки послуги все одно отримував. Є певна встановлена законом процедура відключення від централізованого опалення , для цього необхідний дозвіл на відключення та акт встановленого зразку , тобто в даному випадку відключення самовільне та не звільняє відповідача від сплати заборгованості.

На підтвердження думки представником позивача надано відповідь на відзив, з якої вбачається, що зобов`язання сплачувати за надані послуги з ЦО та ЦПГВ виникає не тільки з договору, а й з нормативно-правових актів, рішень Криворізької міської ради Про початок опалювального сезону (щорічно), Рішень Криворізької міської ради Про затвердження тарифів (щорічно), отже на виконання вимог законодавства України Відповідач зобов`язаний сплачувати надані Позивачем послуги.

Згідно Закону "Про житлово-комунальні послуги" (від 2004 р.) стаття 20. Права та обов`язки споживача, ч 3. Споживач зобов`язаний, п. 5) оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до Закону України Про житлово-комунальні послуги (від 09.11.2017р.) відносини та порядок укладання, зміни і припинення договорів про надання комунальних послуг зазначено ст. 2 п.1 ст. 13 п.4 та п.5 - договір вважається укладеним у редакції, запропонованій виконавцем комунальної послуги, якщо інше не передбачено цим Законом.

Крім вище зазначеної норми, договір в даному випадку згідно ст. 634 ЦКУ є, договором приєднання (будинка в цілому) - умови якого (договору) встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

В силу ст. 634 ЦК України, "Про житлово-комунальні послуги" (від 2004 р.) та ст. 13 п.4 та п.5 Закону України Про житлово-комунальні послуги (від 2017 р.) та в силу ст. 11 Цивільного Кодексу України між сторонами фактично укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води. Крім вищезазначеного згідно рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від комунального підприємства Криворіжтепломережа до державного підприємства Криворізька теплоцентраль №343 від 12.10.2011 року будинок АДРЕСА_2 з 01.10.2013 року передано на обслуговування Державному підприємству Криворізька теплоцентраль , тому з питань теплопостачання та гарячого водопостачання всі питання вирішує Криворізька теплоцентраль (а не Криворіжтепломережою ).

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Розпоряджень КМУ - з метою забезпечення своєчасного початку та сталого проходження опалювального сезону та рішенням Криворізької міської ради Про початок опалювального сезону - Криворізька теплоцентраль визнана постачальником у Довгинцівському районі та інших районах з надання послуг з централізованого опалення та гарячої води (щороку).

Відповідно до Правової позиції ВСУ у справі № 6-2951 цс 15 від 20.04.2016р. - споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично надавалися постачальником визначеним рішенням (в нашому випадку Криворізькою міською радою), а споживачі (абоненти) користувалися (отримали) ними за тарифами згідно постанов НКРЕКП. А Судова палата у цивільних справах Верховного Суду України у справі № 6-1192 цс 15 від 11.11.2015р. зазначила у Постанові що - підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг Позивачем.

Таким чином ПАТ Криворізька теплоцентраль виконало свої зобов`язання щодо надання послуг централізованого опалення, а Відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги. У разі наміру споживача припинити надання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання. Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання. Факт фізичної відсутності (за вини Відповідача) договору про надання житлово- комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг у повному обсязі. Відключення відповідача від системи централізованого опалення є - самовільне зняття радіаторів яке було здійснено з порушенням вимог законодавчих актів, чим порушено умови чинного Законодавства, адже система опалення даного житлового приміщення є невід`ємною частиною системи опалення усього будинку, тобто опалення є централізованим. Відповідно до ст. 100, 152 Житлового кодексу України, переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів. Не допускається погіршення технічного стану житлових будинків. Взаємовідносини між теплопостачальною організацію та споживачем теплової енергії, в тому числі з питань відключення від мереж постачання гарячої води та опломбування запірних вентилів, регламентуються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 (далі - Правила ). Згідно п. 25 Правил відключення від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води (далі - ЦО і ПГВ) житлового будинку при відмові споживачів від цих послуг проводиться відповідно до Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж ЦО та ПГВ при відмові споживачів від постачання гарячої води, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства від 22.11.2005 року № 4 та передбачає виконання певних обов`язкових процедур. Внесені у Порядок зміни наказом № 169 від 06.11.2007 року унеможливлюють відключення від мереж централізованого опалення окремих приміщень у житлових будинках. Прийняття зазначених актів викликане необхідністю забезпечення виконання норм Цивільного кодексу України та інших нормативно-правових актів (у частині використання спільної сумісної власності у багатоквартирному житловому будинку, до якої належить внутрішньо будинкова система опалення), Закону України Про теплопостачання (у частині наявності схем перспективного розвитку систем теплопостачання населених пунктів) та врегулювання питань в частині механізму надання дозволів на відключення від систем централізованого опалення та гарячого водопостачання для зупинення практики хаотичних відключень окремих приміщень житлових будинків. Порядком визначено перелік дій, які повинні виконати споживачі та орган місцевого самоврядування для вирішення питання влаштування індивідуального (автономного) опалення на заміну централізованому. Зокрема, згідно із пунктом 2.1 Порядку для вирішення питання відключення житлового будинку (будинків) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної рішенням органу місцевого самоврядування чи місцевим органом виконавчої влади, з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. У заяві про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання власник (власники) будинку зазначає причини відключення. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканців будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального або автономного опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у - житловому будинку. Міжвідомча Комісія розглядає надані документи лише за наявності затвердженої органом місцевого самоврядування в установленому порядку оптимізованої схеми перспективного розвитку систем теплопостачання населеного пункту та у відповідності до неї. Міжвідомча Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних, умов для виготовлення проектної документації. При цьому обов`язково враховуються технічні можливості існуючих мереж газопостачання, водопостачання та електропостачання даного населеного пункту або окремого мікрорайону щодо забезпечення живлення запропонованої власником (власниками) системи теплопостачання. Комісією, у разі необхідності, можуть розглядатися питання збільшення потужності та можуть розроблятися пропозиції щодо їх фінансування, а також заміни систем внутрішньо квартальних, а в деяких випадках і магістральних мереж газо-, водо-, теплопостачання. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Підставою для відмови у наданні дозволу на відключення є - невиконання умов, визначених цим Порядком . Відповідно до п. 2.5. Порядку відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення і гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ним особи. Роботи з відключення від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання виконуються в між опалювальний період. По закінченню всіх узгоджуваних робіт складається акт про відключення квартири від мереж централізованого опалення і гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження, що є підставою для теплопостачальної організації не нараховувати вартість послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води споживачу та зняття з обліку. У разі завершення всіх робіт по відключенню від мереж централізованого опалення та оформленням всіх необхідних документів згідно з Порядком , зокрема, затвердження акту про відключення квартири на засіданні Комісії, теплопостачальна організація зобов`язана переглянути умови договору чи розірвання договору та зняття з реєстраційного обліку з закриттям особового рахунку. Отже, відключення споживачів від мереж централізованого опалення відбувається тільки на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади з вчиненням у подальшому дій заявником з дотриманням визначеної Порядком процедури. Акт відключення від централізованого опалення складається та підписується обов`язково представником власника будинку або уповноваженою ним особою, представником монтажної організації, представником виконавця послуг централізованого опалення та гарячого водопостачання та власником квартири, який в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Акт наданий Відповідачем не відповідає вимогам чинного законодавства. Таким чином, з 2007 по теперішній час самовільне відключення споживачів окремих квартир, законом заборонено та є протиправним. Самовільне відключення споживача не може ототожнюватись з ненаданням послуги з вини теплопостачальної організації. Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг з централізованого опалення. Таким чином Відповідач незалежно від споживання цієї послуги, або відмови від її споживання, зобов`язаний оплатити надані послуги. Якщо споживач має намір припинити отримання послуг з централізованого теплопостачання, останній не позбавлений можливості у передбачений законом спосіб провести відключення квартири від мереж теплопостачання але не окремого приміщення, а всього будинку, маючи при цьому альтернативне джерело опалення на будинок. Отже, самовільне відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення від оплати за послуги теплопостачання. Єдиною підставою для зняття споживача з реєстраційного обліку і припинення відповідних нарахувань є Акт оформлений належним чином, затверджений комісією з розгляду питань про відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води (додаток законний Акт комісії від 18.07.2007р.). Щодо твердження Відповідача з наданням документів про те, що до 2013 р. суб`єктом постачання послуг централізованого опалення будинку АДРЕСА_3 було підприємство - КПТМ Криворіжтепломережа , яке відключило квартиру Відповідача від ЦО зазначаємо наступне-Рішенням виконкому Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 року надано згоду КПТМ Криворіжтепломережа передати ДП Криворізька теплоцентраль на балансовий облік та в повне господарське відання окремі об`єкти теплопостачання без передачі права власності, які знаходяться у Довгинцівському, Саксаганському, Жовтневому та Інгулецькому районах міста у тому числі будинок Відповідача.. Представник позивача зазначає, що при передачі вищезазначених об`єктів теплопостачання: від Комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа до Державного підприємства Криворізька теплоцентраль інформація щодо облаштування автономного індивідуального опалення за зазначеною адресою та зняття з обліку не надходила.

В судовому засіданні представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, пояснила що у відповідача встановлено індивідуальне опалення , а тому він не отримує послуг позивача, він не може бути відповідачем по справі, крім того позивачем не надано жодного доказу бухгалтерського обліку заборгованості, з чого вона вирахувана.

На підтвердження думки представник відповідача надала відзив, з якого вбачається, що із положень Закону України Про житлово-комунальні послуги , який діяв на час розгляду справи випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Таким чином, під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу, відповідачам), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги згідно з існуючими тарифами. Як вбачається із матеріалів справи, до позовної заяви надано: ухвалу від 30.07.2015 року про скасування судового наказу на суму 5239,47 грн (а.с. 3) довідку з переліком осіб зареєстрованих та знятих з реєстрації (а.с.4) та информация о начислениях по годам (а.с. 5), які складено невідомою особою; розрахунки компенсації та 3% річних (а.с. 6). Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 32 Закону України Про житлово-комунальні послуги плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством. Відповідно до пункту 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги у платіжному документі мають бути передбачені графи для зазначення поточних та попередніх показань засобів обліку споживання комунальних послуг, різниці цих показань або затверджених норм, ціни/тарифу на даний вид комунальних послуг і суми, яка належить до сплати за надану послугу. А згідно пункту 6 зазначеного Закону у разі зміни цін/тарифів на житлово-комунальні послуги виконавець/виробник не менше ніж за 15 днів до введення їх у дію повідомляє про це споживачів з посиланням на рішення відповідних органів. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позову не надано розрахунків послуг, так само не підтверджено належними та допустимими доказами сам факт надання послуг, матеріали справи не містять також і доказів отримання таких відповідачем. У судовому засіданні представник позивача не зміг пояснити з яких показників складається сума зазначена як борг у позові, так само не зміг пояснити щодо виправлень у доданій інформації, представнику позивача також невідомо хто складав дану інформацію. В даній інформації зазначено про наявність прибор учет , однак як зазначив представник позивача з даного приводу йому нічого не відомо, так само у нього відсутня інформація щодо даних або показників за періоди зазначені у позовній заяві, з інформації о нарахуваннях по рокам він не може пояснити з чого складенні данні суми, так само як і з інших документів доданих до позовної заяви. Таким чином, саме представник позивача фактично підтвердив факт відсутності належного доказу, в розумінні ст. 77 ЦПК України, яка б підтверджувала наявність інформації щодо предмету доказування. Взагалі необґрунтовано чому саме гр. ОСОБА_2 є споживачем або відповідачем, дане твердження Представник позивача обґрунтовую довідкою до позову ( а.с. 4) складеною бухгалтером невідомої установи, в якій зазначено, що ОСОБА_2 є власником, однак необхідно зазначити, що даний документ не може бути доказом у даній справі, оскільки бухгалтер невідомої установи не є розпорядником речового права, а аналітична довідка не може підтверджувати право власності на житло так само не доказом щодо предмету позову. Вважає, що Позивачем взагалі не надано доказів порушення його прав, так само не надано доказів про підстави виникнення правовідносин з гр. ОСОБА_2 , які зазначені у ст. 11 ЦК України. Як свідчать матеріали справа, а саме відповідь на відзив № 1806/09 від 17.04.2018 року (а.с. 72-79) на аркуші 74 справи зазначено згідно рішення виконавчого комітету Криворізької міської ради Про надано згоду на передачу окремих об`єктів теплопостачання від комунального підприємства теплових мереж Криворіжтепломережа до державного підприємства Криворізька теплоцентраль № 343 від 12.10.2011 року будинок АДРЕСА_2 з 01.10.2013року передано на обслуговування Державному підприємству Криворізька теплоцентраль , тому з питань теплопостачання та гарячого водопостачання всі питання вирішує Криворізька теплоцентраль . Однак дослідивши дане рішення на аркуші 84 справи вбачається, що воно підтверджує намір передачі об`єктів теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста на балансовий облік та в господарське віддання, без передачі права власності, за умови отримання відповідного погодження. Таким чином, дане рішення підтверджує, що був намір про передачу та теплопостачальною організацією на той час є КП Криворіжтепломережа , однак рішення не містить інформації щодо фактичної передачі, а так само і про передачу будь-яких споживачів. Що лише свідчить про навмисне перекручення інформації та про те, що фактично Представник позивач зазначає відомості, які взагалі не містить даний документ. З даного рішення також неможливо встановити період з якого часу, яке саме підприємство та які послуги надає споживачам (ст. 79 ЦПК України), що не може бути достовірним доказом. Зі змісту статті 135 ГК України випливає, що майно комунальної власності не може передаватися в управління підприємствам, установам, організаціям, які не були утворені відповідним органом місцевого самоврядування та не знаходяться в його підпорядкуванні, а тому таке рішення взагалі викликає сумніви та фактичну можливість передачі будь-яких абонентів. У інформації наданої позивачем до суду зазначаться що при передачі електронної бази даних до КП Криворізька теплоцентраль передано особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 . Тому на думку Позивача (мовою автора), Тобто, особовий рахунок за вказаною адресою, де мешкає гр. ОСОБА_2 , був відкритий КПТМ Криворіжтепломережа і на даний момент є діючим. З даним твердженням погодитись неможливо, по перше аркуш справи 81 підтверджує факт того, що в наявності у позивача був акт про відключення даної квартири та свідчить про обізнаність про зняття теплової загрузки з даної квартири саме КП Криворіжтепломережа , оскільки копію даного акту було завірено та долучено саме Представноком позивача. Другий екземпляр оригіналу даного акт знаходиться у відповідача. По-друге з 01.06.2010 року набрав чинності Закон України Про захист персональних даних , який надає поняття бази персональних даних. Також ст. 11 вказаного Закону зазначено підстави виникнення права на використання персональних даних. Одночасно у ст. 15 Закон України Про захист персональних даних зазначено персональні дані в базах персональних даних підлягають знищенню у разі припинення правовідносин між суб`єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником бази, якщо інше непередбачено законом. Таким чином, твердження про отримання електронної бази лише свідчить про незаконні дії АТ Криворізька теплоцентраль . Зазначено підтверджує безпідставне відкриття рахунку та нарахування надуманої заборгованості у відсутність надання фактичних послуг Відповідачу у будь-якому обсязі. Навпаки Відповідачем надано акт про відключення від центрального опалення від 01.03.2012 року, виданий організацією, яка безпосередньо повинна була надавати послуги з центрального опалення Позивачу, яким згідно даного акту покладено відповідальність за самовільне підключення. Також у акті зазначено про наявність пакету документів на відключення від 20.12.2005року. Таким чином твердження Позивача, що відключення є самовільним не відповідає дійсності та спростовується доданими доказами: актами та проектами розробленими на підставі технічних умов (а.с. 35 - 65). Саме Відповідачем було заявлено клопотання про огляд доказів на місці, в результаті якого було підтверджено про відсутність центрального опалення та наявність автономного опалення, яке відповідає наданим у судовому письмовим доказам. Крім того, акт наданий представником до відповіді на відзив - а.с. 82, взагалі не стосується даної справи, акт на а.с. 108 взагалі зазначає період який не відноситься до предмету доказування, оскільки у позові даний період незазначено. Відповідно до ст. 83 сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази відсутні, тому представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач в судовому засіданні підтримав думку свого представника та просив у задоволенні позову відмовити .

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні суду пояснив, що ОСОБА_2 є його сусідом по будинку, був у нього вдома, і бачив , що у ОСОБА_2 індивідуальне опалення. Приблизно з 2010 року в нього була комісія з тепломережі, вони складали документи . У нього транзитний стояк, доступу до центрального опалення немає.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона є дружина відповідача , вона з чоловіком та трьома дітьми проживають за адресою АДРЕСА_1 , яка у них у власності з 2010 року, та в якій індивідуальне опалення. Технічна документація була на попереднього власника. З 45 ЖЕО до них приїздили коли вводили індивідуальне опалення в експлуатацію . В документах був дозвіл на відключення від системи централізованого опалення від 2005 року . Вона являється головою ОСББ., та будинку встановлено загальний лічильник з 2009 року.

У судовому засіданні був досліджений а.с. 5 - інформацію щодо нарахувань по рокам, з якого вбачається, що інформація надана позивачем містить виправлення, закреслення, взагалі містить безліч цифр, які у судовому засіданні представник позивача пояснити не зміг. Так само, в інформації наданої через канцелярію суду 08.11.2018 року зазначено, що: у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 встановлено будинковий прилад обліку теплової енергії. Згідно Правил, у разі встановлення будинкового засобу обліку теплової енергії, споживач сплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалювальній площі квартири, за фактично використане тепло (Гкал) (пункт 12 Правил) .

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, відповідача, свідків, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних мотивів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 є власником квартири за адресою АДРЕСА_1 , де йзареєстрований.

Згідно Акту № 2 про відключення від центрального опалення від 01.03.2012 року, який виданий КПТМ "КРИВОРІЖТЕПЛОМЕРЕЖА", у акті зазначено про наявність пакету документів на відключення квартири відповідача від системи централізованого опалення від 20.12.2005 року. Крім того в матеріалах справи міститься робочий проект 60/10.10 про електропостачання системи автономного (індивідуального) опалення квартири за адресою АДРЕСА_1 ., також акт про відсутність у квартирі відповідача за адресою АДРЕСА_1 батарей централізованого опалення , в якому вказано батареї центрального опалення відсутні , стояки центрального опалення підключені до електропослачання. ( а.с. 38).

Згідно ухвали суду було проведено дослідження доказів за місцем їх знаходження, а саме в присутності представника позивача, відповідача, представника відповідача, та представників ОСББ "Норд-Ост" Ніколенко В.О. та ОСОБА_6 . було проведено огляд в квартирі відповідача ОСОБА_2 , за адресою АДРЕСА_1 , та встановлено, що в першій кімнаті є один теплий конвектор та один відключений стояк від системи теплопостачання; в другій кімнаті є два теплих конвектора та один відключений стояк від системи теплопостачання; в третій кімнаті є один теплий конвектор та два відключені стояки від системи теплопостачання; в четвертій кімнаті один теплий конвектор та один відключений стояк від системи теплопостачання; в холі відсутні конвектори та стояки системи теплопостачання; в кухні є два теплі конвектори та один відключений стояк від системи теплопостачання; в ванній кімнаті є один теплий конвектор, є змійовик, який відключений від гарячого водопостачання; в туалеті відсутні конвектори та стояки системи теплопостачання. Про що складено протокол 13.11.2018 року.

Факт відсутності у квартирі відповідача централізованого опалення підтверджується показаннями свідків, та матеріалами справи, а тому твердження позивача, що відключення відповідача від системи центалізованого опалення є самовільним не відповідає дійсності та спростовується вищевказаними доказами.

Натомість з боку позивача не надано належних доказів щодо обгрунтування позовних вимог, а саме суми заборгованості та надання послуг АК "Криворізька теплоцентраль" саме відповідачеві ОСОБА_2 , в квартирі за адресою АДРЕСА_1 .

Правовідносини у сфері житлово-комунальних послуг регулюються Конституцією України, Житловим Кодексом, Законом України „Про житлово-комунальні послуги, Законом України „Про теплопостачання, іншими нормативно-правовими актами.

Згідно преамбули Закону України „Про житлово-комунальні послуги №1875-ІV від 24.06.2004 року цей Закон визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки.

Згідно п. 6 ст. 26 Закону України „Про житлово-комунальні послуги у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Згідно ст.24 Закону України „Про теплопостачання № 2633-ІV від 02.06.2005 року споживач теплової енергії має право на вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами.

Згідно п.24 Постанови Кабінету Міністрів України „ Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення №630 від 21.07.2005 року, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про житлово-комунальні послуги та Закон України „Про теплопостачання, а не Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України „Про затвердження Порядку відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, тому вимоги споживачів на встановлення індивідуального опалювального приладу та відключення від мереж централізованого опалення в квартирі є законними

Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В порушення вказаних норм закону позивач заявляє позовну вимогу про стягнення коштів за те, чого особа не отримувала, та про що навіть не домовлялась.

Саме позивач посилається на рішення ВСУ у справі № 6-2951 цс 15 від 20.04.2016 року де зазначено споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично надавалися постачальником визначеним рішенням, споживачі (абоненти) користувалися (отримували). Однак жодного рішення про надання послуг позивачу не надано до суду.

На той час чинне в України законодавство пов`язує виникнення обов`язку з оплати послуг з централізованого опалення виключно з умовою їх фактичного споживання. Так згідно ч. 2 п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою КМ України від 08.10.1992 р. №572, власник та наймач квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги. У свою чергу виходячи з системного аналізу ст.ст. 901 та 903 ЦК України слідує, що послуги оплачуються за умов їх надання, а наданою послуга вважається виключно за умови її споживання. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Виходячи з фактичних даних, письмових доказах, заяв Сторін та правових норм, послуга з централізованого опалення не надається. А отже не відбувається господарської операції, яка відповідно до ст. 1 ЗУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні викликала б зміни в структурі активів та зобов`язань Відповідача.

Позивач не має статусу споживача у розумінні ст.1 Закону України Про житлово-комунальні послуги та ст.1 Закону України Про теплопостачання , де набуття такого статусу споживача пов`язаний та напряму залежить від факту отримання, або наміру отримання ж/к послуги. Однак, Відповідач не є споживачем послуги з централізованого опалення, зокрема і у розумінні наведеної норми закону, та не отримує послугу, та не має наміру її отримувати.

Незважаючи на зазначені факти та норми права Позивач намагається стягнути кошти за не існуючу послугу.

Проте, жодний нормативно-правовий акт України не містить норм, які б зобов`язували власників, сплачувати за не спожиті послуги з централізованого опалення у розмірі вартості послуги, яка могла б була бути спожита при користуванні послугою.

Крім того відповідно до вимог ч. 6 ст. 19 Закону України Про теплопостачання споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Так, поряд з цим вказаний обов`язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.

Згідно підпункту 9 п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 споживач звільняється від плати за послуги у разі їх ненадання.

Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України ). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України ).

Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді Верховенство права , схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін.

Рівність сторін передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу та докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (рішення Європейського суду з прав людини у справі Домбо БегеерБ.В. проти Нідерландів ( Dombo Beheer B. V. v. the Netherlands ) від 27 жовтня 1993 року, заява № 14448/88, § 33).

Створення рівних можливостей учасникам процесу у доступі до суду та до реалізації і захисту їх прав є частиною гарантій справедливого правосуддя, зокрема принципів рівності та змагальності сторін.

Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України ).

Отже суд приходить до висновку, що відповідач має індивідуальне опалення, в його квартирі відключені стояки централізованої системи теплопостачання, і воно законне, а отже він не є споживачем АТ "Криворізька теплоцентраль" і не зобов`язаний сплачували за послуги, які він не отримував та за теплопостачання якого позивач йому не надавав, а отже не вбачається підстав для задоволення позову.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст.ст. 509, 525 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства Криворізька теплоцентраль до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його винесення. Якщо було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14.02.2020 року.

Суддя: Н. О. Сарат