Рішення

від 29.01.2020 по справі 440/4352/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/4352/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Вязун К.Ю.,

представника позивача - Стойки А.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОПРОЕКТ" до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису. Під час розгляду справи суд, -

В С Т А Н О В И В:

08 листопада 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОПРОЕКТ" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області про визнання протиправними дій головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Темченко Л.С. щодо проведення позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на об`єкті: "Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві", складання Акту перевірки №10102019 від 10.10.2019 та видання директору ТОВ "Промагропроект" Припису №103 від 10.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; визнання протиправним та скасування Припису головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу №1 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області Темченко Л.С. №103 від 10.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час виконання проекту Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ діяло у відповідності до вимог будівельних норм. Натомість перевіряючий не врахував цих обставин, оскільки не забезпечив участь позивача у проведення перевірки. Посилаючись на невжиття певних заходів при виконанні проекту відповідач не зазначив, які конкретно заходи ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ повинно було врахувати у проекті. Також представник позивача звертав увагу на те, що відповідачем не вперше проводиться перевірка цього об`єкту реконструкції, проте раніше ніяких порушень виявлено не було.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.11.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.12.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

03.12.2019 судом отримано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що відповідно до частини 2 статті 26 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів. При цьому позивачем не дотримано містобудівних умов та обмежень, що і стало підставою для винесення припису.

04.12.2019 судом отримано відповідь на відзив, у якій позивач звертає увагу на те, що у відзиві відповідач так і не конкретизував тих заходів, які повинен був вчинити позивач при виконання спірного проекту. Крім того, позивач зазначає, що Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради 14.11.2019 видані нові містобудівні умови, у яких, зокрема, збільшено максимально допустимий відсоток забудови земельної ділянки до 55 %.

06.12.2019 судом отримано заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначає, що видача Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради 14.11.2019 нових містобудівних умов та обмежень на спірний об`єкт реконструкції не спростовує факту порушення позивачем попередніх містобудівних умов та обмежень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

В судове засідання 29.01.2020 представник відповідача не був допущений судом до участі у справі у зв`язку відсутністю установлених законодавством документів, підтверджуючих його повноваження.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків та дослідивши письмові докази суд встановив наступне.

З 01.10.2019 по 10.10.2019 головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області Темченко Людмилою Сергіївною проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві , замовник ТОВ Фірма Віола , підрядник ТОВ БК Віол , генеральний проектувальник ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ .

За наслідками перевірки складено акт № 10102019 від 10.10.2019, яким зафіксовано порушення ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та винесено припис № 103 від 10.10.2019.

Позивач не погодився із приписом та оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі Порядок №553).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 7 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Згідно з частиною першою статті 41 цього Закону державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної статті закону Кабінетом Міністрів України постановою від 23 травня 2011 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю /далі - Порядок № 553/.

Згідно із пунктом 1 Порядку № 553 цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб`єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Пунктами 2, 5, 7, 9 Порядку № 553 визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: 1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; 2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; 3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності ; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва .

Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку № 553 суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Отже, зі змісту наведених норм слідує, що державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням порядку проведення технічного нагляду може здійснюватися на підставі вимоги правоохоронних органів про проведення перевірки шляхом проведення позапланової перевірки у присутності представника суб`єкта містобудування, який будує або збудував об`єкт будівництва. Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та надавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктом 17 Порядку 553 визначено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень.

Як встановлено судом, підставою для проведення позапланової перевірки став наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області № 170 П від 27.09.2019 (а.с. 111), винесений за заявою генерального директора ДП "Український геологічний науково - виробничий центр" НАК "Надра України" Голуб П.С. від 02.09.2019, зверненням ОСОБА_1 від 10.09.2019 та заявою ОСОБА_2 від 24.09.2019.

Із заяви генерального директора ДП "Український геологічний науково - виробничий центр" НАК "Надра України" Голуб П.С. від 02.09.2019 (а.с. 112) вбачається, що заявник просив перевірити проект реконструкції на предмет врахування у ньому права на сервітут заявника, чи проводяться роботи у відповідності з проектною та дозвільною документацією.

Звернення ОСОБА_1 від 10.09.2019 та ОСОБА_2 від 24.09.2019 (а.с. 119-120) полягають у незадоволенні перешкодою проїзду по вул . Желвакова , спричиненою спірною реконструкцією.

Натомість позаплановою перевіркою ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ проект об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві перевірявся на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Водночас, предметом перевірки не були факт порушення права на сервітут, про що просив Голуб П.С. , як і питання здійснення перешкоди проїзду автомобільного транспорту.

На думку суду, проведення позапланової перевірки суб`єкта містобудування за зверненням фізичних осіб з питань, які не були підставою для звернення, суперечить положенням частини 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , якою передбачено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , яка перебуває на посаді головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області та здійснювала перевірку об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві , генеральним проектувальником якого є ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ , пояснила, що перевірка проводилася у період з 01.10.2019 по 10.10.2019. Під час проведення перевірки присутніми були, зокрема, директор ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ Бут В.І. та його головний інженер Калінін О.В.

Також свідок ОСОБА_4 пояснила, що генеральний проектувальник знаходиться за іншою адресою ніж перевіряємий об`єкт містобудування і його було належним чином повідомлено про проведення перевірки. Коли саме не пам`ятає.

Натомість, з листа Департаменту архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області № 1016-1.19/1703 (а.с. 194) від 01.10.2019 вбачається, що директора ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ Бут В .І. запрошено для прийняття участі у проведенні перевірки, яка відбудеться 01.10.2019 близько 09.30 год. за адресою вул. Соборності, 36 у м. Полтаві. При цьому, згідно відмітки на цьому листі його отримано позивачем на електрону пошту 01.10.2019 о 10годині 05 хвилин , тобто після початку перевірки.

Таким чином, відповідач несвоєчасно повідомив суб`єкта містобудування щодо якого винесено оскаржений припис про час та місце проведення перевірки об`єкту реконструкції. Доказів протилежного матеріали справи не містять.

Допитаний у судовому засіданні головний інженер ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ Калінін О.В. також заперечив повідомлення його підприємства про проведення перевірки об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві , як і факт участі у цій перевірці. Також він повідомив, що запитів щодо надання документів чи пояснень підприємство від перевіряючого також не отримувало.

Водночас, судом встановлено, що акт перевірки № 10102019 від 10.10.2019 уповноваженими особами ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ не підписаний, а відмітка про те, що головний інженер Калініна О.В. з актом ознайомився та від підпису відмовився спростована показами свідків у судовому засіданні.

За таких розбіжностей у показах свідків та відсутності доказів належного повідомлення позивача про проведення перевірки суд вважає факт участі головного інженера ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ Калініна О.В. у перевірці об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві не доведеним.

Слушним, на думку суду є також посилання позивача на те, що аналогічні за змістом звернення громадян надходили і раніше, що було підставою для проведення позапланової перевірки об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві з 29.07.2019 по 09.08.2019, за наслідками якої складався акт перевірки № 09082019 від 09.08.2019, та якою не встановлювалося порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на даному об`єкті. Зазначені обставини підтверджуються інформацією, зазначеною на 4 аркуші акту перевірки № 10102019 від 10.10.2019 (а.с. 28) та не заперечується перевіряючим - свідком ОСОБА_4 .

Проте, не зважаючи на те, що Департамент архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області не забезпечив належним чином участі суб`єкта містобудування, якому винесено припис, у проведенні спірної перевірки, вимоги позивача про визнання протиправними дій інспектора щодо проведення перевірки, складання акту та припису задоволенню не підлягають з огляду на те, що вчинення цих дій суб`єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб`єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб`єкту владних повноважень. В той же час, такі дії не тягнуть за собою правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе оскаржений у цій справі припис № 103 від 10.10.2019.

Стосовно порушення ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ відсотка забудови земельної ділянки суд зазначає наступне .

Актом перевірки та оскарженим приписом зафіксовано порушення позивачем вимог абзацу 2 частини 1 статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 1 пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 45 від 16.05.2011, оскільки площа забудови земельної ділянки після реконструкції складає 339,5 кв.м., що є перевищенням максимально допустимого відсотку забудови земельної ділянки (47%), визначеного у Містобудівних умовах та обмеженнях для проектування Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві" від 23.05.2019 № 01-02-01-14/682, виданих Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради.

За приписами частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм , державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Тобто, суб`єкт містобудування повинен дотримуватися як вимог містобудівної документації, так і будівельних норм.

Відносини у сфері нормування у будівництві врегульовано Законом України "Про будівельні норми".

За приписами частини 1 статті 11 цього Закону застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудування .

Під час розроблення проекту Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві" діяв наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України від 23.04.2018 № 100, яким було затверджено ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій".

Пунктом 3.13 ДБН Б.2.2-12:2018 визначено, що відсоток забудови - це відношення площі під забудовою житлового будинку з урахуванням площі в контурах.

Підпунктом 6.1.14 ДБН Б.2.2-12:2018 передбачено показник граничних параметрів забудови земельної ділянки при розміщенні на земельній ділянці житлового будинку.

Представник відповідача, як і допитана в судовому засіданні інспектор Темченко Л.С. , не заперечували та не спростовували тієї обставини, що ДБН Б.2.2-12:2018 не нормує відсоток забудови земельної ділянки для нежитлових будівель. Натомість вони наполягали на тому, що зазначений відсоток забудови визначений Містобудівними умовами та обмеженнями від 23.05.2019 № 01-02-01-14/682, тому позивач повинен був його дотримуватися.

Надаючи оцінку зазначеним суперечностям Містобудівних умовах та обмежень та будівельних норм суд враховує таке.

Принцип верховенства права вимагає дотримання вимог якості закону, яким передбачається втручання у права особи та в основоположні свободи. Так, у рішенні від 10 грудня 2009 року у справі Михайлюк та Петров проти України (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено: Суд нагадує, що вираз згідно із законом насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (див., серед багатьох інших, рішення у справі Полторацький проти України (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29 квітня 2003 року, заява № 38812/97, п. 155).

У справі "Серков проти України" (заява 39766/05) від 07.07.2011 ЄСПЛ дійшов висновку, що відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, яка призводила до його суперечливого тлумачення судом, порушує вимоги Конвенції щодо якості закону .

У справі Рисовський проти України (заява № 29979/04) Суд підкреслив особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Враховуючи те, що на відповідача частиною 5 статті 11 Закону України "Про будівельні норми" покладено обов`язок здійснювати державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання державних будівельних норм, він мав би пересвідчитися чи дійсно суб`єкт містобудування у спірних правовідносинах порушив ДБН Б.2.2-12:2018, чи насправді Містобудівні умови не відповідають цим будівельним нормам. Натомість відповідач обмежився цитуванням Містобудівних умов та обмежень від 23.05.2019 № 01-02-01-14/682.

За такого правового регулювання та встановлених обставин справи висновок інспектора Темченко Л.С. під час проведення перевірки об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві" про порушення ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ абзацу 2 частини 1 статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 1 пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 45 від 16.05.2011 зроблено без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме тієї обставини, що позивач діяв у відповідності до діючих будівельних норм.

Факт відсутності порушення ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ відсотку забудови земельної ділянки підтверджується і змінами внесеними Управлінням з питань містобудування та архітектури виконавчого комітету Полтавської міської ради 14.11.2019 до Містобудівних умов та обмежень від 23.05.2019 № 01-02-01-14/682, якими відсоток забудови збільшено з 47 % до 55 % (а.с. 158 - 162).

Стосовно порушення ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" та законодавства з питань цивільного захисту суд зазначає наступне.

Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог абзацу 2 частини 1 статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 1 пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 45 від 16.05.2011, внаслідок того, що згідно Містобудівних умов та обмежень земельна ділянка, на якій здійснюється реконструкція, знаходиться в зоні дії планувальних обмежень:1) функціональні громадські території: культурні та спортивні зони Г-4; 2) розташована в центральному історичному ареалі, зоні регулювання забудови ІІ категорії центральної частини міста (ІР2). Ділянка потрапляє в зони дії планувальних обмежень (1-4), в яких діє відповідальний режим використання: територія, де необхідно передбачити протиерозійні заходи, територія, де необхідно врахувати заходи з охорони культурної спадщини, територія, де необхідно врахувати вимоги інженерно - технічних заходів цивільного захисту. Натомість, робочим проектом спірного об`єкту визначено, що будівля не розташована в охоронній зоні об`єктів культурної спадщини і не є об`єктом культурної спадщини, а також не є об`єктом, наслідки діяльності якого можуть шкідливо вплинути на безпеку населення та довкілля, не відносяться до об`єктів, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно - технічних заходів цивільного захисту та не належить до потенційно небезпечних об`єктів.

Відповідно до статті 32 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (1805-14) Постановою від 13 березня 2002 р. N 318 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (далі - Порядок № 318).

Пунктом 4 Порядку № 318 визначено, що відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Згідно пункту 8 цього Порядку проектна документація на нове будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт у межах історичних ареалів населених місць розробляється з урахуванням вимог затвердженого в установленому законом порядку історико-архітектурного опорного плану.

Як убачається з листа Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації від 03.10.2019 № 01-20/1601 (а.с. 96) будівля за адресою вулиця Соборності, 54 в м. Полтаві не є пам`яткою/щойно виявленим об`єктом культурної спадщини, проте відповідно до матеріалів історико - архітектурного опорного плану м. Полтава, затвердженого Наказом Міністерства культури України від 02.12.2014 № 1075, зазначена земельна ділянка розташована у центральному історичному ареалі м. Полтава, зоні регулювання забудови ІІ категорії центральної частини міста. Згідно з вимогами Порядку № 318 проектна документація на реконструкцію у межах історичних ареалів населених місць розробляється відповідно до затвердженого історико - архітектурного опорного плану і додаткового погодження не потребує за умов дотримання вимог, зазначених у історико-архітектурному опорному плані, а саме:

- збереження існуючого розпланування;

- збереження значної і рядової історичної забудови;

- збереження характеристик містобудівних утворень;

- реконструкція здійснюється з урахуванням стильових, колористичних та інших особливостей традиційного середовища;

- забороняється розміщення об`єктів, що є дисгармонійними до середовища, яке охороняється.

З вищенаведеного суд висновує, що дотримання зазначених критеріїв звільняє суб`єкта містобудування від обов`язку погоджувати проект документації на будівництво чи реконструкцію, тобто вживати заходи у сфері культурної спадщини.

Дійсно, у пункті 5 Розділу 5 Робочого проекту перевіряємого об`єкту зазначено, що будівля не розташована в охоронній зоні об`єктів культурної спадщини і не є об`єктом культурної спадщини, що формально суперечить Містобудівним умовам та обмеженням на цей об`єкт. Втім, у пункті Містобудівних умов та обмежень зазначено "територія, де необхідно врахувати заходи з охорони культурної спадщини", що не є тотожним здійсненню якихось заходів.

Таке формулювання спричинило висновок перевіряючого про необхідність здійснення проектувальником якихось заходів з охорони культурної спадщини. Водночас, такий висновок суперечить змісту вищевказаного листа Департаменту культури і туризму Полтавської обласної державної адміністрації від 03.10.2019 № 01-20/1601, оскільки Порядок № 318 передбачає лише необхідність непорушення проектною документацією на реконструкцію у межах історичних ареалів населених місць вимог затвердженого історико - архітектурного опорного плану, внаслідок чого така документація не потребує і подальшого погодження.

Як встановлено з показів свідка - головного інженера ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ Калініна О.В. , при зазначенні у п. 5 Розділу 5 Робочого проекту "будівля не розташована в охоронній зоні об`єктів культурної спадщини і не є об`єктом культурної спадщини" малось на увазі те, що реконструкція спірного об`єкту не потребує ніяких заходів у сфері захисту культурної спадщини, оскільки вона не порушує вимог затвердженого історико - архітектурного опорного плану м. Полтава.

Водночас, ні представник відповідача, ні інспектор Темченко Л.С. не змогли пояснити суду, яким чином Робочий проект спірного об`єкту порушив збереження існуючого розпланування; чи збереження значної і рядової історичної забудови; чи збереження характеристик містобудівних утворень; стильові, колористичні та інші особливості традиційного середовища; чи є дисгармонійним до середовища, яке охороняється та які саме заходи мав би передбачити проектувальник.

Отже, за відсутності фактів порушення позивачем вимог історико-архітектурного опорного плану м. Полтава, науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування національного та місцевого значення м. Полтава, суд не вбачає підстав для вжиття проектувальником якихось заходів у сфері захисту культурної спадщини, що свідчить про необґрунтований висновок перевіряючого про порушення позивачем вимог абзацу 2 частини 1 статті 26 Закону України "Про архітектурну діяльність", частини 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", абзацу 1 пункту 9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України № 45 від 16.05.2011.

Стосовно необхідності проектувальником врахування вимог інженерно - технічних заходів цивільного захисту суд зазначає наступне.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності врегульовано нормами Кодексу цивільного захисту України.

Частиною 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України визначено, що інженерно-технічні заходи цивільного захисту - комплекс інженерно-технічних рішень, спрямованих на запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення захисту населення і територій від них та небезпеки, що може виникнути під час воєнних (бойових) дій або внаслідок таких дій, а також створення умов для забезпечення сталого функціонування суб`єктів господарювання і територій в особливий період.

За приписами частини 4 статті 34 Кодексу цивільного захисту України розроблення містобудівної документації та проектування об`єктів, що належать суб`єктам господарювання і можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій та вплинути на стан захисту населення і територій, здійснюються з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту .

Частиною 5 цієї статті визначено, що об`єкти, що належать суб`єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини п`ятої статті 34 Кодексу цивільного захисту України Постановою № 6 від 09.01.2014 Кабінет Міністрів України затвердив перелік об`єктів, що належать суб`єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту.

До цього переліку віднесено:

1. Об`єкти, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та вплинути на стан захисту населення і територій ( об`єкти, які за результатами ідентифікації та декларування безпеки визначено об`єктами підвищеної небезпеки; хімічно небезпечні об`єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; склади хімічно небезпечних речовин; магістральні аміакопроводи; об`єкти біохімічного, біологічного і фармацевтичного виробництва; станції знезараження, підготовки та очищення питної води і каналізаційних стоків у системах очисних споруд; об`єкти збирання, оброблення, зберігання, захоронення, знешкодження та утилізації токсичних відходів; ядерні установки, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; пожежовибухонебезпечні об`єкти, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками: об`єкти видобування нафти, нафтохімії і нафтопереробки, нафтобази, склади нафтопродуктів, магістральні нафтопродуктопроводи, резервуарні парки та наливні станції нафтопродуктів, товарно-сировинні парки нафтопереробних заводів, сировинні парки нафтохімічних підприємств; об`єкти видобування, зберігання, переробки і транспортування природного, зрідженого газу, магістральні газопроводи, інші продуктопроводи, за допомогою яких транспортуються небезпечні речовини; станції розподілення повітря (у разі, коли вони належать до вибухонебезпечної категорії); автозаправні та газозаправні (з використанням зрідженого газу) комплекси; газонаповнювальні станції та пункти, склади газу і газопродуктів; вибухонебезпечні об`єкти зберігання, утилізації та знищення боєприпасів усіх видів, вибухових речовин, ракет і ракетного палива; гідротехнічні споруди, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками; 11) будівлі заввишки понад 100 метрів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, крім об`єктів, зазначених у пункті 5 цього переліку.

2. Об`єкти, що забезпечують стале функціонування держави в умовах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і в особливий період ( пункти управління, утворені в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання; об`єкти газопостачання, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками: об`єкти видобування, зберігання (газосховища), переробки, транспортування та розподілу природного, скрапленого газу, зокрема газозаправні (з використанням зрідженого газу) комплекси; газонаповнювальні станції та пункти; склади газу та газопродуктів; об`єкти водопостачання та водовідведення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - об`єкти знезараження, підготовки, очищення, зберігання питної води та знезараження і очищення каналізаційних стоків у системах очисних споруд; об`єкти виробництва та передачі електричної енергії магістральними електричними мережами та місцевими (локальними) електричними мережами напругою понад 110 кВ; об`єкти електрозв`язку, проводового та радіомовлення і телебачення; об`єкти повітряного транспорту, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками: аеропорти та аеродроми; центри управління повітряним рухом; об`єкти морського та річкового транспорту, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками: порти; судноремонтні заводи та бази; об`єкти роботи з вантажами морського та річкового транспорту; пункти управління рухом морського та річкового транспорту; об`єкти залізничного транспорту: вокзали з пасажиропотоком 1500 і більше осіб на добу; пункти управління залізничним рухом; залізничні тунелі; об`єкти метрополітену (лінійні ділянки, депо та станції, пункти управління рухом); об`єкти автомобільного транспорту: автовокзали з пасажиропотоком 1500 і більше осіб на добу; автомобільні заправні станції та комплекси; інші об`єкти, що належать суб`єктам господарювання, які віднесені або підлягають віднесенню до відповідної категорії цивільного захисту згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 березня 2010 р. № 227.

3. Споруди підземного простору населених пунктів, що планується використовувати для укриття населення (підземні переходи між станціями; склади; споруди котлованного типу (автостоянки, паркінги, гаражі, підземні торговельні центри, підприємства громадського харчування, магазини).

4. Об`єкти, будівництво яких планується на території таких небезпечних зон (згідно з ДБН В.1.2-4-2006): зони можливого сильного радіоактивного забруднення; зони можливого хімічного забруднення; зони можливого катастрофічного затоплення.

5. До об`єктів, що належать суб`єктам господарювання та які віднесені або підлягають віднесенню до відповідної категорії цивільного захисту згідно з підпунктом 11 пункту 1 цього переліку, не можуть бути включені об`єкти, які відповідають сукупності таких ознак: об`єктами, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (CC1); не є об`єктами житлової забудови.

Допитана у судовому засіданні інспектор ОСОБА_4 не змогла пояснити суду, до якого виду об`єктів, що належать суб`єктам господарювання, проектування яких здійснюється з урахуванням вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 6 від 09.01.2014 належить об`єкт Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві .

Водночас, судом встановлено, що об`єкт Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві не відноситься до об`єктів, що можуть спричинити виникнення надзвичайних ситуацій та вплинути на стан захисту населення і територій. Відтак, висновок акту перевірки про необхідність врахування вимог інженерно-технічних заходів цивільного захисту при розробленні проекту на цей об`єкт є протиправним.

Стосовно порушення ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ ДБН Б.2.-12:2018 "Планування і забудова територій" внаслідок недотримання протипожежної відстані між будівлями суд зазначає наступне.

Вказане порушення встановлено внаслідок того, що ДБН Б.2.2-12:2018 "Планування і забудова територій" передбачено, що протипожежні відстані між житловими, громадськими, адміністративно - побутовими будинками промислових підприємств, гаражами, а також до виробничих будинків, сільськогосподарських будівель і споруд, при ступені вогнестійкості будинків - ІІ приймаються 6 м. Водночас, перевіркою встановлено, що Робочим проектом спірного об`єкту передбачено, що відстань від виступаючої частини колони до існуючої нежитлової будівлі - 3,64 м.

Надаючи оцінку вказаному порушенню суд зауважує, що Приміткою 6 до таблиці 15.2 ДБН Б.2.2.-12:2018 "Планування і забудова територій" (як і ДБН Б.2.2-12:2019) передбачено, що відстань між будинками І і ІІ ступеню вогнестійкості допускається приймати менше 6 метрів , за умови, якщо стіна вищого будинку, розміщеного навпроти іншого будинку, є протипожежною.

За змістом листа ГУ ДСНС України у Полтавській області № 04-7121/15-06 від 15.11.2019 (а.с. 165) враховуючи Примітку 6 до таблиці 15.2 ДБН Б.2.2.-12:2019 відстань між будівлями , зазначена в проектних рішення по об`єкту Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві не порушує діючи протипожежні норми .

З наведеного суд висновує, що висновок перевіряючого про порушення позивачем ДБН Б.2.-12:2018 "Планування і забудова територій" внаслідок недотримання протипожежної відстані між будівлями є також помилковим.

Стосовно порушення ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ відстані до інженерних мереж суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 1 статті 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", згідно якої основним видом складових даних є завдання на проектування, ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ враховано, що пунктом 14 завдання на проектування встановлено, що зовнішнє інженерне забезпечення: водопостачання, водовідведення та газопостачання - відсутнє, а опалення слід передбачити за місцем в існуюючий теплогенераторній.

За твердженням позивача, на об`єкті Реконструкція нежитлової будівлі (адміністративний будинок) з добудовою по вулиці Соборності, 54 в м. Полтаві згідно інженерно - геодезичної зйомки проходить лише існуюча мережа зливової каналізації, внаслідок чого проектувальником передбачено у проекті захист цієї мережі у відповідних футлярах, що передбачено п.п. 8.1.7 п. 8.1. розділу 8 ДБН В.2.5-75:2013 "Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування".

Допитаний у судовому засіданні головний інженер ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ Калінін О.В. звертав увагу на те, що Містобудівними умовами та обмеженнями від 14.11.2019 № 01-02-01-14/1632 уточнено, що при проектуванні будівництва враховуються охоронювані зони інженерних комунікацій при їх наявності (а.с. 161).

Відсутність цього уточнення у Містобудівних умовах та обмеженнях від 23.05.2019 стала підставою для висновку перевіряючого про наявність на об`єкті реконструкції окрім каналізаційної мережі, підземної кабельної та повітряної лінії електропередач.

Вищевказані висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду, адже інспектор ОСОБА_4 особисто на заміряла відстані до інженерних мереж і взагалі наявності підземної кабельної та повітряної лінії електропередач не встановлювала, а керувалася інформацією зазначеною у Містобудівних умовах та обмеженнях.

За викладених обставин висновки перевіряючого про порушення ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ відстані до інженерних мереж зроблені без урахування усіх обставин, що мали значення для прийняття рішення. Водночас, Містобудівними умовами та обмеженнями від 14.11.2019 № 01-02-01-14/1632 уточнено дані Містобудівних умов та обмежень від 23.05.2019, що підтверджує їх некоректність у частині пункту 6, яка мала наслідком помилкові висновки головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу № 1 Департаменту архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області Темченко Людмилою Сергіївною.

Залишилися неспростованими і твердження головного інженера ТОВ ПРОМАГРОПРОЕКТ щодо відсутності необхідності в отриманні технічних умов експлуатуючих організацій з огляду на відсутність на об`єкті таких інженерних мереж.

Підсумовуючи вищенаведене, висновки, викладені в акті перевірки Департаменту архітектурно - будівельної інспекції у Полтавській області № 10102019 від 10.10.2019 зроблені без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, внаслідок чого є помилковими.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зауважує на тому, що частина 1 статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" зобов`язує суб`єкта містобудування дотримуватися як вимог містобудівної документації так і будівельних норм.

Разом з тим, враховуючи те, що Закон України "Про будівельні норми" покладає обов`язок застосування будівельних норм на всіх суб`єктів містобудування, позивач, дотримуючись будівельних норм у спірних правовідносинах мав правомірні очікування щодо правомірності своїх дій. Водночас, порушення органами державної влади принципу належного врядування внаслідок невідповідності між Містобудівними умовами та обмеженнями та діючими будівельними нормами не може бути підставою для покладення на позивача додаткових обовов`язків.

За приписами частини 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів правомірності оскарженого припису ДАБІ у Полтавській області № 103 від 10.10.2019, що є підставою для його скасування та задоволення позовних вимог у цій частині.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що при подачі позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3842 грн, а позовні вимоги задоволено частково стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОПРОЕКТ" підлягають витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись статтями 2, 3, 6 - 10, 72 - 77, 90, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОПРОЕКТ" (вул. Пушкіна, 88, м. Полтава, Полтавська область, код ЄДРПОУ 36601036) до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області (вул. Гоголя, 25, к. 62, м. Полтава, Полтавська область, 36011) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування припису задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області № 103 від 10.10.2019 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМАГРОПРОЕКТ" витрати зі сплати судового збору у сумі 1921,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Повне рішення складено 10 лютого 2020 року.

Суддя К.І. Клочко